"07" лютого 2011 р.Справа № 26/198-10-5224
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Войтенко С.М.
за участю представників сторін :
від позивача : не з'явився;
від відповідача : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «ОМЕГА - АВТОПОСТАВКА»;
до відповідача : фізичної особи -підприємця ОСОБА_1;
про стягнення 12279,38 грн., -
ТОВ «Торгово-Промислова Компанія «ОМЕГА - АВТОПОСТАВКА» ( далі - позивач ) звернулось до ФОП ОСОБА_1 (далі - Відповідач) із позовом про стягнення 12279,38 грн. посилаючись на наступне.
02 січня 2010 року між сторонами у справі було укладено договір поставки товару № 013842-10, ( далі - Договір ), відповідно до якого Постачальником товару є Позивач, а Покупцем -Відповідач.
Відповідно до умов п.п. 1.1 цього Договору Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товар (запасні частини до транспортних засобів), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його.
На виконання умов цього Договору Позивачем відповідно до видаткових накладних до цього Договору було поставлено товару на суму:
30 березня 2010 року відповідно до видаткової накладної № ХВ-0037505 було поставлено товару на суму 2 924,88 грн.;
13 квітня 2010 року відповідно до видаткової накладної № ХВ-0045780 було поставлено товару на суму 696,06 грн.;
18 травня 2010 року відповідно до видаткової накладної № ХВ-0065908 на суму 5 366, 28 грн.
Станом на момент подання позовної заяви Відповідач не оплатив видаткові накладні. Таким чином, загальна заборгованість Відповідача перед Позивачем за вказаними видатковими накладними за Договором складає: 2 924, 88 грн. + 696, 06 грн. + 5 366, 28 грн. = 8 987,22 грн.
Відповідно до п.п. 4.3 Договору Оплата Товару здійснюється Покупцем протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту поставки. Датою поставки згідно з п.п. 2.2. Договору вважається дата підписання представником Покупця видаткової накладної на Товар, що поставляється.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що в разі порушення строків оплати товару Відповідач зобов'язаний, в першу чергу, сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки протягом всього часу прострочки.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач сплачує Позивачеві сплатити 24% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочки, а потім сплатити суму основного боргу.
В разі прострочки платежу на строк більш ніж 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі 20% від простроченої суми.
Отже, Відповідач, не сплативши в строк отриманий товар, повинен сплатити на користь Позивача:
1) пеню та 24% річних у сумі, що разом станом на 27 жовтня 2010 року становить: 90,86 грн. + 213,97 грн. + 291,78 грн. + 301,50 грн. = 898, 11 грн.
2) штраф у розмірі 20%: 8 987,22 х 20% = 1 797, 44 грн.
Як зазначає позивач у позові, усього за вищевказаним договором заборгованість Відповідача перед Позивачем станом на 25 листопада 2010 року складає : 8 987, 22 грн. + 898, 11 грн. + 1 797,44 грн. = 12 279, 38 грн.
02.02.2011р. до суду надійшло клопотання позивача про уточнення ціни позову, в якому він зазначив, що під час розрахунку загальної суми боргу було допущено арифметичну помилку, тому слід рахувати, що загальна сума боргу становить 11682,77 грн. ( 8 987, 22 грн. + 898, 11 грн. + 1 797,44 грн.)
Представник відповідача у жодне судове засідання ( з двох що відбулись) не з'явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений ( повідомлення у справі ), відзив на позов не надав, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи від нього не поступало і тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами згідно правил ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Згідно вимог статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема : письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як убачається з матеріалів справи, вищеприведені позивачем обставини підтверджуються вищеприведеними доказами - вказаним вище Договором, витратними накладними на вказаний вище товар.
Проаналізувавши приведені докази суд приймає їх до уваги як доказ наявності у Відповідача боргу перед Позивачем по вказаному Договору, вважає їх достовірними та такими, що не викликають сумніву.
Факт отримання вказаного у накладних товару Відповідачем підтверджується, на думку суду, чітким відтиском печатки Відповідача у графі накладній „отримала” з написом -„Фізична особа - підприємець ОСОБА_1”
Крім того, підпис Відповідача під накладними та Договором є тотожним.
Дотеперішнього часу відповідач вказану вище суму боргу повністю не погасив, чим порушив умови Договору та приписи ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.
Наданий позивачем розрахунок, у клопотанні про уточнення ціни позову, суми стягнення суд приймає до уваги та вважає правильним.
Аналізуючи вищеприведене у сукупності господарський суд вважає, що вимоги позивача є цілком обґрунтованими, доведеними наявними у справі доказами, і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525,526, Цивільного кодексу України, ст. ст. 33,43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Омега-Автопоставка» - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1; п/р НОМЕР_2 в АТ «УкрСиббанк»від. № 589, м.Одеса МФО 351005, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Омега-Автопоставка»( 62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищеве, вул. Промислова, 1 код ЄДРПОУ 33010822 п/р 26005961052942 філія ЗАТ«Перший Український Міжнародний Банк»МФО 350385 ) - суму основного боргу в розмірі -8987 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 22 коп., пеню у розмірі 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 11 коп., штраф у розмірі 1797 (одна тисяча сімсот дев'яносто сім) грн. 44 коп., державне мито в розмірі -116 (сто шістнадцять) грн. 83 коп. та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку на подання апеляційної скарги з дня його підписання, якщо не буде подано апеляційну скаргу.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 14 лютого 2011 року.