Справа № 161/6870/26
Провадження № 2/161/4435/26
29 травня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кихтюка Р.М.,
секретаря - Вегери Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 20.06.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 188599, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 22892,00 грн., які зобов'язалася повернути і сплатити відсотки за користування ними.
10.10.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №188599 від 20.06.2025 р., укладеним між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем, перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».
Відповідно до реєстру прав вимог №3 від 03.12.2025 року за вказаним договором факторингу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37240,84 грн., з яких: 19783,70 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 13457,14 грн. - за відсотками, 800,00 грн. - комісія, 3200,00 грн. - штрафні санкції.
Посилаючись на викладене, просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором в розмірі 34040,84 грн. без врахування штрафних санкцій, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Так, ухвала суду про відкриття провадження у справі з доданою позовною заявою та з додатками була отримана відповідачем 16.04.2026 року, про що свідчить повідомлення Укрпошти про вручення поштового рекомендованого відправлення.
При цьому, відзив на позов відповідачем у визначений в ухвалі суду термін не надано.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Судом з'ясовано, що 20.06.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 188599, за умовами якого відповідач отримала кредитні кошти у розмірі 22892,00 грн., з яких: 19000,36 грн. - кредит, 3891,64 - комісія, які зобов'язалася повернути і сплатити відсотки за користування ними (а.с. ).
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні і в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, інше не встановлено договором або законом.
10.10.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором №188599 від 20.06.2025 р., укладеним між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем, перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (а.с. ).
Оскільки на підставі вказаного договору відбулась заміна первісного кредитора на ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», тому останній вправі заявляти вимоги до відповідача про повернення кредитної заборгованості.
Відповідно до реєстру прав вимог №3 від 03.12.2025 року за вказаним договором факторингу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 37240,84 грн. (а.с. ).
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала зобов'язання та заборгованість не сплатила. Після відступлення товариствами позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунки товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ».
З представленого суду розрахунку вбачається, що у ОСОБА_1 станом на 20.02.2026 року існує заборгованість за кредитним договором № 188599 від 20.06.2025 року в сумі 37240,84 грн., з яких: 19783,70 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 13457,14 грн. - за відсотками, 800,00 грн. - комісія, 3200,00 грн. - штрафні санкції (а.с. ).
Водночас, товариство просить стягнути заборгованість за кредитом в розмірі 34040,84 грн. без врахування штрафних санкцій.
Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч.1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як визначається ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно положень ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України не виконала взяті на себе зобов'язання перед ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 188599 від 20.06.2025 року, а тому прийшов до висновку, що заборгованість за тілом кредиту, відсотками та комісією на загальну суму 34040,84 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
При цьому, до часткового задоволення підлягають вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На виконання вказаних вимог закону позивачем надано: договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 року, додаткова угода № 25771505764 від 21.01.2026 року до договору про надання правової допомоги, укладені з адвокатським бюро «Тимошенко та партнери»; акт прийому-передачі наданих послуг, згідно яких адвокатське бюро надало ТзОВ «Юніт Капітал» правову допомогу, вартість якої визначена в розмірі 7000,00 грн.
Разом з тим, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з позивача на користь відповідача.
Крім того, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь позивача сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. ст. 512, 514, 526, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 188599 від 20.06.2025 року у розмірі 34040 (тридцять чотири тисячі сорок) грн. 84 коп., 3000 (три тисячі) грн. понесених витрат на правничу допомогу та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасниками справи є:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 .
Повний текст рішення складений 29 травня 2026 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Р.М. Кихтюк