Постанова від 21.09.2006 по справі 18/257

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

Іменем України

ПОСТАНОВА

"21" вересня 2006 р. Справа № 18/257

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кооперативне підприємство «Чернігівський колос»

14000, м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 1

Відповідач: Державна податкова інспекція у м. Чернігові

14000, м. Чернігів, вул. Кипоноса, 28

про визнання неправомірною бездіяльності, визнання нечинним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя А.С. Сидоренко

Секретар судового засідання І.В.Морська

Представники сторін:

Від позивача: Номерчук Н.М. -юриск-т, дов. від 23.05.2006р. № 29, Нікішин Д.В. -предст., дов. від 26.07.2006р. № 59, Сальва В.О. -предст., дов. від 26.07.2006р. № 60

Від відповідача: Машко О.В. -держподатінспектор, дов. від 30.12.2005р. № 30680/10/10-010

Постанова виноситься після перерви, оголошеної в судововому засіданні з 13.09.2006р. по 21.09.2006р., на підставі ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні 21.09.2006р., на підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Кооперативне підприємство «Чернігівський колос» (надалі -Позивач) заявлено адміністративний позов до Державної податкової інспекції у місті Чернігові (надалі -Відповідач) про визнання нечинною першої податкової вимоги від 02.06.2006р. № 1/1217, визнання неправомірною бездіяльності по ненаданню належної відповіді на запит від 23.06.2006р. № 34 та зобов'язання надати на нього належну відповідь.

На підставі ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України, Позивачем подано заяву про часткову зміну предмета позову, у відповідності з якою замість визнання нечинною першої податкової вимоги від 02.06.2006р. № 1/1217, він просить визнати нечинним рішення про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008, решта ж позовних вимог залишилася незмінною.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Позивач посилається на неотримання ним від Відповідача належної відповіді на запит від 23.06.2006р. № 34, чим порушено його право на інформацію. Замість Відповіді на запит Позивачем було отримано рішення про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008, однак жодної скарги від 23.06.2006р. за № 34 Позивач до ДПІ у м. Чернігові не подавав. На думку Позивача, відкликаючи першу податкову вимогу від 02.06.2006р. № 1/1217, Відповідач порушив п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 та п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, адже підставою для відкликання податкової вимоги є скасування або зміна контролюючим органом раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового боргу внаслідок його адміністративного оскарження.

Відповідач позовні вимоги не визнає. У письмових запереченнях він посилається на ст. 8 Закону України «Про звернення громадян», згідно якої не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. Питання ж поставлені Позивачем у запиті від 23.06.2006р. № 34, висвітлені у рішенні про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008. Таким чином, ДПІ у м. Чернігові не було порушено Закону України «Про інформацію».

Крім того, Відповідачем 20.09.2006р. було надано відповідь на запит Позивача від 23.06.2006р. № 34.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Кооперативне підприємство «Чернігівський колос» зареєстроване рішенням виконкому Чернігівської міської ради від 14.12.2000р.

Позивачем було отримано від ДПІ у м. Чернігові першу податкову вимогу від 02.06.2006р. № 1/1217, якою остання повідомила, що станом на 02.06.2006р. сума податкового боргу ТОВ «КП «Чернігівський колос» за узгодженими податковими зобов'язаннями становить 2886,25 грн., а саме: по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Керуючись ст. ст. 6, 8, 10, 11, 16 та 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (надалі -Закон № 2181), ДПІ у м. Чернігові:

пеопередила, що, починаючи з 30.05.2006р., на активи Позивача розповсюджується право податкової застави, згдіно з Законом № 2181, Позивач зобов'язаний сплатити штраф у розмірах, визначених законом, а на суму податкового боргу нараховується пеня;

вимагала терміново сплатити суму податкового боргу, включаючи штрафні (фінансові санкції) та нараховану пеню. У разі неможливості повністю погасити податковий борг у 30-денний термін надати податковому органу перелік ліквідного майна, яке може бути використане для погашення боргу шляхом його реалізації у встановленому законом порядку;

застерігала, що в разі несплати суми податкового боргу надалі до Позивача будуть застосовані передбачені законодавством такі заходи погашення податкового боргу:

- стягнення коштів з банківських рахунків та вилучення готівки в касі та інших місцях зберігання;

- вилучення та реалізація рухомого і нерухомого майна та цінних паперів.

У разі відчуження активів, які перебувають у податковій заставі, без попереднього письмого узгодження з податковим органом, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з законом, платник податків несе відповідальність відповідно до чинного законодавства.

Вважаючи, що у підприємства відсутній будь -який борг перед бюджетом по сплаті податків, Позивач направив на адресу ДПІ у м. Чернігові запит від 23.06.2006р. № 34 в якому вказував, що станом на 15.06.2006р.:

- суму 2886,25 грн. підприємство в жодній податковій декларації не визначало;

- податкових повідомлень -рішень про зобов'язання сплатити 2886,25 грн. на адресу підприємства від Відповідача не надходило.

В цьому ж запиті Позивач просив податковий орган повідомити підстави направлення першої податкової вимоги від 02.06.2006р. № 1/1217 з обґрунтуванням і посиланням на норми чинного законодавства, провести звірку стану розрахунків ТОВ «КП «Чернігівський колос» з бюджетом по податкам та надати акт звірки, оформлений згідно з вимогами чинного законодавства, відповідь надати у встановлений законом термін.

Представник Відповідача в судовому засіданні визнав, що крім запиту від 23.06.2006р. № 34, ДПІ у м. Чернігові не отримувало будь -якої кореспонденції від Позивача, датованої 23.06.2006р. за № 34.

За наслідками розгляду вищевказаного запиту, Відповідачем було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008. В даному рішенні вказано, що станом на 01.06.2006р. по особовому рахунку з штрафних санкцій ТОВ «КП «Чернігівський колос» виник податковий борг у розмірі 2886,25 грн. Борг виник по причині узгодження по особовому рахунку суми штрафних санкцій за порушення законодавства про РРО (податкове повідомлення -рішення від 02.02.2005р. № 0000422323/0), оскаржуваної раніше в судовому порядку. Тому 02.06.2006р. була сформована перша податкова вимога № 1/1217 та направлена підприємству ТОВ «КП «Чернігівський колос» (отримана платником 14.06.2006р.).

Проте помилково не було взяти до уваги те, що штраф, застосований до Позивача за порушення законодавства про застосування РРО не є узгодженим податковим зобов'язанням, а отже підлягає стягненню лише в судовому порядку. Тому підстав для надсилання податкової вимоги на адресу підприємства ДПІ у м. Чернігові не мала.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, п. 8, п.п. 3 п. 9, п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, Відповідач задовольнив скаргу Позивача від 23.06.2006р. № 34 на першу податкову вимогу від 02.06.2006р. № 1/1217, якою визначена сума податкового боргу по штрафним санкціям за порушення законодавства про застосування РРО у розмірі 2886,25 грн., а вказану вимогу -відкликав.

З приводу проведення звірки стану розрахунків Позивача з бюджетом, Відповідач повідомив, що така звірка проводиться в приміщенні держподатінспекції вприсутності платника податків, згідно наказу ДПА України від 18.07.2005р. № 276 «Про затвердження інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України».

Приймаючи постанову, суд виходить із наступного:

Згідно п. 1.10 ст. 1 Закону № 2181, податкова вимога -письмова вимога податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Підпунктом 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У відповідності з п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь -яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги -до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Таким чином, законом визначена форма звернення платника податків з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями (бездіядьністю), рішеннями контролюючого органу - це скарга.

Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку, зокрема, податкових вимог щодо податкового боргу визначений Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. № 29 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.1996р. за № 723/1748 (надалі -Положення).

В п. 3 Положення викладені вимоги до скарги (заяви) платника податків. У скарзі (заяві) має бути зазначено:

1) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи -платника податку, а для юридичної особи -платника податку - її найменування, місцезнаходження, а також адресу, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) за скаргою (заявою);

2) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення, рішення або постанова по справі про адміністративне правопорушення, що оскаржується, дата і номер; назва податку, збору (обов'язкового платежу) або штрафної (фінансової) санкції та сума;

3) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обгрунтування незгоди платника податків із сумою податкового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби в податковому повідомленні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

4) про подання чи неподання позовної заяви до суду про визнання недійсним податкового повідомлення або рішення органу державної податкової служби, а також про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання повторної скарги (заяви) органу державної податкової служби вищого рівня;

5) підпис фізичної особи -платника податку, а для юридичної особи -платника податку -підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи -платника податку. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної особи -платника податку або юридичної особи -платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства, і підпис представника юридичної особи -платника податку на скарзі (заяві) повинен бути скріплений печаткою юридичної особи -платника податку;

6) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги (заяви), у разі надсилання скарги (заяви) поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Скарга (заява), оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті 5 абзацу четвертого цього пункту, або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах 1 - 4 абзацу четвертого і абзаці п'ятому цього пункту, та не дає змоги розглянути скаргу (заяву) по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).

Згідно п. 9 Положення, державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення, податкової вимоги), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення, податкову вимогу), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс;

5) збільшує суму податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу;

6) залишає у випадках, передбачених статтею 8 Закону України "Про звернення громадян", скаргу (заяву) без розгляду та повертає її автору.

Пункт 15 Положення визначає права особи, яка подала скаргу, зокрема, бути присутньою при розгляді скарги (заяви); користуватися послугами адвоката або уповноваженого представника; відкликати або анулювати подану скаргу (заяву) в будь -який час до прийняття рішення за наслідками розгляду скарги (заяви).

Підпунктом 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону № 2181 встановлені випадки коли податкові повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними:

а) сума податкового зобов'язання або податкового боргу, а також пені та штрафних санкцій (за їх наявності) самостійно погашається платником податків;

б) контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження;

в) рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом;

г) податкові зобов'язання (крім податкового боргу) розстрочуються або відстрочуються чи стосовно них досягається податковий компроміс та про це зазначається у відповідному рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс;

д) податковий борг визнається безнадійним.

Тобто, враховуючи взаємозв'язок норм п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 та абз. «б» п.п. 6.4.1 п. 6.4 ст. 6 Закону № 2181, Відповідач мав право скасувати раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового боргу лише внаслідок його адміністративного оскарження (подання Позивачем скарги та задоволення її контролюючим органом).

Проте, з огляду на вищевикладене слід зробити висновок про невідповідність запиту Позивача від 23.06.2006р. № 34 вимогам, встановленим Положенням для скарг платників податків.

Цей запит являє собою інформаційний запит про надання письмової інформації.

Статтею 9 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. № 2657-ХІІ встановлено, що всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про інформацію», під запитом щодо надання письмової або усної інформації у цьому Законі розуміється звернення з вимогою надати письмову або усну інформацію про діяльність органів законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадових осіб з окремих питань.

Громадяни України, державні органи, організації і об'єднання громадян (надалі -запитувачі) подають запит відповідному органу законодавчої, виконавчої та судової влади, його посадовим особам.

У запиті повинно бути зазначено прізвище, ім'я та по батькові запитувача, документ, письмова або усна інформація, що його цікавить, та адреса, за якою він бажає одержати відповідь.

Органи законодавчої, виконавчої та судової влади України, їх посадові особи зобов'язані надавати інформацію, що стосується їх діяльності, письмово, усно, по телефону чи використовуючи публічні виступи своїх посадових осіб.

За порушення законодавства про інформацію несуть відповідальність особи, винні у вчиненні порушень, визначених ст. 47 Закону України «Про інформацію».

На інформаційний запит Позивача від 23.06.2006р. № 34, контролюючий орган надав відповідь лише 20.09.2006р., тобто після відкриття провадження у даній адміністративній справі.

Разом з тим, інформація щодо підстав направлення податкової вимоги та можливості проведення звірки стану розрахунків з бюджетом була надана Відповідачем у встановлений строк в рішенні про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008, а тому суд вважає, що право Позивача на отримання інформації порушено не було.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно -правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь -які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Рішення ДПІ у м. Чернігові про результати розгляду скарги від 07.07.2006р. № 16462/10/25-008, яким було відкликано першу податкову вимогу від 02.06.2006р. № 1/1217, хоча і було прийнято за відсутності поданої Позивачем скарги, жодним чином не порушує його права та інтереси.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 1, 5, 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. ст. 9, 32, 47 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 2, 6, 51, 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити повністю.

Дана постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду в наступному порядку: про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Постанова складена у повному обсязі 25 вересня 2006 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко