справа № 2а-7525/10/0670
категорія 2.11.3
30 листопада 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий - суддя Черноліхов С.В. ,
при секретарі - Талько А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж Ойл"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про скасування податкового повідомлення-рішення за участі прокуратури Житомирської області на стороні відповідача,-
встановив:
ТОВ "Престиж Ойл" звернулося до суду з позовом (з урахуванням уточнень від 11.10.2010 р.) про скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Житомирі від 29.06.2010 року №0003981501/0 та від 02.09.2010 року №№0003981501/1, 0005101501/1, якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4012214,00грн. - основний платіж, та 2407328,00грн. - штрафні санкції, а всього на загальну суму 6419542.00 грн.. В обґрунтування позову зазначає, що при проведенні камеральної перевірки, відповідачем встановлено, що платник занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2010 року на 4012214,00грн., про що відображено в акті камеральної перевірки, при цьому податковий орган виходив з того, що постачальником ТОВ "Вест-Траст" не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість в березні 2010 року, тому позивач не мав права на валові витрати в розмірі вартості товарів, придбаних у вищевказаного підприємства. Вважає, що підприємство має належним чином оформлені видаткові, податкові накладні, тому твердження відповідача про порушення товариством п. 5.1 п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є необґрунтованим. Крім того зазначає, що ДПІ у м. Житомирі здійснюючи невиїзну документальну (камеральну) перевірку, зробив висновки в акті перевірки про не підтвердження взаємовідносин ТОВ "Престиж Ойл" з ТОВ "Вест-Траст" всіма документами, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку, хоча відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", камеральною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала і просила їх задовольнити.
Представники відповідача проти позову заперечили, пояснивши, що під час проведення камеральної перевірки було встановлено, що постачальник позивача ТОВ "Вест-траст" у березні 2010 року податкові зобов'язання з ПДВ не задекларовані, а також не підтверджені взаємовідносини позивача з ТОВ "Вест-траст" всіма документами, тому просили відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що 15.06.2010 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Житомирі проведено невиїзну документальну перевірку податкової звітності ТОВ "Престиж Ойл" з податку на прибуток за І квартал 2010 року, про що складено акт №3417/15-1.
Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток за І квартал 2010 року в сумі 4012214,00грн. в результаті завищення валових витрат в сумі 16048857,00грн. у зв'язку з тим, що постачальник позивача ТОВ "Вест-Траст" не задекларовано податкові зобов'язання по податку на додану вартість у березні 2010 року.
За наслідками перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 29.06.2010 року №0003981501/0, яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 4012214,00грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкцію в сумі 200611,00грн.
Не погоджуючись з винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач в порядку адміністративного узгодження оскаржив його до ДПІ у м. Житомирі.
За результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у м. Житомирі рішенням від 02.09.2010 року №5022/10/25-003 скасовано податкове повідомлення-рішення №0003981501/0 від 29.06.2010 року в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції з податку на прибуток в сумі 200611,00грн., а в іншій частині - залишено без змін. Одночасно, додатково застосовано штрафну (фінансову) санкцію з податку на прибуток в сумі 2407328,00грн. згідно п.п.17.1.3 та п.п.17.1.6 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та прийнято нові податкові повідомлення-рішення №0003981501/1 від 02.09.2010 року про визначення товариству податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 4012214,00грн. - основного платежу, та №0005101501/1 від 02.09.2010 року, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2407328,00грн.
Фактичною підставою для прийняття таких податкових повідомлень-рішень було те, що відповідно до розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальником товарів (робіт, послуг) ТОВ "Престиж Ойл" у березні 2010 року було ТОВ "Вест-Траст", якене задекларувало податкові зобов'язання з податку на додану вартість у березні 2010 року у зв'язку з чим перевіряючими зроблено висновок, що взаємовідносини ТОВ "Престиж Ойл" з ТОВ "Вест-траст" не підтверджені всіма документами, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В судовому засіданні встановлено, що 21.05.2010 року ДПІ у м. Житомирі на адресу ТОВ "Престиж Ойл" був направлений лист про надання документів для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки по податковій декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року, оскільки в результаті співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було встановлено розбіжність по контрагенту ТОВ "Вест-траст".
На вищезазначений лист ТОВ "Престиж Ойл" надало відповідь за вих. №148 від 31.О5.2010р., в якому вказала, що у ДПІ у м. Житомирі відсутні підстави для зобов'язання товариства надати первинні документі для проведення документальної невиїзної (камеральної) перевірки.
Таким чином відповідач дійшов висновку, що ТОВ "Престиж Ойл" не довело правомірність віднесення до складу валових витрат у І кварталі 2010 року витрат у сумі 16048857,00грн., оскільки товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Вест-Траст" придбавалися не в межах оподатковуваних податком на додану вартість операцій, відповідно не пов'язані з господарською діяльністю платника податку.
Однак, суд не погоджується з таким висновком податкового органу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу України» до завдань органів державної податкової служби входить здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
Статтею 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Наведений припис також кореспондується з пунктом 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року N 327 - невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.
Згідно з п.п. 4.2.2 "в" п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.
Таким чином, відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Закону України "Про державну податкову службу в Україні", камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях. При цьому витребування інших документів для проведення камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено.
Крім того, за змістом викладеного вбачається, що податкова служба має право визначати суму податкового зобов'язання і, у разі його заниження, застосовувати фінансові санкції, тільки у випадку виявлення у поданій платником податків податковій декларації арифметичних або методологічних помилок.
Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001р. N06-10/167 під терміном «арифметична помилка» слід розуміти помилки або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлено кому при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесено підсумок з додатка тощо).
Аналогічні помилки можуть бути допущені і при веденні податкового обліку у відповідних регістрах, а також при перенесенні даних податкового обліку з регістрів у декларацію про прибуток підприємства або у додатки до неї.
Також у вищезгаданому роз'ясненні зазначено, що під «методологічною помилкою» слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).
Таким чином, у складеному за результатами камеральної перевірки акті має зазначатися наявність відповідної помилки, її вид з належним обґрунтуванням.
Суд зазначає, що Державна податкова інспекція у м. Житомирі, не мала повноважень в рамках документальної невиїзної перевірки (камеральної) перевіряти первинні документи, наявність яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
За наявності достатніх підстав вважати, що подана платником податків податкова декларація містить недостовірні дані, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, відповідач мав право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) ТОВ "Престиж Ойл", що ним зроблено не було.
З акту про результати невиїзної (камеральної) документальної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року від 15.06.2010 року № 3417/15-1 вбачається, що ТОВ "Престиж Ойл" арифметичних або методологічних помилок у поданій декларації не допущено, а за таких обставин донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року на 4012214,00 грн. є незаконним.
Крім того, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
При цьому, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (п. 5.2.1.).
Абз. 4 п. 5.3.9. ст. 5 цього ж Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пункт 5.3 статті 5 вказаного Закону визначає перелік витрат, що не включаються до складу валових витрат. Зокрема, не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності (п. 5.3.1.). Де господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи. (п. 1.32.).
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Представником позивача в судовому засіданні надані бухгалтерські документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій між ТОВ "Престиж Ойл" та ТОВ "Вест-траст", тобто договір поставки ПММ, видаткові накладні, податкові накладні та інші документи.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про те, що постачальником позивача ТОВ "Вест-траст" у березні 2010 р. податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими операціями з ТОВ "Престиж Ойл" не задекларовані, так як жодною нормою чинного законодавства не передбачена відповідальність платника податків за дії його контрагента. Також Закон України " Про оподаткування прибутку підприємств" не ставить в залежність право платника податків відносити суми витрат до складу валових від того, чи задекларовані податкові зобов'язання його контрагентом.
Суд також зазначає, що п. 5.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29.06.2010 року №0003981501/0 та від 02.09.2010 року №№0003981501/1, 0005101501/1 не відповідають вимогам чинного законодавства, винесені без врахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, тобто є протиправними і підлягають скасуванню.
Керуючись Законами України "Про державну податкову службу в Україні", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", ст.ст. 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 29.06.2010 року №0003981501/0 та від 02.09.2010 року №№0003981501/1, 0005101501/1.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: С.В. Черноліхов
Повний текст постанови виготовлено: 06 грудня 2010 р.