Кіровоградської області
"12" вересня 2006 р.
Справа № 15/262
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Мохонько К.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Державно-кооперативне виробниче об'єднання «Насіння України» м. Київ
до відповідача: СВК «ім. О.В. Гіталова» с. Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області
про стягнення 13926 грн. 06 коп.
Представники сторін:
від позивача - Корелін М.І. довіреність № 89-13-2/79 від 31.03.06р.
від відповідача - Музиченко Н.П. довіреність від 12.09.06р.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 13926 грн. 06 коп. боргу за поставлене насіння льону. В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Представник відповідача позов визнав, надав відзив.
На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд з'ясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.
По накладній № 83 від 12.12.03р., на підставі довіреності від 12.12.03р., позивач передав відповідачу льон маслічний в кількості 13,653 тони на суму 13926 грн. 06 коп.
В будь-якому письмову документі сторони не обумовили строк для проведення оплати за отриманий льон.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В ухвалі про порушення провадження у справі від 18.07.06р. господарський суд вимагав від позивача надати докази настання строку оплати для відповідача, як до 01.01.04р. так і до теперішнього часу.
Позивач вимогу ухвали суду не виконав і не надав в судове засідання доказів надсилання відповідачу будь-якого письмового документа / претензії, телеграми, листа тощо / з вимогою оплатити отриманий льон.
Таким чином, строк виконання обов'язку оплатити отриманий від позивача льон для відповідача не настав, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Посилання представника позивача на те, що такою вимогою є надсилання відповідачу примірника позовної заяви, не є підставою для задоволення позову, так як надіславши відповідачу примірник позову позивач виконав вимоги ст. 56 ГПК України, а не ст. 530 ЦК України.
Визнання відповідачем позову у відзиві також не є підставою для задоволення позову, так як відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 5 ст. 78 ГПК України такі дії відповідача суперечать законодавству України, а саме ст. 530 ЦК України.
Клопотання відповідача про реструктуризацію боргу задоволенню не підлягає, тому що в задоволенні позовних вимог відмовлено. Крім того, діючому ГПК України невідоме поняття реструктуризації боргу.
На підставі ст. ст. 47-1, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст. ст. 22, 32-34, 43, 44, 47-1, 49, 56, 75, 78, 82 - 85 ГПК України господарський суд
В задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.
Суддя
К.М.Мохонько