"11" лютого 2011 р.Справа № 27/77-10-2592
Господарський суд Одеської області у складі: судді Невінгловської Ю.М.
При секретарі судового засідання: Чумаченко І.І.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);
від відповідачів: 1. Якових Є.В. (представник за довіреністю);
2. не з'явились.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі № 27/77-10-2592
за позовом: ОСОБА_3;
до відповідачів: 1.Відкритого акціонерного товариства "Красноокнянське РТП"
2.Приватного підприємства "Аліонова";
про визнання незаконними договору купівлі-продажу та дій голови правління
11.06.2010р. ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до відповідачів -Відкритого акціонерного товариства „Красноокнянське РТП” та Приватного підприємства „Аліонова”, згідно яких просила суд:
1) визнати дії голови правління ВАТ „Красноокнянське РТП” при оформленні угоди купівлі-продажу 1/100 частки комплексу ВАТ „Красноокнянське РТП” (складу та автозаправної станції) незаконними;
2) визнати незаконним договір купівлі-продажу від 15.02.2010р. 1/100 частки комплексу ВАТ „Красноокнянське РТП” (автозаправної станції під літ. „М” та складу під літ „м”, згідно реєстру прав власника на нерухоме майно №25263079), як оформлений з грубим порушенням норм матеріального права;
3) до закінчення розгляду справи накласти арешт на спірне майно 1/100 частки комплексу ВАТ „Красноокнянське РТП” (складу та автозаправної станції), розташоване за адресою: АДРЕСА_1.
4) стягнути з відповідачів на користь позивачки всі витрати, понесені на сплату державного мита, витрат на ІТЗ судового процесу та послуги адвоката.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що при укладенні відповідачами договору купівлі-продажу спірного майна було грубо порушено права позивача як акціонера та діюче законодавство, з тих підстав, що голова правління ВАТ „Красноокнянське РТП” -Гришко В.В. самостійно без рішення загальних зборів відчужив частину акціонерного майна. Крім того, позивач вважає, що у відповідності до Закону України №1702 від 05.11.2009р., який набрав чинності 01.01.2010р., ч. 6 ст. 120 ЗК України та ч. 2 ст. 377 ГК України, оформлення даної угоди без виготовлення технічного паспорту на земельну ділянку та надання їй кадастрового номеру було неможливе, в зв'язку з чим нотаріус не мав права посвідчувати даний договір.
Рішенням господарського суду Одеської області від 04.08.2010р. у справі №27/77-10-2592 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Приймаючи рішення суд виходив з того, що відчуження нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 15.02.2010р. здійснювалось на підставі рішення Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП” від 20.01.2010р., з дотриманням вимог щодо нотаріального оформлення зазначеної угоди. Стосовно вимог позивача в частині визнання неправомірними дій голови правління ВАТ „Красноокнянське ремонтно-транспортне підприємство” при укладенні спірного договору купівлі-продажу, судом зазначено, що згідно ст.16 ЦК України відсутній такий спосіб захисту прав як визнання неправомірними (незаконними) дій керівника юридичної особи.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010р. у справі №27/77-10-2592 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
21.01.2011 року ОСОБА_3 звернулася до господарського суду Одеської області з заявою (вх. ГСОО №244/2011 від 21.01.2011р.) про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10-2592 за нововиявленими обставинами в порядку ст.ст.112-114 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, позивач посилається на те, що рішенням господарського суду Одеської області по справі №6/124-10-4097 від 02.12.2010р., яке вступило в законну силу, було визнано недійсним рішення загальних зборів ВАТ „Красноокнянське РТП” від 08.12.2009р. в частині відчуження майна -складу „м” та автозаправної станції „М”, розташованих за адресою:АДРЕСА_1, в зв'язку з чим заявник вважає, що дані обставини є істотними та не були і не могли бути відомі заявнику під час розгляду справи №27/77-10-2592. В свою чергу, рішення по справі №6/124-10-4097 заявник вважає безумовним доказом , який підтверджує факт незаконності оформлення угоди то договору купівлі-продажу від 15.02.2010р., оскільки укладення таких угод без рішення загальних зборів неможливе та неприпустиме.
ВАТ „Красноокнянське РТП” проти заяви заперечує, просить рішення суду залишити без змін, а заяву без задоволення, посилаючись на те, що відчуження майна, згідно до статуту товариства, не віднесено до обов'язкової компетенції Загальних зборів, а відноситься до повноважень Спостережної ради.
ПП „Аліонова” в судове засідання не з'явилось, письмового відзиву на заяву не надало, між тим повідомлялось про час та місце розгляду справи належним чином.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов наступних висновків:
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
У відповідності до ч.3 п. 1 Роз'яснень президії Вищого господарського суду України від 21.05.2002 року № 04-5/563 „Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами” (із змінами та доповненнями) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Таким чином, судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
У відповідності до п. 1.3. Роз'яснень не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.
Як вбачається із заяви про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами, позивачем в якості нововиявлених визначаються лише ті обставини, що рішенням господарського суду Одеської області по справі №6/124-10-4097 від 02.12.2010р., було визнано недійсним рішення загальних зборів ВАТ „Красноокнянське РТП” від 08.12.2009р. в частині відчуження майна -складу „м” та автозаправної станції „М”, розташованих за адресою:АДРЕСА_1.
Між тим, розглянувши дану заяву суд зазначає, що договір купівлі-продажу від 15.02.2010р., щодо якого позивачем у справі №27/77-10-2592 заявлені вимоги про визнання його незаконним, укладений головою Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП” на підставі Статуту та рішення засідання Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП” „Про обрання голови Спостережної ради товариства” (протокол №4 від 08.12.2009р.).
Так, згідно Статуту товариства в редакції 2000 року із змінами від 01.02.2005р., органами управління товариства визначено: Загальні збори товариства; Спостережну раду; Правління товариства та ревізійну комісію.
Згідно до п.п. 8.2.6 Статуту, до компетенції загальних зборів товариства належать:
а) затвердження статуту та внесення змін і доповнень до нього;
б) обрання і відкликання членів Ради;
в) затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, філії, представництва, затвердження звітів і висновків Ревкомісії, порядку розподілу прибутку, визначення строків і порядку виплати частини прибутку (дивідендів) акціонерам, визначення порядку відшкодування збитків;
г) створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, філій і представництв, затвердження їх статутів і положень;
д)прийняття рішення про припинення діяльності Товариства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу.
Відповідно до п.п. 8.2.7 Статуту встановлено, що повноваження зборів, передбачені підпунктами „а”, „в”, „г”, „д” належать до виняткової компетенції Зборів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
У відповідності до п.п 8.3.5, до компетенції Голови Ради, зокрема, віднесено укладення від імені товариства угод та договорів, сума яких перевищує сто тисяч гривень, а також договорів застави цілісного майнового комплексу товариства, не зважаючи на його вартість.
З урахуванням зазначених обставин суд зазначає, що згідно з ст. 89 Господарського кодексу України визначено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
Статтею 97 Цивільного кодексу України також встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган. Відповідно до ст. 99 цього ж Кодексу передбачено, що загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб.
Згідно до постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008р. №13 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів”, судам необхідно враховувати, що прийняття іншими органами товариства рішень з питань, віднесених до виключної компетенції загальних зборів (статті 145, 159 ЦК, стаття 41 Закону „Про господарські товариства”), є перевищенням їхньої компетенції, а тому ці рішення можуть бути визнаними в судовому порядку недійсними. При вирішенні спорів, пов'язаних з порядком скликання і роботи наглядової ради товариства, визначенням правомочності її засідання, необхідно застосовувати положення установчих документів товариства. У випадку їх неврегульованості в установчих документах застосовується аналогія закону в частині норм, що регулюють відповідні питання скликання та проведення загальних зборів товариства (обов'язковість повідомлення усіх членів наглядової ради про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).
Крім того, у зазначеній Постанові Верховного суду України визначено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Згідно до рекомендацій, викладених Верховним Судом України у Листі від 01.08.2007р. „Практика розгляду судами корпоративних спорів”, господарським судам необхідно враховувати, що рішення загальних зборів та інших органів управління господарського товариства, які є за своєю правовою природою актами, є дійсними, якщо у судовому порядку не буде встановлено інше, тобто існує презумпція легітимності рішень відповідних органів управління.
З урахуванням встановлених обставин, суд зазначає, що оскаржуваний договір купівлі-продажу від 15.02.2010р. укладений Головою Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП”, згідно до наданих Статутом товариства повноважень, в зв'язку з чим скасування рішення загальних зборів від 08.12.2009р. не впливає на правомочність та законність зазначеного договору, оскільки Статутом товариства не передбачено виключну компетенцію загальних зборів на прийняття зазначеного рішення.
Крім того у матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП” №1 від 20.01.2010р., на якому було прийнято рішення, за яким надано дозвіл голові Спостережної ради ВАТ „Красноокнянське РТП” укласти з ПП „Аліонова” договір купівлі-продажу 1/100 частки комплексу ВАТ „Красноокнянське РТП” (автозаправної станції під літ. „М” та складу під літ „м”).
Отже, оскільки рішення органів господарського товариства, прийняті в межах наданих законом та Статутом товариства повноважень, є обов'язковими до виконання та дійсними на момент укладення договору купівлі-продажу від 15.02.2010р., обставини, встановлені під час прийняття рішення у справі №6/124-10-4097 не є істотними у вирішенні даної справи, в зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог та скасування рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10-2592 за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст.ст. 86, 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд-
1. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10-2592 за нововиявленими обставинами -відмовити.
2. Рішення господарського суду Одеської області від 04.08.2010 року у справі №27/77-10- 2592 -залишити без змін.
Суддя Невінгловська Ю.М.