"07" лютого 2011 р.Справа № 26/196-10-5089
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : Ілюхіна К.Б. за довіреністю від 28.09.2010 р.
від відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»;
до відповідача : фізичної особи -підприємця ОСОБА_2;
про стягнення 33 867,48 грн., -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»» ( далі - Позивач ) звернулось до ФОП ОСОБА_2 (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 33 867,48 грн. посилаючись на наступне.
01 липня 2008 року між сторонами у справі укладено договір фінансового лізингу № 0107/146 (надалі - Договір лізингу).
Відповідно до умов Договору Позивач придбав у Приватного Підприємства «ТЕХСОЮЗ»комплект устаткування по виробництву виробів з ПВХ у наступній комплектності : зварювальний верстат ТКК505, у кількості 1 одиниця серійний номер 2766, 2008 року випуску; верстат для обробки імпоста КМ212, у кількості 1 одиниця, серійний номер 8596, 2008 року випуску; верстат для різання штапика СК501, у кількості 1 одиниця, серійний номер 8717, 2008 року випуску, верстат для різання профілю РК503, у кількості 1 одиниця, серійний номер 1882, 2008 року випуску; верстат для зачищення фурнітурного паза, у кількості 1 одиниця, серійний номер 0701288, 2008 року випуску; машина для зачищення європаза, у кількості 1 одиниця, серійний номер 32, 2008 року випуску (надалі - Майно), про що свідчить договір купівлі-продажу № 11/07/01/ від 11 липня 2008 року та передав його Відповідачу в платне користування на термін 24 (двадцять чотири) місяця, за що Відповідач взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах визначених Договором лізингу щомісячно сплачувати лізингові платежі.
11 липня 2008р. Позивач та ПП „ТЕХСОЮЗ” склали акт приймання-передачі до вказаного Договору від 11 липня 2008 року по якому ПП „ТЕХСОЮЗ” передало, а Позивач у справі прийняв вказане майно.
Відповідно ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»за договором фінансового лізингу Лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування Лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до умов Договору лізингу Відповідач зобов'язується прийняти Об'єкт лізингу, своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього Договору.
Загальна сума вказаного Договору лізингу складає суму усіх лізингових платежів вказаних в Додатку № 4 до нього.
Відповідач у порушення умов Договору здійснював оплату лізингових платежів всупереч графіку сплати лізингових платежів. ( Додаток № 4до Договору )
Станом на 08 грудня 2010 року заборгованість Відповідача по сплаті лізингових платежів за Договором лізингу складає 31853,59 грн.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»Лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (Лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (Лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить Лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням Лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати Лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Відповідно до ст. 806 Цивільного Кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду). До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки
Відповідно до ст. 762 Цивільного Кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 286 Господарського Кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ст. 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ст. З Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 року «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 15.2. Договору лізингу за несвоєчасну сплату лізингових платежів Лізингодавець має право стягнути з Лізингоодержувача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення, зі дня наступного за днем сплати поточного лізингового платежу, вказаних в Додатках № 4 до зазначеного Договору по день сплати включно, а також у повному обсязі компенсувати збитки, нанесені Лізингоодержувачем у зв'язку з таким несвоєчасним внесенням лізингових платежів.
Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Відповідно до ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як зазначає позивач у позові, відповідно до Договору лізингу розмір, строки, порядок уплати Лізингоодержувачем основних лізингових платежів встановлюються в Додатку № 4.
Відповідно до Додатку № 4 Лізингоодержувач зобов'язаний за переданий йому Об'єкт лізингу відповідно Договору своєчасно, у визначені Сторонами в даному графіку строки та на визначених Сторонами в Договорі та даним графіком умовах, не пізніше дати оплати поточного платежу сплачувати Лізингодавцю щомісячно на банківський поточний рахунок Лізингодавця або в його касу лізингові платежі загальною сумою по зазначеному графіку.
Відповідно до п. 1.3 Договору фінансового лізингу строк лізингу складає 24 місяця. Строку лізингу починається зі дня підписання Сторонами акта приймання-передачі.
Відповідно до п. 6.3 Договору фінансового лізингу договір вважається укладеним з моменту чи підписання двох частин договору та вступає в силу після надходження Першого лізингового платежу на банківський поточний рахунок Лізингодавця.
Як зазначає позивач у позові, враховуючи, що Договір фінансового лізингу вступив в силу 09 липня 2010 року (сплати Першого лізингового платежу) та те що зазначений акт приймання-передачі підписаний сторонами 11 липня 2008 року, строк лізингу закінчився 11 липня 2010 року.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу Лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Пунктом 7.2.7. Договору фінансового лізингу визначено, що Лізингоодержувач зобов'язаний негайно повернути об'єкт лізингу по закінченню строку лізингу (крім випадків переходу права власності на об'єкт лізингу у випадках передбачених цим Договором) чи в інших випадках, передбачених Договором, у стані не гіршому, ніж на момент отримання в лізинг з урахуванням нормального зносу обумовленого перебігом часу.
Відповідно до п. 16.4 Договору фінансового лізингу Лізингоодержувач втрачає право користування Об'єктом лізингу та зобов'язаний повернути Об'єкт лізингу Лізингодавцю на наступний день після настання дати останнього лізингового платежу, (згідно Додатку №4 до Договору фінансового лізингу) у випадку, якщо залишились невиконаними будь-які з його зобов'язань по Договору фінансового лізингу.
Також згідно п. 16.5. Договору фінансового лізингу Сторони домовились, що при обставинах, вказаних в п.16.4. Договору фінансового лізингу Лізиннгоодержувач протягом 14 (чотирнадцяти) робочих днів, починаючи з дати уплати останнього уплати останнього лізингового платежу, згідно Додатку №4 до Договору фінансового лізингу, повинен виконати усі зобов'язання по Договору фінансового лізингу.
Згідно п. 16.7. Договору фінансового лізингу перераховані в п.16.4. та п. 16.5 Договору фінансового лізингу не звільняють Лізингоодержувача від виконання своїх зобов'язань.
Згідно п.21.4 Договору фінансового лізингу з моменту отримання письмового повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу або з моменту закінчення строку дії Договору експлуатація Об'єкту лізингу не допускається.
Як зазначає позивач у позові, дотеперішнього часу відповідач платежі за користування предметом лізингу не здійснив і предмет лізингу не повернув, що є порушенням як умов Договору так і приписів ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Представник відповідача у жодне судове засідання ( з двох що відбулись) не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений ( повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами - вказаним вище Договором лізингу, Заявкою на отримання майна в лізинг, специфікацією майна, що передається у лізинг ( Додаток № 2 до Договору лізингу), графіком оплати лізингових платежів ( Додаток № 4 до договору лізингу), актом приймання -передачі об'єкта лізингу.
Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем по вказаному Договору, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.
Факт отримання Відповідачем об'єктів лізингу підтверджується, на думку суду, підписом Відповідача у графі вищевказаних документах „лизингополучатель”, який є тотожним.
Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу повністю не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.
Наданий позивачем розрахунок суми стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.
Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525,526, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» - задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» (65045, м. Одеса, вул. Катериниська, б.25, оф.15; код ЄДРПОУ 31502612) - заборгованість по сплаті лізингових платежів за Договором фінансового лізингу № 0107/146 від 01 липня 2008 року у розмірі - 31853 (тридцять одна тисяча вісімсот п'ятдесят три) грн. 59 коп., пеню у розмірі 2013 (дві тисячі тринадцять) грн. 84 коп. державного мита у розмірі 423 (чотириста двадцять три) грн. 67 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз»(65045, м. Одеса, вул. Катериниська, б.25, оф.15; код ЄДРПОУ 31502612) передане майно за Договором фінансового лізингу № 0107/146 від 01 липня 2008 року, а саме: Комплект устаткування по виробництву виробів з ПВХ у наступній комплектності: зварювальний верстат ТКК505, у кількості 1 одиниця серійний номер 2766, 2008 року випуску; верстат для обробки імпоста КМ212, у кількості 1 одиниця, серійний номер 8596, 2008 року випуску; верстат для різання штапика СК501, у кількості 1 одиниця, серійний номер 8717, 2008 року випуску, верстат для різання профілю РК503, у кількості 1 одиниця, серійний номер 1882, 2008 року випуску; верстат для зачищення фурнітурного паза, у кількості 1 одиниця, серійний номер 0701288, 2008 року випуску; машина для зачищення европаза, у кількості 1 одиниця, серійний номер 32, 2008 року випуску, - протягом одного місяця з дня набрання рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 14 лютого 2011 року.