про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
05 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2682/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву представника третьої особи Криворучко Лариси Сергіївни про відвід головуючого судді Микуляка П.П. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Фермерське господарство "Озеро", Виноградівська міська рада, Виробничий кооператив «Геліос» про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи: Фермерське господарство "Озеро", Виноградівська міська рада про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про перехід до загального позовного провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 червня 2026 року задоволено клопотання представника Міністерства юстиції України про залучення третьої особи.
03 червня 2026 року представником позивача подано до суду заяву про відвід судді Микуляк П.П..
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 червня 2026 року (суддя - Микуляк П.П.) заяву позивача про відвід головуючому судді Микуляк П.П. у справі №260/2682/26 визнано необгрунтованою та передано для вирішення питання про відвід судді в порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.06.2026 року, суддею з розгляду заяви про відвід судді Микуляк П.П. визначено суддю Закарпатського окружного адміністративного суду Дору Ю.Ю.
Згідно ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч. 8 ст. 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до ч. 11 ст. 40 КАС України вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Перевіривши доводи, наведені представником позивача на обґрунтування заяви про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені ст. 36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі:
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого ст.31 цього Кодексу.
Так, метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (іі) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
При цьому Європейський суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об'єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі "Білуха проти України").
Відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на подану заяву та доводи вказані у ній, суд вказує про відсутність будь-яких обставин, які б вказували на обставини, які виключають можливість участі судді у розгляді цієї справи, або ж свідчили про можливість упередженого ставлення головуючим суддею до розгляду даної справи.
Підставою для відводу судді Микуляка П.П. заявниця вказала те, що суддею Микуляком П.П. порушено вимоги законодавства щодо несумісництва судді, оскільки такий є діючим адвокатом, що було підставою для подання скарги від 26.12.2023 року щодо судді Микуляка П.П. до ВРП та була низка судових процесів щодо батька судді ОСОБА_2 та судді у відставці з 2016 року в тому числі за участі ВС та ВПВС, а отже у заявниці наявні сумніви щодо неупередженості судді Микуляка П.П. при розгляді даної справи.
З аналогічних підстав ухвалою ЗОАС від 16.02.2026 року у справі 260/6699/24 задоволено заяву про самовідвід судді Микуляка П.П. у справі 269/6699/24.
Проте, суд зазначає, що заявниця не надала доказів про порушення суддею Микуляком П.П. вимог щодо несумісництва та необєктивності чи неупередженості у розгляді даної справи.
Отже, суд вказує, що зазначена причина представником третьої особи, відповідно до положень ч. 4 ст. 36 КАС України, не може бути підставою для відводу.
У зв'язку з наведеним суд вважає подану позивачем заяву про відвід судді необґрунтованою.
Враховуючи вищенаведене, доводи про упередженість або не об'єктивність судді Микуляк П.П. по відношенню до розгляду даної справи мають характер припущень та наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, обґрунтованих підстав упередженості головуючого судді заявником не вказано, а судом не встановлено, відтак заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
У задоволенні заяви представника третьої особи Криворучко Лариси Сергіївни про відвід головуючого судді Микуляка П.П. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи: Фермерське господарство "Озеро", Виноградівська міська рада, Виробничий кооператив «Геліос» про визнання протиправним та скасування наказу і зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Ю.Ю.Дору