Україна
01 лютого 2011 р. справа № 2а-27781/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12год.00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Наумової К.Г.
при секретарі Чухляк О.О.
Постановлена у нарадчій кімнаті о 12 год. 00 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Наумової К.Г.,
При секретарі судового засідання - Чухляк О.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 (м. Маріуполь)
до Маріупольського міського центру зайнятості (м.Маріуполь)
про визнання відмови неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії
за участю сторін: представник позивача: ОСОБА_2.(за довір.)
представник відповідача: Чикиринда А.В. за довір.
ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового соціального страхування України на випадок безробіття про визнання відмови у реєстрації, як безробітної неправомірною, зобов'язання зареєструвати в службі зайнятості з наданням статусу безробітної та правом на одержання допомоги по безробіттю.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Позивач вважає, що відмова відповідача у реєстрації як безробітної суперечить діючому законодавству, оскільки при втраті заробітної плати внаслідок втрати роботи з незалежних від застрахованої особи обставин, повинні застосовуватись: Основи законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування, Закон України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та Закону України «Про зайнятість населення».Позивач зазначив, що відповідач відмовив позивачеві, у зв»язку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, згідно до постанови Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007р., без врахування Закону України «Про зайнятість населення» та Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», що регулюють питання страхування на випадок безробіття.
Відповідач надав заперечення на адміністративний позов, у яких зазначив, що даний спір підлягає розгляду у суді загальної юрисдикції. Крім того, відповідач вважає, що у зв»язку з несплатою позивачем незаконно отриманої допомоги по безробіттю відповідно до постанови Донецького апеляційного адміністративного суду, ним було відмовлено позивачеві у реєстрації як такої, що шукає роботу згідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007р.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1
У період з 06.08.2007р. по 05.02.2010р. позивач перебувала у трудових відносинах з Дочірнім підприємством «Ілліч-Рибак» ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» та звільнена за п.1 ст.40 КзПП України., у зв»язку з чим 11.08.2010р. звернулась до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про взяття на облік.
Листом №1294 від 18.08.2010р. відповідач відмовив позивачеві у реєстрації, у зв»язку з тим, що кошти, незаконно отримані нею у період перебування на обліку як безробітної, в результаті знаходження у трудових відносинах у цей період з ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика», не були повернені.
У даному листі також зазначено, що 09.08.2010р. позивач звернувся до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості, яка надала позивачеві консультаційні послуги з питань працевлаштування та запропонувала наступні вакансії:ТОВ «Азовекотехнологія» - сортувальник, «Центр поштового зв»язку» - листоноша. Відповідач зазначив , що у разі повернення цих коштів на рахунок Маріупольського міського центру зайнятості, позивач має право зареєструватися в державній службі зайнятості за місцем його проживання.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Згідно до ч.5 ст.2 цього Закону порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 25 наведеного Закону встановлено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій, зокрема, як виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.
Постановою Кабінету міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 затверджений Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, згідно до ст..20 якого громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня, зокрема, виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної, або неповідомлення державної служби зайнятості про виїзд за межі України з метою працевлаштування чи провадження іншої діяльності, спрямованої на отримання прибутку. Громадяни можуть зареєструватися в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, після закінчення шести місяців з дати зняття їх з обліку за умови, що вони повернули отримані кошти.
Пп.23 п.20 цього Порядку встановлено, що громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як безробітні, та зняті з обліку можуть повторно звернутися до такої служби за сприянням у працевлаштуванні.
Згідно до ст..25 наведеного цього Порядку громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і зняті з обліку на підставі абзаців дванадцятого, тринадцятого, сімнадцятого і вісімнадцятого підпункту 1 пункту 20 цього Порядку, які не працевлаштувалися, можуть перереєструватися як такі, що шукають роботу, через три місяці з дня зняття їх з обліку.
Відповідно до ст..12 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Правилами п.1 ст. 34 цього Закону встановлено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду;стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.
Відповідно до ч.3 ст.36 «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2010р. по справі №2-а-13/10/0541 позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення грошової суми(допомоги по безробіттю) у розмірі 9321грн.90коп. за період з 1 вересня 2006р. по 6 серпня 2007р. задоволено повністю та стягнуто з ОСОБА_1 з ОСОБА_1 грошову суму(допомогу по безробіттю) в розмірі 9321 грн.90 коп. за період з 1 вересня 2006р. по 6 серпня 2007 року на користь Маріупольського міського центру зайнятості.
Наведеною постановою суду встановлено, що позивач з 7 серпня 2006 року по 31 серпня 2006 року працювала на ЗАТ «Маріупольська кондитерська фабрика» за трудовою угодою від 4 серпня 2006 року та отримала доход в розмірі 2697 грн.16 коп.16.08.2006р. позивач подала до Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, на підставі якої наказом Жовтневої міжрайонної філії Маріупольського міського центру зайнятості від 16.08.2006р. №НТ060816 позивачеві було надано статус безробітного з 16 серпня 2006 року та призначено виплату допомоги по безробіттю з 16 серпня 2006 року по 10 серпня 2007 року.Згідно наказу від 16.08.2006р. №НТ060816 у зв»язку з наданням вихідної допомоги та інших виплат при вивільненні виплата допомоги по безробіттю було відкладено з 16 серпня 2006р. по 1 вересня 2006р., та виплата позивачеві по цій справі допомоги по безробіттю здійснювалась з 02.09.2006р.За результатами перевірки було прийнято наказ №389 від 12.05.2008р. про зобов»язання ОСОБА_1 повернути на рахунок Маріупольського міського центру зайнятості кошти, виплачені в вигляді допомоги по безробіттю, в сумі 9321грн.90коп.Моментом виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг, є 16 серпня 2006 року.
Згідно до ст..72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням викладеного, суд вважає відмову Маріупольского міського центру зайнятості у реєстрації ОСОБА_1 у реєстрації, як безробітної, правомірною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
З огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання відмови у реєстрації, як безробітної неправомірною, зобов'язання зареєструвати в службі зайнятості з наданням статусу безробітної та правом на одержання допомоги по безробіттю, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись Конституцією України, Житловим кодексом Української РСР, Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»,ст. 2, 4, 7 -12, 69-72, 90-94, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольського міського центру зайнятості про визнання відмови у реєстрації, як безробітної неправомірною, зобов'язання зареєструвати в службі зайнятості з наданням статусу безробітної та правом на одержання допомоги по безробіттю, відмовити.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Скарга подається на ім'я Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Постанову підписано 07 лютого 2011 р.
Суддя Наумова К.Г.