29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"10" лютого 2011 р.Справа № 5/2107-10
Господарський суд області в складі головуючого судді Грамчука І.В. при секретарі Решетник І.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом :
товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія",
м. Хмельницький
до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк", м. Київ
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1),
про визнання виконавчого напису нотаріуса за реєстраційним №1972, вчиненого 15.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню
За участю представників сторін :
позивача : Яремчука М.В. -представника за довіреністю
відповідача : Морзюка О.А. -представника за довіреністю
приватного нотаріуса ОСОБА_1 -не з'явився
При зверненні до суду з підстав, наведених у позовній заяві від 29.11.2010р. за вих. № 905-10/юв, товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький з посиланням на ст. 590 ЦК України, ст.ст. 21, 24, 26 Закону України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”, ст. 20 Закону України “Про заставу” у відповідності до ст.ст. 1, 12, 15, 22, 23, 28, 32, 33, 54 ГПК України наполягало на визнанні таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 15.10.2009р. за реєстраційним № 1971 на договорі застави майна від 24.05.2007р. за реєстраційним № 2591, за яким звернуто стягнення на автомобіль марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, 2006р.в. державний номерний знак ВХ8245АК, кузов № ХТС54115R62276674, сідловий тягач, що належить позивачу.
В заяві товариство відмітило, що 15 жовтня 2009р. приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис за реєстраційним № 1972 на договорі застави майна від 24.05.2007р. за реєстраційним № 2591.
З точки зору позивача, спірний виконавчий надпис від 15.10.2009р. за реєстраційним № 1972 є таким що не підлягає виконанню, так як його вчинено з порушенням вимог чинного законодавства України, зокрема :
Виконавчим написом від 15.10.2009р. за реєстраційним № 1972 на договорі застави майна від 24.05.2007р. за реєстраційним № 2591 звернуто стягнення на автомобіль марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, 2006р.в., державний номерний знак ВХ8245АК, кузов № ХТС54115R62276674, сідловий тягач, який належить ТОВ «Спеціалізована будівельно-транспортна компанія»м. Хмельницький і згідно чинного законодавства є рухомим майном.
Загальною нормою чинного законодавства України, яка регулює відносини зі звернення стягнення на предмет застави є ст. 590 ЦК України, згідно якої звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлене договором або законом.
В свою чергу, ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу»передбачає можливість звернення на заставлене майно за рішенням суду, третейського суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Натомість, згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до якого у відповідності до п. І ч. 1 ст. 21 цього ж Закону належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору, здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в ,, позасудовому порядку згідно з цим Законом.
У ст. 26 цього ж Закону, зокрема, зазначається на тому, що обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження як: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з Іншою особою-покупцем або на публічних торгах.
Таким чином, звернення стягнення на предмет застави, яким є рухоме майно, за допомогою виконавчого напису нотаріуса не є можливим, оскільки, «інше» (див. ч. 6 ст. 20 Закону України «Про заставу») передбачене спеціальним законом - «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
За відсутності відповідних положень в укладеному сторонами договорі правозастосовний орган, у тому числі, нотаріус, має можливість скористатися лише відповідними положенням спеціального закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що не передбачає такого позасудового способу звернення стягнення на предмет застави, як вчинення виконавчого напису. Вважаємо, що у таких випадках у вчиненні виконавчого напису на таких договорах слід відмовляти.
Крім того, у договорі застави майна від 24.05.2007р. його сторони не встановили можливість звернення стягнення на підставі видачі виконавчого напису нотаріуса.
Вищенаведеними нормами Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачено звернення стягнення на заставлене майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, оскільки таке звернення може бути вчинено лише на підставі рішення суду.
Окрім того, частинами 1, 3 розділу IX "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", який набрав чинності з січня 2004 р., визначено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону.
Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" передбачає можливість вчинення виконавчого напису, якщо інше не встановлено законом. Але законом встановлено інше, а саме ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим законом. Вказаний закон не передбачає такий позасудовий засіб звернення, як стягнення на підставі виконавчого напису.
Відповідно до Узагальнення судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) у справах за позовами про визнання недійсними кредитних договорів при пред'явленні позову про визнання виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави таким, що не підлягає виконанню, судовий збір та витрати на ІТЗ повинні обчислюватись не як з майнового спору, виходячи з того, що вчинення виконавчого напису є одним із видів досудового врегулювання вирішення справи.
Враховуючи викладене вище та керуючись статтею 590 ЦК України, статтями 21, 24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», статтею 20 Закону України «Про заставу»та статтями 1, 12, 15, 22, 23, 28, 32, 33, 54 Господарського процесуального кодексу України, ТОВ «Спецбудтранс»просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 15.10.2009р. за реєстраційним № 1971 на договорі застави майна від 24.05.2007р. за реєстраційним № 2591 звернуто стягнення на автомобіль марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, 2006р.в., державний номерний знак ВХ8245АК, кузов № ХТС54115R62276674, сідловий тягач, яке належить ТОВ «Спеціалізована будівельно-транспортна компанія»; стягнути з Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»на користь ТОВ «Спецбудтранс»витрати зі сплати державного мита у розмірі 85 грн. та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 236 грн., додатково стягнувши з Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК»на користь ТОВ «Спецбудтранс»витрати на адвоката у розмірі 8000 грн.
Прибулі до суду представники банку повністю витребувані судом документи не надали, наполягаючи на необхідності задоволення клопотання (вх. № 01-24/4/11 від 04.01.2011р.) про зупинення провадження у справі.
Повноважний представник позивача проти задоволення згаданого клопотання заперечував з підстав, викладених у надісланій господарському суду заяві (вх. № 01-24/24/11 від 04.01.2011р.), а тому вислухавши викликаних осіб та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд вважав за потребу відмовити в задоволенні клопотання (вх. № 01-24/4/11 від 04.01.2011р.) через його невідповідність ст.ст. 22, 79 ГПК України.
При цьому необґрунтоване невиконання представниками банку вимог ухвали про порушення провадження у справі від 2 грудня 2010р. викликало необхідність відкладення розгляду справи.
В отриманих судом Запереченнях на позов (вх. № 01-24/397/11 від 18.01.2011р.) ПАТ «Укрсоцбанк»вважає вимоги Позивача неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав :
1) Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Причому зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.
В якості забезпечення Позичальником належного виконання своїх зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої заставою вимоги Банк уклав з Позивачем - Договір застави майна від 24.05.07 року, зареєстрований в реєстрі за №2591, заставною вартістю 583000 грн.
Згідно ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Звернення стягнення на заставлене майно державного підприємства (підприємства, не менше п'ятдесяти відсотків акцій (часток, паїв) якого є у державній власності) здійснюється за рішенням суду.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат»виконавчий напис нотаріуса про наявність умов щодо дії строків виникнення права вимоги, вчиняється на підставі документів, які підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Згідно з п. 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом міністрів України (ч.2 статті 87 Закону).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172 затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Так, згідно з Переліком, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами подаються, зокрема, оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
На думку представника відповідача, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 15 жовтня 2009 року, зареєстрований в реєстрі за № 1972, на примірнику Договору застави майна від 24 травня 2007 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2591, повністю відповідає вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат»та п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій.
Окрім того, вищезазначений виконавчий напис повністю відповідає формі № 76 (Виконавчий напис про звернення стягнення на майно за договором застави (іпотеки), яка передбачена в Додатку 7 Правил ведення нотаріального діловодства, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 31 грудня 2008 року № 2368/5 та зареєстровані Міністерстві юстиції України 31 грудня 2008 року за № 1325/16016, відповідно до якої нотаріуси і вчиняють виконавчі написи, зокрема на договорах іпотеки.
2) Згідно п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/78 від 04.03.98, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.
На підставі вищезазначеного Відповідач вважає, що розмір витрат, понесений на послуги адвоката визначений Позивачем штучно та не відповідає реальному обсягу наданих адвокатських послуг.
Крім того, зі змісту підписаного Позивачем та адвокатом Акта приймання передачі наданих юридичних послуг № 2 від 29.09.2010р., визначити розмір наданих послуг практично неможливо, оскільки зазначений акт тільки закріплює факт виконання послуг та не містить будь-яких посилань щодо обсягу наданих послуг та обсягу витраченого адвокатом часу.
Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Наявний в матеріалах Видатковий касовий ордер б/н від 29.11.2010р. не містить відомостей про те, що кошти в розмірі 8000 грн. ОСОБА_2 отримав як адвокат, а не як фізична особа.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 11, 525, 526, 530, 546, 549, 1048, 1050 ЦК України, ст.44 ГПК України, ст. 89 Закону України «Про нотаріат», п. 287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, Правилами ведення нотаріального діловодства, ст. 19, 20 Закону України «Про заставу», ПАТ «Укрсоцбанк»просив суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, віднісши судові витрати на позивача.
В надісланій на адресу суду заяві (вх. № 01-24/741/11 від 27.01.2011р.) приватний нотаріус ОСОБА_1 просив розглядати господарську справу № 5/2107-10 за позовом ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" до ПАТ "Укрсоцбанк" та до нього - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1, про визнання виконавчого напису нотаріусом недійсним, без його участі. По суті заявленого позову заявив, що проти нього заперечує, пояснюючи це наступним :
виконавчий напис за р. № 1972 від 15.10.2009р. було ним вчинено на підставі заяви Хмельницької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк" р. № 17.9-01/22-4808 від 15.10.2009р., із якої слідувало, що позичальником ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" 24.05.2007р. було укладено кредитний договір № 880/105-РКА 6 із АКБ СР ''Укрсоцбанк' відповідно до якого товариством отримано кредит в сумі 556612 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч шістсот дванадцять гривень). Як забезпечення виконання умов вищевказаного кредитного договору, ним, на підставі договору застави № 2591 від 24.05.2007р. було передано в заставу банку автомобіль марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, 2006 р.в., державний номерний знак ВХ8245АК, кузов № ХТС5411R62276674 сідловий тягач, зареєстрований 08.09.2007р. Першим Хмельницьким МРЕВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СРВ № 361413, тобто сторони діяли у повній відповідності із Законом України "Про заставу". Вищевказані договори підписані сторонами -позичальником та заставодавцем ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" та представником кредитора і заставодержателем АКБ СР -„Укрсоцбанк”, їх копії додано до вищевказаної заяви.
Також із заяви слідувало, що позичальник та заставодавець ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" вимоги кредитного договору та договору застави не виконував, заборгованість не погасив, а також не сплачував передбачені кредитним договором відсотки. До даної заяви було додано копію листа-вимоги № 17-29/67-104 від 16.02.2009р. направлену на ім'я ТзОВ '"Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" з вимогою погашення заборгованості та попередження про можливе звернення стягнення на предмет застави у випадку невиконання вимог банку протягом 31-ого (тридцяти одного) дня із дня отримання вказаного листа-вимоги.
Позичальник ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" отримавши даний лист 20.02.2009р., на нього не відреагував, заборгованість не погасив, що в свою чергу свідчить про відсутність заперечень з його сторони відносно боргу, тобто спір в даному випадку відсутній.
Згідно ст. 590 ЦК України звернення стягнення па предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлюється договором або законом.
Вивченням доданих до заяви документів встановлено, що банком було надано документи, перелік яких передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999р. за № 1172.
Пунктом 284 Інструкції встановлено правило, згідно з яким заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком.
Під заборгованістю слід розуміти належні юридичним чи фізичним особам суми боргів від фізичних чи юридичних осіб, що виникли в результаті господарських чи цивільно-правових взаємовідносин, а безспірність стягнення заборгованості визначається не нотаріусом або стягувачем, а передбачена саме Переліком. При вчиненні виконавчого напису стягувач зобов'язаний лише подати певні документи, що підтверджують факт заборгованості та невиконання боржником у встановлений для нього законодавством, договором чи іншими правилами строк своїх зобов'язань.
Договір застави № 2591 від 24.05.2007р. укладався відповідно до положень Закону України "Про заставу''. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" не передбачає звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження - рухоме майно, однак виключати із списку можливих позасудових засобів звернення стягнення на рухоме майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом, в даному випадку, немає правових підстав. Адже стягувачем були виконані вимоги Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" в частині надсилання боржнику повідомлення про необхідність погашення боргу із попередженням про вчинення виконавчого напису після спливу 31 (Тридцяти одного) дня, але боржник після отримання цього повідомлення не відреагував, заборгованість не погасив.
Виконавчий напис за р. №1972 від 15.10.2009р. було вчинено ним після закінчення 30-ти денного терміну від дня отримання листа-вимоги.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги те, що позичальником ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" не виконувалися вимоги кредитного договору та договору застави, подані банком документи підтверджували його заборгованість, приватний нотаріус ОСОБА_1 вважає позовні вимоги ТзОВ "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія” безпідставними, а тому в задоволенні позову просив відмовити.
В отриманих судом Додаткових поясненнях (вх. № 01-24/1273/11 від 10.02.2011р.) представник позивача відмітив, що на його думку, при вчиненні виконавчого напису щодо рухомого майна Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, зв'язку з чим він має пріоритетне значення перед Законом України «Про заставу».
Представником звернуто увагу суду на те, що на підтвердження правомірності вчиненого виконавчого напису, приватний нотаріус посилався на те, що відповідачем до заяви про вчинення виконавчого напису нотаріусом, були додані : розрахунок суми боргових зобов'язань, досудова вимога про погашення заборгованості, кредитний договір, договір застави, що вказує про те, що спірний виконавчий напис вчинений за наявності всіх передбачених законодавством документів і обставин.
Тоді як з точки зору представника, наявність лише оригіналу нотаріально посвідченого договору та розрахунку не може бути свідченням безспірності заборгованості, оскільки, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
При цьому відповідачем на підтвердження безспірності своїх вимог не було подано нотаріусу первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем, а також суми штрафних санкцій та відсотків, зазначені у виконавчому написі, були безспірними. Крім того, розрахунок боргу, здійснений відповідачем щодо наявності грошового зобов'язання позивача по кредиту, відсотках та пені, не може вважатися документом, який підтверджує безспірність вимог банку до боржника.
Додатково представник зазначив, що відповідно до ст.19 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому документі повинно бути зазначено «дата і номер РІШЕННЯ, за яким видано виконавчий документ». Натомість у спірному виконавчому написі відсутнє посилання на будь-яке рішення, тому такий виконавчий напис, з точки зору заявника, не відповідає і вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Розглядом наявних матеріалів справи встановлено, 15 жовтня 2009р. приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 з посиланням на статтю 87 Закону України "Про нотаріат", пункт 1 Переліку, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня.1999р. №1172 запропонував звернути стягнення на автомобіль марки КАМАЗ 54115, сірого кольору, 2006 р.в., ВХ8245АК, кузов № ХТС54115R62276674 сідловий тягач, зареєстрований 08.09.2007р. Першим Хмельницьким МРЕВ ДАІ УМВС України в Хмельницькій області, Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії СРВ № 361413, заставною вартістю 583000 грн. (п'ятсот вісімдесят три тисячі гривень), що належить юридичній особі - Товариству з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована будівельно-транспортна кампанія», код ЄДРПОУ 31791373, місцезнаходження: м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 44 (сорок чотири), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, серії АОО № 228157, видане Волочиською районною державною адміністрацією Хмельницької області, реєстрація проведена 30.04.2002р., та нової редакції Статуту, зареєстрованого Хмельницьким міськвиконкомом 30.09.2005р. за № 16541050001000184, р/р 260048800198431 в ХОД АКБ "Укрсоцбанк", МФО 315018.
Зазначений транспортний засіб Товариствам з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія" на підставі договору застави майна, посвідченого 24.05.2007р. ОСОБА_6, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р. № 2591 та додаткового договору до договору застави майна, посвідченого 11.09.2007р. ОСОБА_6, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р. № 4877, передане в заставу Акціонерно-комерційному банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", (код ЄДРПОУ 00039019, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ковпака, 29, к/р 32008152402 в ГУ НБУ, в особі Хмельницької обласної філії Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", яка знаходиться за адресою: м. Хмельницький, вул. Соборна, 34, МФО 315018, код ЄДРПОУ 09315018, тр/р 37395880130001" - строк платежу за яким настав 23.03.2009р.
За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищевказаного транспортного засобу, нотаріус запропонував задовольнити вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розпитку "Укрсоцбанк", по поверненню заборгованості в загальній сумі 431467,38 (чотириста тридцять одна тисяча чотириста шістдесят сім) гривень 38 коп., із яких :
- заборгованість по кредиту - 380349,00 (триста вісімдесят тисяч триста сорок дев'ять) гривень 00 коп. ;
- заборгованість по відсоткам - 35773,94 (тридцять п'ять тисяч сімсот сімдесят три) гривні 94 коп. ;
- заборгованість по комісії - 2396,50 (дві тисячі триста дев'яносто шість)гривень 50 коп. ;
- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту - 6234,92 (шість тисяч двісті тридцять чотири) гривні 92 коп. ;
- заборгованість по пені за несвоєчасне погашення відсотків - 1801,04 (одна тисяча вісімсот одна) гривня 04 коп. ;
- розмір інфляційних витрат за кредитом - 1864,68 (одна тисяча вісімсот шістдесят чотири) гривні 68 коп. ;
- розмір інфляційних витрат за відсотками - 504,40 (п'ятсот чотири) гривні 40 коп. ;
- розмір інфляційних витрат за комісією - 42,90 (сорок дві) гривні 90 коп. ;
- плата за вчинення виконавчого напису - 2500,00 (дві тисячі п'ятсот) гривень 00 коп.
Виконавчий напис може бути пред'явлений до виконання до відповідного відділу державної виконавчої служби протягом одного року з дня його вчинення.
10 листопада 2009р. міським відділом Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження на підставі згаданого виконавчого напису № 1972 виданого приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1, яке на час вирішення спору в господарському суді не завершено, оскільки позивач вважає вчинення виконавчого напису таким, що суперечить чинному законодавству України, а відповідач проти цього заперечує.
Разом з тим позивач не заперечував щодо наявності самої заборгованості і не надав доказів її відсутності або іншого розміру заборгованості.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вирішив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі на такій підставі.
У відповідності до статті 88 Закону України «Про нотаріат», якою закріплено умови вчинення виконавчих написів, Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 N 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 р. за N 283/8882, нотаріус вчиняє виконавчі написи:
якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;
за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.
Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.
За частиною 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172, для одержання виконавчого напису подаються :
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
При цьому відповідно до приписів національного законодавства нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевіряє безспірність заборгованості, не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність документів з урахуванням положень Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (зазначена правова позиція висловлена також і Вищим Господарським судом України у постанові від 03.12.2010 № 38/184).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем подано нотаріусу для вчинення виконавчого напису необхідні та достатні документи для вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Окрім того у відповідності до статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Таким чином наведений перелік способів захисту прав не є вичерпним, а суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому позивачем не вказано яким договором або законом передбачено такий спосіб захисту, застосування якого просить позивач.
Тоді як у відповідності до статті 18 Кодексу, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою. Частиною 1 ст. 589 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою. Аналогічна норма міститься в ч. 1 ст. 20 Закону України "Про заставу". Відповідно до п. 1.1 кредитного договору від 24 травня 2007 р. № 880/105-РКА 6 Кредитор зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 556612 грн. Зі сплатою 18 % річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, та порядком повернення Кредиту рівними частинами, в сумі 9277 грн., не пізніше 24 числа кожного місяця , починаючи з місяця, наступного за місяцем в якому було надано Кредит, та з кінцевим терміном погашення заборгованості за Кредитом не пізніше 21 травня 2012 року в сумі 9269 грн. На умовах визначених цим Договором. Належних та допустимих доказів виконання зобов'язань по поверненню кредиту на умовах цього правочину позичальник не надав, отже, у відповідача виникло право звернення стягнення на предмет застави.
Частиною 1 ст. 590 ЦК України встановлено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 2.4.3. договору застави майна, посвідченого 24.05.2007р. ОСОБА_6, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р. № 2591 із змінами та доповненнями, внесеними додатковим договором до договору застави майна, посвідченого 11.09.2007р. ОСОБА_6, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу за р. № 4877 обумовлено право заставодержателя звернути стягнення на Предмет застави відповідно до чинного законодавства у разі, коли в момент настання терміну виконання Заставодавцем зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором, вони не будуть виконані.
Звернення стягнення на предмет застави врегульовано нормами Закону України "Про заставу". Згідно з ч. 6 ст. 20 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно може здійснюватись за рішенням суду або третейського суду, а також на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", на який посилається позивач, визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, до яких належить не тільки застава, а й інші види обтяжень. Відповідно до ст. 4 Закону обтяження поділяються на приватні та публічні, а приватні, у свою чергу, - на забезпечувальні та інші договірні.
У відповідно до ст. 21 цього Закону до забезпечувальних обтяжувань, крім застави рухомого майна, належать також право притримання рухомого майна, інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні.
На відміну від положень Закону України "Про заставу", Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" регулює загальні умови звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, до яких, крім застави, належать також й інші обтяження.
Стаття 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначає, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду та в позасудовому порядку. Статтею 24 зазначеного Закону визначені позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, але перелік способів, зазначений у статті, не є виключним. Частина 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" є спеціальною нормою щодо ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у частині звернення стягнення на предмет застави.
Отже, звернення стягнення на заставлене майно на підставі виконавчого напису нотаріуса є обґрунтованим.
З аналізу законодавства, що застосовується господарським судом при вирішенні спору вбачається, що Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження” частину 7 статті 50 Закону України "Про нотаріат" доповнено реченням такого змісту: "Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача".
Цим же Законом частину 3 статті 15 ГПК України доповнено реченням такого змісту: "Справи у спорах за участю боржника і стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача або за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса за вибором позивача".
Отже Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження” передбачено як матеріально-правову так і процесуально-правову норму щодо оскарження дій нотаріуса.
При цьому, перша визначає спосіб захисту права, а інша підсудність такого спору.
Таким чином згідно ч. 7 ст. 50 Закону України “Про нотаріат” (в редакції від 15.03.2006) спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.
Згідно чинної на час вирішення спору редакції статті 50 Закону України “Про нотаріат”, нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти { Стаття 50 із змінами, внесеними згідно із Законами N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003, N 3538-IV ( 3538-15 ) від 15.03.2006; в редакції Закону N 614-VI ( 614-17 ) від 01.10.2008 }.
Викладене свідчить, що стаття 50 Закону України “Про нотаріат” у редакції Закону України від 01.10.2008 вищевказаного способу захисту права вже не містить.
Оскільки позивач відповідно до вхідного реєстраційного штампу звернувся до господарського суду 30.11.2010, тобто після внесення відповідних змін до законодавства щодо способів захисту прав особи, то на час звернення до господарського суду внаслідок зміни законодавства України жодним законом України не передбачено такого способу захисту, застосування якого просить позивач.
Отже, позивач не вказав договору або закону (акту цивільного законодавства), в якому б було передбачено такий спосіб захисту цивільного права, застосування якого просить позивач.
За таких обставин, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк", м. Київ не ґрунтуються на нормах матеріального права, суперечать фактичним обставинам справи і є неправомірними, а тому задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 12, 15, 25, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України , статтями 15, 18, 546, 589, 590 ЦК України, статтями 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат", Законами України "Про заставу" та "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", суд -
В позові товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована будівельно-транспортна компанія", м. Хмельницький до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк", м. Київ за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), про визнання виконавчого напису нотаріуса за реєстраційним №1972, вчиненого 15.10.2009р. таким, що не підлягає виконанню - відмовити.
Суддя І.В. Грамчук
Виготовлення повного тексту рішення завершено 14 лютого 2011р.