ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 12/10009.02.11
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг»
До Підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби
Головного управління юстиції у м. Києві
Боржник Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва
Про скарга на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління
юстиції у м. Києві
Суддя В.В. Палій
Представники:
Від скаржника Гамей В.В.- предст. (дов. від 10.01.2011р.)
Від ВДВС не з'явився
Від боржника Купельський О.М.- предст. (дов. від 21.01.2010р.)
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.02.2000р. №12/100 позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Радянському районі м. Києва в п'ятиденний термін, з дня отримання рішення, надати до Державного казначейства Радянського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг»за серпень у сумі 1 844 468,00грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
25.02.2000р. на виконання рішення видано наказ.
На виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 15.09.2004р. №12/100 видано дублікат наказу у справі №12/100 від 25.02.2000р., замінено боржника у справі №12/100 (ДПІ у Радянському районі м. Києва) правонаступником -ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
26.01.2011р. судом одержано скаргу від Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг»на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві. Заявник в своїй скарзі просить суд скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 17.12.2010р. про закінчення виконавчого провадження (ВП №4656202). Скарга мотивована тим, що виконавче провадження по примусовому виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2004р. №12/100 закрито, на підставі наданої боржником до Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві копії висновку №9098/10/19-223 від 10.12.2010р. про повернення бюджетної заборгованості за серпень, вересень 1999 року. Однак, скаржник зазначає, що висновок №9098/10/19-223 від 10.12.2010р. не відповідає вимогам законодавства, зокрема, Наказу ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (в редакції від 21.05.2001р.) та встановленій Додатком №2 до Наказу формі, а саме: висновок складено у довільній формі та не містить інформації про рахунки платника податку (стягувача), на які мають бути перераховані суми відшкодування бюджетної заборгованості. Натомість, скаржник зазначає, що станом на 24.01.2011р. бюджетну заборгованість за серпень, вересень 1999 року, а також нараховані на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення протягом строку її дії, включаючи день погашення, стягувачу (скаржнику) не повернуто боржником.
За наведених обставин, ухвалою від 31.01.2011р. скарга на дії Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві призначена до судового розгляду на 09.02.2011р. за участю стягувача, боржника та органу виконавчої служби.
Представник стягувача у судовому засіданні підтримав подану скаргу у повному обсязі.
Представник боржника заперечив проти задоволення скарги, посилаючись на те, що надання висновку до Відділу державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва було виконано відповідно до вимог наказу - дублікату Господарського суду міста Києва №12/100 та відповідно до заявлених позовних вимог, в яких не зазначалось інформації про рахунки платника податку, на які мають бути перераховані суми відшкодування бюджетної заборгованості. Тобто, винесена державним виконавцем постанова про закінчення виконавчого провадження відповідає нормам чинного законодавства.
Представник виконавчої служби у судове засідання 09.02.2011р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, що не є перешкодою для розгляду скарги.
Проаналізувавши подану скаргу та пояснення представників сторін, представника Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві, суд приходить до висновку про правомірність поданої скарги, відповідно, задовольняє подану скаргу частково, з огляду на наступне.
17.12.2010р. головним державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №12/100 від 15.09.2004р. про зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва надати до Державного казначейства Шевченківського району м. Києва висновок про повернення бюджетної заборгованості ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг»за серпень у сумі 1 844 468,00грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00грн. і нарахувати на суму бюджетної заборгованості проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Постанова мотивована посиланням на п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, відповідно до повідомлення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.12.2010р. №7430/9/10-249 рішення суду згідно вищезазначеного виконавчого документа виконано, про що надано копію відповідного висновку, поданого до ВДК у Шевченківському районі м. Києва 10.12.2010р.
Зазначена копія постанови направлена скаржнику, як стороні виконавчого провадження, 14.01.2011р. (поштовий штемпель на конверті).
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Таким чином, після одержання копії вказаної постанови (тобто, після того, як скаржнику стало відомо про оскаржувану дію), строк для звернення із скаргою до суду скаржником не пропущений, оскільки згідно поштового штемпеля на конверті датою прийняття кореспонденції від скаржника поштовим відділенням до пересилання є 24.01.2011р.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у випадку, фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом.
Державний виконавець в оскаржуваній постанові зазначив, що відповідно до повідомлення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 10.12.2010р. №7430/9/10-249 рішення суду згідно вищезазначеного виконавчого документа виконано, про що надано копію відповідного висновку, поданого до ВДК у Шевченківському районі м. Києва 10.12.2010р.
До скарги додано копію висновку про повернення бюджетної заборгованості за серпень, вересень 1999р., який направлений ДПІ у Шевченківському районі м. Києва до Відділу державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва. Так, у висновку, зазначено про необхідність повернення бюджетної заборгованості Товариству з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг»(м. Київ, вул. Щербакова, 42/44, кв. 62).
Скаржник вважає, що висновок №9098/10/19-223 від 10.12.2010р. не відповідає вимогам законодавства, зокрема, Наказу ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997р. №209/72 (в редакції від 21.05.2001р.) та встановленій Додатком №2 до Наказу формі, а саме: висновок складено у довільній формі та не містить інформації про рахунки платника податку (стягувача), на які мають бути перераховані суми відшкодування бюджетної заборгованості. Дана обставина позбавляє можливості Відділ державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва перерахувати кошти із відшкодування бюджетної заборгованості на рахунок стягувача.
Станом на час звернення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва із висновком до Відділу державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва (дата реєстрації висновку -10.12.2010р.), діяв Наказ Державної податкової адміністрації/Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997, № 209/72 "Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість" (втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 20 грудня 2010 року N 960/495), відповідно до якого відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду (п. 4.1). На підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п'яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду (п. 4.3).
Як вбачається із форми, наведеної у Додатку №2 до вказаного Наказу, у висновку підлягає зазначенню індивідуальний податковий номер, ідентифікаційний код та назва платника податку, а також рахунок платника, бюджетний рахунок.
Всупереч наведеному, у висновку №9098/10/19-223 від 10.12.2010р., що викладений у довільній формі, не зазначено індивідуальний податковий номер, ідентифікаційний код платника податку (стягувача), рахунок платника, бюджетний рахунок. Тобто, Відділ державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва позбавлений можливості перерахувати кошти на рахунок платника, інформація про який у висновку відсутня. Доказом того, що кошти на рахунок стягувача станом на 09.02.2011р. не надійшли є довідка за підписом арбітражного керуючого -ліквідатора стягувача.
Таким чином, зазначений висновок не спрямований на забезпечення реального повернення бюджетної заборгованості ТОВ «ТОП-Сервіс-Трейдінг»за серпень у сумі 1 844 468,00грн. та за вересень 1999р. у сумі 1 731 262,00грн. і процентів на рівні 120 відсотків від облікової ставки НБУ, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
У зв'язку з наведеним, а саме, за відсутності доказів оформлення висновку ДПІ у Шевченківському районі м. Києва у відповідності до вимог Наказу Державної податкової адміністрації/Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997, № 209/72 "Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість" із зазначенням всіх належних реквізитів для здійснення відшкодування бюджетної заборгованості, відсутні підстави вважати, що за виконавчим документом №12/100 рішення суду є таким, що фактично повністю виконано. Таким чином, підстави для винесення постанови від 17.12.2010р. про закінчення виконавчого провадження (ВП №4656202) станом на час її винесення, відсутні.
Посилання боржника на те, що надання висновку до Відділу державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва було виконано відповідно до вимог наказу - дублікату Господарського суду міста Києва №12/100 та відповідно до заявлених позовних вимог, в яких не зазначалось інформації про рахунки платника податку, на які мають бути перераховані суми відшкодування бюджетної заборгованості, суд відхиляє, оскільки у наказі-дублікаті від 15.09.2004р. №12/100 зазначений рахунок стягувача - платника податку, на який має бути перерахована сума відшкодування бюджетної заборгованості, код ЄДРПОУ останнього.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження»якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачеві визнана судом незаконною чи скасована начальником або керівником вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню у 3-денний строк з дня отримання ухвали суду, постанови начальника або керівника вищестоящого органу державної виконавчої служби, начальника відповідного органу державної виконавчої служби.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. №04-5/365 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд визнає доводи скаржника обґрунтованими, відповідно визнає недійсною постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 17.12.2010р. про закінчення виконавчого провадження (ВП №4656202).
В частині поданої скарги про зобов'язання Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №4656202, суд вважає дану вимогу безпідставною станом на час розгляду скарги, оскільки строк для відновлення виконавчого провадження в силу вимог ст. 41 Закону, не настав, відповідно, не пропущений (3-денний строк з дня отримання ухвали суду). Таким чином, відсутні підстави вважати, що станом на час винесення даної ухвали Підрозділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві ухиляється від вчинення дій із відновлення виконавчого провадження №4656202.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -
1. Задовольнити скаргу (вих. від 24.01.2011р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг» на постанову державного виконавця частково.
2. Визнати недійсною постанову Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві від 17.12.2010р. про закінчення виконавчого провадження (ВП №4656202).
3. В частині вимоги про зобов'язання Підрозділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження №4656202, скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОП-Сервіс-Трейдінг», відхилити.
Ухвала може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя В.В. Палій