"07" лютого 2011 р.Справа № 25-24-30/101-10-2831
За позовом: Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, в особі Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”, в особі філії Одеське обласне управління Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”
до відповідачів: 1) Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Влад”
2) Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене”
про стягнення заборгованості в розмірі 439 730,77 грн.
про звернення стягнення на заставлене майно
За зустрічним позовом: Малого приватного виробничо-комерційного підприємства „Нота-Бене”
до Приватного малого підприємства „Виробничо-комерційна фірма „Влад”,
Відкритого акціонерного товариства „Державний ощадний банк України”
про зняття заборони відчуження майна
Головуючий суддя: Малярчук І.А.
Судді: Літвінов С.В.
Оборотова О.Ю.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від прокурора: Чернявська М.В., посв. № 80 від 03.06.10 р.; Кирющенко А.В., посв.№ 872 від 04.10.06 р.
Від позивача: КМУ -Сєверова А.В., довір. № 03-2630 від 07.04.10 р.
ВАТ „Державний ощадний банк України” -Іваненко С.В., довір. від 29.06.10 р.
Від відповідачів: ПМП ВКФ „Влад” -не з'явився
МПВКП „Нота-Бене” -Драгілєва С.А., довір. від 28.10.10 р., Карпін В.С., довір. від 28.10.10р.
В судовому засіданні 07.02.2011 р. приймали участь представники:
Від прокурора: Чернявська М.В., посв. № 80 від 03.06.10 р.
Від позивача: КМУ -Сєверова А.В., довір. № 03-2630 від 07.04.10 р.
ВАТ „Державний ощадний банк України” -Іваненко С.В., довір. від 29.06.10 р.
Від відповідачів: ПМП ВКФ „Влад” -не з'явився
МПВКП „Нота-Бене” -Драгілєва С.А., довір. від 28.10.10 р.
Суть спору: про стягнення з ПМП ВКФ „Влад” на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” 439 730,77 грн. заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р.;
про звернення стягнення на заставлене майно МПВКП „Нота-Бене” в межах суми 439 730,77 грн. та в рахунок погашення боргу, а саме: комбайн зернозбиральний Дон -1500 Б, 2005 р.в., реєстраційний № 18927 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 188146, виданого Біляївською ІДТН 06.06.05р.;
- трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11883 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 055575, виданого Біляївською ІДТН 15.03.04 р.;
- трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11882 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 055576, виданого Біляївською ІДТН 15.03.04 р.;
- трактор 82.1.57. екскаватор „Борекс” 2004 р.в., реєстраційний № 14408 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 117055, виданого Біляївською ІДТН 07.04.04 р.;
- агрегат ґрунтообробний АГ-2,4-20, 2004 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі накладної № НФ01287 від 28.08.04 р. та платіжного доручення № 86 від 18.08.04р.;
- каток полевий КП-6, 2004 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі накладної № 408 від 28.09.04 р. та платіжного доручення № 118 від 30.09.04 р.;
- борона БДП-6.3., 2001 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві податкової накладної від 19.07.01 р. та платіжного доручення № 148 від 19.07.01 р.;
- віз для транспортування жаток 8545 DL, 2005 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі накладної № 123/1 від 15.07.05 р. та платіжного доручення від 30.06.05 р.;
- кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі видаткової накладної № рн-0000565 від 03.10.06 р. та платіжного доручення № 163 від 02.10.06 р.;
- стіл рапсовий ПР-6, 2007 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі видаткової накладної №РН-0000020 від 25.06.07 р. та платіжного доручення № 330650 від 22.06.07 р. на користь ВАТ „Ощадбанк” в особі філії Одеського обласного управління ВАТ „Ощадбанк”.
За зустрічним позовом МПВКП „Нота-Бене”: про зняття заборони відчуження майна, а саме: комбайн зернозбиральний Дон -1500 Б, 2005 р.в., реєстраційний № 18927 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 188146, виданого Біляївською ІДТН 06.06.05 р.;
- трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11883 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 055575, виданого Біляївською ІДТН 15.03.04 р.;
- трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11882 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 055576, виданого Біляївською ІДТН 15.03.04 р.;
- трактор 82.1.57. екскаватор „Борекс” 2004 р.в., реєстраційний № 14408 ОК, що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві свідоцтва про реєстрацію машини серії АБ № 117055, виданого Біляївською ІДТН 07.04.04 р.;
- агрегат ґрунтообробний АГ-2,4-20, 2004 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене”на підставі накладної № НФ01287 від 28.08.04 р. та платіжного доручення № 86 від 18.08.04р.;
- каток полевий КП-6, 2004 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі накладної № 408 від 28.09.04 р. та платіжного доручення № 118 від 30.09.04 р.;
- борона БДП-6.3., 2001 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на праві податкової накладної від 19.07.01 р. та платіжного доручення № 148 від 19.07.01 р.;
- віз для транспортування жаток 8545 DL, 2005 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі накладної № 123/1 від 15.07.05 р. та платіжного доручення від 30.06.05 р.;
- кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі видаткової накладної № рн-0000565 від 03.10.06 р. та платіжного доручення № 163 від 02.10.06 р.;
- стіл рапсовий ПР-6, 2007 р.в., що належить МПВКП „Нота-Бене” на підставі видаткової накладної №РН-0000020 від 25.06.07 р. та платіжного доручення № 330650 від 22.06.07 р.,
яку було накладено на підставі договору застави, укладеного між МПВКП „Нота-Бене” та ВАТ Державний ощадний банк України” 30.08.07 р., посвідченого ОСОБА_1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.
Ухвалою від 24.11.10 р. суддя Оборотова О.Ю. призначила колегіальний розгляд справи № 24-30/101-10-2831, склад якої визначено згідно розпорядження Голови господарського суду Одеської області № 347-р від 24.11.10 р. в наступному вигляді: головуючий суддя Малярчук І.А., судді Літвінов С.В., Оборотова О.Ю.
Ухвалою від 25.11.10 р. колегія суддів у складі головуючого судді Малярчук І.А., суддів Літвінова С.В., Оборотової О.Ю. прийняла дану справу до свого провадження, присвоїла справі № 25-24-30/101-10-2831.
Прокурор заявлені позовні вимоги підтримує, подав суду уточнення позовних вимог від 08.09.10 р. вх.№ 23371, де виклав їх у вищенаведеній остаточній редакції, пояснення від 21.12.10 р. вх.№ 34470, в яких навів пояснення щодо наявності порушених прав держави в особі позивачів по справі за захистом яких звернувся до суду з даним позовом, зокрема позивач відмічає, що відповідно до Постанови КМУ від 25.05.03р. № 261 „Про деякі питання діяльності ВАТ „Державний ощадний банк України”” ВАТ „Державний ощадний банк України” є державним банком, утвореним відповідно до Розпорядження Президента України від 20.05.99 р. № 106, Постанови КМУ від 21.05.99 р. № 876 шляхом перетворення Державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України до Державного ощадного банку України з організаційно-правовою формою -відкрите акціонерне товариство, яке зареєстроване НБУ 26.05.99 р. і назву якого змінено на ВАТ „Державний ощадний банк України”. Звідси, прокурор вважає, що не отримання прибутку ВАТ „Державний ощадний банк України” від виконання банківських операцій може призвести до порушення фінансового стану установи, акції якої належать державі, а відтак до порушення інтересів держави.
Представник позивача, Кабінету Міністрів України, заявлений прокурором позов підтримує в повному вигляді.
Представник позивача, ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України”, на заявлених прокурором позовних вимогах наполягає, надав суду супровідними листами від 02.11.10 р. вх.№ 29232, від 04.12.10 р. вх.№33661 витребувані документи, розрахунок заборгованості за кредитом відповідно до супровідного листа від 22.10.10 р. вх.№ 28299, уточнення позовних вимог від 21.12.2010 р. вх. №34471, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, пояснення від 05.01.2011 р. вх. № 146/2011, від 14.12.10 р. вх.№33660, від 21.12.10 р. вх.№ 34468, при цьому в поданому позивачем до суду 22.10.10 р. за вх.№ 28299 розрахунку заборгованості визначено заборгованість за відсотками в розмірі 70 734,26грн., пеню за відсотками в розмірі 6 571,16 грн., пеню по основному боргу в розмірі 45 916,44грн., однак за умови не оформлення позивачем даного збільшення заявлених до стягнення сум як уточнення чи збільшення позовних вимог та з врахуванням того, що подалі, в процесі розгляду справи по суті колегією суддів, позивачем було подано уточнення позовних вимог від 21.12.10 р. за вх.№ 34471, де заявлені до стягнення з відповідача суми заборгованості за кредитом, відсотками, пені за кредитом та пені за відсотками зазначено загалом в розмірі 439 730,77 грн., суд визначає їх як остаточні позовні вимоги, які і підлягали розгляду в даному судовому процесі.
Так, позивач зазначає, що 28.08.2007 р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ПМП ВКФ „Влад” було укладено договір відновлювальної кредитної лінії №32, в забезпечення виконання зобов'язань за яким 30.08.2007 р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” та МПВКП „Нота-Бене” було укладено договір застави. Позивач на виконання зобов'язань за кредитним договором надав ПМП ВКФ „Влад” кредит в сумі 400 000 грн., однак, відповідач в порушення умов кредитного договору своєчасне погашення заборгованості по кредиту та відсоткам не здійснив, відповідно до чого станом на 09.02.10 р. сума його заборгованості за кредитом, відсотками, пеня по кредиту, пеня по відсоткам складає загалом 439 730,77 грн., відповідно до чого банк звернувся до суду з даним позовом щодо стягнення з боржника 439 730,77 грн. та про звернення стягнення на заставлене майно МПВКП „Нота-Бене” з огляду на п.6.1. договору застави майна.
Заявлений відповідачем зустрічний позов ВАТ „Державний ощадний банк України” не визнає з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов від 21.12.10 р. вх.№ 34469, відзиві на уточнену зустрічну позовну заяву від 05.01.11 р. вх.№ 148/2011, в яких вказує на те, що відповідно до п.1 розділу „Терміни та їх тлумачення” договору застави „кредитний договір” -договір відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р., укладений між Заставодержателем та Боржником, а також усі додаткові договори, додатки, зміни та доповнення до нього, які чинні на момент укладення цього договору та можуть бути укладені після його укладення.
Пунктом 9.1. кредитного договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань, що уявляє собою сплату всіх сум, належних банку, однак на даний час зобов'язання ПМП ВКФ „Влад” згідно договору № 32, не виконані належним чином, отже даний договір, а відповідно і договір застави є чинним.
Посилання МПВКП „Нота-Бене” на ст.604 ЦК України відносно зміни змісту зобов'язання у зв'язку з укладенням додаткової угоди № 1 між ВАТ „Державний ощадний банк України” та ПМП ВКФ „Влад” є безпідставними, оскільки відповідно до п.1.3. кредитного договору поповнення обігових коштів є цільовим призначення та змістом кредиту, а оплата розрахункових документів на підставі платіжних доручень Позичальника відповідно до додаткової угоди є лише порядком, механізмом виконання зазначеного зобов'язання і не є змістом самого зобов'язання.
Також, позивач відмічає, що ВАТ „Державний ощадний банк України” було виконано умови кредитного договору відносно зміни процентної ставки за користування кредитом, тобто направлено відповідачу лист від 22.08.08 р. за № 24-09/528/1 з повідомленням про необхідність збільшення відсоткової ставки за договором № 32, який було отримано нарочним директором підприємства, отже міра відповідальності МПВКП „Нота-Бене” та ПМП ВКФ „Влад” за кредитним договором має бути визначена на підставі зміненої (збільшеної) процентної ставки. При цьому, позивач звертає увагу суду на ту обставину, що Закон України № 661 від 12.12.08 р., яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку набрав чинності з 10.01.09 р., проте повідомлення про підвищення відсотків за кредитним договором було надіслано відповідачу 22.08.08 р.
Відповідач, ПМП ВКФ „Влад”, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.
Відповідач, МПВКП „Нота-Бене”, заявлений позивачем позов не визнає з підстав викладених у відзиві від 06.12.10 р. вх.№ 32126, поясненнях від 17.01.11 р. вх.№ 1249/2011, в яких його правова позиція наведена ідентично з правовою позицією, викладеною в обґрунтування зустрічного позову, однак містять ще деякі особливості, зокрема відповідач звертає увагу суду на те, що у випадку задоволення судом позову Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в повній мірі буде мати місце подвійне стягнення одного і того ж боргу з обох відповідачів за різними виконавчими документами, тоді як ПМП ВКФ „Влад” та МПВКП „Нота-Бене” несуть солідарну відповідальність перед кредитором, тому їх зобов'язання не можуть виконуватись кожним з кредиторів в повному обсязі. Звідси, відповідач відзначає, що задоволення судом однієї вимоги виключає законність задоволення іншої вимоги.
Також, відповідач вказує на те, що надіславши повідомлення майновому поручителю 22.08.08 р. щодо зміни процентної ставки ПМП ВКФ „Влад”, банк, не отримавши від МПВКП „Нота-Бене” відповіді у встановлений пп. 1.6.1.6. договору № 32 та ст. 640 ЦК України строк, через 6 днів уклав із позичальником додаткову угоду № 2 від 28.08.08 р., у зв'язку з чим та за умови відсутності укладення письмової угоди про збільшення зобов'язань за договором застави із збільшенням процентної ставки за кредитним договором, є безпідставною позиція позивача про зміну або пролонгацію правовідносин, що виникли із договору застави майна.
Ухвалою від 18.11.10 р. суддя Оборотова О.Ю. прийняла зустрічний позов МПВКП „Нота-Бене” до спільного розгляду з первісним позовом Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Одеського облуправління ВАТ „Державний ощадний банк України”.
Позивач за зустрічним позовом, МПВКП „Нота-Бене”, заявлений позов підтримує, подав до суду уточнення позовних вимог від 21.12.10 р. вх.№ 34471, де виклав вимоги за зустрічним позовом у вищенаведеній остаточній редакції.
Первинні вимоги МПВКП „Нота-Бене” за зустрічним позовом складали: про визнання припиненим договір застави майна, укладений між МПВКП „Нота-Бене” та ВАТ „Державний ощадний банк України” 30.08.07 р.; про зняття заборони відчуження майна.
Обґрунтовуючи зустрічний позов МПВКП „Нота-Бене” вказує на те, що згідно укладеного з ВАТ „Державний ощадний банк України” договору застави майна від 30.08.07 р., посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрованого за № 10607, в МПВКП „Нота-Бене” взяло на себе зобов'язання забезпечити виконання ПМП ВКФ „Влад” зобов'язань за договором відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р., однак, як подалі стало відомо МПВКП „Нота-Бене” між банком та боржником було укладено низку додаткових угод до первісного договору відновлювальної кредитної лінії № 32, зокрема додатковою угодою № 2 від 27.08.07 р. сторони збільшили розмір процентної ставки до 19,5% річних, що є зміною істотних умов договору.
Крім того, відповідач стверджує, що сторони кредитного договору змінили зміст зобов'язання як щодо цільового призначення кредиту так і стосовно порядку його надання, що вбачається із додаткової угоди № 1, якою встановлено, що кредит надається з позичкового рахунку та спрямовується на оплату розрахункових документів на підставі платіжних доручень позичальника.
Зробивши аналіз положень ст.ст.509, 604 ЦК України, ст.28 Закону України „Про заставу” відповідач вважає, що сторони, уклавши додаткові угоди до договору відновлювальної кредитної лінії фактично припинили первісне правовідношення та визначили нове, а саме встановили нове зобов'язання, згідно якого мають вчинити на користь одна одної зовсім інші дії. Звідси, відповідач зазначає про припинення зобов'язання, забезпеченого заставою, у зв'язку із зміною первісного зобов'язання.
Разом з цим, як відмічає відповідач, банком не укладено, в порушення п.1.6.1.4., 1.6.1.5. договору відновлювальної кредитної лінії № 32 додаткових угод до договору застави про зміну процентної ставки, що є підставою для припинення майнової поруки, тому заборону відчуження заставленого майна має бути знято.
Клопотання сторін від 07.10.10 р. вх.№ 26842, від 14.12.2010 р. вх. №33636 про відкладення розгляду справи судом задовольнялись, про що свідчать відповідні ухвали.
Судом задоволено заяву сторін про продовження строку розгляду справи від 26.08.10р. вх.№ 22174, у зв'язку з чим винесено відповідну ухвалу в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:
Відповідно до п.1.1. договору відновлювальної кредитної лінії № 32 від 28.08.07 р., укладеного між ВАТ „Державний ощадний банк України” (Банк) та ПМП ВКФ „Влад” (Позичальник) Банк зобов'язується надавати на умовах цього договору, а Позичальник зобов'язується отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит в розмірі 400 000 грн. та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше ніж 28.08.10 р. Сторони погодили суму ліміту кредитування і визначили його в розмірі 400 000 грн. Кредит надається траншами з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів (надалі - цільове призначення) з першим повним погашенням заборгованості не пізніше 27.08.08 р. ... При цьому, сторони погодили наступний графік зменшення ліміту кредитування: - з 01.11.09 р. -300 000 грн.; - з 01.12.09 р. -200 000 грн.; з 01.03.10 р. -150 000 грн.; - з 01.05.10 р. -100 000 грн.; - з 01.06.10 р. -50 000 грн. (п.п.1.2., 1.3. договору).
Відсотки за користування кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 18,5 відсотків річних, яка може бути змінена в порядку визначеному цим договором. Сторони погоджуються з тим, що Банк не дає жодних гарантій щодо незмінності розміру процентної ставки за користування кредитом, а тому Банк має право змінити розмір плати за користування кредитом по цьому договору. Такий перегляд процентної ставки в односторонньому порядку може здійснюватись Банком протягом дії цього договору до моменту повного виконання Позичальником зобов'язання. В такому разі Банк направляє Позичальнику, Майновому поручителю, майно яке передано в заставу та іпотеку Банку як забезпечення виконання зобов'язання Позичальника, та поручителю відповідне повідомлення із зазначенням нової процентної ставки, а також причин, з якими Банк пов'язує необхідність зміни плати за користування кредитом та пропозицію укласти додаткову угоду до цього договору та документів забезпечення. У разі, якщо запропонована Банком плата за користування кредитом (відсотки) задовольнить Позичальника, а Майновий поручитель та поручитель забезпечувати виконання зобов'язань Позичальника перед Банком за цим договором на умовах зміненої процентної ставки за користування кредитом, сторони укладають та підписують додатковий договір до цього договору про зміну процентної ставки за користування кредитом одночасно з підписанням додаткових(ого) договору(ів) до документів забезпечення, у тому числі з Майновим поручителем та поручителем. У разі якщо Позичальник та/або Майновий поручитель відмовляться від пропозиції Банку, що пов'язані зі зміною процентної ставки за користування кредитом, шляхом укладення з Банком відповідних додаткових договорів до цього договору та документів забезпечення, або залишать таку пропозицію Банку без розгляду та відповіді протягом 15 календарних днів з моменту її (пропозиції Банку) надходження на адресу Позичальника, Майнового поручителя та поручителя, Позичальник зобов'язаний протягом 10 календарних днів з моменту спливу 15 денного строку, що визначений сторонами як строк для розгляду пропозиції Банку, повністю погасити заборгованість по кредиту та сплатити усі нараховані відсотки за період фактичного користування кредитом та інші платежі, визначені цим договором (пп. 1.6.1.1., 1.6.1.4., 1.6.1.5., 1.6.1.6. договору № 32).
За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування кредитом, Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Всі зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання повноважними представниками сторін. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору (пп. 6.1.1., п.п. 8.2., 9.1. договору № 32).
Розмір відсотків, що підлягають оплаті ПМП ВКФ „Влад” щомісяця сторонами визначались додатковими угодами, зокрема додатковою угодою № 1 від 30.08.07 р. були узгоджені сторонами відсотки в розмірі 18,5% річних, додатковими угодами № 2 від 27.08.08 р., № 3 від 27.08.08 р., № 4 від 27.08.09 р. сторонами були узгоджені відсотки в розмірі 19,5% річних.
В забезпечення виконання зобов'язань за договором відновлення кредитної лінії №32 від 28.08.07 р. між ВАТ „Державний ощадний банк України” (Заставодержатель) та МПВКП „Нота-Бене” (Заставодавець) був укладений договір застави майна, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1, зареєстрований в реєстрі № 10607, п.п.1.1., 1.2. якого передбачає, що Заставодавець, як майновий поручитель Боржника, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а Заставодержатель цим приймає в заставу в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, що належить Заставодавцю на праві власності, яким є майно, а саме: комбайн зернозбиральний Дон -1500 Б, 2005 р.в., реєстраційний № 18927 ОК; трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11883 ОК; трактор МТЗ-82.1.57., 2004 р.в., реєстраційний № 11882 ОК; трактор 82.1.57. екскаватор „Борекс” 2004 р.в., реєстраційний № 14408 ОК; агрегат ґрунтообробний АГ-2,4-20, 2004 р.в.; каток полевий КП-6, 2004 р.в.; борона БДП-6.3., 2001 р.в.; віз для транспортування жаток 8545 DL, 2005 р.в.; кукурудзозбиральна машина КМС-6, 2006 р.в.; стіл рапсовий ПР-6, 2007 р.в., що належить Майновому поручителю МПВКП „Нота-Бене”.
Згідно абзацу 2 п.1.3. договору застави майна незалежна оцінка вартості предмета застави згідно акту експертної оцінки від 09.08.07 р., складеного ПП „Агентство експертної оцінки та консалтинга” становить 707 207 грн. При цьому, сторони погоджуються з тим, що договірна вартість предмету застави становить 650 000 грн. ...
У випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язання в цілому чи тієї або іншої її частини, а також у інших випадках передбачених цим договором та/або чинним законодавством, Заставодержатель реалізує своє право шляхом звернення стягнення на предмет застави у порядку, визначеному цим договором або законом. Право застави припиняється: а) виконанням у повному обсязі зобов'язання; б) в інших випадках, передбачених чинним законодавством України (п.п.4.2., 4.4. договору застави майна).
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано в також у будь-який час незалежно від настання строку платежу у випадку невиконання Заставодавцем та/або Боржником будь-якого з своїх обов'язків, передбачених цим договором та/або кредитним договором, а рівно у випадках, якщо будь-яка з гарантій або завірень, наданих Заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною. Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно чинного законодавства та цього договору (п.п. 6.1., 6.4. договору застави майна).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі. Цей договір може бути змінений або доповнений за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення до цього договору викладаються в письмовій формі та набувають чинності з моменту їх підписання та нотаріального посвідчення (п.п. 9.1., 9.2. договору застави майна).
На виконання умов договору відновлюваної кредитної лінії №32 від 28.08.07 р. позивачем було надано відповідачу кредит в сумі 400 000 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №109 від 28.08.2009 р., № 1 від 30.08.07р., № 1 від 27.08.08 р., банківськими виписками про винесення на прострочення кредитної заборгованості ПМП ВКФ „Влад”.
Відповідач погашення заборгованості в строки передбачені в графіку зменшення ліміту кредитування, зазначеному в п. 1.3. договору відновлюваної кредитної лінії №32 від 28.08.07 р., за тілом кредиту не проводив, що призвело станом на 28.08.10 р. до накопичення заборгованості за кредитом в сумі 400 000 грн., та за відсотками в розмірі 28 208,22 грн., нарахованих за період з 01.10.09 р. по 09.02.10 р.
З цього приводу, банком було надіслано на адресу ПМП ВКФ „Влад” та МПВКП „Нота-Бене” листи-вимоги від 16.11.09 р. № 24-3/1357, від 10.12.09 р. № 24-3/14-5 про оплату простроченої заборгованості та про передачу предмета застави в заклад банку, які залишені останніми без відповіді.
Неналежне виконання ПМП ВКФ „Влад” зобов'язань щодо оплати кредиту та відсотків за користування кредитом за договором відновлюваної кредитної лінії №32 від 28.08.07 р. та не виконання МПВКП „Нота-Бене” зобов'язань щодо передачі заставленого майна банку згідно договору застави майна від 30.08.07 р. і стало підставою для Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Кабінету міністрів України в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Одеського обласного управління ВАТ „Державний ощадний банк України” звернутись до суду з даним позовом за захистом порушених прав.
Проаналізувавши обставини справи, наявні в ній матеріали, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення заявленого прокурором позову з врахуванням наступних положень чинного законодавства.
Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Із змісту п.1 ст. 1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, із поданих позивачем до матеріалів справи платіжних доручень щодо перерахування ПМП ВКФ „Влад” кредиту в розмірі 400 000 грн. вбачається надання банком останньому кредиту, однак дана справа не містить, що не довів належними доказами і відповідач, документів стовно повного або часткового погашення останнім даної кредиторської заборгованості, нарахованих відсотків, у зв'язку з чим судом встановлено наявність заборгованості ПМП ВКФ „Влад” перед банком по сплаті кредиторської заборгованості в сумі 400 000грн., відсотків за користування кредитом, нарахованих за період з 01.10.09 р. по 09.02.10 р. в сумі 28 208,22 грн., які судом підлягають стягненню з ПМП ВКФ „Влад” в повній мірі.
Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 10 727,40 грн. за порушення строків повернення кредиту, розраховану за період з 02.11.2009р. по 09.02.2010р., пеню за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом в сумі 795,15 грн., розраховану за період з 02.11.2009 р. по 09.02.2010р.
У відповідності з приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Пунктом 1. ст. 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.
Пунктами 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно п.2 пп. 1 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Таким чином, заявлені прокурором позовні вимоги щодо стягнення з ПМП ВКФ „Влад” пені за порушення строків оплати відсотків за користування кредитом в сумі 795,15 грн., розрахованої за період з 02.11.2009 р. по 09.02.2010р. із суми заборгованості відповідача по оплаті відсотків в розмірі 28 208,22 грн., пені за порушення строків повернення кредиту, розрахованої за період з 02.11.2009р. по 09.02.2010р. із суми заборгованості по кредиту в розмірі 400 000 грн., відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Разом з цим, прокурором заявлені позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене МПВКП „Нота-Бене” майно, перелік якого наведено в резолютивній частині поданого ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії „Одеське обласне управління” уточнення позовних вимог від 21.12.10 р. вх.№ 34471, в межах суми 439 730,77 грн. в рахунок погашення боргу, які судом не підлягають задоволенню з врахуванням наступного.
Згідно ч.1 ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч.1 ст.574 ЦК України).
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.590 ЦК України передбачено, що звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.
Положення статтей 572, 589, 590 ЦК України кореспондуються зі статтями 1, 20, 21 Закону України „Про заставу”.
Звідси, так як судом задоволено позовні вимоги прокурора про стягнення з ПМП ВКФ „Влад” заборгованості по кредиту, відсоткам, пеню, всього в сумі 439 730,77 грн., то на думку суду, позовні вимоги прокурора про звернення стягнення за заставлене МПВКП „Нота-Бене” майно в межах зазначеної суми 439 730,77 грн. та в рахунок її погашення, є одночасним застосуванням двох способів захисту ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” своїх цивільних прав, з врахуванням чого, суд, не вбачає законних підстав для задоволення заявлених прокурором позовних вимог щодо звернення стягнення на заставлене МПВКП „Нота-Бене” згідно переліку майно, в межах суми 439 739,77 грн., в рахунок погашення боргу, відповідно до чого відмовляє останньому в їх задоволенні в повній мірі.
Заявлений МПВКП „Нота-Бене” зустрічний позов щодо зняття заборони відчуження майна згідно переліку, яку було накладено на підставі договору застави, укладеного між МПВКП „Нота-Бене” та ВАТ Державний ощадний банк України” 30.08.07р., посвідченого ОСОБА_1, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, судом також не підлягає задоволенню з тих підстав, що викладена МПВКП „Нота-Бене” правова позиція в обгрунтування заявленого зустрічного позову є недоречною, так як ототожнення відповідачем правової природи договору поруки із майновою порукою, що випливає із договору застави майна, спростовується змістом норм параграфу 3 ЦК України, де надано визначення поруки, її суб'єктний склад, права та обов'язки сторін по договору поруки, порядок припинення договору поруки, та змістом норм параграфу 6 ЦК України, з аналізу яких вбачається, що майнова порука не є різновидом поруки, тому до правовідносин, що випливають із майнової поруки не підлягають застосуванню положення ст.559 ЦК України.
Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, суд частково задовольняє позовні вимоги Першого заступника прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” , у зв'язку з чим стягненню з ПМП ВКФ „Влад” підлягає 400 000 грн. заборгованості за кредитом, 28 208,22 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 795,15 грн. пені за прострочені відсотки за користування кредитом, 10 727,40 грн. пені за прострочення оплати кредиту. Разом з цим, суд, відмовляє в решті частині заявлених прокурором позовних вимог про звернення стягнення на заставлене МПВКП „Нота-Бене” майно згідно переліку, в межах суми 439 730,77 грн. в рахунок погашення боргу. Також, суд, відмовляє МПВКП „Нота-Бене” в задоволенні заявленого зустрічного позову повністю.
За рахунок ПМП ВКФ „Влад” згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 4 397,30 грн. державного мита, 236 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України суд, -
1. Задовольнити позов Першого заступника прокурора Приморського району м.Одеси в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” частково.
2. Стягнути з ПМП ВКФ „Влад” (65098, м. Одеса, вул. Новикова,3, код ЄДРПОУ 22471846) на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” (65014, м. Одеса, вул. Базарна,17, код ЄДРПОУ 09328601) 400 000 (чотириста тисяч) грн. заборгованості за кредитом, 28 208 (двадцять вісім тисяч двісті вісім) грн. 22 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 795 (сімсот дев'яносто п'ять) грн. 15 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 10 727 (десять тисяч сімсот двадцять сім) грн. 40 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 4 397 (чотири тисячі триста дев'яносто сім)грн. 30 коп. державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в решті частині заявлених Першим заступником прокурора Приморського району м. Одеси в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України в особі ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Одеське обласне управління ВАТ „Державний ощадний банк України” позовних вимог.
4. Відмовити МПВКП „Нота-Бене” в задоволенні зустрічного позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.
Головуючий суддя І.А.Малярчук
Суддя С.В. Літвінов
Суддя О.Ю. Оборотова
Повний текст рішення складено 09.02.2011 р.
Суддя Малярчук І.А.