Справа № 2-1065/2009
09 квітня 2009 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Калініченко О.Б.
при секретарі Кучерявець О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Міністерства оборони України про зобов'язання надати жиле приміщення, -
Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить зобов'язати відповідача надати йому жиле приміщення.
Посилається в позові на те, що протягом 1972 - 2002 років проходив військову службу в лавах Збройних Сил України, загальна вислуга в ЗС України становить 30 років 3 місяці. Протягом 1993-2002 років проходив службу в Київському гарнізоні та згідно наказу Міністра оборони України від 25.11.2002 року № 694 був звільнений з військової служи у запас за п. 67 підпункт «б».
На квартирний облік в житловій комісії гарнізону м. Києва був зарахований 31.08.1993 року і станом на 30.10.2008 року перебуває на квартирному обліку в загальній черзі гарнізону під номером 1877, та під номером 1072 в черзі осіб, що мають право на позачергове забезпечення житлом.
Відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" він як ветеран Збройних Сил України має право на першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби та прибуття до місця проживання, обраного з врахуванням існуючого порядку прописки та забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, отримання житла.
Не дивлячись на дані вимоги закону, його право на отримання житла в установлені законом строки відповідачем порушується, він вимушений наймати житло за договором оренди у студентському гуртожитку Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко, термін дії якого закінчився в листопаді 2008 року. По закінченню дії договору оренди продовжувати термін його дії орендодавець відмовляється, неодноразово пропонуючи самостійно вирішувати питання щодо подальшого місця проживання позивача та його сім'ї до отримання постійного житла.
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали і, збільшивши позовні вимоги, просили суд їх задовольнити, надавши позивачу з урахуванням членів його сім'ї, загальним складом сім'ї 4 особи, згідно встановленого розміру жиле приміщення при першому надходженні житла.
Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що жилі приміщення тим, хто перебуває на квартирному обліку, надаються в порядку черговості. А задоволення позову призведе до порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають в черзі на отримання житла попереду позивача, а також порушення вимог ст. 24 Конституції України щодо рівності громадян перед законом, оскільки на даний час житлом не забезпечені військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі з 1990 року, а у списку позачерговиків - з 1992 року. Позивач буде забезпечений житлом в порядку черговості.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач проходив військову службу в Збройних Силах України з 1972 року і був звільнений з військової служби згідно наказу Міністра оборони України від 25.11.2002 року за підпунктом «б» п.67 (за станом здоров'я), набувши з цього часу відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" право на першочергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби та прибуття до місця проживання, обраного з врахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом.
Після звільнення з лав ЗС України позивач перебуває на обліку у Солом'янському райвійськкоматі м. Києва, обрав місцем свого постійного проживання м. Київ та за договором оренди проживає за адресою: АДРЕСА_1 що знаходиться у віданні Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченко як студентський гуртожиток, а зареєстрований разом з членами сім'ї як за постійним місцем проживання за адресою в/ч А0178 (А0140) в м. Києві по пр. Повітрофлотському, 6.
Згідно довідки Житлової комісії гарнізону м. Києва № 3475 від 30.10.2008 року позивач перебуває на квартирному обліку у ЖК гарнізону м. Києва з 31.08.1993 року, має право на позачергове отримання житла і станом на 30.10.2008 року знаходиться з загальній черзі гарнізону під № 1877 та під № 1072 в черзі позачергових.
Відповідно до ст. 43 ЖК України та п.38 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, надання їм жилих приміщень в Українській РСР, жилі приміщення тим, хто перебуває на квартирному обліку, надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
ст. 5 Закону України "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист" встановлено, що особи, які бездоганно прослужили на військовій службі і в органах внутрішніх справ 25 і більше років, визнаються ветеранами військової служби і ветеранами органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.7 ст. 6 даного закону ветеранам військової служби і ветеранам органів внутрішніх справ надаються такі пільги: позачергове, але не пізніше одного року після звільнення з військової служби або зі служби в органах внутрішніх справ та прибуття до місця проживання, обраного з врахуванням існуючого порядку прописки, забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов.
Представник відповідача, не оспорюючи право позивача на першочергове одержання житла, суду пояснив, що на даний час у гарнізоні м. Києва житлом забезпечуються військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку в загальній черзі з 1990 року, а у списку позачерговиків - з 1992 року. Крім того, Міністерство оборони України будівництво свого житла на даний час не веде, а отримує його від держави в якості житлового забезпечення військовослужбовців.
Виходячи з цього, суд вважає, що порушенням черговості надання житла та задоволенням вимог позивача будуть порушені права інших військовослужбовців та членів їх сімей, а тому підстави для задоволення вимог позивача відсутні.
Суд при цьому не може зважати на твердження позивача щодо того, що відповідачем порушуються його права, гарантовані Конституцією України та іншими законодавчими актами, які регулюються захист його прав та інтересів, як військовослужбовця, т.я. відповідно до ст. 24 Конституції України всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, а тому суд не вбачає підстав для порушення прав інших військовослужбовців, які перебувають в черзі на отримання житла попереду позивача.
Щодо посилання позивача на нерівномірний розподіл Міністерством оборони України житла, яке передається до сформованого фонду службового житла та для забезпечення осіб, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку на отримання постійного житла, то такий розподіл відповідно до Наказу Міністра оборони України № 577 від 06.10.2006 року «Про затвердження Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень» входить до компетенції Міністра оборони України і не є предметом даного спору.
Керуючись Конституцією України, ст. ст. 31, 34, 43, 46 ЖК України, Законами України" Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист", ст. ст. 10-11, 57-60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, 3-і особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, до Міністерства оборони України про зобов'язання надати жиле приміщення залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом 20 днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.