Справа № 11-cc/824/9176/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер справи: 761/47662/25
24 грудня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 , з яким встановлено відеоконференцзв'язок,
розглянувши у закритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року, -
Цією ухвалою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9 , яке погоджене із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , і продовжено строк тримання під вартою до 11 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5504040 гривень, щодо
ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Дерев'яне Рівненського району Рівненської області, громадянина України, одруженого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Згідно з ухвалою слідчого судді, при вирішенні питання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 зазначених кримінальних правопорушень, необхідність проведення слідчих та процесуальних дій, направлених на завершення досудового розслідування, а також наявні ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і які на момент розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою не зменшилися.
У зв'язку з наведеним слідчий суддя дійшов висновку про неможливість застосування щодо ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, але при цьому з огляду на положення ч. 3 ст. 183 КПК України визнав за необхідне визначити ОСОБА_7 розмір застави в якості альтернативного запобіжного заходу.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_8 подав в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати в частині визначення непомірної застави і постановити нову ухвалу, якою застосувати більш м'який запобіжний захід в частині застави, тобто визначити її у значно меншому розмірі, а саме передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.
Зокрема, автор апеляції стверджує, що під час розгляду клопотання не було доведено, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, як і не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні старшого слідчого.
Крім того, захисник зазначає, що ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, є працівником правоохоронного органу та чудово розуміє відповідальність за порушення покладених на нього обов'язків.
Також апелянт вважає, що слідчим суддею визначено необґрунтований та завідомо непомірний для підозрюваного розмір застави.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні ГСУ СБ України перебуває кримінальне провадження № 12025121010000715, відомості про яке були внесені 14 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
20 серпня 2025 року ОСОБА_7 був затриманий відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.
Того ж числа, тобто 20 серпня 2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
21 серпня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва щодо ОСОБА_7 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18 жовтня 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 гривень.
23 вересня 2025 року ОСОБА_7 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
13 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва було продовжено ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 20 листопада 2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 гривень.
12 листопада 2025 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до шести місяців, тобто до 20 лютого 2026 року включно.
13 листопада 2025 року (клопотання датоване 12 листопада 2025 року) старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6056000 гривень. Це клопотання мотивовано тим, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконати ряд слідчих і процесуальних дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України, та, перебуваючи на волі, може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року клопотання старшого слідчого було задоволено фактично частково і ОСОБА_7 продовжено строк тримання під вартою до 11 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5504040 гривень.
Під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного ОСОБА_7 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання та технічного запису судового засідання, на основі наданих старшим слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні старшого слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 156, ч. 2 ст. 301, ч. 3 ст. 301-1 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_7 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання старшого слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч ствердженням сторони захисту, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер та ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази і обставини, на які посилається старший слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто заявлені у клопотанні старшого слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою не зменшилися. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Таким чином, посилання апелянта на відсутність у провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід визнати безпідставними.
В сукупності із обставинами, які приведені вище, для вирішення справи у відповідності до вимог закону слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_7 а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, в тому числі і ті, на які звернута увага в апеляційній скарзі.
З урахуванням вказаних обставин слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою, при цьому врахувавши, що строк дії ухвали слідчого судді не може перевищувати 60 днів.
Крім того, слідчий суддя, пославшись на положення ч. 4 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, вмотивовано визначив підозрюваному ОСОБА_7 при продовженні строку тримання останнього під вартою і альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5504040 гривень, як то є можливим відповідно до абзацу 2 ч. 5 ст. 182 КПК України. З таким розміром застави, на думку колегії суддів, в даному випадку можливо погодитися, так як він на цьому етапі кримінального провадження є співмірним з існуючими у кримінальному провадженні ризиками та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання старшого слідчого повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вислухав і врахував пояснення всіх учасників судового розгляду, на підставі чого прийняв правильне рішення про необхідність продовжити ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням застави у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5504040 гривень, то доводи сторони захисту про необґрунтованість і незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді є непереконливими.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13 листопада 2025 року, якою фактично частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування ГСУ СБУ ОСОБА_9 , погоджене із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , і продовжено строк тримання під вартою до 11 січня 2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 5504040 гривень, щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
_________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4