Донецький окружний адміністративний суд
про закриття провадження в справі
21 грудня 2010 р. Справа № 2а-26397/10/0570
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул.50-ої Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Мандичев Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевського районного суду м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
Ухвалою від 19 листопада 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-26397/10/0570 та справу призначено до судового розгляду.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярію суду клопотання про розгляд справи у його відсутність в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, але надав через канцелярію суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю підстав для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Як встановлено у судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, позивач оскаржує дії судді Куйбишевського районного суду міста Донецька Гаврилова В.А., щодо не надання копії процесуального документа про розгляд скарги позивача на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Повноваження судді місцевого суду визначені статтею 22 вищезазначеного Закону.
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ у спорах відповідно до процесуального законодавства України, зокрема, Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України. Таким чином, оскарження у будь-який спосіб діяльності чи бездіяльності судді щодо розгляду і вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Суд вважає, що підстави для розгляду позову в порядку адміністративного судочинства відсутні, з огляду на те, що позов пред'явлений до суду як до суб'єкта владних повноважень, але не при виконанні його владних управлінських функцій, а при здійсненні ним правосуддя. Аналізуючи норми статті 55 Конституції України, суд дійшов висновку, що в порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені лише акти, дії, бездіяльність суддів, якщо ці акти, дії, бездіяльність належать до сфери управлінської діяльності, а не процесуальні дії судді в процесі судового провадження. Позивач у позові не оскаржив будь-яких дій чи бездіяльності судді, які відносяться до його управлінської діяльності, а не процесуальних дій як судді при розгляді і вирішенні спору.
В розумінні положень частини 1 статті 2, пунктів 1, 7, 9 частини 1 статті 3, статті 17 частини 3 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України судді при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних, адміністративних справ та справ про адміністративні правопорушення не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, вчинених у зв'язку з розглядом судових справ. Скарги на дії, бездіяльність і рішення суддів при розгляді ними цивільних, господарських, кримінальних та адміністративних справ, справ про адміністративні правопорушення мають розглядатися в порядку, визначеному відповідно Цивільним процесуальним кодексом України, Господарським процесуальним кодексом України Кримінально-процесуальним кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України (в частині апеляційного чи касаційного провадження), Кодексом України про адміністративні правопорушення. Компетенція адміністративних судів на розгляд таких спорів згідно зі статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України не поширюється.
У відповідності до частини 2 статті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв'язку з цим неприпустимим є:
не процесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах;
встановлення контролю за здійсненням судочинства суддею, виклик його до вищестоящих судів та вимагання звітів чи пояснень про розгляд конкретних справ;
витребування від судді будь - якої інформації чи довідок про хід та перспективи розгляду справи, іншої інформації, яка може надаватися лише сторонам у справі та іншим особам, визначеним процесуальним законодавством, а також відомостей, які становлять таємницю нарадчої кімнати;
прийняття суддею від будь - яких осіб та розгляд ним заяв, скарг, інших документів поза встановленим законом процесуальним порядком.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 Конституції України незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 157, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження в адміністративній справі № 2а-26397/10/0570 за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевського районного суду м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили ухвалою за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Мандичев Д. В.