79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 лютого 2011 р. № 2а-8807/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі :
головуючого - судді Запотічного І.І.
за участю секретаря судового засідання Жарської І.М.
представників позивача Дубаса В.М., Даниляк Г.І.
представника відповідача Кармелюка Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросмак»до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросмак»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції в Шевченківському районі м.Львова, та просить з наведених в ньому підстав визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 24.02.2010 року № 0000472300/0/4413 (повторні від 13.05.2010 року № 00004723001/11064, від 19.07.2010 року № 0000472300/4/16810) та № 0000482300/0/4412 (повторні від 13.05.2010 року № 00004823001/11063, від 19.07.2010 року № 0000482300/4/16809).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ні Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», ні Закон України «Про податок на додану вартість»не пов'язують право платника податку на виникнення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість із доказуванням платниками цих податків у зв'язку здійснення ними витрат із веденням господарської діяльності. Вважає, що єдиною та достатньою підставою для включення вартості будь-яких товарів до валових витрат є наявність будь-якого документа, який би засвідчував факт оплати чи отримання платником податку цих товарів, а для правомірності включення до податкового кредиту із ПДВ є достатньо факту наявності податкових накладних.
Представники позивача Дубас В.М. та Даниляк Г.І.в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Просили позов задовольнити.
Представник відповідача Кармелюк Т.Б. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні. Пояснив, що проведеною податковим органом перевіркою встановлено, що до складу валових витрат позивачем віднесено вартість одержаних і оприбуткованих товарів від ПП «Спарта Плюс», які проводились з порушенням законодавчих та нормативних актів, що відображено в акті перевірки № 148/8/23-1/32327186 від 15.02.2010 року та на підставі якого були винесені оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення. Вважає спірні податкові повідомлення-рішення законними. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
За результатами проведеної ДПІ у Шевченківському районі м.Львова планової виїзної перевірки ТзОВ «Агросмак»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 30.09.2009 року встановлено порушення позивачем п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 53868 грн., та підпункту 7.4.1, п.7.4.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 43095 грн., що відображено в акті перевірки № 148/8/23-1/32327186 від 15.02.2010 року.
Зокрема перевіркою встановлено, що до складу валових витрат, а саме витрат на придбання товарів (робіт, послуг) підприємством віднесено вартість одержаних і оприбуткованих від ПП «Спарта Плюс»в ІІ кварталі 2009 року товарів на суму 76050 грн. та в ІІІ кварталі 2009 року на загальну суму 139425 грн.
Проте, податковим органом зазначено, що до перевірки не представлено жодного документа, який би засвідчував переміщення товару з ПП «Спарта плюс»на ТзОВ «Агросмак».
Податковий орган прийшов до висновку, що ПП «Спарта плюс»фактично не займалося фінансово-господарською діяльністю, а проводило діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди іншим особам.
На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова винесено податкові повідомлення - рішення від 24.02.2010 року № 0000472300/0/4413, № 0000482300/0/4412, в яких були визначені відповідно суми податкових зобов'язань: із податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 66543 грн., у тому числі 53868 грн. за основним платежем та 12675 грн. штрафної санкції та із податку на додану вартість в загальному розмірі 64643 грн., у тому числі 43095 грн. за основним платежем та 21548 грн. штрафної санкції.
За результатами розгляду скарг позивача податковим органом виносились повторні податкові повідомлення - рішення від 13.05.2010 року № 0000472300/1/11064, № 0000482300/1/11063, від 19.07.2010 року № 0000472300/4/16810, № 0000482300/4/16809.
Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" чинного на момент перевірки, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
В силу пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 вищевказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. N 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" чинного на момент проведення перевірки, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно з п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Згідно з п.п.7.2.4. п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з п.п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ТзОВ «Агросмак»01.09.2009 року уклало Договір поставки № 1 з ПП «Спарта плюс», в результаті чого отримувало товари (черева яловичі).
Факт здійснення господарських операцій між ТзОВ «Агросмак»та ПП «Спарта плюс»також підтверджується первинними документами, зокрема платіжними дорученнями № 335 від 24.06.2009 року, № 369 від 03.07.2009 року, № 453 від 31.07.2009 року, № 456 від 04.08.2009 року, № 516 від 18.08.2009 року, податковими накладними від 24.06.2009 року, від 06.07.2009 року, від 20.07.2009 року, видатковими накладними № С-00000001 від 24.06.2009 року, № С-0000000З від 06.07.2009 року №С-00000006 від 20.07.2009 року, виписками з банківських рахунків, які підтверджують факти реального отримання та оплату позивачем товарів від ПП «Спарта плюс»та повністю спростовує твердження відповідача про не переміщення товару.
З наявної в матеріалах справи довідки ДПІ у Московському районі м.Харкова від 26.02.2010 року № 1029/23/36372960 вбачається, що між ТзОВ «Агромакс»і ПП «Спарта плюс» здійснювались господарські операції.
Крім цього, відповідач в запереченні на позов зазначає, що ТзОВ «Агросмак»провело розрахунки, заборгованість перед ПП «Спарта плюс»станом на 01.07.2009 року відсутня.
Відповідно до частини другої ст. 71 КАСУ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд приходить до переконливого висновку, що відповідач правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином не довів.
З урахуванням вищевикладених обставин суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 17, 18, 49, 51, 94, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова № 0000472300/0/4413 від 24.02.2010 року, № 0000482300/0/4412 від 24.02.2010 року, № 00004723001/11064 від 13.05.2010 року, № 0000472300/4/16810 від 19.07.2010 року, № 0000482300/1/11063 від 13.05.2010 року, № 0000482300/4/16809 від 19.07.2010 року.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2011 року.
Суддя Запотічний І.І.