Іменем України
07 лютого 2011 року справа № 5020-7/180
За позовом Закритого акціонерного товариства «Енерготранс»
(вул. Морозова, б. 3, кв. 78, м. Харків, 61036;
вул. Кисловодська б. 15, оф. 1, м. Харків, 61033)
до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
(АДРЕСА_1, 99011)
про стягнення 73 409,50 грн.,
Суддя С. М. Альошина
Від позивача - Ящук Н.А. -представник, довіреність від 17.12.2010 (оригінал довіреності у справі)
Від відповідача -ОСОБА_1 -ФОП, паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ УМВС України в місті Севастополі, 10.08.2006
Суть спору:
Закрите акціонерне товариство «Енерготранс»звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 73 409,50грн., у тому числі 71 339,67 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 2 069,83 грн.
Представник позивача у засіданні суду, яке відбулось 19.01.2011, надав суду заяву від 19.01.2011, в якій позивач, у зв'язку з опискою при вказані у позові періоду, за який він просить суд стягнути з відповідача 3% річних, уточнив період та просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3 % річних у розмірі 2 069,83 грн. за період з 29.11.2009 по 16.11.2010.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у засіданні суду з позовними вимогами погодився частково -в частині стягнення 31 333,00 грн. заборгованості, а в іншій частині просив суд у позові відмовити, однак, письмового відзиву на позовну заяву, з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, чи доказів сплати решти заборгованості, суду не представив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд
26.10.2009 між сторонами був укладений договір купівлі-продажу № 30.
Відповідно до п. 1.1. цього договору продавець (позивач) зобов'язувався продати, а покупець (відповідач) -придбати на умовах даного договору продукцію: плитку керамічну.
Загальна сума договору складає 500 000 грн., без ПДВ (п. 2.1. договору).
Згідно з п. 4.1. договору покупець зобов'язувався здійснювати оплату продукції на розрахунковий рахунок продавця у наступній формі: 20% оплати по факту відвантаження, решта -з відстроченням платежу на 30 календарних днів.
На виконання умов вказаного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар за накладною № 209 від 27.10.2009 на суму 71 339,67 грн., з ПДВ.
Проте, відповідач, у порушення умов договору, свої зобов'язання перед позивачем не виконав у повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 71 339,67 грн.
Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином відповідачу, згідно уточненого розрахунку позивача, нараховано 3 % річних у розмірі 2 069,83 грн. за період з 29.11.2009 по 16.11.2010, які і підлягають стягненню з відповідача.
Контррозрахунків сум основного боргу та 3% річних відповідачем суду надано не було.
Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 73 409,50грн., у тому числі 71 339,67 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 2 069,83 грн., документально встановлений та підтверджений матеріалами справи.
За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.
Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням представника позивача та відповідача про складення повного рішення 14.02.2011.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1). Позов задовольнити повністю.
2). Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 99011, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Закритого акціонерного товариства «Енерготранс»(юридична адреса: вул. Морозова, б. 3, кв. 78, м. Харків, 61036, фактична адреса: вул. Кисловодська б. 15, оф. 1, м. Харків, 61033, ідентифікаційний код 24475015, п/р 2600601681650 у Філії ПАТ «Укрексімбанк», м. Харків, МФО 351618, або на інші рахунки) 73 409,50грн., у тому числі 71 339,67 грн. основного боргу та 3% річних у розмірі 2 069,83 грн., а також 734,10 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя С. М. Альошина
Рішення складено відповідно до вимог
статті 84 Господарського процесуального
кодексу України та підписано 14.02.2011.