79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
22 грудня 2010 р. № 2а-3031/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд,
у складі:
головуючого-судді Ланкевича А.З.
за участі секретаря Гіщинської С.Я.
та представників
позивача Левітана О.В.
відповідача Савченка П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриф Фонд»до Державної податкової інспекції в Галицькому районі м.Львова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
встановив :
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 лютого 2010 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова задоволено частково, постанову господарського суду Львівської області від 19 вересня 2006 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26 грудня 2006 року -скасовано та направлено справу на новий розгляд в суд першої інстанції.
Згідно ч.5 ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №№0006642320/2, 0006652320/2, 00000123320/2, винесені відповідачем.
Посилається на те, що відповідач на підставі Акту перевірки від 25 листопада 2005 року виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Вважає, що такі податкові повідомлення-рішення є необгрунтованими та сформованими всупереч вимогам законодавства. Повідомляє, що донарахування за повідомленням-рішенням від 26 квітня 2006 року №0006642320/2 відбулось на підставі висновків про завищення валових витрат у зв'язку з нібито некоректним застосуванням норм авторського права та начебто заниження валового доходу за господарською операцією з ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім». Стверджує, що відповідач безпідставно наполягає на потребі наявності висновку формальної експертизи заявки на знаки для товарів і послуг, рішення на реєстрацію договору стосовно прав авторів цих знаків та свідоцтво на знаки як передумови включення виплат по авторським договорам до валових витрат, однак об'єкти що використовувалися позивачем для виробництва продукції є малюнками, які охороняються нормами авторського права, а не товарними знаками, а відтак не потребують таких передумов. Щодо господарської операції позивача з ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім», повідомляє, що відповідно до рахунку №306 від 20 жовтня 2004 року платіжним дорученням №147 від 20 жовтня 2004 року позивачу перераховано 150 000 грн. з призначенням платежу «за фольгу поліграфічну», але фактично товар не було поставлено, а відтак позивачем повернуто усю отриману ним суму -150 000 грн. платіжним дорученням від 21 жовтня 2004 року №878. Зазначає, що донарахування ПДВ за повідомленням-рішенням від 26 квітня 2006 року №0006642320/2 є похідними від донарахувань валового доходу за господарською операцією позивача з ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім», а відповідно також необгрунтованими. Крім цього вказував на те, що донарахування податку на прибуток за повідомленням-рішенням від 26 квітня 2006 року №0000012320/2 не має жодних обгрунтувань.
Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що позивачем отримано від ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»150 000 грн., однак до валового доходу включено лише суму 73 383, 58 грн., в тому чмслі ПДВ, а належало включити 101 968, 80 грн. Крім цього вказує на те, що виплачені позивачем роялті, не підтверджені первинними документами, які б дозволили віднести ці витрати до валових, зокрема вказував на відсутність документів, що підтверджують право контрагентів надавати позивачу в користування об'єкти інтелектуальної власності. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Актах перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просить їх задоволити, посилається на підстави викладені в позовній заяві та додаткових поясненнях.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в запереченні на позовну заяву.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Контролюючим органом -відповідачем було проведено виїзну планову документальну перевірку позивача з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 30 червня 2005 року, про що складено Акт №475/23-031/30052063 від 25 листопада 2005 року.
Висновками зазначеного Акта перевірки, зокрема встановлено: порушення п.п7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено ПДВ за жовтень 2004 року на суму 4 764, 20 грн.; порушення п.1.30 ст.30, п.п.5.2.1, п.п.5.3.1 п.5.3, п.п.5.4.2 п.5.4 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за IV квартал 2004 року на 75 505 грн., за ІІ квартал 2005 року на 59 250 грн.
У п.3.1.1 «Валовий дохід»Акту перевірки зазначено, що при перевірці ж/о по б/р 31.1, 36.1 позивача у 4 кварталі 2004 року встановлено, що позивачем отримано від ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»150 000 грн. в тому числі податок на додану вартість -Дт.31.1 Кт 36.1 (платіжне доручення від 20.10.2004 року, призначення платежу -за фольгу, згідно рахунку 306 від 20.10.2004 року ж/о по б/р 31.1). Фактично відвантажено у 4 кварталі 2004 року ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»товар на суму 73 383, 58 грн. в тому числі податок на додану вартість -Дт 36.1 (ж/о по б/р) 36.1 по конрагенту ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»). Дебетове сальдо по ж/о 36.1 в частині контрагента ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»станом на 01 жовтня 2004 року -48 031, 20 грн. в тому числі податок на додану вартість. Кредитове сальдо по ж/о 36 станом на 01.01.2005 року в частині контрагента ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»становить 28 585, 22 грн. в тому числі податок на додану вартість. Однак до складу валового доходу за 4 квартал 2004 року по розрахунку з ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»включено лише 73 383, 58 грн. в тому числі податок на додану вартість, а належало включити 101 968, 80 грн., чим надумку відповідача порушено п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
В п.3.1.2 «Валові витрати»Акту перевірки зазначено, що в порушення п.1.30 ст.1, п.п.5.2.1 п.п.5.3.9, п.п.5.4.2 п.5.2, п.5.3, п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати у 4 кварталі 2004 року -278 200 грн., в тому числі 23 700 грн. -сума роялті нарахована п.Петровій А.О. за використання авторського твору «малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції упаковка для коньяку «Чайка», «Ювілейний»«Аркадія»; 41 200 грн. -сума роялті нарахована ОСОБА_4 за використання авторського твору -пакет сувенірний; у 2 кварталі 2005 року -270 000 грн. - сума роялті нарахована ОСОБА_3 за використання авторського твору «малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції «упаковка для коньяку «Чайка», «Ювілейний»«Аркадія»; 41 200 грн. -сума роялті нарахована п.Бойко М.К. за використання авторського твору -пакет сувенірний; у 2 кварталі 2005 року -270 000 грн. -сума роялті, нарахована ОСОБА_3 за використання авторського твору «малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції етикеток для вин «Масандра».
У п.3.1.5 «Податок на додану вартість»Акту перевірки зазначено, що в порушення п.п7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем, не включено до податкового зобов'язання в жовтні 2004 року 4 764, 20 грн. - податок на додану вартість з вартості отриманих коштів 28 585, 22 грн. в тому чмслі податок на додану вартість від ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»за фольгу поліграфічну згідно розрахунку 306 від 20.10.2004 року.
На підставі вищенаведеного Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення від 18 лютого 2006 року: №00006642320/1/3963, яким позивачу визначено зобов'язання з податку на прибуток в сумі 134 775 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 42 052 грн.; №0006652320/1/3962, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4 764, 20 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 2 382, 10 грн.
В порядку процедури адміністративного узгодження зазначених вище податкових зобов'язань, на підставі рішення Державної податкової інспекції у м.Львові №6976/25-0 від 26 квітня 2006 року, прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №00006642320/2, №0006652320/2 у яких суми зобов'язань залишились незмінними, а крім того прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №00000123320/2, яким донараховано суму податку на прибуток в розмірі 8 250 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 1 650 грн.
Відповідно до авторського договору №1 від 26 травня 2004 року ОСОБА_4, який є автором та власником майнових прав на твір образотворчого мистецтва (далі «Ліцензіар») з однієї сторони та ТзОВ «Гриф фонд»(далі «Ліцензіат») уклали даний договір, згідно якого Ліцензіар надає Ліцензіату на строк дії цього договору та за винагороду, яка сплачується Ліцензіару, невиключну ліцензію на використання твору (малюнки для оформлення промислової продукції), володільцем авторського права на який є Ліцензіар.
Згідно п.5 вищезазначеного договору за використання твору Ліцензіат виплачує Ліцензіару щомісячні платежі -роялті, вартість яких встановлюється у додатковій угоді.
Додатковою угодою №1 до авторського договору №1 від 26 травня 2004 року визначено, що розмір виплати винагороди за листопад становить 46 641, 65 грн.
У п.2.1 авторського договору №2 про надання невиключної ліцензії на використання твору від 24 червня 2004 року укладеного між позивачем (далі «Ліцензіат») та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі «Ліцензіар»), визначено, що Ліцензіар надає Ліцензіату на строк дії цього договору та за винагороду, яка сплачується Ліцензіару, не виключну ліцензію на використання твору (малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції «упаковка для коньяку «Чайка», «Аркадія», «Ювілейний»), володільцем авторського права на який є Ліцензіар.
Відповідно до п.5 вищезазначеного договору за використання твору Ліцензіат виплачує Ліцензіару щомісячні платежі -роялті, вартості, яких встановлюється у додатковій угоді.
Додатковою угодою до авторського договору №2 від 24 червня 2004 року визначено, що Ліцензіат виплачує Ліцензіару платежі-роялті щомісячно до кінця 2004 року на суму 237 000 грн. відповідно до авторського договору від 24 червня 2004 року.
В авторському договорі №3 про надання не виключеної ліцензії на використання твору від 02 серпня 2004 року укладеному між позивачем та підприємницької діяльності ОСОБА_3, у п.2.1 зазначено, що ліцензіар надає Ліцензіату на строк дії цього договору та за винагороду, яка сплачується Ліцензіару, невиключну ліцензію на використання твору (малюнки (графіка) для оформлення етикеток для вин «Массандра»), володільцем авторського права на який є Ліцензіар.
Додатковою угодою до авторського договору №3 від 02 серпня 2004 року визначено, що Ліцензіат виплачує Ліцензіару платежі-роялті щомісячно до кінця 2005 року на суму 500 000 грн. відповідно до авторського договору від 02 серпня 2004 року.
З вищезазначених договорів вбачається, що вони укладені щодо такого об'єкту права інтелектуальної власності, як твір образотворчого мистецтва.
Відповідно до ст.422 Цивільного кодексу України, право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Згідно п.1 ст.437 Цивільного кодексу України, авторське право виникає з моменту створення твору.
Враховуючи викладене при визначені авторських прав слід керуватись Законом України «Про авторські і суміжні права».
Відповідно до п.2 ст.11 вищезазначеного Закону, авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.
Згідно п.5 ст.11 даного Закону суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Згідно Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України №1765 від 27 грудня 2001 року, здійснення реєстрації договорів, які стосуються прав автора на твір, не вимагає реєстрації авторських прав з боку автора.
Таким чином, оскільки законодавством України з авторських прав обов'язкової реєстрації авторських прав для їх виникнення і здійснення не передбачено, то дійсність договору, який стосується використання авторського права, не пов'язана з наявністю реєстрації авторського права.
Слід також зазначити, що договір, який стосується прав автора на твір, повинен відповідати вимогам ст.203 Цивільного кодексу України, а саме із змісту правочину не може суперечити цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Згідно ст.628 вищенаведеного Кодексу, зміст договору складають умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, і умови, що є обов'язковими згідно актам цивільного законодавства.
Умови договору, що стосуються прав автора на твір, які є обов'язковими, зазначені у ст.33 Закону України «Про авторське право та суміжні права».
Слід також взяти до уваги, що за бажанням будь-якої із сторін за договором, така може здійснити державну реєстрацію договору відповідно до Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір, затвердженого постаново Кабінету Міністрів України №1765 від 27 грудня 2001 року.
При цьому Державний департамент, який здійснює реєстрацію договорів, що стосуються прав автора на твір розглядає заявки на відповідність нормам Закону до змісту авторських договорів, але сам Порядок державної реєстрації авторських прав і договорів, що стосуються права автора на твір, не зобов'язує для реєстрації такого договору наявність реєстрації авторського права.
Як вбачається з матеріалів справи, авторські договори №1, рішенням про реєстрацію договору, який стосується права автора на твір від 01 квітня 2005 року №375 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України зареєстровано авторський договір, відповідно до якого виключне право на використання твору образотворчого мистецтва «малюнки для оформлення промислової продукції»ОСОБА_4 передано позивачу.
Рішенням №379 від 06 квітня 2005 року зареєстровано авторський договір №2, відповідно до якого невиключне право на використання твору «малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції «Упаковка для коньяку «Чайка», «Ювілейний», «Аркадія»ОСОБА_5 передано позивачу.
Рішенням №378 від 06 квітня 2005 року зареєстровано авторський договір №3, відповідно до якого невиключне право на використання твору «малюнки (графіка) етикеток для вин «Масандра»ОСОБА_5 передано позивачу.
Щодо кваліфікації об'єктів права інтелектуальної власності, стосовно яких укладено авторські договори №1, №2, №3, як об'єктів авторського права, то це підтверджують свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір: свідоцтво №18205 від 05 жовтня 2006 року та твір «Збірка графічних зображень «Малюнки для офомлення промислової продукції»автора ОСОБА_4; свідоцтво №18203 від 05 жовтня 2006 року на твір збірка графічних творів «Малюнки (графіка) для оформлення поліграфічної продукції: «Упаковка для коньяку «Чайка», «Ювілейний», «Аркадія»автора ОСОБА_5; свідоцтво №18204 від 05 жовтня 2006 на твір збірка графічних зображень «Малюнки (графіка) етикетка для вин «Масандра»автора ОСОБА_5
Таким чином, здійснення державної реєстрації договору, який стосується прав автора на твір, підтверджує його відповідність вимогам ст.203 та ст.628 Цивільного кодексу України.
Крім цього, судом береться до уваги висновок №16688/29 дослідження об'єктів інтелектуальної власності, складений 13 січня 2006 року Одеським науково-дослідним інститутом судових експертиз та лист Державного підприємства «Українське агенство з авторських і суміжних прав»Міністерства освіти і науки України №1083-08 від 03 серпня 2006 року, які підтверджують правову позицію позивача.
Статтею 445 Цивільного кодексу України передбачено, що автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено Кодексом чи законом.
Закон України «Про авторське право та суміжні права»у п.2 ст.33 встановлює, що виплата винагороди авторові є важливою умовою будь-якого авторського договору, без визначення якої договір є нечинним.
Зазначені платежі підпадають під визначення терміну «роялті», наведеному у абзаці 1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Згідно із п.п. 4.1.4 ст.4 цього Закону платежі у вигляді роялті включається до складу валового доходу платника податку, який їх одержує та відповідно до п.п.5.4.2 ст.5 Закону -до складу валових витрат платника податку, який їх сплачує.
Згідно із п.1.30 цього Закону, роялті -платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.
З вищенаведеного вбачається, що виникнення і здійснення авторського права не вимагає обов'язкової державної реєстрації; за бажанням власника авторського права, він може здійснювати таку реєстрацію у будь-який час протягом дії охорони авторських прав, і незалежно від того, оприлюднено чи не оприлюднено твір; винагорода автору твору є роялті, якщо платник здійснює платіж за використання не виключних майнових авторських прав; реєстрація договору не є обов'язковою для чинності договору, але здійснення його реєстрації відповідно до Порядку державної реєстрації авторського права і договорів, що стосуються права автора на твір, одночасно вимагає відповідність такого договору чинному законодавству, і визначає автора твору, оскільки його зазначення є обов'язковою умовою такого договору; здійснення державної реєстрації договору, який стосується прав автора на твір, підтверджує його відповідність вимогам ст.203 і ст.628 Цивільного кодексу України та встановлює автора твору.
Між позивачем і авторами, які здійснили реєстрацію авторських прав укладені договори, що відповідали вимогам ст.ст.32 і 33 Закону України «Про авторське право та суміжні права», отже позивач був зобов'язаний виплатити авторам винагороду, згідно укладених договорів.
У відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платежі у вигляді роялті включаються до складу валових витрат платника податку, який їх сплачує.
На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України 18 лютого 2010 року судом першої інстанції витребовано документи з питань зустрічної податкової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 щодо підтвердження взаєморозрахунків з позивачем.
Так, згідно листа Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м.Одеси №715417117-0128 від 20 лютого 2006 року, вбачається, що фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 направлено два запити з запрошенням з'явитись до СПДІ у Приморському районі м.Одеси, в зв'язку з проведенням зустрічної перевірки з питань взаємовідносин з ТзОВ «Гриф Фонд», по яким вона не прибула; на підставі цього до відділу податкової міліції у Приморському районі м.Одеси УПМ ДПА у Одеській області була направлена службова записка про сприяння у розшуку ФОП ОСОБА_5, по результатам якого та в випадку з'явлення до СДПІ у Приморському районі м.Одеси такої буде проведена позапланова перевірка.
Однак інформація наявна у вищенаведеному листі не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки: ФОП ОСОБА_5 на даний час займається підприємницькою діяльністю, що підтверджуєтся звітами суб'єкта малого підприємництва фізичної особи -платника єдиного податку за 2006-2010 роки, свідоцтвами про сплату єдиного податку за 2004 -2010 роки; ФОП ОСОБА_5 станом на 04 жовтня 2010 року прописана та проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою Дільниці №9 Вих.№922 від 04 жовтня 2010 року, тобто за місцем проживання, зазначеним у Свідоцтві серії НОМЕР_1 про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 10 червня 2004 року; згідно запитів направлених СПДІ в Приморському районі м.Одеси на адресу ФОП ОСОБА_5 вбачається, що таку зобов'язували надати всі документи, пов'язані з отриманням доходу від ТзОВ «Гриф Фонду»та письмове пояснення, а не йшлось про запрошення такої до СДПІ у Приморському районі м.Одеси; згідно листа ДПА в Одеській області від 23 листопада 2010 року №3892/09-0009 вбачається, що слідчим відділом податкової міліції ДПА в Одеській області за період з 10 червня 2004 року по теперішній час кримінальна справа відносно ФОП ОСОБА_5 не порушувалася і в розшук така не оголошувалася.
Крім цього, суми роялті отримані від позивача включені ФОП ОСОБА_3 до звіту суб'єкта малого підприємництва -фізичної особи платника єдиного податку за ІІ квартал 2005 року, поданого нею до ДПІ в Приморському районі м.Одеси.
Враховуючи вищенаведене, позивачем правомірно включено до складу валових витрат у 4 кварталі 2004 року -278 200 грн., а у 2 кварталі 2005 року -270 000 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення №0006642320/2 підлягає до скасування.
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції чинній на час існування спірних правовідносин, валовий дохід включає в себе доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, зокрема доходи від продажу товарів (робіт, послуг).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач 20 жовтня 2004 по платіжному дорученню №137 отримав від ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»платіж в сумі 150 000 грн., в рахунок попередньої оплати за фольгу поліграфічну. Однак отримані кошти в сумі 150 000 грн. наступного дня, а саме 21 жовтня 2004 року платіжним дорученням №878 були повернені ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»у зв'язку з відсутністю в продажі фольги поліграфічної. Вказані платіжні доручення та переписка з цього питання подані позивачем до суду. Таким чином від цієї операції позивач доходу не отримав.
Актом перевірки зафіксовано кредитове сальдо за покупцем ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»станом на 01 січня 2005 року в сумі 28 585, 22 грн. в тому числі ПДВ.
Як вбачається з представлених позивачем документів, кредитове сальдо в сумі 28 585, 22 грн. за ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»рахувалося помилково в зв'язку з неправильним бухгалтерським проведенням. Виправлення помилки по рахунках бухгалтерського обліку підтверджується довідкою про виправлення помилки по бухгалтерському обліку від 27 жовтня 2005 року, картками рахунків №НОМЕР_2 та №НОМЕР_3 контрагентів ЗАТ «Кримський торгово-промисловий дім»за жовтень 2004 року та 4 квартал 2004 року.
З вищенаведеного вбачається, що позивач не занизив валового доходу, оскільки не здійснював продажу товарів, а отримані кошти повернув. Кредитове сальдо зафіксоване актом перевірки, виникло не у зв'язку із здійсненням господарських операцій, а внаслідок помилки в бухгалтерському обліку, що виправлено під час перевірки.
Враховуючи відсутність операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»позивачем не допущено заниження податкового зобов'язання з цього податку, а відтак податкове повідомлення-рішення №0006642320/2 від 26 квітня 2006 року прийнято відповідачем неправомірно і підлягає до скасування.
Щодо податкового повідомлення-рішення №0000012320/2 від 26 квітня 2006 року, донарахування зроблене відповідачем без жодного обґрунтування. З якого розрахунку і на підставі яких даних зроблено таке нарахування відповідачем не представлено, а тому воно також підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задоволити в повному обсязі.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2006 року №№0006642320/2, 0006652320/2, 0000012320/2, винесені Державною податковою інспекцією в Галицькому районі м.Львова.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлено 27 грудня 2010 року.
Головуючий Ланкевич А.З.