справа № 2а-8318/10/0670
категорія 2.11.1
13 січня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
за участю секретаря - Василюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Малого приватного підприємства "Нафтасоюз"
до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
Мале приватне підприємство «Нафтасоюз» звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010 року №0000141601/1, від 15.10.2010 року №0000141601/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 364967,00 грн., з яких 347587,00 грн. - основний платіж та 17380,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 06.08.2010 року №0001321501/1, від 15.10.2010 року №0001321501/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 456252,00 грн., з яких 434526,00 грн. - основний платіж та 21726,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. В обґрунтування своїх вимог посилається на відповідність дій підприємства вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.
Відповідач надав письмові заперечення проти адміністративного позову, за змістом яких просить відмовити у його задоволенні. У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення про відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного податкового законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що відповідачем було здійснено камеральну (невиїзну) перевірку податкової звітності з податку на додану вартість МПП «Нафтасоюз» за березень 2010 року, за наслідками якої складено акт від 27.05.2010 року №101/15-02. Зазначеним актом зафіксовано порушення підприємством вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ за березень 2010 року на суму 383971,58 грн. Такий висновок, зокрема, пов'язаний з обставинами справи, відповідно до яких у результаті аналізу та співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ було встановлено, що податкова декларація з ПДВ за березень 2010 року ТОВ «Бастіон - 2008», по взаємовідносинах з яким позивачем був сформований податковий кредит на суму 347587,26 грн., прийнята як «НЕДІЙСНА», а тому, на думку контролюючого органу, зазначене товариство не мало повноважень на видачу податкових накладних, що і обумовило неправомірність формування позивачем податкового кредиту підприємства на вказану суму.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем також було здійснено камеральну перевірку платника податку на прибуток, за наслідками якої складено акт від 27.05.2010 року. У ході здійснення перевірки було виявлено порушення підприємством п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що пов'язано з тим, що взаємовідносини МПП «Нафтасоюз» та ТОВ «Бастіон-2008» щодо придбання товару на загальну суму 1737936,31 грн. (без ПДВ) не підтверджені усіма документами, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме: товарно-матеріальні цінності придбавались не в межах оподатковуваних податком на додану вартість операцій, такі витрати не можуть бути пов'язані з господарською діяльністю підприємства та приймати участь у формуванні валових витрат.
На підставі актів перевірок та за наслідками процедури апеляційного узгодження визначених контролюючим органом сум податкових зобов'язань відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.08.2010 року №0000141601/1, від 15.10.2010 року №0000141601/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 364967,00 грн., з яких 347587,00 грн. - основний платіж та 17380,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 06.08.2010 року №0001321501/1, від 15.10.2010 року №0001321501/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 456252,00 грн., з яких 434526,00 грн. - основний платіж та 21726,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Перевіривши оскаржувані рішення на відповідність їх вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Так, судом встановлено, що 23.10.2009 року між ТОВ «Бастіон 2008» (Постачальник) та МПП «Нафтасоюз» (Покупець) був укладений договір поставки нафтопродуктів №23/10/09-011, на виконання умов якого позивачу у березні 2010 року були поставлені нафтопродукти на загальну суму 2085523,57 грн. (в тому числі ПДВ - 347587,26 грн.) та видані податкові накладні від 02.03.2010 року №67, №68, від 04.03.2010 року №70, від 05.03.2010 року №72, №73, від 06.03.2010 року №74, №75, від 09.03.2010 року №77, №78, №79, від 10.03.2010 року №80, від 19.03.2010 року №95, від 23.03.2010 року №98, від 29.03.2010 року №107, від 30.03.2010 року №108 та №109. Розрахунок за отримані нафтопродукти був здійснений шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку МПП «Нафтасоюз» за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року, відкритого в ПАТ «Комерційний банк «ПриватБанк».
Факт придбання нафтопродуктів підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-фактурами, видатковими накладними, виданими ТОВ «Бастіон 2008», заявками на відвантаження товару, які є додатками до договору від 23.10.2009 року №23/10/09-011, а також розпорядженнями ТОВ «Бастіон 2008» на відвантаження товару МПП «Нафтасоюз».
При цьому за обставин, які склались у даній справі, судом встановлено, що нафтопродукти ТОВ «Бастіон 2008» згідно умов договору відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів від 14.10.2009 року №14/10/09-01 зберігались на складському комплексі, належному позивачу та розташованому у смт. Новогуйвинськ Житомирського району Житомирської області, вул. Заводська, 3, і саме з цього складу частково поставлялись позивачу. Таким чином, отримання нафтопродуктів позивачем від ТОВ «Бастіон 2008» на підставі розпоряджень останнього відбувалось безпосередньо на складі МПП «Нафтасоюз» без їх додаткового транспортування.
Заперечуючи проти права позивача на включення до складу податкового кредиту сплаченого у ціні товарів податку на додану вартість та до складу валових витрат вартості придбаних нафтопродуктів, відповідач вказує на факт прийняття декларації з податку на додану вартість за березень 2010 року ТОВ «Бастіон» як «НЕДІЙСНОЇ», що свідчить про відсутність у названого товариства права на видачу податкових накладних, та як наслідок, на придбання позивачем товарів, які не використані в межах оподатковуваних операцій та не пов'язані з господарською діяльністю МПП «Нафтасоюз».
Між тим, зазначені відповідачем обставини не є тими правовими підставами, з якими законодавець пов'язує можливість позбавлення платника податку права на податковий кредит.
Так, згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Зміст наведених норм свідчить про те, що наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.
Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у ТОВ «Бастіон 2008» нафтопродуктів, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення сплаченого ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були. Крім того, зазначені обставини знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи, під час якого було встановлено, що позивач належними доказами довів факт придбання нафтопродуктів, їх отримання шляхом відвантаження безпосередньо зі складу, на якому нафтопродукти зберігались на умовах відповідального зберігання, а також шляхом їх часткового транспортування автомобільним транспортом, що, зокрема, підтверджено наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, договором про надання транспортних послуг від 25.02.2010 року №71/10, укладеним з ТОВ «ТЕК ОИЛ», актами здачі-приймання транспортних послуг, договором перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.03.2010 року №8, укладеним з ТОВ «Синтез», талонами замовника до подорожніх листів, рахунками-фактурами від ТОВ «Синтез», а також залізничними накладними.
Крім того, в підтвердження факту використання придбаних нафтопродуктів в подальшій господарській діяльності МПП «Нафтасоюз» позивачем надані податкові накладні, які свідчать про реалізацію придбаних нафтопродуктів подальшим споживачам, в тому числі і кінцевим.
Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.
Обставини, які слугували фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість згідно спірних податкових повідомлень-рішень, знаходяться поза межами вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Інші статті цього Закону, так само як і інших законів, не ставлять в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Не можуть бути визнані такими підстави і ті недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних, на які вказує відповідач, оскільки такі доводи не спростовують реальність здійснених господарських операцій між позивачем та ТОВ «Бастіон 2008».
Крім того, надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбання нафтопродуктів у ТОВ «Бастіон», яке видало позивачу податкові накладні, маючи статус платника податку, що не спростовано відповідачем.
З огляду на викладене законодавче регулювання спірних правовідносин та на встановлені у справі обставини щодо дотримання позивачем усіх визначених Законом України "Про податок на додану вартість" умов для включення сплаченого в ціні придбаних товарів податку на додану вартість до складу податкового кредиту підприємства та при наявності належним чином складених податкових накладних, виданих платником податку на додану вартість, суд вважає, що оскаржувані рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області про донарахування підприємству податкового зобов'язання з ПДВ не відповідають вимогам названого Закону, з огляду на що вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не можна визнати законним і донарахування підприємству податкових зобов'язань з податку на прибуток, враховуючи наступне.
Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За своїм змістом наведені норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, непідтверджених будь-якими документами взагалі.
Натомість, усі необхідні документи щодо придбання нафтопродуктів (договір поставки нафтопродуктів, договір відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів, рахунки-фактури, видаткові накладні, докази про перерахування коштів, податкові накладні) є в наявності у позивача. При цьому, як вже зазначалось, факт використання придбаного товару у межах власної господарської діяльності платника податку також підтверджено наданими підприємством доказами про подальшу реалізацію придбаних нафтопродуктів.
Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищезгаданого Закону встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
За наведених обставин, витрати, пов'язані з оплатою придбаних нафтопродуктів, правомірно включені до складу валових витрат МПП «Нафтасоюз», оскільки факт їх придбання підтверджується належним чином оформленими первинними документами, а відтак оскаржувані податкові повідомлення-рішення про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на прибуток також підлягають скасуванню.
Зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати підлягають розподілу відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
Адміністративний позов Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Коростенської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області від 06.08.2010 року №0000141601/1, від 15.10.2010 року №0000141601/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 364967,00 грн., з яких 347587,00 грн. - основний платіж та 17380,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; від 06.08.2010 року №0001321501/1, від 15.10.2010 року №0001321501/2, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 456252,00 грн., з яких 434526,00 грн. - основний платіж та 21726,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 6,80 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко
Повний текст постанови виготовлено: 18 січня 2011 р.