про відмову у задволенні у клопотання
05 червня 2026 рокуСправа № 495/923/26
Номер провадження 1-кс/495/1063/2026
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника власника майна адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білгород-Дністровському клопотання представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні в рамках кримінального провадження №12026162240000175 від 07.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України,
встановив:
03.06.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області надійшло клопотання представника ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні в рамках кримінального провадження №12026162240000175 від 07.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Білгород-Дністровського міьскрайонного суду Одеської області від 16 березня 2026 року по справі № 495/923/26, номер провадження 1-кс/495/593/2026 накладено арешт на траснпортний засіб MERCEDES-BENZ G 350 з номером кузову НОМЕР_1 , належний на праві власності заявнику в частині позбавлення останнього права на відчуження транспортного засобу. Так само власнику ОСОБА_5 визначено обовязок на першу вимогу слідчого надати вказаний тарнспортний засіб для проведення слідчих дій.
Підставою накладення арешту судом було визначено - необхідність використання транспортного засобу, як доказу у кримінальному провадженні.
З моменту накладення арешту, майже три місяці потому, заявник справно виконував вищевказану ухвалу суду, не позбавлявши слідчого можливості оглядати транспортний засіб, використовувати його у слідчих діях, тощо.
Відносно вказаного транспортного засобу не прийнято додаткових обтяжуючих процесулаьних рішень, пов'язаних із необхідністю його арешту, таких як проведення експертиз, досліджень, тощо.
Відносно власника транспортного засобу так само не прийнято жодних рішень, щодо визначення його процесуального статусу - свідка, підозрюваного, тощо.
Наразі транспортний засіб належний заявнику знаходиться у його користуванні та вільному володінні, при цьому жодних обмежень у користуванні ані слідчим ані судом, щодо вказаного транспортного . засобу не встановлено. Транспортний засіб не пошкоджений, не знищений та перероблений або іншим чином не змінено його технічні та фізичні властивості.
Представник власник майна адвокат ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти скасування арешту в частині заборони відчуження на транспортний засіб, зауважив на необхідності збереження арешту в частині заборон відчуження на вказаний транспортний засіб з огляду на статус майна - речовий доказ, необхідність проведення слідчо-розшукових заходів в межах кримінального провадження із вказаним ТЗ.
Слідчий суддя, дослідивши надані документи та матеріали, якими заявник обґрунтовує доводи клопотання, приходить до наступного.
Частиною 3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Частиною 2 ст.170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026162240000175 від 07.02.2026 здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Порядок скасування арешту майна визначений ст.174 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні власник майна вказує на те, що відпала необхідність у подальшому застосуванні арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
Постановою слідчого від 13.03.2026 зазначене майно визнане речовим доказом у кримінальному провадженні №12026162240000175 від 07.02.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
Правовою підставою арешту майна було те, що воно є речовим доказом у кримінальному провадженні і зберегло на собі сліди кримінального правопорушення. Слідчим суддею встановлено, що транспортний засіб є засобом вчинення кримінального правопорушення. Це майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Отже, в межах розгляду цього клопотання встановлено обґрунтованість накладеного арешту та наявність підстав для його подальшого застосування.
При цьому, слідчий суддя керується тим, що досудове розслідування триває, наявна потреба у збереженні речових доказів.
Таким чином, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання в права власника автомобіля, як арешт майна у частині заборони його відчуження, а скасування такого арешту, не буде сприяти забезпеченню проведення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування, дотримання розумних строків в ході прийняття процесуальних рішень та під час виконання процесуальних дій.
Аналізуючи зазначене вище в сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні даного клопотання.
Керуючись ст. 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
у задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 08.06.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1