79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 лютого 2011 р. Справа № 2а-12559/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд
у складі: головуючого -судді Сакалоша В.М.,
при секретарі судових засідань Дака Т.П.,
за участю представника позивача Ядчишин О.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс лабораторії»про стягнення заборгованості в сумі 27 103,77 грн. -
Львівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс лабораторії»27 103,77 грн., в тому числі адміністративно-господарська санкція за нестворені робочі місця для інвалідів в сумі 25 515,15 грн. та пеня в сумі 1588,62 грн.
Ухвалою суду від 27.12.2010 року відкрито провадження по справі. В судовому засіданні 07.02.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Відповідач явку повноважного представника не забезпечив, хоча був повідомлений про судовий розгляд, заперечень проти позову не надав, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Згідно вимог ч.3 ст.18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року № 875-XII (далі -Закон № 875-XII) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Суб'єкти господарювання самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону. Крім того, використання нормативу робочих місць, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких місце роботи є основним.
Як вбачається із поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становила 19 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0.
При цьому, суд встановив, що норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2009 році для відповідача становив 1 особа.
Враховуючи викладене, відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Відповідно до п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 7 від 31 січня 2007 року роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів за місцем їх державної реєстрації як юридичних осіб або фізичних осіб - підприємців на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Згідно розрахунку суми позову, відповідачу визначено суму адміністративно-господарських санкцій за незайняте робоче місце в сумі 25 515,15 грн. Відповідач не сплатив адміністративно-господарських санкцій у вищевказані строки, у зв'язку з цим позивачем нарахована пеня в сумі 1 588,62 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів становить 27 103,77 грн. і у добровільному порядку ним не сплачена.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).
За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи вище викладене, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, на підставі наявних у справі доказів, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги базуються на законі, обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.
Відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду не надано, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 7-14, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Адміністративний позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лінкс лабораторії»(м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 15, ЗКПО 33894650, МФО 325570, р/р 2500013088 в ЛДО «Райффайзен Банк Аваль») на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (79000, пл. Маланюка, 6, р/р 31213230700002 в ГУДКУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 23949066) кошти в сумі 27 103 (двадцять сім тисяч сто три) грн. 77 (сім десять сім) коп.
3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена в повному обсязі 09.02.2011 року.
Суддя Сакалош В.М.