справа № 2а-7287/10/0670
категорія 2.11.15
20 січня 2011 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Черноліхов С.В. ,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі, Головного управління державного казначейства України у Житомирській області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування,-
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0006441601/0 від 31 серпня 2010 року, стягнути з Державного бюджету України належну суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень-червень 2010 року у розмірі 47589, 00 грн. та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Житомирі подати до Головного управління державного казначейства України у Житомирській області висновок про відшкодування вказаної суми. При цьому зазначало, що за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки товариству податковим повідомленням-рішенням № 0006441601/0 від 31 серпня 2010 року зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9124, 00 грн. у зв'язку з неврахуванням при заповненні декларації з ПДВ за червень 2010 року того, що декларацію з ПДВ за травень 2010 року визнано недійсною. Причиною її невизнання стало невнесення відповідних уточнень по наявним розбіжностям. З такими висновками податкового органу позивач не погоджується, оскільки податкові декларації ним були подані з дотриманням вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", право на бюджетне відшкодування ПДВ, відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість", за травень-червень 2010 року у сумі 47589, 00 грн. підтверджене показниками цих декларацій та розрахунками до них.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги збільшив, крім заявлених у позові вимог, просив також визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року та зобов'язати податковий орган прийняти цю декларацію.
Представник Державної податкової інспекції у м. Житомирі у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.
Представник Головного управління державного казначейства України у Житомирській області у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. У письмових запереченнях проти позову, наданих у ході розгляду справи, Головне управління позов не визнало та просило відмовити у його задоволенні, оскільки відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства за висновками податкових органів. Висновків на вказані у позові суми про відшкодуванню товариству з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" податку на додану вартість до Головного управління державного казначейства України у Житомирській області не надходило, тому останнє не порушувало прав та інтересів позивача. Крім того, Головне управління не є органом, який визначає розмір і порядок стягнення податку на додану вартість, й тому не може давати оцінку правомірності відшкодування даного податку.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Встановлено, що під час проведеної Державною податковою інспекцією у м. Житомирі документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року, поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ", встановлено порушення позивачем при її заповненні підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.12.5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року із змінами та доповненнями, а саме: не враховано, що декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року визнано неподаною. Результати перевірки були відображені в акті № 6480/15-2 від 18 серпня 2010 року.
На підставі вказаного акту перевірки за зазначені вище порушення 31 серпня 2010 року Державною податковою інспекцією у м. Житомирі прийнято податкове повідомлення-рішення № 0006441601/0 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9124, 00 грн.
Фактично підставою для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 9124, 00 грн. і неповернення суми бюджетного відшкодування по цьому податку за травень - червень 2010 року в розмірі 47589, 00 грн., стало невизнання поданої товариством декларації з ПДВ за травень 2010 року у зв'язку з невнесенням відповідних уточнень по наявним розбіжностям.
З такими висновками податкового органу суд не погоджується оскільки, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Податкові декларації, відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ, подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств. )
Платник податку звільняється від обов'язку подавати податкову декларацію за звітний (податковий) період протягом поточного року у разі, якщо його податкові зобов'язання були відображені у річній податковій декларації на поточний рік відповідно до закону з питань окремого податку, збору (обов'язкового платежу).
Судом встановлено, що позивачем податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року з відповідними додатками до ДПІ у м. Житомирі була подана по електронній пошті засобами телекомунікаційного зв'язку 17 червня 2010 року, що підтверджується квитанціями № 2, тобто в передбачені Законом строки.
Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Абзац 5 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ визначає що, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: подати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Дана норма Закону містить виключний перелік підстав для невизнання податкової декларації:
- якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів;
- її не підписано відповідними посадовими особами;
- не скріплено печаткою платника податків.
Жодної з перелічених підстав для невизнання поданої позивачем декларації (невнесення відповідних уточнень по наявним розбіжностям), не встановлено.
Таким чином, посилання Державної податкової інспекції у м. Житомирі у повідомленні № 36545/10/15-2 від 24 червня 2010 року на невнесення позивачем у податкову декларацію з ПДВ за травень 2010 року відповідних уточнень по наявним розбіжностям як причину невизнання цієї декларації є безпідставним і суд приходить до висновку, що відповідач у даному випадку діяв не на підставі закону.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, висновки, відображені в акті перевірки № 6480/15-2 від 18 серпня 2010 року, є неправомірними, і, як наслідок, неправомірним є податкове повідомлення-рішення № 0006441601/0 від 31 серпня 2010 року, що грунтується на них.
Щодо бюджетного відшкодування, то суд дійшов слідуючих висновків.
Згідно з абзацом 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.
Позивач надав Державній податковій інспекції у м. Житомирі податкові декларації з ПДВ за травень - червень 2010 року у строки, встановлені діючим законодавством та заявив про залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню за травень - червень 2010 року, у розмірі 47589, 00 грн.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податків суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податків має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету.
Право на повернення цих сум з бюджету гарантоване також підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-ІІІ. Даною нормою Закону встановлено право платників податків подавати заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої передплати або отримання права на таке відшкодування.
З аналізу зазначених норм Закону № 168/97-ВР, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій у пункті 1.8 статті 1 даного Закону, що підлягає поверненню платнику податку у зв'язку з надмірною сплатою податку, умовою бюджетного відшкодування податку, згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону, виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг), у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА та Держказначейства України від 02 липня 1997 року № 209/72 (надалі - Порядок), суми, невідшкодовані платнику протягом визначених законодавством термінів відшкодування, вважаються бюджетною заборгованістю.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно було заявлено до відшкодування 47589, 00 грн., тому позов у частині стягнення вказаної суми підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про зобов'язання ДПІ у м. Житомирі подати висновок , то суд зазначає слідуюче.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного Казначейства України за висновками податкових органів або за рішеннями суду шляхом перерахування відповідних грошових сум з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.
Правовідношення щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із Законом України “Про державну податкову службу в Україні" покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.
У Законі № 168/97-ВР не обумовлено здійснення платником податку свого права на отримання відшкодування з бюджету наявністю в органу Держказначейства висновку податкового органу. У вищевказаному Порядку платники податку не вважаються суб'єктами відносин, що виникають з приводу надання висновку про суми відшкодування ПДВ, оскільки, згідно з цим Порядком, такий висновок надається органом державної податкової служби органу Держказначейства, а не платнику податку.
Отже, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання ДПІ у м. Житомирі надати висновок про суми відшкодування ПДВ не відповідають матеріально-правовому способу захисту порушеного права, визначеному Законом № 168/97-ВР, а тому позов в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у м. Житомирі щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, які було оформлено повідомленням №36545/10/15-02 від 24.06.2010 року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Житомирі визнати податкову звітність Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ", а саме податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2010 року належно оформленою та провести її по даних податкового обліку платника податків.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0006441601/0 від 31 серпня 2010 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість за травень - червень 2010 року в розмірі 47589,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відшкодувати з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОТ ТЕХ" понесені судові витрати в розмірі 486 грн. 09 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 25 січня 2011 р.