29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" лютого 2011 р.Справа № 14/5025/62/11
За позовом публічного акціонерного товариства "ІМЕКСБАНК", що є правонаступником акціонерного комерційного банку "ІМЕКСБАНК" м. Одеса
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Хмельницький
про стягнення 3615,08 грн. боргу
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
позивача: Нелюбов О.Р. - за довіреністю
відповідача: не з'явився
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що виникла внаслідок неналежного виконання кредитного договору № 214 від 27.11.07р., в розмірі 3 615,08 грн., з яких: 2 983,2 грн. -заборгованість за кредитом, 524,69 грн. -заборгованість по процентах, 91, 2 грн. -пеня за несвоєчасне повернення кредиту, а також 15,99 грн. -пеня за несвоєчасну сплату процентів.
Представник позивача в судовому засіданні 10.02.11р. позов підтримав та повідомив про те, що відповідач частково погасив борг на суму 1500 грн., про що надав відповідні докази.
Повідомляючи відповідача про судовий розгляд справи йому направлено ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи за адресою, зазначеною у позовній заяві. Вказана кореспонденція повернута поштою з відміткою -„За зазначеною адресою не проживає”. Як вбачається з наданої довідки державного реєстратора, вказана у позові адреса відповідача є його реєстраційною, тому повідомлення про розгляд справи за даною адресою є належним повідомленням.
За таких обставин, в силу ст. 75 ГПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
Згідно укладеного між сторонами договору кредиту від 27.11.07р. № 214, позивач надав відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти (кредит) в сумі 9 765 грн.
Надання зазначеного кредиту підтверджується рішенням господарського суду області від 28.09.09р. у справі № 16/1452, яким встановлено, що на виконання умов договору № 214 від 27.11.07р. ПАТ „Імексбанк” (позивачу у даній справі) надав підприємцю ОСОБА_1.(відповідачу у даній справі) кредит в сумі 9 765 грн., шляхом перерахування вказаної суми на розрахунковий рахунок позичальника, що підтверджено платіжним дорученням № 1037 від 27.11.07р.
Відповідно до п. 1.1.1. договору погашення основної суми заборгованості (суми кредиту) здійснюється за графіком, а саме рівними частинами по 271,25 грн., всього 36 платежів, починаючи з 25.12.07р. по 26.11.10р., з кінцевим терміном повернення основної заборгованості 26 листопада 2010 року.
Відповідно до п. 1.1 договору надання кредиту здійснюється зі сплатою 19 процентів річних, сплата яких, в силу п. 2.4.1. договору здійснюється у валюті кредиту на рахунок позивача в період з 20 по 25 починаючи з наступного місяця після надання кредиту.
У випадку прострочення позичальником строків сплати відсотків, та/ або прострочення строків повернення кредиту, визначених цим договором, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у цей період несвоєчасно сплаченої суми (п. 4.1. договору).
Даний договір набирає чинності з дня його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань.
Оскільки відповідач своїх обов'язків щодо сплати кредиту та процентів належним чином не виконував, позивач направив на адресу відповідача претензію від 08.09.2010р. з вимогою погасити наявну заборгованість. Не отримавши відповіді на претензію та в зв'язку з несплатою заборгованості позивач звернувся з позовом до суду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та давши їм оцінку в сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір кредиту №214 від 27.11.2007р., визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором
Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язані встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
При цьому, судом враховується, що кредитним договором № 214 від 27.11.2007 р. сторони передбачили кінцевий термін повернення кредиту, яким є 26.11.2010 р. Отже нарахування позивачем заборгованості, за період з 26.01.10р. по 26.11.10р. є правомірним.
За таких обставин вимога позивача про стягнення кредитної заборгованості є обгрунтованою, однак підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
З наданих копій платіжних документів вбачається, що відповідач здійснив погашення боргу на суму 1500 грн., яке відбулося частково до звернення з позовом до суду та частково після такого звернення. Так, згідно платіжного документу № 10056 від 20.12.2010р. відповідач сплатив 500 грн., тобто до звернення з позовом, а відповідно до копій заявок на переказ готівки за № № 11315, 11337 від 08.02.11р. та № 10563 від 27.01.11р. -1000 грн. - після подання позову.
Згідно п. 2.5. договору (у разі наявності простроченої заборгованості за кредитом та несплачених відсотків за його користування, кошти в першу чергу направляються на сплату прострочених відсотків за його використання). Таким чином, в задоволенні позову, в частині стягнення 500 грн. відсотків слід відмовити за безпідставністю, оскільки сплачена до моменту звернення з позовом до суду сума зараховується на погашення процентів за кредитом. Залишкова ж сума процентів - 24,69 грн. підлягає стягненню.
Враховуючи наведене, а також сплату 1000 грн. після звернення з позовом, задоволенню підлягає сума кредитної заборгованості у розмірі - 1 983,2 грн. (заборгованість по кредиту згідно позову 2 983,20 грн. за мінусом проведених оплат по кредиту -1 000грн). Провадження у справі, в частині стягнення 1000 грн., що сплачені після звернення з позовом підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
У відповідності до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищевказану норму, а також те, що пеня є договірною неустойкою і її нарахування передбачено договором, вимога про стягнення пені за період з 26.01.10р. по 26.07.10р. (за перших шість місяців з моменту прострочення) є обґрунтованою та підлягає задоволенню. Розмір пені підтверджується поданим розрахунком.
Таким чином позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст.1, 4-5, 12, 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (29000, АДРЕСА_1, іден. № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства „Імексбанк”, що є правонаступником АКБ „Імексбанк” (65039, м. Одеса, пр. Гагаріна 12 -А, р/р 37391110297001) -1 983, 20 грн. заборгованості по сплаті кредиту, 24, 69 грн. - заборгованості по процентах, 91, 20 грн. -пені за несплату кредиту, 15,99 - пені за несвоєчасне повернення процентів, 60,18 грн. - державного мита, а також 139,24 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В частині стягнення 1000 грн. провадження припинити.
В решті позову відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 15.02.11р.
Віддрук 3 прим: до справи та сторонам.