Категорія №14
03 лютого 2011 року Справа № 2а-1104/11/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Л.С. Качуріна, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державного нотаріуса міста Рубіжного Луганської області про визнання неправомірними дій посадової особи Державної нотаріальної контори,-
01 лютого 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного нотаріуса міста Рубіжного Луганської області про визнання неправомірними дій посадової особи Державної нотаріальної контори. В позовній заяві позивач просив визнати неправомірними дії Державного нотаріуса міста Рубіжного Луганської області Меренкова Ю.В. щодо відмови у здійсненні нотаріальних дій по оформленню та видачі свідоцтва про право власності, скасувати постанову про відмову у здійсненні нотаріальних дій, постановленого 07.12.2010 року Державним нотаріусом у місті Рубіжне Луганської області та зобов'язати Державну нотаріальну контору здійснити нотаріальні дії по оформленню та видачі ОСОБА_1, свідоцтва про право на належну їй долю спадщини по закону яке залишилось після смерті її ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
У відповідності до норм Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про відкриття провадження зазначеної позовної заяви, суд прийшов до наступного.
Стаття 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України;
4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства;
5) подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення);
6) немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених КАС України.
Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконаної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється:
1. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
2. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
3. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Згідно закону України „Про нотаріат” - нотаріус не може займатися підприємницькою або адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об'єднань, перебувати на державній службі або на службі в органах місцевого самоврядування, перебувати у штаті інших юридичних осіб, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів господарських організацій, кредитно-фінансових установ, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої, у вільний від роботи час.
Відповідно до статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 50 Закону України „Про нотаріат” - нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Відповідно до вище зазначеного закону - нотаріат в Україні це система органів и посадових осіб, які підпорядковуються Міністерству юстиції України, але не є державними органами, а тоді вони не є суб'єктами державно власних повноважень, тому оскарження дій (бездіяльності) державних та приватних нотаріусів здійснюється в порядку цивільного судочинства.
Таким чином, даний спір слід вирішувати в порядку цивільного судочинства у місцевому загальному суді.
Згідно з п. 6 ч.3 ст. 108 КАС України, суддя повертає позовну заяву, якщо справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Враховуючи вище викладе, суд прийшов до висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Державного нотаріуса міста Рубіжного Луганської області про визнання неправомірними дій посадової особи Державної нотаріальної контори, позивачеві.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями ст. ст. 3, 17, 21, 108, 109, 165 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного нотаріуса міста Рубіжного Луганської області про визнання неправомірними дій посадової особи Державної нотаріальної контори, повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що йому необхідно з даним позовом звернутися до Рубіжанського міського суду Луганської області в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому проваджені або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.
Копію ухвали направити позивачу.
Суддя
Л.С. Качуріна