Рішення від 01.02.2011 по справі 27/409

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/40901.02.11

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна»

проПовернення предмету лізингу та стягнення 196 667, 99 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача: Гребелюк Л.М. -представник за довіреністю від 14.01.2011 року;

Від відповідача:

Від прокуратури:не з'явились;

Джурик О.М. -помічник прокурора

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект - Сервіс України»про стягнення боргу у сумі 162 600, 08 грн. -основного боргу, 11 928, 16 грн. -інфляційних нарахувань, 4 913, 73 грн. -3 % річних та 17 226, 03 грн. - пені за договором фінансового лізингу № 10-07-169 сфл від 30.03.2007 року, з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків сплати лізингових платежів та зобов'язання відповідача повернути предмету лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 07.12.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 07.12.2010 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 22.11.2010 року.

Представники прокуратури та відповідача у судове засідання 07.12.2010 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 22.11.2010 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2010 року відкладено розгляд на 18.01.2011 року.

У зв'язку із перебуванням судді Дідиченко М.А. на лікарняному, судове засідання призначене на 18.01.2011 року не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2011 року розгляд справи призначено на 01.02.2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.02.2011 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник прокуратури у судовому засіданні 01.02.2011 року підтримав позов у повному обсязі та просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача у судове засідання 01.02.2011 року не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: м. Київ, пров. Охтирський 3, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та вказано в позові.

Згідно ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. Уразі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, виходячи з наведеного, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації.

Оскільки, відповідачу була направлена кореспонденція про час та місце розгляду справи на адресу зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, то суд дійшов висновку, що відповідач був повідомлений належним чином, а тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Статтею 36 (1) Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Господарський суд відповідно до ч. 3 ст. 2 ГПК України порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п.п. 1, 3 Порядку використання коштів держбюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1904 від 10.12.2003 року (далі - порядок), забезпечення сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та господарювання та інших суб'єктів підприємницької діяльності агропромислового комплексу технікою і обладнанням вітчизняного виробництва на умовах фінансового лізингу за рахунок коштів держбюджету здійснюється на підставі договорів фінансовго лізингу, укладених між ВАТ «НАК «Украгролізинг»і лізингоодержувачами. Джерелом фінансування закупівлі техніки для її передачі у користування на умовах фінансового лізингу та заходів по операціям фінансового лізингу є передбачені у держбюджеті на цю мету кошти, які використовуються на умовах поворотності згідно з укладеними договорами.

Пунктом 11 порядку визначено, що ВАТ «НАК «Украгролізинг»забезпечує контроль за поверненням лізингових платежів у частині відшкодування вартості техніки, що надходять на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства.

За таких обставин, держава в особі Кабінету Міністрів України уповноважила ВАТ «НАК «Украгролізинг»здійснювати державні функції у відносинах щодо повернення коштів до державного лізингового фонду держбюджету.

30.03.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(надалі - лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна»(надалі - лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 10-07-169 сфл (далі - договір), відповідно до умов якого лізингодавець зобов'язується передати лізингоодержувачеві у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до договору, а лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Згідно із додатком № 1 до Договору позивач зобов'язався на підставі акту-приймання передачі передати відповідачеві сільськогосподарську техніку, а саме зернозбиральний комбайн КЗС-9-1 «Славутич»в кількості 2-х одиниць.

Відповідно до п. 3.5.3 договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що з моменту підписання акту одержання предмету лізингу, відповідач за користування останнім сплачує позивачеві чергові лізингові платежі. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту. Перший лізинговий платіж сплачується через шість місяців з дати підписання тристороннього акту, подальші платежі через кожні шість місяців.

Розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюються додатком до договору «Графік сплати лізингових платежів»(п. 4.2 Договору).

Відповідно до умов Договору та на підставі акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 06.04.2007 року № 3 позивач передав відповідачеві вказану сільськогосподарську техніку. Вартість переданої техніки становить 1 040 974, 00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2009 року у справі № 14/304 за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Національної акціонерної компанії «Украгролізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна», яке набрало законної сили 15.09.2009 року, розірвано договір фінансовго лізингу № 10-07-169 сфл від 30.03.2007 року укладений між Національною акціонерною компанією «Украгролізинг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна»та стягнуто з останнього 275 876, 70 грн. лізингових платежів за період з 06.10.2007 року по 06.10.2008 року.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначає, що відповідач не сплатив лізингові платежі за період з 06.04.2009 року по 14.09.2009 року у сумі 162 600, 08 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Згідно із ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Як вбачається із графіку сплати лізингових платежів, лізингоодержувач зобов'язаний був сплатити лізинговий платіж 06.04.2009 року у сумі 87 534, 76 грн. та 06.10.2009 року у сумі 85 322, 69 грн.

Однак, оскільки договір фінансового лізингу № 10-07-169 сфл від 30.03.2007 року було розірвано 15.09.2009 року, тому за період з 06.04.2009 року по 14.09.2009 року, відповідач мав сплатити 75 065, 32 грн., згідно наступного розрахунку:

85 322, 69 грн. * 161 / 183 = 75 065, 32 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання умов договору щодо сплати лізингових платежів суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 162 600, 08 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню у сумі 17 226, 03 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до п. 7.1 договору встановлено, що у за порушення строків сплати лізингових платежів лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Як було встановлено судом, відповідач повинен був сплати лізинговий платіж у сумі 87 534, 76 грн. - 06.04.2009 року та лізинговий платіж у сумі 75 065, 32 - 14.09.2009 року, тому пеня нараховується починаючи з 07.04.2009 року та 15.09.2009 року відповідно.

Розмір пені становить:

87 534, 76 грн. * 24% * 69 (з 07.04.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 3 971, 44 грн.

87 534, 76 грн. * 22% * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 3 060, 12 грн.

87 534, 76 грн. * 20,5% * 53 (з 12.08.2009 року по 03.10.2009 року) / 365 = 2 605, 66 грн.

75 065, 32 грн. * 20,5% * 180 (з 15.09.2009 року по 13.03.2010 року) / 365 = 7 588, 80 грн.

Таким чином, загальний розмір пені становить 17 226, 02 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4 913, 73 грн. та збитки від інфляції у розмірі 11 928, 16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних:

87 534, 76 грн. * 3% * 442 (з 07.04.2009 року по 22.06.2010 року) / 365 = 3 180, 03 грн.

75 065, 32 грн. * 3% * 281 (з 15.09.2009 року по 22.06.2010 року) / 365 = 1 733, 70 грн.

Отже, загальний розмір 3% річних становить 4 913, 73 грн. та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції складає:

87 534, 76 грн. * 108,37% (зведений індекс інфляції з травня 2009 року по липень 2010 року) -87 534, 76 грн. = 7 326, 66 грн.

75 065, 32 грн. * 106,13% (зведений індекс інфляції з жовтня 2009 року по липень 2010 року) -75 065, 32 грн. = 4 601, 50 грн.

Таким чином, збитки від інфляції становлять 11 928, 16 грн. та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути предмет лізингу -техніку передану відповідно до акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 06.04.2007 року № 3.

Частиною 1 ст. 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 7 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу -повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів повернення предмету лізингу суд не надав.

Беручи до уваги, що договір фінансового лізингу № 10-07-169 сфл від 30.03.2007 року був розірваний 15.09.2009 року, суд задовольняє вимогу позивача про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 785, 806 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна»(03022, м. Київ, пров. Охтирський, 3; код ЄДРПОУ 34716126), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а; код ЄДРПОУ 25979249) заборгованість у розмірі 162 600 (сто шістдесят дві тисячі шістсот) грн. 08 коп., пеню у сумі 17 226 (сімнадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 03 коп., 3% річних у розмірі 4 913 (чотири тисячі дев'ятсот тринадцять) грн. 73 коп., збитки від інфляції у сумі 11 928 (одинадцять тисяч дев'ятсот двадцять вісім) грн. 16 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 966 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят шість) грн. 67 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Хімкомплект-Сервіс Україна»(03022, м. Київ, пров. Охтирський, 3; код ЄДРПОУ 34716126) повернути Відкритому акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а; код ЄДРПОУ 25979249) зернозбиральні комбайни КЗС-9-1 «Славутич», зав. № 811, 813 у кількості 2 штуки передані на підставі акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки № 3 від 06.04.2007 року.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Дідиченко М.А.

Дата підписання 09.02.2010 року

Попередній документ
13725310
Наступний документ
13725315
Інформація про рішення:
№ рішення: 13725311
№ справи: 27/409
Дата рішення: 01.02.2011
Дата публікації: 15.02.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію