Категорія №11.5
Іменем України
26 січня 2011 року Справа № 2а-650/11/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Твердохліба Р.С.,
при секретарі - Чукіній А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа Ровеньківський міський центр зайнятості про скасування постанови від 04.01.2011 ВП № 22880567,-
17 січня 2011 року Державне підприємство «Ровенькиантрацит» звернулось з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, про скасування постанови від 04.01.2011 ВП № 22880567.
Ухвалою суду від 18 січня 2011 року до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Ровеньківський міський центр зайнятості Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство «Ровенькиантрацит» внесене до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, яке бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України від 23 червня 2005 року № 2711-IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Вважав, що лише виключення Державного підприємства «Ровенкиантрацит» з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України може бути підставою для поновлення виконавчого провадження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач - Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції подав заперечення проти позову від 25.01.2011 №543 (а.с.16-17) в яких зазначив, що з 23 листопада 2010 року у Відділі державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції на виконанні знаходиться виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа №2а-5274/10 від 21.10.2010 про стягнення з Державного підприємства «Ровенкиантрацит» на користь Ровеньківського міського центру зайнятості Луганської області боргу у сумі 72987,95 грн.
Боржником постанова не виконана, тому 01 грудня 2010 року були винесені постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №1. 28 листопада 2005 року Державне підприємство «Ровенькиантраціит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України від 23.06.2005 №2711-ІV «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», тому виконавчі провадження зупинені 01.12.2010 у відповідності до вимог п.15 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», про що винесені відповідні постанови.
28 листопада 2005 Державне підприємство «Ровенькиантрацит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 № 2711-ІV, тому виконавчі провадження зупинені 01.12.2010 у відповідності до вимог п.15 ст. 34 ЗУ '"Про виконавче провадження", про що винесені відповідні постанови, копії постанов про приєднання та зупинення виконавчого провадження були направлені сторонам.
Всі виконавчі дії підлягають обов'язковому зупиненню на строк, встановлений ст. 36 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості.
Пунктом 3.4 Закону України від 23.06.2005 №2711 -IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енргетичного комплексу» встановлено строк погашення процедури не більш ніж 9 місяців. Але згідно Закону України «Про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» до статті 3 були внесенні зміни «3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 31.12.2006». Закон набрав чинності з дня його опублікування (10 серпня 2006 року «Урядовий кур'єр» № 148).
23.12.2006 строк процедури погашення заборгованості продовжено. До статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» внесені зміни - «3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 31.12.2007». Закон набрав чинності з дня його опублікування ( 11.01.2007 «Урядовий кур'єр» № 4).
Законом України від 28.12.2007 № 107 «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пункт 18 розділу II) внесено зміни до пункту 3.4 статті 3 Закону України 2711-IV від 23.06.2005 в частині подовження терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами ПЕК до 1 січня 2009 року.
Законом України від 16.12.2008 № 670-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» подовжено термін погашення заборгованості до 01.01.2011. Закон опублікований у газеті «Урядовий кур'єр» № 244 від 26.12.2008.
01 січня 2011 термін дії Закону України 23.06.2005 № 2711- IV «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від сплив, тому 04.01.2011 (перший робочий день 2011 року) державним виконавцем, відповідно до вимог ст.36 Закон України «Про виконавче провадження», виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа № 2а-5274/10 від 21.10.2010 про стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» на користь Ровеньківського міського центру зайнятості боргу у сумі 72987,95 грн. було поновлено 12.01.2011 за вихідним номером 65, копії постанов були направлені сторонам.
Вважав дії відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції такими, що відповідають чинному законодавству. Просив розглянути справу за його відсутності.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ровеньківського міського центру зайнятості Луганської області надав заперечення проти позову від 26 січня 2011 року №10/8-155 в яких з посиланням на ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» просив відмовити у задоволенні позовних вимог та розглянути справу за його відсутності (а.с.9-10).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що 21.10.2010 Луганським окружним адміністративним судом у справі № 2а-5273/10/1270 видано виконавчий лист про стягнення з Державного підприємства «Ровенькиантрацит» ВП ГМНУ №2 на користь Ровеньківського міського центру зайнятості заборгованості зі сплати страхових внесків та пені у сумі 72987,95 грн., на підставі якого відповідачем відкрито виконавче провадження ВП № 22880567 (а.с.18).
Постановою від 01.12.2010 виконавче провадження ВП № 22880567 було зупинено, оскільки Державне підприємство «Ровенькиантрацит» внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (а.с.20).
Постановою відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції від 04.01.2011 ВП № 22880573 виконавче провадження було поновлено у зв'язку з закінченням терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу». Зазначена постанова була отримана позивачем 13 січня 2011 року (а..с5, 21).
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (частина 3 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України).
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.
Частиною 4 статі 4 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР «Про державну виконавчу службу» передбачено, що державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.
Згідно із статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Статтею 5 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» визначено права та обов'язки державних виконавців при примусовому виконанні рішень, встановлених цим Законом, а статтею 7 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» встановлені гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.
Водночас, відповідно до пункту 15 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Згідно з абзацом п'ятим частини другої статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу».
Відповідно до п.4 ст. 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2011 року. Дію даної норми на законодавчому рівні продовжено до 01.01.2013 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо порядку погашення заборгованості» №2940-VІ від 13.01.2011.
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» щодо порядку погашення заборгованості» №2940-VІ від 13.01.2011 набрав чинності після його офіційного оприлюднення - опублікування в газеті «Голос України» №17 від 29.01.2011.
Отже, на час винесення оскаржуваної постанови, а саме на 4 січня 2011 року п.4 ст.3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» передбачав, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01 січня 2011 року.
Після настання цієї дати, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або за заявою стягувача, як це передбачено частиною п'ятою статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що Відділ державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції при винесенні постанови про поновлення виконавчого провадження 04.01.2011 ВП № 22880573 діяв в межах, що відповідають нормами Законів України «Про виконавче провадження» та «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а тому позовні вимоги Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ровеньківський міський центр зайнятості, про скасування постанови про поновлення виконавчого провадження від 04.01.2011 ВП № 22880567, задоволенню не підлягають.
Судові витрати покласти на позивача.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 26 січня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 31 січня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 87, 94, 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «Ровенькиантрацит» до Відділу державної виконавчої служби Ровеньківського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ровеньківський міський центр зайнятості про скасування постанови від 04.01.2011 ВП № 22880567 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 31 січня 2011 року.
Суддя Р.С. Твердохліб