10 лютого 2011 року Справа № 07/2522
За позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
до Смілянської міської ради
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору -комунальне підприємство “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації”
про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін та третіх осіб:
від позивача: ОСОБА_2 -за довіреністю від 18.11.2010р.;
від відповідача: Філатов С.М. -за довіреністю від 27.12.2010р.;
від третьої особи: не з'явилися.
Заявлено позов про визнання за позивачем права власності на самочинно збудовану ним прибудову під літ. “А1-1” площею 37,0 м2, та переплановані приміщення підвалу №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1
В обґрунтування позову позивач зазначив, що за двома укладеними ним з регіональним відділенням Фонду державного майна по Черкаській області договорами купівлі - продажу державного майна від 19.06.2003р. він набув право власності на частину приміщень першого поверху №1-№8 площею 77,1м2, №4 та №7 площею 7,1 м2 та частину приміщень підвалу №1-№9 та №34-№44 площею 158,5 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1. Узяв в оренду земельну ділянку під цими об'єктами нерухомого майна відповідно до укладеного ним з Смілянською міською радою договору оренди землі від 16.06.2004р. На підставі рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20.10.2006р. №1006, розробив робочий проект будівництва прибудови до існуючої нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, зібрав матеріали попереднього погодження: і здійснив будівництво прибудови літ. “А1-1” та перепланував приміщення підвалу №8, №37, №40 та №39. Проте позбавлений можливості ввести в експлуатацію дані об'єкти нерухомості у встановленому законом порядку через те, що будівництво прибудови та перепланування підвалу були здійснені самочинно за відсутності дозволу на початок будівельних робіт.
У засіданні суду представник позивача позов підтримав з викладених у ньому підстав.
У відзиві на позов представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідача проти позову не заперечив і заявив про можливість його задоволення.
З 11 по 25 січня та з 25 січня по 10 лютого 2011р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
30 січня 1997р. виконавчим комітетом Смілянської міської ради була проведена державна реєстрація ОСОБА_1 як фізичної особи -підприємця.
19 червня 2003р. регіональне відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, як продавець, і приватний підприємець ОСОБА_1, як покупець, уклали два договора купівлі-продажу державного майна, згідно з якими продавець передав у власність покупця, а покупець -прийняв об'єкт державної власності -частину приміщень першого поверху №1-№8 площею 77,1 м2, №4 та №7 площею 7,1 м2 та частину приміщень підвалу №1-№9 та №34-№44 площею 158,5 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1, розташованої на земельній ділянці, що окремо не виділена.
Того ж дня -19.06.2003р. договора купівлі-продажу державного майна від 19.06.2003р. були посвідчені приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу ОСОБА_4 і зареєстровані в реєстрі за №2242 та за №2241.
13 вересня 2003р. право приватної власності ОСОБА_1 на частину приміщень першого поверху: №1 - №8 площею 77,1 м2, №4 та №7 площею 7,1 м2, частину приміщень підвалу: №1-№9 та №34 - №44 площею 158,5 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 було зареєстроване Смілянським виробничим підрозділом комунального підприємства “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” в реєстрі прав власності на нерухоме майно, про що свідчать відповідні витяги із цього реєстру від 13.09.2003р. №1472598 та №1472611.
16 червня 2004р. Смілянська міська рада, як орендодавець, і фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надав орендарю, а останній прийняв в оренду на строк до 01.10.2013р. земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель житлової та громадської забудови площею 0,0050 га по АДРЕСА_1. Того ж дня цей договір був зареєстрований смілянським міським відділом Черкаської регіональної філії державного підприємства “Центр державного земельного кадастру”, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за №178.
20 жовтня 2006р. виконавчий комітет Смілянської міської ради прийняв рішення №1006”, яким надав дозвіл приватному підприємцю ОСОБА_1 на виконання проектних робіт з будівництва прибудови до існуючого магазину із легкорозбірних металевих конструкцій по АДРЕСА_1
Позивач без належного дозволу на початок будівельних робіт та затвердженого проекту будівництва самочинно побудував прибудову площею 37,0 м2 до власного приміщення нежитлової будівлі по АДРЕСА_1., та перепланував підвал цього приміщення №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2
Згідно з технічним паспортом, виготовленим комунальним підприємством “Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації” за результатами інвентаризації новоствореного нерухомого майна, самочинно збудована позивачем прибудова площею 37,0 м2 позначена літерою “А1-1”.
За висновком Смілянської міської санітарно-епідеміологічної станції від 24.10.2010р. №01-1066 добудова та перепланування приміщень підвалу підприємцем ОСОБА_1 виконано без порушень ДБН-360-92** “Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень” та санітарного законодавства.
За висновком управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста виконавчого комітету Смілянської міської ради самочинна прибудова до існуючого магазину по АДРЕСА_1 розміщена без порушень державних будівельних норм та правил ДБН-360-92**“Містобудування. Планування та забудова сільських і міських поселень”, при цьому порушені вимоги ст.ст.23, 24 Закону України “Про планування і забудову території”, не виконані умови ст.27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
У судовому засіданні обидві сторони підтвердили, що відмічені у вказаному вище висновку недоліки щодо порушення позивачем вимог ст.ст. 23, 24 Закону України “Про планування і забудову території” і невиконання ним умов ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” на день розгляду цієї справи усунуті.
Статтею 328 Цивільного кодексу України установлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Згідно з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
З огляду на викладені обставини та норми чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що самочинне будівництво прибудови під літ. “А1-1” площею 37,0 м2, та перепланування приміщення підвалу №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1 здійснене позивачем на відведеній йому для цієї мети земельній ділянці у відповідності з державними будівельними нормами. Визнання за позивачем права власності на це самочинно збудоване та переплановане ним нерухоме майно не порушує прав інших осіб.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача - самочинного будівництва ним об'єктів нерухомого майна, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 право власності на самочинно збудовану ним прибудову під літ. “А1-1” площею 37,0 м2, та переплановані приміщення підвалу №8 площею 9,7 м2, №37 площею 5,0 м2, №40 площею 1,8 м2, №39 площею 30,1 м2 нежитлової будівлі по АДРЕСА_1
Судові витрати покласти на позивача.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повне рішення складено 14.02.2011р.