Справа № 174/629/26
п/с 2/174/465/2026
08 червня 2026 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Ілюшик І.А.,
за участю: секретаря - Троцько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі - ТОВ «Новий Колектор») звернулося до Вільногірського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
В обґрунтування позову зазначено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (далі - ТОВ «Селфі кредит») та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26.11.2025, згідно з яким, відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2188488 від 26.03.2025 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .
Між ТОВ «Селфі кредит», правонаступником якого є ТОВ «Новий Колектор» та ОСОБА_1 26.03.2025 укладено Кредитний договір № 2188488, відповідно до умов якого, позичальнику надано кредит у розмірі 30 700,00 грн, строком на 360 днів, з фіксованою процентною ставкою та зі сплатою штрафу, у разі невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов'язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.
Кредитор виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, шляхом перерахування коштів на платіжний засіб споживача № НОМЕР_1 . В свою чергу позичальник свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 105 607,95 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту становить 30 699,95 грн та за відсотками - 59 558,00 грн, штраф - 15 350,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість теред ТОВ «Новий Колектор» за кредитним договором № 2188488 в розмірі 105 607,95 грн, що змусило позивача звернутися до суду із вказаним позовом, яким він просив суд стягнути із відповідача дану заборгованість та, понесені у зв'язку з цим, судові витрати.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 08.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, частково задовольнивши клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, сторонам роз'яснені їх процесуальні права та обов'язки.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечують.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, тому суд, відповідно до ст. 280-281 ЦПК України, вирішує справу у заочному порядку за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що 26.03.2025 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором К665 підписав з ТОВ «Селфі кредит» Договір № 2188488 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» та, відповідно до умов якого, від з ТОВ «Селфі Кредит» отримав кредит в розмірі 30 700,00 грн, строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 1 % в день за весь строк користування кредитом. Окрім цього, 26.03.2025 ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором К665 підписав Графік платежів (Додаток № 1 до договору) та Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (Додаток № 2 до договору) (а.с. 8-15).
На підтвердження факту погодження між сторонами умов кредитування та видачі кредитних коштів, позивачем також надано LOG-файл укладення електронного договору, Паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який підписано ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е672 та Довідку про ідентифікацію (а.с. 16-19).
Також, факт перерахування 26.03.2025 грошових коштів від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 30 700,00 грн на карту НОМЕР_2 , підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» за вих. № 20251126-2538 від 27.11.2025 (а.с. 20).
В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустив прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 2188488 від 26.11.2025 та, станом на 26.11.2025, становить 105 607,95 грн з яких: 30 699,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 59 558,00 грн - сума заборгованості за відсотками; 15 350,00 - штраф (а.с. 21-23).
26.11.2025 між ТОВ «Селфі кредит» (клієнт) та ТОВ «Новий Колектор» (фактор) укладено договір факторингу № 261125/1, у відповідності до умов якого, клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором. Відповідно до реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 26.11.2025 № 261125/1, ТОВ «Новий Колектор» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 на суму 105 607,95 грн, з яких: 30 699,95 грн - сума простроченого основного боргу за кредитом; 59 558,00 грн - сума прострочених відсотків; 15 350,00 грн - сума штрафних санкцій (а.с. 24-37).
За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Доказів належного виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором № 2188488від 26.03.2025 матеріали справи не містять, ТОВ «Новий Колектор» набуло право вимоги за кредитним договором. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 105 607,95 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту становить 30 699,95 грн та за відсотками - 59 558,00 грн, штраф - 15 350,00 грн.
Однак, спірні правовідносини виникли з підстав, пов'язаних з наданням кредиту, а тому, відповідач звільняється від відповідальності, про яку йдеться у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, тобто дотепер. Тому, з ОСОБА_1 не підлягає стягненню штраф в сумі 15 350,00 грн, а відтак, позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 90 257,00 грн, яка складається з: 30 699,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 59 558,00 грн - сума заборгованості за відсотками, у задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору в сумі 2 275,40 грн (а.с. 1) пропроційно до задоволеної частини позовних вимог. В іншій частині віднести на рахунок позивача.
Щодо витрат, понесених позивачем внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 226,98 грн (а.с. 38), то відповідний обов'язок сторони надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів передбачено ч. 1 ст. 177 ЦПК України, тому підстав для стягнення їх з відповідача згідно положень ст. 141 ЦПК України судом не вбачається.
Керуючись ст. 10, 76-81, 133, 141, 263-265, 273, 280, 345 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601, заборгованість за Кредитним договором № 2188488 від 26.03.2025 в розмірі 90 257(дев'яносто тисяч двісті п'ятдесят сім) грн. 95 коп., з яких: 30 699,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 59 558,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
У задоволенні позову в іншій частині, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», ЄДРПОУ: 43170298, адреса: 01133, м. Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, буд. 13, оф. 601 суму судового збору у розмірі 2 275,40 грн.
В іншій частині віднести на рахунок позивача.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Вільногірського міського суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя І.А.Ілюшик