справа № 2а-8758/10/0670
категорія 2.11.1
21 грудня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,
при секретарі - Янушевській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства фірма "Тібер"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання протиправним та скасування рішення,-
встановив:
Приватне підприємство фірма "Тібер" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправним та скасування рішення про невизнання як податкової звітності Декларації з податку на додану вартість за вересень 2010року та зобов'язання визнати дану податкову декларацію як податкову звітність.
В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що 20.10.2010 року Приватне підприємство фірма "Тібер" подало до Державної податкової інспекції м.Житомира податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010року у двох екземплярах (примірниках) з усіма необхідними додатками та додатково в електронному виді. Один екземпляр (примірник) даної податкової декларації із відміткою уповноваженої особи ДПІ в той же день був повернутий підприємству. 04.11.2010року на адресу підприємства надійшло оскаржуване рішення Відповідача про те, що зазначена декларація не може бути визнана як податкова звітність. Причинами невизнання такої податкової декларації було зазначено : " заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: неможливо прочитати текст, цифри внаслідок пошкодження, помарки". Таке рішення ДПІ не відповідає вимогам Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" і підлягає скасуванню. Жодних механічних пошкоджень окремих цифрових показників на даній декларації працівниками Позивача не вчинялося та вважає, що їх вчинено самими працівниками Відповідача.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив і пояснив, що дійсно 20.10.2010 року Приватне підприємство фірма "Тібер" подало до Державної податкової інспекції м.Житомира податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010року у двох екземплярах з усіма необхідними додатками та додатково в електронному виді. Один екземпляр даної податкової декларації із відміткою уповноваженої особи ДПІ в той же день був повернутий представнику підприємства. При детальному вивченні даної податкової декларації в одному із підрозділів ДПІ були виявлені певні пошкодження відповідних цифрових показників в даній декларації. По цій причині було прийнято рішення про невизнання даної декларації. Хто із працівників ДПІ приймав дану податкову звітність і хто виявив пошкодження в декларації встановити не представилося можливим.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача, представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до положень пп. 7.2.8. Закону України "Про податок на додану вартість" платники даного податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.
Порядок подання податкової декларації та визначення суми податкових зобов'язань визначається правовими нормами статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі - Закон).
Відповідно до вимог п.п.4.1.1, 4.1.2. статті 4 Закону платник податків, в тому числі Позивач по справі, самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті. Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.
Як безспірно встановлено в судовому засіданні 20.10.2010 Позивач, Приватне підприємство фірма "Тібер", подало у двох примірниках в Державну податкову інспекцію м.Житомира податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010року разом із Розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість та Розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. Один примірник даної податкової звітності був повернутий Позивачу із відміткою ДПІ про отримання. Листом від 21.10.2010року Відповідач повідомив Позивача про невизнання даної податкової звітності за вересень 2010 року. Своє рішення Відповідач мотивував тим, що " заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку: неможливо прочитати текст, цифри внаслідок пошкодження, помарки".
Дане рішення Відповідача не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, не відповідає вимогам Наказу ДПА України від 1 квітня 2006 року N 171 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України та Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання , є протиправним і підлягає скасуванню за таких підстав.
Відповідно до положень п.п.4.1.2 статті 4 Закону податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Таким чином, законодавець визначає виключний перелік підстав для невизнання Відповідачем по справі, як контролюючим органом, податкової декларації, а саме:
1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів;
2) її не підписано відповідними посадовими особами;
3) не скріплено печаткою платника податків.
Аналогічні підстави для невизнання податкової декларації закріплені в п.4.3 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання.
Проте жодної з перелічених підстав невизнання поданої Позивачем декларації з матеріалів справи не вбачається, а на наявність хоча б однієї з них Відповідач не вказує і в спірному рішенні. Відповідач не наділений правом на невизнання податкової декларації з підстав, зазначених в його повідомленні від 21.10.2010року, що є предметом судового розгляду.
Під час судового розгляду суд оглянув та дослідив оба примірника Декларації, що подавалися Позивачем Відповідачу. Встановлено, що два примірника є тотожними, на них є штамп Державної податкової інспекції у м. Житомирі про їх отримання 20.10.2010року. Оба примірника видрукувані без виправлень і помарок, у рядках, де відсутні дані для заповнення проставлені прочерки. Достовірність даних в обох екземплярах підтверджені підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою. Розбіжність зведена до того, що в примірнику податкової декларації, що залишилася в ДПІ, у двох місцях є явні механічні пошкодження окремих цифрових показників, а в екземплярі, що був повернутий Позивачу, такі пошкодження відсутні.
Примірник декларації Позивача був наданий для огляду безпосередньо і представнику Відповідача, який також підтвердив, що даний екземпляр податкової декларації подавався до ДПІ, про що свідчить відповідний штамп на декларації, та визнав, що жодні пошкодження відповідних цифрових показників в даній декларації відсутні. Представник Відповідача не зумів пояснити суду причину наявності пошкоджень відповідних цифрових показників в примірнику декларації, що залишилася в ДПІ.
Відповідно до вимог ч.4 ст.11 КАС України для з'ясування всіх обставин по справі, пов'язаних із механічними пошкодженнями окремих цифрових показників одного із примірників декларації, суд по справі оголошував перерву та зобов'язував Відповідача встановити хто із працівників ДПІ приймав дану податкову звітність, реєстрував її та виявив зазначені механічні пошкодження з метою їх допиту в якості свідків.
В судовому засіданні представник Відповідача повідомив суд, що не представилося можливим встановити конкретних працівників ДПІ, які приймали дану податкову звітність, реєстрували її та виявили зазначені механічні пошкодження.
Таким чином, всупереч вимог ст.ст.71,72 Кодексу адміністративного судочинства України Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав жодних доказів в підтвердження того, що саме по вині Позивача виникли механічні пошкодження окремих цифрових показників одного із примірників декларації.
Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (у редакції наказу від 15 червня 2005 року N 213, далі - Порядок), декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається); без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк. Дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник - фізична особа, в інших випадках (особа, яка визначена як платник податку на додану вартість, крім фізичних осіб) - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою, а в разі подання декларації в електронній формі - електронним підписом осіб (які підписують декларацію), зареєстрованим у порядку, визначеному законодавством.
Суд приходить до висновку, що подана декларація повністю відповідала вимогам встановленим чинним законодавством, підстав для визнання її неподаною, або такою, яка не містить обов'язкових реквізитів не має. Зазначена податкова декларація підлягала прийняттю та занесенню до електронної бази податкової звітності за відповідний період.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України. Оскаржуване рішення Відповідача щодо невизнання даної податкової звітності за вересень 2010 року не відповідає вищезазначеним правовим нормам і підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати Приватного підприємства фірма "Тібер" у вигляді 3.40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 2,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 21.10.2010року про невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства фірма "Тібер" за вересень 2010року.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Житомирі визнати як податкову звітність податкову декларацію з податку на додану вартість Приватного підприємства фірма "Тібер" за вересень 2010року, подану 20.10.2010року.
Судові витрати Приватного підприємства фірма "Тібер" у вигляді 3.40грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 24 грудня 2010 р.