05 червня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2680/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю за рішенням суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,-
У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії) за період з 25.02.2022 по 26.07.2022 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 25.02.2022 по 26.07.2022 включно грошове забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з визначенням їх розміру, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44. Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_3 щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі, але не виключно, щомісячних та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), грошову допомогу на оздоровлення за 2022 рік, з 09.10.2022 по 19.05.2023 включно без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_3 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 09.10.2022 по 19.05.2023 включно грошове забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії, допомогу на оздоровлення за 2022 рік з визначенням їх розміру, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
11.02.2026 рішення суду набрало законної сили.
25.05.2026 представник позивача, в порядку статті 382 КАС України, звернувся до суду із заявою, у якій просить:
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №340/2680/25 та долучити документи, що підтверджують обставини в ньому (правильний розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 25.02.2022 по 26.07.2022 та копію заявки на фінансування виконання даного рішення): щодо перерахунку грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії з визначенням їх розміру, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 протягом 15 календарних днів надати звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №340/2680/25 та долучити документи, що підтверджують обставини в ньому (правильний розрахунок перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.10.2022 по 19.05.2023 та копію заявки на фінансування виконання даного рішення): щодо перерахунку грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) премії, допомогу на оздоровлення за 2022 рік з визначенням їх розміру, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023 (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифни коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням виплачених сум та одночасною компенсацією сум Документ сформований в системі «Електронний суд» 22.05.2026 8 податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В обґрунтування поданої зазначає, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №340/2680/25 Військова частина НОМЕР_1 та Військова частина НОМЕР_3 здійснили нарахування та виплату коштів на виконання судового рішення, проте базові показники грошового забезпечення були розраховані невірно. Зокрема, відповідачами не враховано обов'язкову вимогу щодо визначення посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника, який не може бути меншим ніж 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня відповідного календарного року. Таким чином, судове рішення залишається невиконаним як в частині проведення правильного нарахування, так і в частині виплати належних сум у повному обсязі.
Ухвалою суду від 26.05.2026 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №340/2680/25 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
29.05.2026 Військова частина НОМЕР_1 подала суду заяву, у якій зазначає, що військовою частиною НОМЕР_1 рішення по справі №340/2680/25 виконано в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією №2066 від 22.05.2026.
Також, 01.06.2026 представник Військової частини НОМЕР_3 подав суду заперечення на заяву про встановлення судового контролю на виконання рішення суду. Вказує, що позивачу на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2025, військовою частиною виплачено грошові кошти у сумі 87290,28 грн.
03.06.2026 представник позивача надав додаткові пояснення, у яких просив не приймати пояснення Військової частини НОМЕР_3 та Військової частини НОМЕР_1 щодо виконання рішення суду.
Розглянувши подану заявником заяву, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частиною 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Частинами 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII) встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, частиною першою статті 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення. Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами (вказані висновки щодо застосування положень статті 382 КАС України викладені у постанові Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а).
Отже, правовою підставою для зобов'язання відповідачів подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Відповідна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18, постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2022 у справі №826/9960/15.
Як встановлено судом, Військова частина НОМЕР_3 на виконання рішення суду у справі № 340/2680/25 здійснила перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення на суму 87290,28 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1547 від 29.04.2026. Військова частина НОМЕР_1 також перерахувала та виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25.02.2022 по 26.07.2022 у розмірі 17193,69 грн.
Наведені обставини безперечно свідчать про те, що відповідачами вчинено реальні, активні та добросовісні дії, спрямовані на добровільне виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи необхідність встановлення судового контролю, представник позивача посилається на те, що проведені відповідачами арифметичні обрахунки грошового забезпечення є помилковими через невірне застосування базових показників.
Проте, висловлюючи заперечення проти наданих відповідачами розрахунків, заявник не надав суду жодного контррозрахунку чи альтернативного арифметичного обґрунтування на підтвердження своїх доводів.
Суд також звертає увагу, що примусове виконання судових рішень є окремою стадією судочинства, яка детально регламентована Законом України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону №1404-VIII).
Приписами статті 63 Закону №1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Звертаючись до суду, позивач до заяви про встановлення судового контролю не надав доказів направлення виконавчого листа до примусового виконання до відповідного органу Державної виконавчої служби, що свідчить про невикористання та не вичерпання ним загального, встановленого законом порядку реалізації судового рішення.
Між тим, за змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №802/357/17-а звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Втім, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18, від 04.03.2020 у справі №539/3406/17, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
Оцінюючи наведені обставини, суд зазначає, що інститут судового контролю є винятковим заходом, який застосовується у разі наявності об'єктивних підстав вважати, що без такого контролю судове рішення залишитися невиконаним, або його виконання потребуватиме надмірних зусиль.
Натомість у даному випадку судом не встановлено обставин, які б свідчили, що за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Крім того, позивачем не надано доказів вичерпання загального порядку примусового виконання судового рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження", а також доказів того, що такий порядок не дав належного результату.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви та встановлення судового контролю.
На підставі вищевикладеного та керуючись положеннями статей 243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК