79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
10 вересня 2010 р. № 2а-5122/10/1370
Управління Пенсійного фонду України в м.Стрию Львівської області
до Підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області
про про визнання протиправними дій і скасування постанови ,
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Карп'як О.О.,
при секретарі судового засідання Денькович Л.І.,
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явився
від відповідача -не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 12.04.2010 року № 18601080 про відкриття виконавчого провадження,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про визнання неправомірними дій та скасування постанови від 12.04.2010 року № 18601080 про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою від 14.06.2010 року відкрито провадження у справі.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що статтею 31 Закону №107 встановлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством Украни за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України. Рішення про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, передаються до Державного казначейства України. Також позивач покликається на Постанову КМУ від 09.07.2008 року №609. Також звертають увагу на те, що дітям війни згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно ст. 6 Закону 2195. При обґрунтуванні вказаної позиції покликаються на ухвалу Конституційного Суду України від 19.05.2009 року по справі №2-25/2009. Вказують, що законодавством не прийнято жодного нормативного акта на виконання вказаних вимог Закону 2195, не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір. Тому позивач вважає, що немає підстав для виконання судового рішення, тому постанова про відкриття виконавчого провадження винесена без встановлення фактичних обставин справи.
Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання про розгляд справи без участі їх представника.
Відповідач в судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, хоч був належним чином повідомлений про дату, час та місце слухання справи, що підтверджується розпискою, заперечень на позов не подали.
Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд дійшов до висновку, що в позові слід відмовити з наступних причин:
12.04.2010 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Стельмащуком П.Я. винесено постанову ВП №18601080 про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа №2а-11031/08/1370, виданого 11.03.2010 року Львівським окружним адміністративним судом про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м. Стрию Львівської області провести нарахування та виплату з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно, а щодо вимог за 2008 рік з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст. 14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим же Законом.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи - виконавчі листи, що видаються судами.
Згідно ч. 1 ст. 5 цього ж Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно ч. 7 ст. 111 цього ж Закону України, особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.
Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження із змінами і доповненнями», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Судом не враховуються твердження позивача, оскільки виконавчий лист, на підставі якого винесена оскаржувана постанова не стосується стягнення коштів з рахунків, а стосується обов'язку позивача нарахувати та виплатити кошти.
Таким чином, постанова державного виконавця Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Стельмащука П.Я. від 12.04.2010 ВП №18601080 про відкриття виконавчого провадження відповідає вимогам Закону України «Про виконавче провадження», а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Враховуючи вищенаведене, керуючись статтями 71, 94, 158, 160, 163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України:
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України:
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна