справа № 2а-7958/10/0670
категорія 3.2
11 січня 2011 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
за участю секретаря - Василюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Вергелеса Андрія Олександровича
про визнання незаконними та нечинними наказу і акту,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Гринчука Сергія Івановича, який був замінений на Вергелеса Андрія Олександровича у зв'язку з тим, що станом на день судового розгляду справи саме він обіймає посаду начальника зазначеного управління. У своєму позові позивач просить визнати наказ від 2 червня 2008 року №68 Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, на підставі якого було створено комісію, якою було організовано та здійснено збір і документування конфіденційної інформації про його особисте життя в конкретний період часу, у тому числі про факт лікування та конкретний діагноз, його місцеперебування у зазначений період, про зустрічі з конкретними особами та місця їх проведення, що стосується лише його, його життя та є грубим порушенням вимог статей 8, 19, 32 та 68 Конституції України, нечинним; визнати дії Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, які виразились у виданні незаконного наказу від 2 червня 2008 року №68 протиправними; визнати акт від 06.06.2008 року комісії Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, складання якого суперечить вимогам статті 32 Конституції України, нечинним.
Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2010 року у справі №2а-5761/10/0670 оскаржувані позивачем рішення відповідачів визнані такими, що можуть бути предметом судового перегляду в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав у повному обсязі, просив її задовольнити.
Представник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області та Начальника Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області Вергелеса А.О. проти адміністративного позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні, пояснивши, що відповідачі діяли в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, зважаючи на наступне.
Судом встановлено, що 02.06.2008 року Начальником Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області був виданий наказ №68 "Про створення комісії з питання встановлення факту перебування на робочому місці під час лікування у стаціонарі", відповідно до якого створено комісію щодо встановлення факту перебування ОСОБА_1 на робочому місці та виконання ним службових обов'язків, якій доручено до 06.06.2008 року зібрати пояснення з працівників держуправління, які безпосередньо контактували з ОСОБА_1 в період з 05.05.2008 року по 14.05.2008 року, та підготувати акт з переліком документів, що були підписані ОСОБА_1 за цей період.
Провівши службове розслідування та проаналізувавши матеріали пояснень працівників державного управління, комісія 06.06.2008 року склала акт, яким встановила, що в період з 05.05.2008 року по 14.05.2008 року начальник держуправління ОСОБА_1 перебував в межах державного управління, вів особистий прийом відвідувачів та особисто підписував документи.
При цьому, з наявної в матеріалах справи виписки з медичної карти стаціонарного хворого - ОСОБА_1 - вбачається, що він перебував на стаціонарному лікуванні з 05.05.2008 року по 16.05.2008 року.
Перевіряючи відповідність оскаржуваних позивачем рішень та дій відповідачів вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не знаходить підстав для визнання їх незаконними з огляду на наступне.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб).
Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, яке затверджується правлінням Фонду.
Згідно з п. 1.1 Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 9 липня 2001 року №21, комісія (уповноважений) підприємства, установи, організації із загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства), створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації незалежно від форм власності і господарювання, що використовує найману працю.
Підпунктом 1.6 п. 1 Положення передбачено, що комісія із соціального страхування підприємства підзвітна власнику або уповноваженому ним органу та представнику застрахованих осіб, її робота в установленому порядку підлягає перевірці органами Фонду.
Відповідно до наказу від 01.11.2007 року №94/1 на виконання постанови від 09.07.2001 року №21 було утворено комісію із соціального страхування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Житомирській області, до складу якої увійшли Сіренький С.П. (перший заступник начальника держуправління), Сметаніна Л.М. (головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку, кадрового забезпечення та адміністративно-господарської діяльності), Пасенюк В.Г. (заступник начальника відділу регулювання водокористування).
Підпунктом 2.1 п. 2 названого Положення визначено, що комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства має право брати участь у перевірках обґрунтованості видачі та продовження листків непрацездатності застрахованим особам підприємства, а також дотримання ними режиму, визначеному лікарем на період тимчасової непрацездатності.
Зазначені приписи кореспондуються з вимогами пп. 3.1.4 п. 3.1 п. 3 цього ж Положення, які визначають повноваження комісії із соціального страхування та встановлюють, що остання бере участь в перевірках організації медичного обслуговування застрахованих осіб на підприємстві, дотримання хворими призначеного режиму лікування.
Таким чином, оскільки діяльність призначеної 02.06.2008 року комісії у складі Сіренького С.П. (першого заступника начальника держуправління), Гримашевича Н.М. (начальника відділу бухгалтерського обліку, кадрового забезпечення та адміністративно-господарської діяльності), Бохонько К.А. (головного спеціаліста по кадрах), Семенюка М.М. (голови профспілки держуправління) відповідає функціям комісії із соціального страхування, її склад сформовано у відповідності до вимог постанови від 9 липня 2001 року №21, а встановлення факту перебування на робочому місці під час лікування у стаціонарі відповідає повноваженням комісії щодо перевірки дотримання режиму, визначеного лікарем на період тимчасової непрацездатності, у суду немає підстав для висновку про порушення відповідачами вимог законів та перевищення наданих їм чинним на момент виникнення спірних правовідносин законодавством повноважень при вчиненні оскаржуваних дій та прийнятті відповідних рішень.
Крім того, позивач, зважаючи на те, що відповідачі відобразили в оскаржуваних рішеннях питання про його діагноз та особисті зустрічі, вважає, що останні порушили вимоги ст. 32 Конституції України, відповідно до якої не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, а також кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Між тим, оскаржувані рішення не містять жодних даних, які б відображали відомості про діагноз позивача або б містили інформацію щодо переліку зустрічей з зазначенням персональних даних конкретних осіб, з якими такі зустрічі відбувались.
Натомість, зі змісту наказу від 02.06.2008 року та акту від 06.06.2008 року вбачається, що останні тільки констатують факт перебування ОСОБА_1 в межах державного управління в період з 05.05.2008 року по 14.05.2008 року та здійснення ним особистого прийому відвідувачів.
При цьому, всупереч твердженням представника позивача, комісія зазначеному факту жодної правової оцінки не надавала, будь-яких висновків щодо правомірності або неправомірності видачі позивачу листка непрацездатності на робила. Відображені в оскаржуваних рішеннях відомості є такими, що відповідають дійсним обставинам справи та підтверджені відповідними доказами, якими, зокрема, є розпорядчі документи, підписані ОСОБА_1 у період з 05.05.2008 по 14.05.2008 року, перелік яких не може вважатися відомостями, що принижують честь, гідність та ділову репутацію позивача.
Таким чином, зважаючи на законодавче регламентування діяльності комісії із соціального страхування, порядку її створення, діяльності та повноважень, а також на встановлені у ході судового розгляду справи обставини щодо змісту оскаржуваних рішень, які узгоджуються з викладеними правовими приписами, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко
Повний текст постанови виготовлено: 13 січня 2011 р.