29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
"26" вересня 2006 р. Справа №9/5456-А
за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький
до Приватного сільськогосподарського підприємства "Джерело" с. Деркачі Старокостянтинівський район
про стягнення 2572,27 грн. штрафних санкцій та пені
Суддя Олійник Ю.П. Секретар судового засідання Римар Н.М.
Представники сторін:
Від позивача - Мороз Т.М. -за дов. від 13.01.06
Від відповідача -Касаткін - директор згідно статуту
Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні просять стягнути з відповідача 2457,89грн. адміністративно-господарських санкцій за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 114,38 грн. пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій відповідно до ст.ст.19,20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Позивачем надано додаткові докази.
Відповідач відзив на позов не надав, у судовому засіданні представник посилається на те, що йому несвоєчасно направлено позивачем бланк звіту , на те, що відсутні інваліди, які б бажали працювати у відповідача
Заслухавши осіб, які з'явились у судове засідання, та дослідивши матеріали справи, суд встановив.
У 2006 році відповідачем поданий до позивача Звіт форми №10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, в якому відповідачем зазначена середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 19 осіб, не зазначено кількість інвалідів-штатних працівників та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст.19 Закону. Фонд оплати праці штатних працівників зазначено в сумі 46,7 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника -2457 грн.
На підставі даних звіту позивачем проведено розрахунок адміністративно-господарських санкцій в розмірі 2457,89грн., виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Крім того, за порушення строків сплати штрафних санкцій (до 15.04.06) позивачем нараховано пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного Банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (149 днів прострочення платежу з 15.04.06 по 11.09.06 ), яка становить 114,38 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем штрафу та пені позивач звернувся з позовом до суду.
Аналізуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.
Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" в редакції, чинній у 2005р. встановлено для підприємств (об'єднань), установ і організацій нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, зокрема, для підприємств з кількістю працюючих від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995 року № 314, зі змінами та доповненнями, - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.
Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору (п. 5).
Відповідно створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон зобов'язує відповідача, відповідно до нормативу, створити робочі місця для праці інвалідів, зазначити їх у колективному договорі і інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.
Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, позивач вимоги закону не виконав. У поданому до позивача звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік не зазначив кількість інвалідів-штатних працівників та кількість інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях згідно вимог ст.19 Закону, не створив на підприємстві робочі місця для інвалідів з відповідною їх атестацією. Крім того, відповідач не проінформував місцеві органи соціального захисту населення та центр зайнятості про створені ним робочі місця та вакантні посади для інвалідів, про що свідчать відповідні довідки даних організацій. Зазначене підтверджується листами Старокостянтинівського міськрайонного центру зайнятості № 23-07\2083 від 22.09.06 та № 23-07\2084 від 22.09.06 , управління праці та соціального захисту населення Старокостянтинівської райдержадміністрації № 913 від 22.09.06.
Згідно пояснень представника відповідача робочі місця для інвалідів на підприємстві не створені, інваліди на підприємстві не працюють.
Згідно ст.20 Закону «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства (об'єднання), установи і організації, крім тих, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює більше 15 осіб в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації за робоче місце, не зайняте інвалідом
У Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.01 №1767 передбачено, що штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Порушення термінів сплати штрафних санкцій згідно ст.20 Закону тягне за собою нарахування пені на суму заборгованості по сплаті штрафних санкцій в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день її прострочення, включаючи день сплати.
Тому позивачем правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі 2457,89грн. за недодержання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 114,38 грн. пені з 15.04.06 по 11.09.06 .
При цьому доводи відповідача чинному законодавству не відповідають.
За таких обставин , тому позовні вимоги відповідають визнаються обґрунтованими, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.4, 14, 69-71, 86, 104, 158-163, 167, 254-255, п.6 Розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України , СУД
Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Приватного сільськогосподарського підприємства "Джерело" с. Деркачі Старокостянтинівський район про стягнення 2572,27 грн. штрафних санкцій та пені задовольнити.
Стягнути З ПРИВАТНОГО СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПІДПРИЄМСТВА «ДЖЕРЕЛО» С. ДЕРКАЧІ СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКОГО РАЙОНУ, КОД 32445370 ) НА КОРИСТЬ ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО ВІДДІЛЕННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ ІНВАЛІДІВ М. ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ \ ВУЛ.ГРУШЕВСЬКОГО,87, КОД 23565058 \ 2457,89грн. /дві тисячі чотириста п'ятдесят сім гривень 89 коп./ штрафних санкцій та 114,38 ГРН. \ сто чотирнадцять гривень 38 КОП.\ пені.
Згідно ст.ст. 185-186 КАС УКРАЇНИ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАС УКРАЇНИ Постанова, якщо інше не встановлено КАС УКРАЇНИ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ю.П. Олійник
Віддруковано 3 примірники:
1 -по справі,
2 - позивачу,
3 -відповідачу.