Україна
25 січня 2011 р. справа № 2а-26431/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15.50
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Михайлик А.С.
при секретарі Рябовол М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом Акціонерного товариства закритого типу
«Торговий дім «Астрон»
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
№ 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року,
№ 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року.
за участю:
від позивача: Деркач Н.В. (за дов. 583 від 24 грудня 2010 року)
Шандиба І.Я. (за дов. б/н від 05 січня 2011 року)
від відповідача: Коростильов С.В. (за дов. № 108 від 06 грудня року)
Акціонерне товариство закритого типу «Торговий дом «Астрон» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року та № 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року. В судовому засіданні позивач надав заяву про уточнення позовних вимог та просив суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року та № 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав про порушення податковою інспекцією при винесенні податкових повідомлень рішень підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якою визначені основні засади формування валових витрат підприємства та підпунктів 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначені підстави для включення сум сплачених податків до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду та вичерпний перелік підстав, наявність яких обумовлює неможливість включення сум сплаченого податку до складу податкового кредиту.
Позивач зазначав, що висновки, викладені в Акті перевірки № 2143/7/23-2-20387067 від 30 вересня 2010 року щодо нікчемності укладених між Акціонерним товариство закритого типу «Торговий дом «Астрон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром» договорів купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей та відсутністю реального виконання цих угод спростовуються наданими позивачем первинними документами. За умовами укладених між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей, поставка відбувалася на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року. Транспортування товару, отриманого на умовах укладених із ТОВ «Виват-Пром» договорів, відбувалося на підставі умов договору № 01/10-009 від 01 жовтня 2009 року, укладеного позивачем із Закритим акціонерним товариством «Вестастрой». Фактичне транспортування товару, отриманого від ТОВ «Виват-Пром» підтверджується товарно-транспортними накладними, подорожніми листами. Згідно даних бухгалтерського обліку позивача, станом на 01 квітня 2010 року, розрахунки між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» проведені в повному обсязі.
В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов.
Представник відповідача проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував. В судовому засіданні представник відповідача зауважував на тому, що підставою для прийняття податкових повідомлень-рішення № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року та № 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року стали висновки Акту перевірки № 2143/7/23-2-20387067 від 30 вересня 2010 року про нікчемність договорів, укладених позивачем із Товариством з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром». Як зазначено відповідачем у наданих до суду запереченнях № 51921/10/10-013 від 23 грудня 2010 року, основним контрагентом позивача є ТОВ «Виват-Пром» (код ЄДРПОУ 33913327). Згідно Акту планової перевірки ТОВ «Виват-Пром» складеного Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька основними постачальниками ТОВ «Виват-пром» є ТОВ «Солана Трейд» та ТОВ «Автокрис». В ході проведення перевірки діяльності ТОВ «Виват-Пром» ДПІ в Київському районі м. Донецька було встановлено відсутність в ТОВ «Виват-Пром» доказів фактичного отримання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Солана Трейд» та ТОВ «Автокрис» у листопаді та грудні 2009 року, через що вчинювані між зазначеними суб'єктами господарювання правочини є нікчемними та не можуть спричинювати виникнення будь-яких правових наслідків. При проведенні перевірки ТОВ «Виват-Пром» податківцями було дійдено висновків про не підтвердження фактичного відбуття поставок товарно-матеріальних цінностей, з огляду на що правочини, вчинені АТЗТ «Торговий дом «Астрон» та ТОВ «Виват-Пром» є нікчемними, через що відображені позивачем в податковому обліку наслідки виконання укладених між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» договорів, підлягають виключенню.
Відповідач зазначав, що виходячи з приписів підпункту 5.2.1. пункту 5.2. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передумовою для віднесення суми сплачених податків до складу податкового кредиту є придбання або виготовлення товарів, послуг для їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах здійснюваної платником податку господарської діяльності. У розумінні пункту 1.32 , статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», статті 3 Господарського кодексу України, господарською діяльністю є діяльність у сфері суспільного виробництва, що спрямована на виготовлення чи реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг. При цьому, результати цієї діяльності - продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер та цінове вираження. Наявність податкової накладної, є обов'язковою, але не єдиною умовою формування складу податкового кредиту звітного податкового періоду. Невідбуття господарської операції чи відбуття її не за змістом укладеної угоди є підставою настання певних наслідків в податковому обліку платника податків.
В судовому засіданні представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення заявленого позову, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених позовних вимог.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивач та відповідача, суд,
Позивач - Акціонерне товариство закритого типу «Торговий дом «Астрон» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 20387067. Згідно довідки Управління статистики у м. Краматорську (т. 2 арк. справи 182) основними видами діяльності товариства є наступні: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту; здавання в оренду власного нерухомого майна, інші види оптової торгівлі, діяльність кафе. Біржові операції з фондовими цінностями. Позивач зареєстрований та обліковується як платник податків в Державній податковій інспекції у м. Краматорську.
Згідно копії свідоцтва № 06290999 (НВ № 022999) про реєстрацію платника податку на додану вартість Акціонерне товариство закритого типу «Торговий дом «Астрон» є платником податку на додану вартість з 22 березня 2008 року (т. 2 арк. справи 181).
Протягом 2008 - 2009 року між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» було укладено низку договорів, за умовами яких ТОВ «Виват-Пром» зобов'язалося поставити товарно-матеріальні цінності, а позивач зобов'язався належним чином прийняти та своєчасно сплатити отримані товарно-матеріальні цінності в обсязі та на умовах укладених договорів. Предметом договору № 2-опт 1009 від 02 жовтня 2009 року сторони визначили постачання будівельних матеріалів, договору № 02-03/09 від 02 березня 2009 року - постачання товарів народного споживання, договору № 47/01 від 01 квітня 2009 року - постачання побутової техніки, договору № 417/01 від 26 січня 2009 року - постачання спліт систем, договору № 158/1 від 16 квітня 2008 року - постачання спортивного інвентарю, договору № 16/01-9 від 16 січня 2009 року - постачання спортивних товарів.
Виконання умов, укладених між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» знайшло своє відображення в податковому обліку позивача наступним чином.
Згідно рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 2009 рік (т. 2 арк. справи 80) сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) платника складає 4 774 015,00 грн. Згідно рядку 17 декларації сума податку до сплати складає 5165,00 грн. Відповідно до даних журналів ордерів по рахунку № 631 за жовтень - грудень 2009 року, до складу валових витрат 4-го кварталу 2009 року, окрім іншого, позивачем були віднесені витрати, пов'язані із придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Виват-Пром» в сумі 1 093 047,09 гривень. Зазначені обставини підтверджено наявними в матеріалах справи доказами та висновками, викладеними податковою інспекцією в Акті перевірки.
Згідно рядку 04.1 декларації з податку на прибуток за звітний податковий період 1-й квартал 2010 року (т. 2 арк. справи 81) сума витрат на придбання товарів (робіт, послуг) платника складає 814493 грн. Згідно рядку 17 декларації сума податку до сплати складає 800,00 грн. Відповідно до даних журналів ордерів по рахунку № 631 за січень - березень 2010 року, до складу валових витрат 1-го кварталу 2010 року, окрім іншого, позивачем були віднесені витрати, пов'язані із придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Виват-Пром» в сумі 17476,16 гривень.
Крім цього, до складу податкового кредиту за наслідками здійснення господарських операцій із ТОВ «Виват-Пром» позивачем було включено суму податку на додану вартість у жовтні 2009 року - 21592,28 грн., у листопаді 2009 року - 175476,48 грн., у грудні 2009 року - 44074,04 грн., у січні 2009 року - 13815,24 грн. Зазначені обставини підтверджені наявними в матеріалах справи документами, викладеними в Акті перевірки обставинами та не заперечуються сторонами.
В період з 10 вересня 2010 року по 27 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією в м. Краматорську було проведено позапланову документальну виїзну перевірку Акціонерного товариства закритого типу «Торговий дом «Астрон» (ЄДРПОУ 20387067) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Виват-Пром» за період з 01 жовтня 2009 року по 31 березня 2010 року, за наслідками проведення якої був складений акт № 2143/7/23-2/20387067 від 30 вересня 2010 року.
Як зазначено в Акті перевірки, позивачем протягом листопада - грудня 2009 року були отримані товарно-матеріальні цінності від ТОВ «Виват-Пром» на загальну суму 1613732,57 грн., у тому числі ПДВ 268955,51 грн. Із врахуванням проведеного позивачем коригування до податкової накладної № 571 від 13 жовтня 2009 року загальна сума вартості отриманих позивачем від ТОВ «Виват-Пром» товарно-матеріальних цінностей складає 1529747,75 грн., у тому числі ПДВ 254958,04 грн. На підставі отриманих від ТОВ «Виват-Пром» податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту звітних податкових періодів жовтня - січня 2010 року суму податку на додану вартість у розмірі 254958,04 грн. Крім цього, як зазначено в Акті перевірки, при проведенні перевірки представниками податкової інспекції було встановлено, що в періоді, який перевіряється, в податковому обліку позивача було відображено реалізацію придбаних товарів в ТОВ «Виват-Пром». Придбані в ТОВ «Виват-Пром» товари вартістю 918 082,87 грн. були реалізовані позивачем вигодонабувачам (ТОВ «ІД Астрон» та ТОВ «Вестастрой»), вартістю 164 266,46 грн. - використані на поліпшення основних засобів та вартістю 192 440,42 грн. - реалізовані кінцевому споживачу.
Згідно зазначеного в Акті перевірки, на підставі укладеного між позивачем та ЗАТ «ІД «Астрон», позивачем було реалізовано товарно-матеріальні цінності вартістю 891122,87 грн., без ПДВ. Згідно наявних видаткових накладних загальна вартість вчиненого позивачем продажу складає 1087663,11 грн., у тому числі ПДВ 180777,19 грн. Згідно зазначеного в Акті перевірки, на підставі укладеного між позивачем та ТОВ «Вестастрой», позивачем були реалізовані товарно-матеріальні цінності придбані за 26960,00 грн., без ПДВ. Згідно наявних в матеріалах справи видаткових накладних загальна вартість вчиненого позивачем продажу складає 66546,72 грн., у тому числі ПДВ 11091,13 грн. Кінцевому споживачу позивачем був реалізований товар на суму 192440,42 грн. Відповідно до даних касового апарату, касових звітів, через касові апарати позивачем було оприбутковано готівку в сумі 237811,01 грн. Як зазначено в Акті перевірки реалізація товарно-матеріальних цінностей позивачем, отриманих від ТОВ «Виват-Пром» була відображена наступними бухгалтерськими проводками Дт 361 «Розрахунки с вітчизняними покупцями», Кт 702 «Дохід від реалізації товарів» на суму 1350636,62 грн.; Дт 702 «Дохід від реалізації товарів» Кт 643 «Податкові зобов'язання» на суму 225106,10 грн.
В наданому Акті планової документальної перевірки ТОВ «Виват-Пром» № 2868/23-2/33913327 від 26 квітня 2010 року, посилаючись на висновки Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька, відповідачем зазначено, що через не підтвердження наявності поставки товарів на адресу позивача від ТОВ «Виват-Пром», правочини, укладені між ним та позивачем здійсненні без настання правових наслідків. Отже, в силу пункту 1,2 статті 215, пунктів 1,3,5, статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними та в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані із їх недійсністю.
З огляду на встановлені при проведенні перевірки обставини та із посиланням на висновки про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» договорів на постачання товарно-матеріальних цінностей та, як наслідок, неможливість здійснення позивачем подальшого перепродажу товарів, в акті перевірки зазначено про встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів в сумі 918083,00 грн., що підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів у 2009 році та січні-лютому 2010 року в сумі 183617,00 грн., які підпадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно визначених в акті перевірки висновків позивач в 4-му кварталі 2009 року занизив валових витрат на суму 1093047,09 грн. та зависив валовий дохід на 918083,00 грн., що призвело до заниження суми оподатковуваного прибутку звітного періоду на 174964,09 грн. та заниження суми податку на прибуток звітного періоду на 43741,00 грн., у 1-му кварталі 2009 року позивач занизив суму валових витрат на 17476,16 грн., внаслідок чого був занижений оподатковуваний прибуток звітного періоду на 17476,17 грн. та сума податку до сплати на 4369,00 грн.
Що стосується суми податку на додану вартість, то за змістом викладеного в Акті перевірки позивач завищив суму податкового кредиту на 254958,04 грн., з яких у жовтні 2009 року на 21592,00 грн., у листопаді 2009 року - на 175476,00 грн., грудні 2009 року на 44074,00 грн., січні 2009 року на 13815,00 грн. та завищив суму податкових зобов'язань у листопаді 2009 року на 183617,00 грн., внаслідок чого позивач занизив суму ПДВ до сплати у жовтні 2009 року на 21592,00 грн., та березні 2010 року на 57889,00 грн. Як було пояснено представником відповідача в судовому засіданні, представником податкової інспекції заниження суми ПДВ до сплати у березні 2010 року стало наслідком завищення суми від'ємного значення податку у грудні 2009 року на 44074 , грн. (рядок 26 декларації) та у січні 2010 року на 57889,00 грн., у лютому 2010 року на 57889,00 грн.
22 жовтня 2010 року на підставі висновків, викладених в Акті перевірки № 2143/7/23-2/20387067 від 30 вересня 2010 року про порушення позивачем підпункту 5.2.1. пункту 5.2.,Є підпункту 5.3.9. пункту 5.3. статті 5, пункту 4.1. статті 4, підпункту 11.3.1. пункту 11.3. статті 11 закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.3.1. пункту 7.3., підпункту 7.4.1. пункту 7.4. та підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7, пункту 3.1.1 пункту 3..1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі підпункту 4.2.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», Державною податковою інспекцією у м. Краматорську було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001732302/0/42008 (т. 1 арк. справи 41), яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111080,50 грн., з яких за основним платежем - 71340,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 39740,50 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0001722302/0/42006 (т. 1 арк. справи 42), яким позивачу було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66917,10 грн., з яких за основним платежем - 48110,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 18807,10 грн.
Спірним питанням цієї справи є правомірність включення позивачем до складу валових витрат звітних податкових періодів 4-й квартал 2009 року, 1-й квартал 2010 року суми витрат, пов'язаних із виконанням договорів, укладених із ТОВ «Виват-Пром» та правомірність визначення позивачем суми податкового кредиту звітних податкових періодів жовтня - грудня 2009 року, січня 2010 року, який був сформований позивачем за наслідками виконання договорів підряду, укладених із ТОВ «Виват-Пром».
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. статті 2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку з числа резидентів є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначного пунктом 4.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно пункту 16.1. платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованого згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.
Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку надають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено надання позивачем до податкової інспекції податкової звітності з податку на прибуток за 4-й квартал 2009 року та перший квартал 2010 року та відповідність даних що міститься в наданій податковій звітності даним первинного бухгалтерського обліку. Будь-яких зауважень щодо невідповідності даних бухгалтерського обліку та даних податкового обліку з податку на прибуток відповідач не зазначив ані в Акті перевірки ані в судовому засіданні.
Згідно з пунктом 5.1 цієї статті валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Крім того, у п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" наведений вичерпний перелік операцій, за якими витрати платника податків не включаються до складу валових витрат. Оскільки у п. 5.10 наведеної статті зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Як було встановлено в судовому засіданні, позивачем були сформовані валові витрати за фактом здійснення передоплати та фактом отримання товарно-матеріальних цінностей, в порядку, визначеному Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені Законом України «Про податок на додану вартість».
Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану варітьсь визначені статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість». Підтвердженням набуття суб'єктом господарювання статусу платника податку на додану вартість є свідоцтво платника податку на додану вартість. Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, позивач - є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом платника податку на додану вартість, копія якого наявна в матеріалах справи.
Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначений статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно пункту 1 цієї статті поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно з підпунктами 7.7.1 та 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
18 листопада 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2009 року (т.2 арк. справи 45-48). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 152814,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 75856 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період жовтень 2009 року) до складу податкового кредиту жовтня 2009 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Виват-Пром» (індивідуальний податковий номер 339133205642) в сумі 56786,32 грн. (т. 2 арк. справи 50). Окрім інших, до складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем були включені суми сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Виват-Пром»: від 12 жовтня 2009 року № 531, ПДВ в сумі 13504,28 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 82), від 13 жовтня 2009 року № 571, ПДВ в сумі 22085,47 грн. (т. 2 арк. справи 84).
Податкова накладна № 571 була відкоригована позивачем в сторону зменшення на 13997,47 грн. на підставі розрахунку № 2/571 від 03 листопада 2009 року (т. 2 зворотн. бік арк. справи 84), відповідні коригування суми податкового кредиту відбулися у листопаді 2009 року, що підтверджується Розрахунком коригування сум ПДВ (т. 2 арк. справи 53).
16 грудня 2009 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2009 року (т.2 арк. справи 51-52). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 91506,00 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 230104 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період листопад 2009 року) до складу податкового кредиту листопада 2009 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Виват-Пром» (індивідуальний податковий номер 339133205642) в сумі 175476,44 грн. (т. 2 арк. справи 56). До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем були включені суми сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Виват-Пром»: від 03 листопада 2009 року № 111, ПДВ в сумі 22478,21 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 86), від 03 листопада 2009 року № 107, ПДВ в сумі 4642,23 грн. (т. 2 арк. справи 88), від 03 листопада 2009 року № 108, ПДВ в сумі 4673,13 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 89), від 03 листопада 2009 року № 109, ПДВ в сумі 65542,44 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 90), від 03 листопада 2009 року № 110, ПДВ в сумі 64688,28 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 91), від 05 листопада 2009 року № 205, ПДВ в сумі 3410,95 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 93), від 05 листопада 2009 року № 204, ПДВ в сумі 1227,22 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 94), від 11листопада 2009 року № 568, ПДВ в сумі 1487,36 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 98), від 13 листопада 2009 року № 569, ПДВ в сумі 3400,91 грн. (т. 2 арк. справи 100), від 19 листопада 2009 року № 831, ПДВ в сумі 711,65 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 101), від 19 листопада 2009 року № 832, ПДВ в сумі 3214,10 грн. (т. 2 арк. справи 103).
19 січня 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2009 року (т.2 арк. справи 57-58). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 145563 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 152473 грн. Відповідно до рядку 26 декларації сума залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду складає 481334,00 грн. Згідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період грудень 2009 року) до складу податкового кредиту листопада 2009 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Виват-Пром» (індивідуальний податковий номер 339133205642) в сумі 33649,07 грн. (т. 2 арк. справи 62). До складу податкового кредиту звітного податкового періоду позивачем були включені суми сплаченого податку за податковими накладними, виданими ТОВ «Виват-Пром»: від 01 грудня 2009 року № 28, ПДВ в сумі 22533,29 грн. (т. 2 арк. справи 107), від 01 грудня 2009 року № 26, ПДВ в сумі 2446,83 грн. (т. 2 арк. справи 106), від 03 грудня 2009 року № 117, ПДВ в сумі 2062,39 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 111), від 16 грудня 2009 року № 696, ПДВ в сумі 1541,62 грн. (т. 2 арк. справи 113), від 16 грудня 2009 року № 697, ПДВ в сумі 857,14 грн. (т. 2 арк. справи 115), від 16 грудня 2009 року № 695, ПДВ в сумі 2591,18 грн. (т. 2 арк. справи 117), від 16 грудня 2009 року № 698, ПДВ в сумі 808,33 грн. (т. 2 зворотн. бік арк. справи 118),
Крім цього, у звітному періоді позивач здійснив коригування податкових зобов'язань листопада 2009 року шляхом включення до складу податкового кредиту звітного періоду грудня 2009 року суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 10424,93 грн. за податковою накладною № 474 від 11 листопада 2009 року (т. 2 арк. справи 96).
15 лютого 2010 року позивачем було надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2010 року (т.2 арк. справи 63-64). Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 101507,00грн. Згідно рядку 16 внаслідок самостійного коригування суми податкового кредиту за наслідками виявлення помилок у раніше наданих деклараціях складає 47018 грн. Згідно рядка 20 наданої декларації позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 106610,00 грн. Відповідно до рядку 26 декларації сума залишку від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду складає 374724,00 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період січень 2010 року) до складу податкового кредиту січня 2010 року було віднесено суму сплаченого податку на додану вартість за наслідками господарських операцій із ТОВ «Виват-Пром» (індивідуальний податковий номер 339133205642) в сумі 4587,48 грн. (т. 2 арк. справи 62).
У звітному періоді позивач здійснив коригування податкових зобов'язань листопада 2009 року шляхом включення до складу податкового кредиту звітного періоду січня 2010 року суму сплаченого податку на додану вартість в сумі 881,09 грн. за податковою накладною № 923від 21 грудня 2009 року, (т. 2 зворотн. бік арк. справи 119), в сумі 1091,25 грн. за податковою накладною № 1234 від 28 грудня 2009 року (т. 2 зворотн. бік арк. справи 120), в сумі 1522,90 грн. за податковою накладною № 1251 від 28 грудня 2009 року (т. 2 арк. справи 122).
Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно приписів цього підпункту податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5 цієї статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За дослідження в судовому засіданні зазначених вище податкових накладних, виписаних ТОВ «Виват-Пром» судом було встановлено відповідність зазначених накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України №165 від 30 травня 1997 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037). Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено формування позивачем податкового кредиту звітних податкових періодів березня, жовтня, листопада, грудня 2009 року та січня 2010 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних, що свідчить про відсутність перешкод, визначених підпунктом 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» для включення зазначених сум до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.
З аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість" та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначені правила формування податкового кредиту та валових витрат вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Згідно пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до наявних в матеріалах справи документів, здійснення господарських операцій на підставі укладених між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» супроводжувалося складенням первинних документів - накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 82-151).
Згідно умов укладених між позивачем та ТОВ «Виват-Пром» договорів № 2-опт 1009 від 02 жовтня 2009 року (т. 1 арк. справи 64-66), № 02-03/09 від 02 березня 2009 року (т. 1 арк. справи 67-68), № 47/01 від 01 квітня 2009 року (т. 1 арк. справи 69-70), № 417/01 від 26 січня 2009 року (т. 1 арк. справи 71-72), № 158/1 від 16 квітня 2008 року (т. 1 арк. справи 75-76), № 16/01-09 від 16 січня 2009 року (т. 1 арк. справи 77-79), ТОВ «Виват-Пром» зобов'язався поставити, а позивач прийняти та сплатити товар (будівельні матеріали, товари народного споживання, побутову техніку, спліт системи, спортивні товари та інвентар). Умовами укладених договорів передбачено, що поставка товару здійснюється на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів фактична передача товарів позивачу здійснювалася із оформленням видаткових накладних від 20 листопада 2009 року № 883 та № 879 (т. 1 арк. справи 82, 83), від 03 листопада 2009 року № 111, 107, 108, 109, 110 (т. 1 арк. справи 86, 87, 89, 90, 91), від 05 листопада 2009 року № 205, 204, (т. 1 арк. справи 92,94), № 474 від 20 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 95), від 13 листопада 2009 року № 568, 569, (т. 1 арк. справи 97, 99), від 19 листопада 2009 року № 831, 832 (т. 1 арк. справи 101, 102), від 01 грудня 2009 року № 25, 26, 28, 48, (т. 1 арк. справи 104, 105, 107, 109), від 03 грудня 2009 року № 117 (т. 1 арк. справи 111), від 16 грудня 2009 року № 696, 697, 695, 698 (т. 1 арк. справи 112, 114, 116, 118), від 21 грудня 2009 року № 923 (т. 1 арк. справи 119), від 28 грудня 2009 року № 1234, 1251 (т. 1 арк. справи 120, 121).
Щодо доставляння зазначеного товару, то перевезення товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними та подорожніми листами до них (т. 1 арк. справи 123-151)
Крім цього на отримання від ТОВ «Виват-Пром» товарно-матеріальних цінностей позивачем видавалися довіреності, що підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 152-160).
Відповідно до вимог пункту 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року за № 166 дані, наведені в декларації, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника, достовірність даних підтверджується: підписом платника, якщо платник фізична особа, в інших випадках підписами відповідальних посадових осіб (керівник, головний бухгалтер), печаткою.
Відповідно до вимог пункту 1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29 березня у декларації зазначаються усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється, крім випадків, прямо визначених у декларації. Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі -Закон № 996).
Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні». Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Наявними в матеріалах справи документами (видатковими накладними, товарно - транспортними накладними) підтверджено відповідність даних податкового обліку даним документів первинного бухгалтерського обліку.
На підтвердження використання придбаних позивачем робіт за умовами укладених договорів підряду у власній господарській діяльності позивачем були надані договори, за умовами яких позивачем було відчужені обрано-матеріальні цінності, отримані від ТОВ «Віват-Пром».
23 листопада 2009 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Інвестиційний дом «Астрон» був укладений договір поставки № 11/023 від 23 листопада 2009 року. За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (позивачу) певний товар, а покупець зобов'язався належним чином прийняти та своєчасно сплатити його в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 2.2. укладеного договору предметом поставки є будівельні матеріали, асортимент, кількість, якість та ціна якого визначається в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 3 договору № 2-опт1009 від 02 жовтня 2009 року, поставка товару здійснюється на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року. Загальна сума договору складає 981962,39 грн. з ПДВ. Згідно пункту 12.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами прийнятих зобов'язань за цим договором, але не пізніше 31 грудня 2009 року.
На виконання умов укладеного договору, позивач поставив на користь контрагента товар загальною вартістю 981962,39 грн., у тому числі ПДВ 163660,40 грн. Як вбачається з реєстру виданих податкових накладних до складу податкових зобов'язань листопада 2009 року позивачем було включено 163660,40 грн. на підставі податкової накладної № 211 від 23 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 214). Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 214-229).
29 жовтня 2008 року між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Інвестиційний дім «Астрон» був укладений договір поставки № 10/29-08 (т. 1 арк. справи 230, 231). За умовами зазначеного договору постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупцю (позивачу) певний товар, а покупець зобов'язався належним чином прийняти та своєчасно сплатити його в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Згідно пункту 2.2. укладеного договору предметом поставки є побутова техніка та оргтехніка, асортимент, кількість, якість та ціна якого визначається в накладних, що є невід'ємною частиною договору. Згідно пункту 3 договору № 2-опт1009 від 02 жовтня 2009 року, поставка товару здійснюється на умовах EXW (доставка транспортом покупця) згідно Інкотермс 2000 року. Загальна сума договору складає 2500000,00 грн. з ПДВ. Згідно пункту 12.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами .
На виконання умов укладеного договору, позивач поставив на користь контрагента товар загальною вартістю 102700,72 грн., у тому числі ПДВ 17116,79 грн. Як вбачається з реєстру виданих податкових накладних до складу податкових зобов'язань листопада 2009 року позивачем було включено 17116,79 грн. на підставі податкової накладної № 1951 від 20 листопада 2009 року (т. 1 арк. справи 233). Перевезення товару підтверджено товарно-транспортними накладними та подорожніми листами, копії яких наявні в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 234-235).
На виконання умов договору № 29/10-08 від 29 жовтня 2008 року, у листопаді 2009 року позивач поставив на адресу контрагента - Закритого акціонерного товариства «Вестастрой» товарно-матеріальні цінності загальною вартістю 66546,72 грн., у тому числі ПДВ 11091,12 грн. Як вбачається з реєстру виданих податкових накладних до складу податкових зобов'язань листопада 2009 року позивачем було включено 11091,12 грн. на підставі податкової накладної № 200 від 20 листопада 2009 року (т. 1 зворотний бік арк. справи 238). Товар, від імені Закритого акціонерного товариства «Вестастрой» був отриманий ОСОБА_1 на підставі довіреності № 1045 (т. 1 арк. справи 239).
Згідно наявних в матеріалах справи касових чеків та даних касової книги, протягом листопада 2009 року - березня 2010 року позивачем на адресу кінцевого споживача було відвантажено товарно-матеріальні цінності на загальну суму 237811,01 грн. Згідно Акту перевірки реалізовані через касовий апарат позивача товари на суму 237811,01 грн., були придбані в ТОВ «Виват-Пром» за ціною 230928,60 грн. (у тому числі ПДВ 38488,18 грн.).
Зазначені обставини підтверджені викладеним в Акті перевірки та наявними в матеріалах справи первинними документами.
За наслідком виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань за укладеними договорами підряду позивачем було сформовано суму валових доходів та податкових зобов'язань відповідних звітних податкових періодів.
Включення позивачем суми податку на додану вартість до податкових зобов'язань у зв'язку із продажем товарів відповідних звітних податкових періодів підтверджується податковими накладними та розшифровками податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагнентів, копії яких наявні в матеріалах справи.
Таким чином, наявними в матеріалах справи документами підтверджено подальше використання позивачем у власній господарській діяльності придбаних товарів за умовами укладених із ТОВ «Виват-Пром» договорів.
Щодо посилання відповідача про нікчемність угод, укладених між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виват-Пром», суд зазначає наступне.
Частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України, статтями 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Частиною 8 статті 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.
Виходячи із змісту укладених між позивачем його контрагентами договорів поставки вбачається, що зазначеними договорами сторони узгодили всі умови, що є істотними для даного виду договорів.
Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені наступні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідач в обґрунтування висновків про нікчемність правочинів посилається на недотримання позивачем при укладанні та виконанні договорів вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України, за якими зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недотримання вимог цих норм відповідач вважає ознакою нікчемності правочину з посиланням на частини 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України.
Проте, вказані частини 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України розмежовують підстави для визнання правочину недійсним (частина 1) та нікчемним (частина 2). Недотримання в момент вчинення правочину вимог частин 1 та 5 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою для визнання правочину недійсним у судовому порядку.
Правові підстави для визнання правочину нікчемним регулюються статтями 219, 220, 224, 226, 228 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Кваліфікація правочину як нікчемного за статтею 228 Цивільного кодексу України передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків). Разом з тим відповідачем не було надано доказів встановлення порушення вимог податкового законодавства контрагентом позивача - ТОВ «Виват-Пром» при здійсненні спірних операцій. Зокрема, не встановлено, що спірні операції не відображені в податковому обліку цього підприємства, що відповідні об'єкти оподаткування, які виникають внаслідок реалізації продукції позивачу, не включені до податкових декларацій, що з них не сплачено у встановленому порядку податки та інші обов'язкові платежі.
Суд зазначає, що за не доведення факту невиконання чи неналежного виконання обов'язку по сплаті податків, зборів та інших обов'язкових платежів, приховування чи заниження об'єктів оподаткування, що виникли внаслідок здійснення господарських операцій позивачем із ТОВ «Виват-Пром», в відповідача відсутні підстави стверджувати, що саме цей договір порушує публічний порядок, а отже в силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відповідність вимогам чинного законодавства України відображення в податковому обліку Акціонерного товариства закритого типу «Торговий дом «Астрон» наслідків господарських операцій з ТОВ «Виват-Пром» в період з листопада 2009 року по січень 2010 року. З наявних в матеріалах справи документів вбачається підтвердження документами первинного обліку фактичне здійснення господарських операцій та відсутність порушень вимог чинного законодавства України при здійсненні позивачем податкового обліку з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, що свідчить про не підтвердження наявними в матеріалах справи висновків податкового органу, викладених в акті перевірки щодо заниження податку на прибуток в сумі 48110,00 грн., у тому числі за 4-й квартал 2009 року в сумі 43741 грн., за 1-й квартал 2010 року в сумі 4369 грн. та заниження податку на додану вартість в сумі 71340,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року в сумі 21592,00 грн., березень 2010 року 49748,00 грн..
Отже, за не підтвердження наявними в матеріалах справи документами заниження позивачем суми податку на прибуток та податку на додану вартість, що підлягають сплаті за відповідні звітні податкові періоди в податкової інспекції вістуні підстави для донарахування суми податкових зобов'язань та застосування штрафних санкцій, передбачених підпунктом 17.1.3. пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами».
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року та № 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року, прийняті відповідачем Державною податковою інспекцією у м. Краматорську необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.
З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.
З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Закону України “Про податок на додану вартість”, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, статей 3, 179, 180, 181 Господарського кодексу України, Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу «Торговий дом «Астрон» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року та № 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року - задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001722302/0/42006 від 22 жовтня 2010 року, яким Акціонерному товариству закритого типу «Торговий дом «Астрон» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66917,10 грн., з яких за основним платежем - 48110,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 18807,10грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення 0001732302/0/42008 від 22 жовтня 2010 року, яким Акціонерному товариству закритого типу «Торговий дом «Астрон» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111080,50 грн., з яких за основним платежем - 71340,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 39740,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Торговий дом «Астрон» (84301, Донецька обл., м. Краматорськ вул. Двірцева, 6, ЄДРПОУ 20387067) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 25 січня 2011 року.
Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Михайлик А.С.