01 лютого 2011 року м. ПолтаваСправа № 2а-2662/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Удовіченка С.О.,
при секретарі - Саченко Н.С.,
за участю:
представника позивача - Пшеничного О.Л.
представника відповідача - Заєць С.І.,
прокурора - Савченка В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
09 червня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (по тексту - позивач, ВАТ "КЗТВ") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області ( по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0026971702/0/307 від 08 лютого 2010 року, №026971702/1/1406 від 07 травня 2010 року якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок з доходів найманих працівників в сумі 8357,94 грн. (з яких 2785,98 грн. за основним платежем, 5571,96 грн. штрафна (фінансова) санкція), податкові повідомлення-рішення №0000612301/0/6 від 05 лютого 2010 року в частині залишеній без змін рішенням №0000612301/1/30 від 18 травня 2010 року якими зменшено суму бюджетного відшкодування за платежем податок на додану вартість на суму 551004 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 130510,50 грн., податкові повідомлення-рішення №0000602301/0/292 від 05 лютого 2010 року в частині залишеній без змін рішенням №0002922301/1/1523 від 18 травня 2010 року якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 1073942,30 грн. (з яких 755014 грн. за основним платежем, а 324328,30 грн. штрафні (фінансові) санкції (позовні вимоги в редакції заяви про збільшення позовних вимог від 30.08.2010).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, зокрема, що ним правомірно надавалось своїм працівникам матеріальну допомогу в межах не оподатковуваного мінімуму встановленого Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Крім того, на думку позивача, навчання його працівників не може вважатися додатковим благом, оскільки вказане навчання проводиться виключно у господарських цілях підприємства, оскільки воно має підвищений рівень небезпеки. Також, вважає неправомірним твердження акту перевірки про не оподаткування коштів на відрядження, виданих ОСОБА_4 до республіки Бєларусь, оскільки вони відповідають дійсності, навіть якщо брати до уваги лише той час який повинен бути затрачений на проїзд до кордону. Крім того, вказував на неправомірність висновків перевіряючих щодо відносин із ФОП ОСОБА_5, оскільки обслуговування акваріумів, насамперед, полягало в закупівлі матеріалів та засобів захисту для підтримання акваріумів в належному стані та забезпечення їх експлуатації. А також, наголошував, що ВАТ «КЗТВ»діяло відповідно до умов контрактів із фірмою ТNO Certifikation, і підприємством оплачувалось проживання її співробітників, які проводили аудит та навчання, і ніяких додаткових благ співробітникам компанії ТNO Certifikation - ВАТ «КЗТВ»не надавало. Також, позивач наголошував на тому, що ним правомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту послуги придбані у ТОВ "Строй - ГІП", оскільки виконання договору, перерахування коштів ТОВ «Строй-ГІП»підтверджується в тому числі крім первинних документів, самим фактом виконаних робіт, про що перевіряючи мали змогу переконатись. До того ж, вказував, що в розпорядженні перевіряючих було надано всі необхідні документи, відносно наданих юридичних послуг СПДФО ОСОБА_6 та СПДФО ОСОБА_7 однак вони були проігноровані. Крім того, наполягав на тому, що висновку акту перевірки про безпідставне віднесення до складу валових витрат та, в свою чергу, до податкового кредиту коштів, які сплачені за оренду вагонів-хоперів в кількості 152 штуки є протиправними та ґрунтуються на безпідставних твердження перевіряючих, які протиправно самі визначили кількість вагонів-хоперів, які необхідно орендувати підприємству.
Відповідач проти задоволення позову заперечував посилаючись на обставини встановлені в акті перевірки та викладені в письмових запереченнях, зазначивши, що перевіркою підприємства - позивача за період 01.12.2009 по 28.12.2009, результати якої зафіксовані актом № 186/23-209/00152299 від 26.01.2010 встановлено порушення: щодо дотримання вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість". У зв'язку із чим і були прийняті оспорювані податкові повідомлення - рішення, які вважає прийнятими у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Відповідно до частини 3 статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, прокурор вступив у справу для захисту інтересів держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, згідно листа № 05/1- 964 вих.10 від 16.08.2010, що наявний в матеріалах справи.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені у письмових запереченнях, просив відмовити в задоволенні позову.
Прокурор в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини в адміністративній справі, об'єктивно оцінивши надані докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (ідентифікаційний код 00152299) 23.06.1994 зареєстровано як юридична особа Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. З 16.08.1994 позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.
В період з 01.04.2008 по 30.09.2009 ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" був зареєстрований як платник ПДВ (свідоцтво №24093479).
В період з 01.12.2009 по 28.12.2009 Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009.
За результатами перевірки 26.01.2010 відповідачем складено акт №186/23-209/00152299, в якому зафіксовано, зокрема, порушення:
- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону країни "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на загальну 1 276 264 грн., у тому числі за: 2 квартал 2008 року на 139673 грн. 3 квартал 2008 року на 203831 грн., 4 квартал 2008 року на 222488 грн., 1 квартал 2009 року на 241245 грн., 2 квартал 2009 року на 213360 грн., 3 квартал 2009 року на 255667 грн.;
- підпунктів 7.4.1., 7.4.3., 7.4.5, пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню в періоді, що перевірявся, на загальну суму 942 004 грн., у тому числі: за травень 2008 року в сумі 44000 грн., за червень 2008 року - 33096 грн., за липень 2008 року - 19833 грн., за серпень 2008 року - 57167 грн., за вересень 2008 року - 55167 грн., за жовтень 2008 року - 57500 грн., за листопад 2008 року - 63333 грн., за грудень 2008 року - 55230 грн., за січень 2009 року - 58691 грн., за лютий 2009 року - 63306 грн., за березень 2009 року - 64460 грн., за квітень 2009 року - 65229 грн., за травень 2009 року -58306 грн., за червень 2009 року - 56383 грн., за липень 2009 року - 55999 грн., за серпень 2009 року -64075 грн., за вересень 2009 року - 70229 грн.;
- підпункту 4.2.9, підпункту 4.2.15 пункту 4.2, підпункту 4.3.20 пункту 4.3 статті 4, підпункту 6.5.1 пункту 6.5 статті 6, підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту "а" пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2779,36 грн., в т.ч.: за квітень 2008 року в сумі 372,00 грн., за травень 2008 року в сумі 888,30 грн., за червень 2008 року в сумі 82,50 грн., за липень 2008 року в сумі 286,50 грн., за вересень 2008 року в сумі 283,72 грн., за жовтень 2008 року в сумі 104,78 грн., за листопад 2008 року в сумі 60,00 грн., за грудень 2008 року в сумі 118,68 грн., за січень 2009 року в сумі 105,45 грн., за лютий 2009 року в сумі 46,50 грн., за березень 2009 року сумі 30,00 грн., за квітень 2009 року в сумі 98,55 грн., за травень 2009 року в сумі 225,00 грн., за червень 2009 року сумі 84,00 грн..
На підставі вищенаведеного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:
- від 05.02.2010 №0000602301/0/292 яким визначено ВАТ "КЗТВ" суму податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств ” в розмірі 1819218 грн. 00 коп. (в тому числі: за основним платежем -1276264 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -542954 грн. 00 коп.).
- від 05.02.2010 №0000612301/0/6 яким ВАТ "КЗТВ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 942004 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 192 665 грн. 00 коп..
- від 08.02.2010 №0026971702/0/307 яким визначено ВАТ "КЗТВ" суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 8357 грн. 94 коп. (в тому числі: за основним платежем -2785 грн. 98 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -5571 грн. 96 коп.).
Позивач не погодився із прийнятими податковими - повідомленнями рішеннями та оскаржив їх в адміністративному порядку.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 09.04.2010 №11735/10/25-010 про результати розгляду первинної скарги було скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 № 0000602301/0/292 у частині 521250 грн. податку на прибуток і 218625,70 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.02.2010 № 0000612301/0/6 у частині 391000 грн. зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість і 62154,50 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
За результатами адміністративного оскарження, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення: від 18.05.20010 №0002922301/1/1523 яким визначено ВАТ "КЗТВ" суму податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” в розмірі 1079345 грн. 30 коп. (в тому числі: за основним платежем -755014 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -324328 грн. 30 коп.) та від 18.05.2010 №0000612301/1/30 яким ВАТ "КЗТВ" зменшено сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 551004 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 130510 грн. 50 коп., від 07.05.2010 №0026971702/1/1406 яким визначено ВАТ "КЗТВ" суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 8357 грн. 94 коп. (в тому числі: за основним платежем -2785 грн. 98 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -5571 грн. 96 коп.).
Позивач не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями оскаржив їх до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правомірність прийняття Кременчуцькою ОДПІ оспорюваних податкових повідомлень -рішень, то суд приходить до наступних висновків.
Так, податковим органом за період, що перевірявся ВАТ «КЗТВ»було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1079345 грн. 30 коп. (в тому числі: за основним платежем -755014 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -324328 грн. 30 коп.) (враховуючі рішення про розгляду первинної скарги від 09.04.2010 № 11735/10/25-010).
Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:
- підприємством до складу валових витрат віднесено суму інформаційно-консультаційних та юридичних послуг, отриманих від приватних підприємців в розмірі 43880 грн., в тому числі: 2 квартал 2008 року - 29040 грн., 3 квартал 2008 року - 3680 грн., 4 квартал 2008 року -3680,00 грн..
- підприємством віднесено до складу валових витрат суму придбаних робіт (послуг) за 2 квартал 2008 року у розмір 12967 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Строй-ГІП»;
- підприємством включено до складу валових витрат придбання послуг оренди вагонів хоперів на суму 2 963 607 грн., в тому числі: за 2 квартал 2008 року - 382083 грн., 3 квартал 2008 року -414167 грн., 4 квартал 2008 року -496270,00 грн., 1 квартал 2009 року -574977 грн., 2 квартал 2009 року -463443 грн., 3 квартал 2009 року -632667,00 грн..
При цьому, податковий орган дійшов до висновку, що, позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат вказані витрати.
В свою чергу, під час проведення перевірки податковим органом було встановлено наступні обставини, що зумовили визначення позивачу податкового зобов'язання, а також судом встановлено в ході судового розгляду слідуюче.
Так, в періоді, що перевірявся ВАТ «КЗТВ»здійснювало придбання юридичних послуг у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 та фізичної особи - підприємця ОСОБА_7, а саме:
01.12.2007 у м. Кременчуці між ВАТ «КЗТВ» (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 (Виконавець) укладено договір про постійне юридичне обслуговування б/н. Предметом даного договору стало те, що Замовник доручає, Виконавець приймає на себе зобов'язання, пов'язані з наданням правової допомоги (юридичних послуг) Замовнику, а саме: консультування з поточних питань господарської діяльності підприємства; консультування з питань трудового законодавства; здійснення представництва інтересів Замовника у судах та інших державних органах, перед юридичними та фізичними особами; надання правової допомоги Замовнику з інших питань, аналіз та консультування з питань застосування законодавства зарубіжних країн (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.12.2007).
У відповідності до пункту 4.1.Договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 01.12.2007) сторони домовились, що вартість послуг Виконавця встановлюється в розмірі 3680,00 грн. на місяць, виходячи з 92 годин роботи Виконавця в інтересах Замовника. Вартість однієї години роботи Виконавця в інтересах Замовника встановлюється в і розмірі 500,00 грн. Розрахунок часу, витраченого в інтересах Засновника, здійснюється Виконавцем. Факт надання послуг підтверджується Актом виконаних робіт (пункт 4.7 Договору).
Як встановлено в ході перевірки та вбачається із матеріалів справ між ВАТ «КЗТВ»та ФОП ОСОБА_6 складені акти виконаних робіт до яких додано обґрунтування вартості наданих послуг за відповідний місяць:
від 30.04.2008 на суму 6680,000 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 30 годин, 1200 грн. підготовка та участь у засіданні Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 3/168 - 10 годин, 400 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -25 годин 1000 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства - 27 годин, 1080 грн., формування та підготовка питань та пропозицій на конференцію (м. Москва), присвячену застосуванню міжнародних норм RЕАСН-6 годин, 3000 грн.;
від 30.05.2010 на суму 3680 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 30 годин, 1200 грн., підготовка та участь у засіданні Харківського апеляційного адміністративного суду по справі № 3/168 - 10 годин, 400 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -32 години 1280 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства - 27 годин, 1080 грн.;
від 27.06.2008 на суму 3680,00 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 27 годин, 1080 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -32 години 1280 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства - 33 години, 1320 грн.;
від 31.07.2010 на суму 3800,00 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 24 години, 960 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -32 години 1280 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства - 29 годин, 1160,00 грн., підготовка та подача клопотань до Господарського суду Полтавської області по справам № 13/232, № 5/373 -7 годин, 280 грн.;
від 29.08.2008 на суму 3680,00 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 26 годин, 1040 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -34 години 1360 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства -32 годин, 1280,00 грн.;
від 30.09.2008 на суму 3680,00 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 26 годин, 1040 грн., підготовка проектів, угод, контрактів, господарських договорів -34 години 1360 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства -32 години, 1280,00 грн.;
від 31.10.2008 на суму 3680,00 грн.: за вивчення та аналіз угод, контрактів. господарських договорів, і укладених замовником, надання рекомендацій - 26 годин, 1040 грн., консультування та надання рекомендацій з поточних питань трудового законодавства -22 години, 880 грн., підготовка та участь у засіданні Господарського суду Полтавської області по справі № 5/373-10- 10 год., 400 грн. підготовка та подача до Київського міжобласного господарського суду апеляційної скарги по справі № 5/37 -10 год., 400 грн.;
03.04.2008 у м. Донецьк між ВАТ «КЗТВ» (Замовник) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_7 (Виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг б/н (копія договору наявна в матеріалах справи). Предметом даного договору стало те, що Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню послуг юридичного характеру -представництво інтересів Замовника у господарських судах (першої та апеляційної інстанції) по справі № 17/55пд, а Замовник зобов'язується приймати та сплачувати послуги Виконавця. Оплата послуг Виконавця здійснюється в порядку передбаченому договором.
За послуги, надані Виконавцем по даному договору Замовник сплачує суму в розмірі 15000,00 грн. (пункт 4.1. Договору)
07.05.2008 між Сторонами вказаного договору укладено акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у відповідності до якого Сторони підтверджують, що були надані послуги у відповідності до Договору та за надання юридичних послуг - представництво інтересів Замовника у господарських судах (першої та апеляційної інстанції) по справі № 17/55пд, сума оплати складає 15 000,00 грн..
В даному випадку, податковий орган дійшов висновку про неправомірність включення ВАТ «КЗТВ»до складу валових витрат на придбання послуг від контрагентів ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, враховуючі, що яка саме була проведена робота, які результати, як підприємство може використати їх в своїй господарській діяльності в первинних облікових документах не зазначено. З переліку наданих консультацій та послуг не має можливості визначити необхідність виробничої потреби підприємства - позивача в отриманні таких послуг та віднесення їх до складу валових витрат.
Суд погоджується з висновками, податкового органу щодо безпідставності включення до складу валових витрат сум витрати, пов'язані з наданням юридичних послуг ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7, на суму 43 800 грн. (без ПДВ) враховуючі слідуюче.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Одночасно згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Ведення господарських операцій фіксуються та підтверджуються первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік.
При цьому, суд не може погодитися з доводами позивача про те, що документи, якими він хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме: договори та акти прийому - передачі, в яких зазначено лише зміст юридично-консультаційних послуг, є такими, що підтверджують такі витрати, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірною господарською операцією, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.
При цьому, суд враховує, що ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем не представлено доказів консультаційних, інформаційних і юридичних послуг наданих ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_7 перелік яких визначено актами виконаних робіт, так не представлено журнали судових засідань, процесуальні документи (ухвали, рішення суду) по справам в яких згідно актів представляли інтереси ВАТ «КЗТВ» позовні заяви, розроблені проекти угод , контрактів, тощо.
При цьому враховуючі, що у позивача було достатньо часу для представлення таких документів як під час перевірки, адміністративного оскарження, так і під час судового розгляду справи.
Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт. Фактично результати проведених робіт (отриманих послуг) не надані.
Отже, суд вважає, висновок перевірки про завищення позивачем валових витрат на суму 43 880,00 грн. є законним та обґрунтованим.
Також, у перевіряємому періоді, ВАТ «КЗТВ» віднесено до складу валових витрат суму придбаних робіт (послуг) за 2 квартал 2008 року у розмір 12967 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Строй-ГІП».
Так, 02.10.2007 між ВАТ «КЗТВ»(Замовник) та ТОВ «Строй ГІП»( Підрядник) укладено договір підряду № 01/10, предметом якого згідно пункту 1 стало те, що Підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по завданню Замовника з використанням матеріалів Замовника і своїх матеріалів, а Замовник зобов'язується прийти та оплатити роботи: по обладнанню приміщення вузлу ВМР відділення обробки.
Як встановлено в ході перевірки та вбачається із матеріалів справи між ВАТ «КЗТВ»та ТОВ «Строй - ГІП»складені акти виконаних робіт:
від 20.05.2008 № 13/05/1 за виконані бетонні роботи в травні 2005 року на суму 5072,29 грн. (в т.ч. ПДВ 845,38 грн.)
від 29.05.2008 № 29/5/1 за виконані бетонні роботи в травні 2008 року на суму 10008,11 грн. (в т.ч. ПДВ 1668,02 грн.).
В свою чергу, ТОВ «Строй - ГІП»до актів виконаних робіт за травень 2008 року по договору №01/10 від 02.10.2007 були виписані податкові накладні №1 від 20.05.2008 на суму 5072,29 грн. в т.ч. ПДВ 10652,60 грн. та №2 від 29.05.2008 на суму 10008,11 грн. в т.ч. ПДВ 1668,02 грн..
Разом із тим, в ході перевірки було встановлено, що згідно акту від 10.09.2009 № 507/23-309/3138897 позапланової невиїзної перевірки по податку на додану вартість ТОВ «Строй - ГІП» за період березень, травень 2008 року:
ПП «Стиларт»(субпідрядник) згідно договору № 25/03 від 25.03.2008 повинен виконати ТОВ «Строй -ГІП»(підрядник) прийняти і оплатити кладку окремих частин стін з цегли і зробити штукатурку в приміщенні вузла ВМР ВАТ «КЗТВ», вартість робіт складає 8701,20 грн. в т.ч. ПДВ 1450,20 грн., форма оплати -безготівковий розрахунок, виконавець оформлює та передає замовнику для підпису акти виконаних робіт. Сплата виконується на протязі 30-ти днів після підписаних актів прийомів виконаних робіт. Строк дії договору до 30.06.2008.
ПП «Стиларт»(субпідрядник) згідно договору № 23/05 від 23.05.2008 повинен виконати ТОВ «Строй -ГІП»(підрядник) прийняти і оплатити підготовку та покраску стін в приміщенні в приміщенні вузла ВМР ВАТ «КЗТВ», вартість робіт складає 10711,20 грн. в т.ч. ПДВ 1785,20 грн., форма оплати -безготівковий розрахунок, виконавець оформлює та передає замовнику для підпису акти виконаних робіт. Сплата виконується на протязі 30-ти днів після підписаних актів прийомів виконаних робіт. Строк дії договору до 30.06.2008.
При цьому, ПП «Стиларт»було виписано ТОВ «Строй -ГІП»податкові накладні №176 від 31.03.2008 за послуги по укладці окремих частин стін з цегли і їх штукатурка в приміщенні вузла ВМР ВАТ «КЗТВ»на суму 7251,00 грн. та ПДВ 1450,00 грн., та № 473 від 30.05.2008 за послуги по підготовці та покрасці стін в приміщенні вузла ВМР ВАТ «КЗТВ»на суму 8926,00 грн. та ПДВ 1785,20 грн..
З огляду на те, що ТОВ «Строй -ГІП»не було кінцевим споживачем послуг, які були придбані у ПП «Стиларт», а реалізувало їх ВАТ «КЗТВ», податковий орган дійшов висновку, що оскільки у ПП «Стиларт»встановлено відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, а отже і відсутня фінансово-господарська діяльність, то такі операції несуть податкову вигоду і саме ВАТ «КЗТВ».
Суд погоджується з висновками, податкового органу щодо неправомірності включення до складу валових витрат сум витрат, що пов'язані з ремонтними роботами в приміщенні вузла ВМР , отриманих від ТОВ «Строй - ГІП» враховуючі слідуюче.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994, № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
А господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коди безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 цього ж Закону).
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Одночасно згідно з абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На підтвердження фактичного виконання договору підряду від 02.10.2007 № 01/10 позивач надав податкові накладні, платіжні доручення, акт приймання-передачі, наказ по підприємству від 07.09.2007 № 527 «Про реконструкцію дільниці ВМР цеху виробництва технічного вуглецю», графік проведення рабі по реконструкції вузла ВМР , та ін.
Суд дослідивши зазначені документи дійшов до висновку про відсутність належних доказів на підтвердження реальності виконаної господарської операцій з реконструкції дільниці ВМР цеху виробництва технічного вуглецю, саме: від ТОВ «Строй - ГІП».
Позивачем не було надано достатніх та належних доказів фактичного здійснення задекларованих ним операцій з ТОВ «Строй - ГІП». При цьому суд зауважує, що предметом доказування по справі є не сама по собі реальність здійснення (фактична наявність) робіт з обладнання приміщення вузла ВМР, а здійснення таких робіт саме від ТОВ «Строй - ГІП»(а не від іншого контрагента чи за власний рахунок та власними силами).
Враховуючи вищезазначене суд вважає, що сам по собі факт отримання позивачем у періоді, що перевірявся, послуг від інших суб'єктів підприємницької діяльності не може свідчити про реальність здійснення задекларованої позивачем господарської операції з ТОВ «Строй - ГІП»на підставі лише документообігу, адже, надання позивачем податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо не встановлено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.
Таким чином, вказані обставини свідчать про правомірність нарахування ВАТ «КЗТВ» податкового зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.
Іншою підставою визначення позивачу суми податкового зобов'язання податку на прибуток став висновок контролюючого органу про те, що позивачем порушено вимоги норми підпункту 5.1. статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме: ВАТ «КЗТВ» завищено валові витрати за рахунок придбання послуг оренди вагонів-хоперів на суму 2 963 607 грн..
Під час перевірки встановлено та вбачається із матеріалів справи, що 02.08.2007 між ТОВ «Карбонтранссервіс»(Орендодавець) та ВАТ «КЗТВ»(Орендар) укладено договір оперативної оренди майна № 2007/11, у відповідності до умов якого ( пункт 1.1. Договору) «Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове, оплатне користування, з метою здійснення господарської діяльності для перевезення та/або зберігання технічного вуглецю вантажні вагони-хопера моделі 25-4046 в кількості 152 вагона (Орендоване майно), нумерація, рік випуску, об'єм кузову, габарити, вантажоємність, маса тари, залогова вартість яких зазначена в Додатку №1 до цього Договору.
Передане в оперативну оренду орендоване майно є власністю й перебуває на балансі Орендодавця (пункт 1.2.Договору).
Загальна-заставна вартість Орендованого майна становить 30 400 000, 00 грн. в т.ч. ПДВ -5 066 666,67 грн. (пункт 1.4. Договору).
Розмір орендної плати складає 3500,00 грн. в т.ч ПДВ -583,33 грн. за кожну одиницю орендованого майна. ( пункт 5.1. Договору)
Загальна сума орендної плати за все Орендоване майно становить 532 000,00 грн. на місяць (в т.ч. ПДВ -88 666,67грн.(пункту -5.2. Договору) .
Додатковою угодою №1 від 17.12.200 до договору від 02.08.2007 №2007/11 встановлено строк дії Договору (пункт 11.1): Договір вступає в силу з дати його підписання та діє до 31.12.2009. включно, а в частині взаєморозрахунків Сторін - до повного закінчення взаєморозрахунків.
Додатковою угодою від 01.10.2008 встановлений розмір орендної плати за усе орендоване майно 350 760, 00 (в. т.ч. ПДВ -58 460,00 грн.)
Згідно додаткової угоди № 2 від 01.11.2008 розмір орендної плати складає 2307,63 грн. з ПДВ за один вагон.
В даному випадку, спірним стало, те що ВАТ «КЗТВ»не використовувало всі 152 орендовані вагони-хопера у своїй господарській діяльності.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Отже, як випливає із вищенаведених норм невід'ємною ознакою наявності підстав для віднесення витрат, до складу валових витрат виробництва є використання придбаних послуг (товарів) для здійснення господарської діяльності.
В свою чергу, згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність - це будь яка діяльність особи, спрямована на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь цієї особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та істотною. При цьому безпосередню участь слід розуміти як зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, що діє від імені та на користь першої особи.
У частині 1 статті 3 Господарського кодексу України від 16.01.2003, № 436-IV господарську діяльність визначено як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).
З приписів наведених норм закону слідує, що валовими витратами обігу та виробництва є лише ті витрати платника, необхідність у яких об'єктивно спричинена потребами процесу виробництва або продажу товару та які спрямовані на отримання доходу. Всі інші витрати платника не підлягають віднесенню до валових витрат обігу та виробництва навіть за відсутності прямого застереження про це в законі, оскільки за своїм характером не відповідають визначенню валових витрат.
Проаналізувавши зміст господарської діяльності позивача в 2008-2009 році та заслухавши з цього приводу пояснення представників сторін, суд відзначає, що ані під час перевірки, ані на під час судового розгляду справи позивачем не надано достатніх та допустимих доказів використання всіх орендованих вагонів-хоперів у здійсненні ним господарської діяльності.
При цьому, під час перевірки складено, реєстр вагонів -хоперів, які здійснювали перевезення готової продукції (додаток № 10 до акту) та порівняльний аналіз використання вагонів-хоперів (додаток № 11 до акту), інформацію зазначену в яких позивач належними доказами не спростував.
Таким чином, оскільки позивачем не доведено факту використання витрат (оперативна оренда 152 вагонів - хоперів) у власній господарській діяльності то, суд вважає, що відповідачем правомірно донараховано позивачу зобов'язання з податку на прибуток в цій частині.
Як наслідок, що стосується порушення підпункту 7.4.1., підпункту 7.4.3, підпункту 7.4.5., пункту 7.4. статті 7 Закону України “ Про податок на додану вартість ”, в результаті чого ВАТ «КЗТВ»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 289 987 грн. у зв'язку зі завищенням податного кредиту за рахунок включення сум податку на додану вартість з податкових накладних на придбання послуг від ПП «Строй-ГІП»за травень 2008 року в розмірі 2513,40 грн. та послуг оренди вагонів-хоперів у ТОВ «Карбонтранссервіс» на суму 548491,00 грн.) суд зазначає, слідуюче.
Законом України “Про податок на додану вартість” 03.04.1997, № 168/97-ВР визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пункту 1.3. Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку -особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.
Пунктом 1.7. Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена цим Законом.
Згідно із підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 . Закону України “Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.
А у відповідності із підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).
В свою чергу, відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Враховуючі, встановлені судом вище обставини про те, що наведені у договорі послуги фактично ПП «Строй -ГІП»не поставлялися, та придбання таких послуг не відбулося, то валові витрати та відповідно право на податковий кредит у ВАТ «КЗТВ»не виникає.
В даному випадку, хоча податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару, а первинні документи (договори, акти прийому-передачі) відповідно є підставою для включення вказаних у них сум до валових витрат, проте , надані позивачем докази не є вичерпними, оскільки предметом доказування у цій справі не є обставини наявності чи відсутності належним чином оформлених податкових накладних чи первинних документів, а обставини фактичного надання послуг саме: ПП «Строй -ГІП»за цими податковими накладними та первинними документами.
Що стосується, вартості сум податку на додану вартість з податкових накладних на придбання послуг оренди вагонів-хоперів у ТОВ «Карбонтранссервіс»на суму 548491 грн., то враховуючі встановлені обставини щодо не підтвердження позивачем факту використання витрат у власній господарській діяльності, то суд враховує таке.
З огляду на наведені вище законодавчі приписи підставою для зменшення платником об'єкта оподаткування (податкових зобов'язань), зокрема, на суму податку на додану вартість, нараховану на вартість отриманих послуг, є факт реального надання послуг та безпосередній зв'язок витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.
Таким чином, умовою для включення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту є зв'язок отриманих позивачем послуги з його господарською діяльністю та спрямованість їх на удосконалення форми і методів господарювання, покращення ефективності роботи та використанні позивачем у власній господарській діяльності відповідно до цілей, задля досягнення яких їх замовлено.
При цьому, позивачем достатніх та допустимих доказів щодо використання у власній господарській діяльності всіх 152 вагонів-хоперів надано не було, тобто докази оренди 152 вагонів для подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, як цього вимагає Закон України “Про податок на додану вартість” у матеріалах справи відсутні, що в свою чергу виключає можливість включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а отже, в свою чергу, зменшує суму бюджетного відшкодування.
Також, податковим органом за період, що перевірявся ВАТ «КЗТВ» було донараховано податкове зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 8357 грн. 94 коп. (в тому числі: за основним платежем -2785 грн. 98 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -5571 грн. 96 коп.)
Донарахована сума податку з доходів найманих працівників складається з наступного:
- працівникам підприємства виплачувалась матеріальна допомога до якої неправомірно застосовувалась податкова соціальна пільга, у зв'язку зі чим підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 193,10 грн.;
- невірно утриманий податок з доходів фізичних осіб по особовому працівника в результаті чого підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 118,68 грн.;
- підприємством сплачувались кошти на користь закладу освіти «Учбово-курсовому комбінату корпорації «Укрбуд»за навчання працівників на загальну суму 4550,00 грн., які у подальшому були звільнені, тому підприємством недоутримано податку в сумі 682,50 грн.;
- при перевірці дотримання підприємством вимог податкового законодавства щодо виплати коштів наданих під звіт та на відрядження у межах України та за кордон, наявності наказів про відряджені відрядження працівників, підтверджуючих документів на проїзд та проживання відповідно чинного законодавства, встановлено, що підприємством недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 44,12 грн.;
- при перевірці питання, щодо господарських відносин підприємства з СГД - фізичними особами порушень дотримання чинного законодавства встановлено, що підприємством під час відносин із ФОП ОСОБА_8 недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 579,15 грн.;
- з виплачених сум за проживання представників фірми «ТNO»в ЗАТ «Готель Нафтохімік» податок з доходів фізичних осіб не утримувався, чим недоутримано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1168,43 грн..
Проте, суд, знаходить вказані висновки відповідача такими, що не узгоджуються з вимогами Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003, № 889-IV, з огляду на слідуюче.
В ході перевірки податковим органом донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 193,10 грн.: за вересень 2008 року у зв'язку із виплатою громадянам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 ОСОБА_12, ОСОБА_13 дохід в розмірі 500,00 грн. (з яких 15,00 грн. утримано соціальних взносів та 34,13 грн. податку з доходів фізичних осіб з урахуванням соціальної пільги). При цьому, ДПІ нарахувало податку з доходів фізичних осіб в розмірі 72,75 грн., а також за грудень 2008 року в розмірі 118,68 грн.- у зв'язку із виплатою доходу ОСОБА_14 в розмірі 2228,95 грн., з яких 78,03 грн. - утримано соціальних взносів та та 203,96 грн.- утримано податку з доходів фізичних осіб).
У відповідності до підпункту 6.5.1. пункту 6.5. статті 6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
У відповідності до статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, № 107-VI розмір прожиткового мінімуму на 1 січня 2008 року для працездатної особи становив 633,00 грн., а отже враховуючі вказану норму, 633,00 грн. х 1,4 = 886,20 грн. = 890,00 грн. -граничний розмір доходу до якого застосовується соціальна пільга.
Разом із тим, відповідно до положень пункту 1.7 Наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327 "Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства"(чинного на момент проведення перевірки) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до пунктів 1.7, 1.8. вказаного Порядку факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.
Пунктом 2 розділу ІІ цього ж Порядку передбачено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Кременчуцькою ОДПІ в акті перевірки в обґрунтування наведених вище висновків про неправомірність застосовування податкової соціальної пільги та неправомірність утримання податку з доходів фізичних осіб по особовому рахунку працівника зазначені виключно дані бухгалтерського обліку ВАТ «КЗТВ».
В ході судового розгляду справи податковим органом відомостей, додаткових до викладених в акті перевірки, суду не надано, отже в чому полягає неправомірність застосування соціальної пільги у вересні 2008 року та неправомірність утримання податку з доходів фізичних осіб по особовому рахунку працівника в грудні 2008 року в ході судового розгляду не встановлено та відповідачем не доведено.
До того ж відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є покладення обов'язку щодо доказування на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про правомірність його дій.
Таким чином, суд вважає, що висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в даному випадку, необґрунтовані та недоведені відповідачем.
В ході перевірки податковим органом, також, донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 682,50 грн. у зв'язку з тим, що підприємством було сплачено на користь закладу освіти «Учбово-курсовому комбінату корпорації «Укрбуд»за навчання працівників на загальну суму 4550,00 грн., які у подальшому були звільнені.
Проте, суд вважає безпідставним донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб, в даному випадку, при цьому, при вирішенні спору враховує наступне.
Згідно із підпунктом 4.3.20 пункту 4.3. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації) сума, сплачена працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості підготовки чи перепідготовки платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами такого працедавця, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи.
Якщо така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
ВАТ "КЗТВ" як суб'єкт господарювання є вільним у виборі господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Статтею 201 Кодексу законів про працю України, встановлено, що для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи.
Відповідно до пункту 1.4. Положення про професійне навчання кадрів на виробництві, затвердженим спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 року №127/151, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 року за номером №315/5506, професійне навчання працівників суб'єкта господарювання носить безперервний характер і проводиться протягом їх трудової діяльності з метою поступового розширення та поглиблення їх знань, умінь та навичок відповідно до вимог виробництва.
При цьому, як встановлено в ході судового розгляду та вбачається із фактичних обставин справ направлення на навчання було ініційовано роботодавцем -ВАТ «КЗТВ»для забезпечення процесу виробництва та без проходження такого навчання працівник не допускався до роботи.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно поданих позивачем документів, працівниками, які були в подальшому звільнені із ВАТ «КЗТВ»пройшли навчання та перевірку знань з таких напрямків як «Апаратник сировини та відпускання напівфабрикатів готової продукції», «Правила побудови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», «Обслуговування та експлуатація трубопроводів пари та гарячої води», «Виконання газонебезпечних робіт по об'єктах і підприємствах з підвищеною небезпекою».
Колишні працівники підприємства: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 ОСОБА_22, ОСОБА_3, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, пройшли професійно - технічні навчання в Учбово-курсовому комбінату корпорації «Укрбуд» в той час як були працівниками підприємства, що повністю підтверджується актами здачі - прийому виконаних робіт, за що відповідно підприємством було перераховано навчальному закладу кошти у визначених розмірах.
Згідно із підпунктом 5.4.2. пункту 5.4. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаються до складу валових витрат.
Таким чином, витрати підприємства (працедавця), пов'язані з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, є витратами на виробничі цілі, що пов'язані із господарською діяльністю підприємства з урахуванням вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і не є особистим доходом (додатковим благом) працівників.
З огляду на викладене суд вважає, що помилковість висновків податкового органу про порушення, в даному випадку, ВАТ «КЗТВ»вимог Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .
Крім того, в ході перевірки перевіряючі дійшли висновку, що згідно авансового звіту від 01.10.2008 №452 працівнику підприємства ОСОБА_4, який знаходився у відрядженні у м. Бобруйськ (Білорусь), надмірно відшкодовано добові витрати, з тих підстав, що термін відрядження становив 3 дні з 28.09 - 30.09.2008. Згідно відміток зроблених на посвідченні про відрядження працівника 28.09.2008 працівник вибув з м. Кременчук, 28.09.2008- прибув до м. Бобруйськ, 29.09.2008 - вибув з м. Бобруйськ, 30.09.2008 - прибув до м. Кременчук. Добові витрати відшкодовано у розмірі 840,00 грн. (280,00 грн. за 3 доби). Відповідно посвідчення за кордоном України працівник знаходився 2 доби (28.09.2008 та 29.09.2008). 30.09.2008 працівник знаходився на території України і добові витрати необхідно відшкодовувати в розмірі встановленому для відряджень в межах України. У зв'язку із таким висновком, контролюючим органом донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 44,12 грн..
Однак, суд в ході судового розгляду справи дійшов протилежного висновку враховуючі наступне.
Згідно із пунктом 2 статті 121 Кодексу законів про працю України працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються: добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати по найму жилого приміщення в порядку і розмірах, встановлюваних законодавством.
Відповідно до підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" сума коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт, з урахуванням норм пункту 9.10 статті 9 цього Закону, не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку, а згідно із підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 цього ж Закону до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.
Отже, суми витрат платника податку на відрядження, що не включаються до загального місячного або річного оподатковуваного доходу, тобто не підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, розраховуються згідно з підпунктом 5.4.8 пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", із врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.04. 1999 N 663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон" та Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (далі - Інструкція), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998N 59, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.03.1998 за N 218/2658, а також інших нормативних документів з цих питань.
Як вбачається із матеріалів справи, ВАТ «КЗТВ»26.09.2008 прийнято наказ № 379-к «По особовому складу»яким вирішено відрядити у закордонне відрядження інженера -дослідника служби головного технолога ОСОБА_4 до м. Бобруйськ (Республіка Білорусь) ВАТ «Білшина»з 28.09.2008 по 30.09.2008 для участі в переговорах з питань постачання технічного вуглецю з жовтня по грудень 2008 року.
У відповідності до посвідчення про відрядження виданого ОСОБА_4, 28.09.2008 - останній вибув із м. Кременчук, 28.09.2008 - прибув до м. Бобруйськ, 29.09.2008 -вибув із м. Бобруйськ, 30.09.2008 - прибув до м. Кременчук.
У відповідності до пункту 1.7. розділу ІІ «Порядок відрядження за кордон» Інструкції добові витрати за час перебування у відрядженні відшкодовуються в межах граничних норм:
а) за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття;
При цьому за дні перетину кордону України (в обох напрямах) відповідно до вказаних відміток добові витрати відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
Якщо відряджений, перебуваючи в дорозі до країни, з якою не встановлено чи спрощено прикордонний контроль, або повертаючись з такої країни, має пересадку на інший транспортний засіб або зупинку в готелі (мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України, то відшкодування витрат на відрядження за період проїзду територією України здійснюється в порядку, передбаченому для службових відряджень у межах України.
При цьому добові витрати з дня останньої пересадки на інший транспортний засіб (вибуття з готелю, мотелю, іншого житлового приміщення) на території України під час прямування у відрядження за кордон і до дня першої пересадки на інший транспортний засіб (зупинки в готелі, мотелі, іншому житловому приміщенні) на території України (включно) під час повернення в Україну відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон. У разі якщо день вибуття у відрядження або день прибуття відрядженого працівника до місця постійної роботи збігається з днем вказаної пересадки (зупинки), добові витрати за відповідні день вибуття або день прибуття відшкодовуються за нормами, встановленими для відряджень за кордон.
У разі відсутності такої пересадки (зупинки) добові витрати відшкодовуються за кожний день відрядження, включаючи день вибуття та прибуття, -за нормами, встановленими для відряджень за кордон. Виїзд у відрядження за кордон і повернення в Україну в один і той самий день вважається одним днем відрядження.
Враховуючі викладені вище норми, висновок Кременчуцької ОДПІ про порушення ВАТ «КЗТВ» вимог податкового законодавства щодо виплати коштів наданих під звіт на відрядження за кордон ні нормативно, ні документально не підтверджено, а відтак донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 44,12 грн. є безпідставним.
Також, на думку суду безпідставним є донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб в сумі 579,15 грн., що здійснено при перевірці питання, щодо господарських відносин із ФОП ОСОБА_8, при цьому враховуючі таке.
Як вбачається із матеріалів справи, 23.07.2007 між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (Виконавець) та ВАТ «КЗТВ»(Замовник) укладено договір №3/14/07/7 про надання послуг по обслуговуванню акваріуму, предметом якого стало те, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по обслуговуванню двох акваріумів загальним об'ємом 310 (250 та 60) літрів по заявці Замовника. У відповідності до пункту 4.1 Договору сторони дійшли згоди про вартість робіт по обслуговуванню акваріуму в розмірі 310 грн. на місяць (без ПДВ).
Згідно зі додатком до Договору № 3/14/07/7, розрахунок вартості обслуговування пункт 4.1 Договору, виглядає наступним чином: обслуговування здійснюється 4 рази на місяць , у вартість обслуговування акваріумів об'ємом 310 (250 та 60) літрів входить: засіб для біологічного розпаду шкідливих речовин - вартість 72,00 грн., засіб для зберігання бактерій у мочалках фільтрів вартістю -120,00 грн., набір смужок - тестів для показників якості води -вартістю 108,00 грн., послуги по тестуванню води, перевірці обладнання вартістю - 10,00 грн..
На виконання вказаного договору ФОП ОСОБА_5 було виписано рахунки та сторонами підписані акти виконаних робіт за відповідні періоди.
При цьому, податковий орган дійшов висновку, що оскільки ФОП ОСОБА_8 може здійснювати лише ті види діяльності, які зазначені в одержаному ним свідоцтві і за які, відповідно, сплачено єдиний податок, то в даному випадку ВАТ «КЗТВ» виплачує суб'єкту господарювання дохід, не пов'язаний з його підприємницькою діяльністю, то він зобов'язаний утримати податок з доходів фізичних осіб у джерела виплати.
Як встановлено в ході перевірки, ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа -підприємець, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та згідно із свідоцтва про сплату єдиного податку № 890319 має право здійснювати вид діяльності «52.12 -роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту».
Згідно з підпунктом 9.12.1 пункту 9.12 статті 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством із цих питань, з урахуванням норм цього пункту.
Таким спеціальним законодавством, зокрема, є указ Президент України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 03.07.1998, № 727/98, яким запроваджено спеціальний режим оподаткування, обліку та звітності, спрямований на підтримку суб'єктів малого підприємництва.
Приписами статті 6 Указу визначено, що суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб, оскільки вказаний податок сплачується ним у складі єдиного податку.
Відповідно до статті 2 цього Указу фізична особа, зареєстрована як платник єдиного податку, сплачує такий податок за ставкою, встановленою місцевими радами за місцем державної реєстрації платника, залежно від виду його діяльності.
При цьому, із норм Указу слідує, що лише за умов додержання приписів зазначеного Указу, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладаються єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника податку та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.
Зважаючи на викладене, несплата податку з доходів фізичних осіб, як це передбачено для платників єдиного податку, можлива в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування, що стосується також і відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним Указом.
При цьому, як встановлено самим же актом перевірки ФОП ОСОБА_8 у 2008 -2009 роках знаходився на спрощеній системі оподаткування -був платником єдиного податку, що дає суду підстави дійти висновку про дотримання ним умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
І оскільки ФОП ОСОБА_5 здійснював обчислення та сплату податків саме у відповідності до названих нормативних актів, то ним могли здійснюватись операції з реалізації засобу для біологічного розпаду шкідливих речовин, засобу для зберігання бактерій у мочалках фільтрів вартістю, набору смужок - тестів для показників якості води, що за своєю суттю і характером діяльності підпадає під такий вид діяльності, як роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту.
При цьому, суд звертає увагу, що такий вид діяльності як ремонт та обслуговування акваріумів у Державному класифікаторі України «Класифікатор видів економічної діяльності ДК 009-96» затвердженого наказом Держстандарту України від 22.10.1996, № 441 взагалі відсутній, а отже посилання відповідача на неможливість надання ФОП ОСОБА_5І таких послуг є неаргументованими.
Щодо обставин перерахування позивачем коштів на проживання в ЗАТ «Готель «Нафтохімік»представників фірми «ТNO» суд відзначає наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, між ВАТ «КЗТВ»Україна (Компанія) та фірмою «ТNO Certifikation B.V.»Нідерланди укладено контракт про співробітництво з сертифікації (№ 01.02.1028, від 01.02.2007, №23.07.С-155 від 23.07.2008, № 23.03.С-223 від 23.03.2009). У відповідності до умов даних контрактів житлові умови в Україні сплачує Компанія (пункти 5.5.5, 5.5., 5.2.5 відповідно).
Як і було встановлено вході перевірки та вбачається із матеріалів справи ВАТ «КЗТВ» було сплачено кошти за проживання в ЗАТ «Готель «Нафтохімік»працівників фірми «ТNO Certifikation B.V.»Нідерланди.
У відповідності до підпункту 4.2.9. пункту 4.2. статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.
Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням ( абзац 10 вказаного підпункту).
На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що, проживання в ЗАТ «Готель «Нафтохімік»працівників фірми «ТNO Certifikation B.V.»було зумовлено виконанням ними трудової функції, а не як фінансування особистих потреб фізичної особи і не може бути розцінено як матеріальне або соціальне благо, тому, що не пов'язано з особистими потребами фізичної особи.
А отже перераховані кошти за таке проживання ВАТ «КЗТВ»у відповідності із умовами договору із працедавцем таких осіб, не можуть розглядатися як об'єкт оподаткування податком з доходів фізичних осіб відповідно до положень підпункту 4.2.9 "а" пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" .
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що при прийнятті податкових повідомлень - рішень від 08.02.2010 №0026971702/0/307 та від 07.05.2010 №0026971702/1/1406 якими визначено ВАТ "КЗТВ" суму податкового зобов'язання за платежем "податок з доходів найманих працівників" в розмірі 8357 грн. 94 коп. (в тому числі: за основним платежем -2785 грн. 98 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -5571 грн. 96 коп.) відповідач діяв необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а отже вони є протиправними та підлягають скасуванню.
А, враховуючи недоведеність позиції позивача, суд дійшов висновку про те, що дії Кременчуцької ОДПІ в частині нарахування ВАТ "КЗТВ" суми податкового зобов'язання за платежем “податок на прибуток приватних підприємств” в розмірі 1079345 грн. 30 коп. (в тому числі: за основним платежем -755014 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями -324328 грн. 30 коп. та зменшенні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 551004 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 130510 грн. 50 коп. є правомірними, а відтак прийняті податкові повідомлення-рішення: від 18.05.20010 №0002922301/1/1523 (від 05.02.2010 №0000602301/0/292 рішення про розгляду первинної скарги від 09.04.2010 № 11735/10/25-010), від 18.05.2010 №0000612301/1/30 (від 05.02.2010 №0000612301/0/6 з урахуванням рішення про розгляду первинної скарги від 09.04.2010 № 11735/10/25-010) прийняті у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому не вбачає підстав для їх скасування
Таким чином, позовні вимоги в цій частині не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є такими, що задоволенню не підлягають
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково, суд вважає необхідним стягнути з Держбюджету на користь позивача судовий збір частково в розмірі 1 гривня 70 копійок.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0026971702/0/307 від 08 лютого 2010 року та №0026971702/1/1406 від 07 травня 2010 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1(одна) гривня 70 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанову в повному обсязі складено 04 лютого 2011 року. .
Суддя С.О. Удовіченко