справа № 2а-8777/10/0670
категорія 2.11.17
01 грудня 2010 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Майстренко Н.М.,
за участю секретаря - Василюк Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі
про визнання незаконним рішення,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" звернулось до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 27.10.2010 року №62114/10/28-01 про невизнання поданої товариством декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року податковою звітністю. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ТОВ "Обербетон Україна" подає податкову звітність до ДПІ у м. Житомирі з дотриманням вимог Закону України "Про податок на додану вартість" та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166. З огляду на відсутність визначених у пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" підстав для невизнання поданої звітності як податкової, вважає оскаржуване рішення відповідача протиправним.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи у його відсутність не надав.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що у зв'язку з відмовою працівників державної податкової служби у прийнятті податкової декларації ТОВ "Обербетон Україна" з податку на додану вартість за вересень 2010 року, позивачем 20.10.2010 року цінним листом з повідомленням про вручення та описом поштового вкладення було надіслано на адресу ДПІ у м. Житомирі податкову декларацію з ПДВ за вересень 2010 року, додаток 1 до податкової декларації за вересень 2010 року, додаток 2 до податкової декларації за вересень 2010 року, додаток 5 до податкової декларації за вересень 2010 року, реєстр отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року, супровідний лист від 20.10.2010 року №04/01-312 та СD-диск з інформацією, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до рішення ДПІ у м. Житомирі, викладеного у листі від 27.10.2010 року №62114/10/28-01, відповідач повідомив позивача, що його податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2010 року не визнана як податкова звітність на підставі того, що в ній не зазначено обов'язкового реквізиту, тобто не проставлено прочерки в показниках, які не заповнюються.
Відповідно до абз. 5 пп. 4.1.2 п. 4.1. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Таким чином, підстави, повноваження та спосіб дій контролюючого органу стосовно прийняття та визнання податкової звітності як податкової декларації регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", абзац 5 пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 якого містить вичерпний перелік підстав для невизнання податкової декларації.
Досліджуючи питання наявності обов'язкових реквізитів у поданій позивачем декларації, судом встановлено, що відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій "Щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платника податків в ОДПС України", затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827, працівники ОДПС при прийманні податкової звітності на паперових та електронних носіях з доданням роздрукованих оригіналів контролюють наявність: підписів посадових осіб; печатки платника податків; обов'язкових реквізитів; обов'язкових додатків до податкової звітності, передбачених порядком заповнення відповідної звітності.
У цьому контексті під обов'язковими реквізитами розуміються:
- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
- назва платника податків;
- код платника податків згідно з ЄДРПО або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;
- ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;
- місцезнаходження платника податків;
- назва ОДПС, до якого подається звітність;
- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
- підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.
Таким чином, посилання відповідача в оскаржуваному рішенні як на підставу для невизнання поданої позивачем декларації податковою звітністю на факт відсутності такого обов'язкового реквізиту як непроставлення прочерку в показниках, які не заповнюються, є юридично безпідставним.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що рішення відповідача не відповідає приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, з огляду на що вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2712 від 04.11.2010 року, які підлягають стягненню на його користь.
Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" задовольнити.
Визнати незаконним рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 27.10.2010 року №62114/10/28-01 про невизнання поданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Обербетон Україна" декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року податковою звітністю.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. сплаченого судового збору.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя: Н.М. Майстренко
Повний текст постанови виготовлено: 02 грудня 2010 р.