Справа №461/241/26
26 травня 2026 року. м.Львів.
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Юрківа О.Р.,
за участю:
секретаря судового засідання Некоз М.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, як Органу опіки та піклування в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до свідоцтва про народження, виданого 04.11.2016 року Галицьким районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, серія НОМЕР_1 , батьками малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 04.11.2016 № 00017289393, відомості про батька, ОСОБА_4 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері.
Малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
З 22.06.2020 по 20.10.2021 малолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у Центрі підтримки дітей при закладі дошкільної освіти № 5 Львівської міської ради, куди тимчасово був влаштований на підставі розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 22.06.2020 № 170 «Про негайне Обрання малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від його матері - ОСОБА_3 та влаштування дитини в заклад дошкільної освіти (ясла-садок) 5 Львівської міської ради за адресою: м.Львів, вул. Таджицька, 21»
30.06.2020 Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради подано позовну заяву до Галицького районного суду м. Львова про побавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 справа №461/5125/20 За результатами розгляду позовної заяви Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, рішенням Галицького районного суду м. Львова від №461/5125/20, гр. ОСОБА_3 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Розпорядженням Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 22.10.2020 № 310 малолітньому ОСОБА_2 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування. Постановою Львівського апеляційного суду від 22.06.2021 рішення Галицького районного суду м. Львова скасовано, а районній адміністрації відмовлено в позові. На виконання постанови Львівського апеляційного суду та відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 07 01 №171 малолітній ОСОБА_2 втратив статус дитини, позбавленої батьківського піклування. Наказом управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.07.2021 №237 малолітнього ОСОБА_2 взято на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, у зв'язку з неналежним виконанням матір'ю батьківських обов'язків. На початку липня 2021 року мати дитини приходила у відділ «Служба у справах Галицького району з питанням повернення їй дитини для спільного проживання, виховання, ОСОБА_3 було роз'яснено процедуру повернення їй дитини, а необхідність написання заяви, до якої потрібно долучити документи про наявність доходу та про проходження реабілітації від алкогольної залежності. Також їй повідомлено про необхідність проведення обстеження житлово-побутових умов. Працівниками відділу «Служба у справах дітей» Галицького району, з обстеження житлово-побутових умов за адресою: м. Львів, вул. Менделєєва, 4 13.07.2021,21.07.2021,22.07.2021,27.07.2021 та 28.07.2021 здійснено візити. Жодного доступу до помешкання надано не було, через відчинене вікно кухні квартири працівники спілкувалися з ОСОБА_5 , бабусею дитини, яка повідомляла, що її донька ОСОБА_3 , перебувала у цей час вдома разом з новим співмешканцем. 22.07.2021 року ОСОБА_5 пояснила працівникам відділу, що ОСОБА_3 напередодні вживала алкогольні напої, тому не бажає впускати працівників СуСД у помешкання. Така ситуація повторювалась і під час наступних візитів. ОСОБА_6 станом на липень 2021 року ніде не працювала їй було запропоновано звернутись у Львівський міський центр зайнятості, на що вона повідомила, що там їй пропонують вакансії, які їй не до вподоби. 12.10.2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради розглядалася заява ОСОБА_3 , щодо надання згоди на повернення для проживання та виховання малолітнього сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який перебуває в закладі дошкільної освіти, АДРЕСА_2 . За результатами розгляду, Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради видано висновок від 18.10.2021 № 260001 -вих-94194 про доцільність повернення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з Закладу дошкільної освіти (ясла -садок ) № 5 Львівської міської ради - його матері ОСОБА_3 для подальшого виховання та проживання. 10.12.2021 працівник відділу «Служба у справах дітей» Галицького району спілкувалась з директором ДНЗ № 109, яка повідомила, що ОСОБА_7 дійсно відвідував заклад до 24.11.2021, однак зі слів матері дитини, син хворіє, документів про хворобу дитини представлено не було. 16.12.2021 гр. ОСОБА_3 перебувала вдома разом з сином. В помешканні були розкидані речі. На запитання працівників служби ОСОБА_3 пояснила, що дитина хворіє; з сімейним лікарем декларацію не уклала, дитину до лікаря не водила, лікує самостійно вдома. 17.12.2021 візит здійснено спільно з працівниками сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції ГУНП у Львівській області. Вдома була бабуся дитини - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В кімнаті, де перебував хлопчик був безлад, на підлозі стояв брудний посуд, підлога також була брудна, розкидані пляшки з під алкогольних напоїв. Для ОСОБА_3 було залишено запрошення на засідання комісії з питань захисту прав дитини на 23.12.2021. 21.12.2021 гр. ОСОБА_3 перебувала вдома, пояснити факт невідвідування сином дошкільного закладу та відсутність декларації з сімейним лікарем не змогла. На засіданні комісії з питань захисту прав дитини 23.12.2021 була присутня мати малолітнього- ОСОБА_3 , яка пояснила, що вона працевлаштувалась, але офіційно, на «закриту кухню». Пояснити причини описаних подій не змогла. На питання комісії пояснила, що знову уклала декларацію з лікарем в поліклініці на п. Парковій, 1. Щодо звільнення з офіційного місця працевлаштування, а саме з підприємства «Укрпошта», пояснила, що причиною звільнення була низька заробітна плата. Комісією було доручено відділу "Служба у справах дітей" Галицького району відвідувати сім'ю ОСОБА_10 з приводу санітарного стану квартири без попереднього повідомлення мешканців квартири до 15.01.2022. Зобов'язати ОСОБА_3 належним чином виконувати батьківські обов'язки, приділяти увагу вихованню сина, налагодити позитивний клімат в сім'ї, звернутися в Львівський міський центр зайнятості для взяття на її облік як безробітну. 20.09.2022 в 10:30 год працівниками відділу "Служба у справах дітей" Галицького району та інспекторами сектору ювенальної превенції ЛРУП №1 ГУ НП у Львівській області здійснено черговий візит за адресою проживання малолітнього ОСОБА_2 .. На цей момент в помешканні перебувала ОСОБА_5 з внуком ОСОБА_11 та чоловік, який назвався ОСОБА_12 . ОСОБА_3 вдома не було. Зі слів дитини, мама пішла на роботу. За словами п. ОСОБА_12 , ОСОБА_13 пішла в магазин. ОСОБА_5 взагалі не могла повідомити місця перебування ОСОБА_3 .. На час візиту, в кімнаті, де перебував малолітній ОСОБА_2 , було брудно, розкидані іграшки та особисті речі дитини, на табуреті були залишки їжі, по підлозі розкидані пусті пляшки від газованих напоїв. В цей же день об 11:30 год було здійснено повторний візит в сім'ю ОСОБА_3 .. ОСОБА_14 перебувала вдома. З працівниками відділу та інспекторами СЮП спілкувалась зверхньо. На зауваження щодо бруду в кімнаті дитини, повідомила, що не бачить в цьому проблеми, так буває. На питання щодо працевлаштування, сказала, що за період роботи (6 місяців) накопичила достатньо коштів, щоб не працювати, а в майбутньому її буде утримувати чоловік (п.Руслан). Також повідомила, що протягом місяця планує змінити місце проживання на м. Курахове, Донецької області, куди забере і дитину. На зауваження, що від її матері ОСОБА_5 , яка наглядає за дитиною, чути запах алкоголю, ОСОБА_3 сказала, що не бачить в цьому ніякої проблеми. Зі слів мешканців будинку АДРЕСА_3 , малолітній ОСОБА_7 вже тривалий час не відвідує дитячий садок, ОСОБА_3 вони бачать рідко, ОСОБА_12 це вже не перший співмешканець Ніни. Працівниками відділу "Служба у справах дітей" Галицького району з вересня 2022 по березень 2023 здійснено 9 візитів за адресою проживання малолітнього ОСОБА_2 .. Жодного разу потрапити до помешкання не вдалося або ОСОБА_3 вдома не було. 02.03.2023 під час чергового візиту в сім'ю, ОСОБА_3 перебувала вдома, дверей не відчинила. Через вікно було видно, як вона ховається за шафою. 04.04.2023 ОСОБА_3 вдома не було. Дитина перебувала під наглядом бабусі. Хлопчик повідомив працівникам відділу "Служба у справах дітей" Галицького району, що мама зранку була нечемна, зробила бардак у його кімнаті, купує пляшки і п'є. Бабуся намагалась завадити дитині це розповідати та не дозволила оглянути кімнату дитини. Протягом травня-серпня 2023 відділом "Служба у справах дітей" Галицького району в сім'ю ОСОБА_3 здійснено 7 візитів. Жодного разу потрапити до помешкання чи поспілкуватись з ОСОБА_15 не вдалося. На залишені в дверях запрошення з'явитись у відділ "Служба у справах дітей" Галицького району вона не реагувала. 31.08.2023 близько 21:00 год працівнику відділу "Служба у справах дітей" Галицького району Л.Чурі в телефонному режимі надійшло повідомлення від сімейного лікаря відділення сімейної медицини №3 4-ї лікарні КНП " Львівське територіальне медичне об'єднання "Клінічна лікарня планового лікування, реабілітації та паліативної допомоги" ОСОБА_16 про те, що, зі слів мешканців будинку АДРЕСА_3 , в квартирі АДРЕСА_4 цього будинку перебувають невстановлені особи, які поводяться неадекватно, можливо перебувають в стані сп'яніння, в квартирі перебуває малолітня дитина ОСОБА_2 . З метою з'ясування обставин даної ситуації, Л.Чура в телефонному режимі повідомила інспекторів сектору ювенальної превенції Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області про вказану подію та просила перевірити інформацію. Відповідно до листа начальника відділу ювенальної превенції Львівського районного управління поліції №1 ГУ НП у Львівській області від 18.09.2023 №24128/37-23, 31.08.2023 близько 21:30 год працівникам сектору ювенальної превенції ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області в телефонному режимі надійшла інформація про те, що за адресою: АДРЕСА_5 матір ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння та неналежно доглядає за малолітнім сином ОСОБА_2 . 07.09.2023 працівниками СЮП ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області складено преотокол за ч.1 ст.184 КУпАП на ОСОБА_3 , який скеровано для розгляду та прийняття рішення у Галицький районний суд м. Львова. Інші протоколи про адміністративні правопорушення ТЗП відносно ОСОБА_3 не складалися. Постановою Галицького районного суду м. Львова від 16.10.2023 ОСОБА_17 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП. 01.09.2023 працівниками відділу "Служба у справах дітей" Галицького району спільно з фахівцем з соціальної роботи відділу соціальної роботи Личаківсько-Галицького раї ЛМЦСС було здійснено візит за адресою: м. Львів, вул. Гладишевського, ОСОБА_3 перебувала вдома, проте дверей не відчинила. Разом з нею в квартирі перебував невідомий чоловік, який теж не виявив бажання спілкуватися. Відповідно листа КУ ЗТ "Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації "Джерело" від 24.10.2023 №4-2607-14343, сім'ї ОСОБА_3 з 14.09.2021 до 23.03.2022 надавалась послуга соціального супроводу. ОСОБА_3 з 23.09.2023 перебувала в ТзОВ "Добро-Клінік", в стаціонарній формі та на добровільній основі, де отримувала послуги по психологічній реабілітації та ресоціалізацїі, які надаються особам, що перебувають у стані наркотичної та алкогольної залежності (довідка ТзОВ "Добро-Клінік" від 07.10.2023). Однак в січні 2024 ОСОБА_3 без попередження залишила клініку (повідомлено в телефонному режимі психологом РЦ). Про те, що вона припинила реабілітацію, ОСОБА_3 нікого не попередила, до відділу "Служба у справах дітей" Галицького району не з'явилась. В березні 2024 стало відомо, що ОСОБА_14 перебуває в реабілітаційному центрі І ГО "Незалежність-Львів". Відповідно до довідки від 17.04.2024, наданої ГО "Незалежність-Львів", ОСОБА_3 з 1 березня 2024 з причин нервового зриву проходить адаптаційну програму в колективі центру соціальної реабілітації та адаптації для алко-наркозалежних "Незалежність-Львів". Реабілітація проходить в умовах постійного проживання при центрі адаптації "Незалежність-Львів". 01.07.2024 відділом "Служба у справах дітей" Галицького району Сільченко Ніні Олегівні видане скерування у відділення "Служба підтримки сім'ї" КУ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської міської ради №4-260001-35783 для роботи психолога щодо відповідального батьківства. Листом від 09.10.2024 №4-260810-55336 КУ "Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" Львівської Міської ради повідомлено про те, що згідно з індивідуальним планом надання соціальної послуги консультування ОСОБА_3 має відвідувати консультації психолога та фахівця з узалежнень один раз на тиждень. Станом на 09.10.2024 відбулося 0 консультацій психолога та 1 консультація фахівця з узалежнень. У зв'язку з тим, що ОСОБА_3 не звернулась з заявою про повернення їй дитини, розпорядженням Львівського міського голови від 02.06.2025 №252 "Про продовж терміну перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась батьківського піклування" малолітньому ОСОБА_2 продовжено термін перебування в сім'ї ОСОБА_18 до 29.08.2025. 05.06.2025 працівник відділення «Служба підтримки сім'ї» КУ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей "Рідні" в телефонному режимі повідомила, що ОСОБА_19 виходить на зв'язок з 19.05.2025 та не відвідує консультацій психолога. У роботі з фахівцем з соціальної роботи у клієнтки спостерігалась позитивна динаміка, п. Ніні вдавалось підтримувати свою тверезість близько 3-х місяців. Відділом "Служба у справах дітей" Галицького району виданий висновок про доцільність повернення малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_3 для виховання та проживання від 30.06.2025 //5. №260001-вих-94747, який ОСОБА_3 отримала наручно ІНФОРМАЦІЯ_2 . На початку серпня 2025 стало відомо, що ОСОБА_3 перебуває на реабілітації. Відповідно до довідки від 13.08.2025, ОСОБА_3 з 03.06.2025 проходить соціально- адаптаційну програму в колективі центру соціальної реабілітації та адаптації "Вільне життя Львова" за адресою: АДРЕСА_6 . За час реабілітації, ОСОБА_3 почала змінювати свій спосіб життя. Користується заслуженим авторитетом у колективі. У зв'язку з цим відділ «Служба у справах дітей" Галицького району звернувся до відділу "Служба у справах дітей" Франківського району з усним проханням повторно провести обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_7 , де ОСОБА_3 винаймала квартиру. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 19.08.2025, складеного працівниками відділу "Служба у справах дітей" Франківського району, у кв. АДРЕСА_8 на момент візиту дверей ніхто не відчинив слів сусідів, у даній квартирі уже понад 2 місяці ніхто не проживає. Також сусіди повідомили, що жінка зі своїм співмешканцем перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поставили на плиту готувати їжу, а самі заснули через що спалахнула пожежа та довелось викликати у пожежників. Після цього інциденту, власник помешкання виселив квартирантів. 25.08.2025 патронатна вихователька Нарольська CM надала довідку з КНП "1 територіальне медичне об'єднання м. Львова" з консультації дитячого психолога. Відповідно до неї, дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 емоційно нестабільний, часто плаче, має підвищену тривожність. Наявні нав'язливі спогади, іноді крики, пов'язані з переживанням травмуючих подій. У дитини висока вразливість, порушене почуття безпеки, проблеми з довірою до дорослого. Рекомендації психолога: збереження поточного патронату, психотерапія, безпечне середовище. У зв'язку з цим, управлінням "Служба у справах дітей" департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради було прийняте рішення продовжити термін перебування ОСОБА_2 в патронатній сім'ї. Розпорядженням Львівського міського голови від 28.08.2025 №423 "Про продовження терміну перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась без батьківського піклування малолітньому ОСОБА_2 продовжено термін перебування в сім'ї ОСОБА_18 до 29.11.2025 року. Хлопчик продовжує навчання в СЗШ №97 на інклюзивній формі навчання та групу продовженого дня. ТЗОВ ТВК "Львівхолод" листом від 28.10.2025 №3192 надано відповідь, що ОСОБА_3 дійсно працевлаштована в ТОВ ТВК "Львівхолод" у магазин "Рукавичка", м. Львів, вул. Природна, 1 з 21.02.2025. З 21.05.2025 на роботу не виходить, на телефонні дзвінки не відповідає, рекомендовані листи з пошти не забирає. Перша зустріч з мамою відбулась 07.07.2024, через 8 місяців перебування ОСОБА_9 у патронаті і мала наслідки для дитини. Ще під час зустрічі ОСОБА_9 почав говорити як мала дитина, що було дивно, бо вмів вимовляти всі звуки і такого не проявляв до цього. Впродовж осені 2024 ОСОБА_9 мав лише 2 зустрічі з мамою: 2 вересня та 29 жовтня. У вересні-жовтні 2024 мама не дзвонила, не цікавилась як справи у сина-другокласника в школі, хоча з грудня 2023 року від патронатної знала, що її син ОСОБА_9 навчається на інклюзивному навчанні. 18 травня 2025 року в ОСОБА_9 була ще одна зустріч з мамою. Після цієї зустрічі ОСОБА_9 повернувся пригнічений, розгублений, заглиблений у себе. 03.07.2025 в ОСОБА_9 був сильний емоційний зрив. Мати проходить формально антиалкогольну реабілітацію та психологічні заходи, бажає усвідомлювати завданої дитині шкоди і не готова до реальної роботи над своїми звичками та вчинками. Враховуючи наведене просить позов задовольнити.
Представник позивача підтримала позовні вимоги повністю, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідачка у останнє судове засідання не з'явилась, хоча була повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи. В попередньому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила, надала пояснення про те, що не має можливості брати участь у вихованні дитини через втрачений контакт, частково визнає факти в позовній заяві, пояснила проблеми смертю матері , ходить до психолога, працює, дитина не проживає з нею з 31.08.2023 року, раніше бачилась з дитиною майже щотижня, з заявою про відібрання дитини до суду не зверталась.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 04.11.2016 серія НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 / а.с.13/.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька, відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 04.11.2016 № 00017289393, відомості про батька, ОСОБА_4 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері /а.с.14/.
Внаслідок неналежного виконання батьківських обовязків відповідачкою, дитину ОСОБА_20 поміщено у патронатну сімю.
Відповідно до звіту перебування ОСОБА_20 у патронатній сім'ї в період з осені 2024 - до осені 2025 року від 25.11.2025 року, відповідачка формально проходить антиалкогольну реабілітацію та психологічні заходи і не готова до реальної роботи над своїми звичками та вчинками /а.с. 15-23/.
Згідно листа Центру соціальної підтримки дітей та сімей « Рідні» від 26.06.2025 №4-260810-35466 повідомляється, що ОСОБА_3 мала відвідувати консультації практичного психолога та фахівця соціальної роботи один раз на тиждень, однак за час надання послуг відбулося 4 консультації , ОСОБА_3 відвідала 16 індивідуальних консультацій з фахівцем соціальної роботи, однак припинила виходити на телефонний контакт, що унеможливлювало подальшу роботу /а.с.32/.
Згідно листа Центру соціальної підтримки дітей та сімей « Рідні» від 02.09.2025 №4-260810-48704 повідомляється, що із ОСОБА_3 проведено 3 індивідуальні психологічні консультації та 2 консультації спільні із ОСОБА_18 , враховуючи високий рівень емоційної напруги рекомендовано тимчасово обмежити зустрічі дитини з матір'ю /а.с.33/.
Внаслідок цього, наказом управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.07.2021 №237 малолітнього ОСОБА_2 взято на облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, у зв'язку з неналежним виконанням матір'ю батьківських обов'язків.
Відповідно до Розпорядження №76 від 24.02.2025 року продовжено термін перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась без батьківського піклування /а.с.37/.
Відповідно до Розпорядження №252 від 02.06.2025 року продовжено термін перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась без батьківського піклування /а.с.38/.
Відповідно до Розпорядження №423від 28.08.2025 року продовжено термін перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась без батьківського піклування /а.с.39/.
Відповідно до Розпорядження №688 від 27.11.2025 року продовжено термін перебування в сім'ї патронатного вихователя дитини, яка залишилась без батьківського піклування /а.с.40/.
Згідно характеристики Громадської організації «Вільне життя Львова» від 13.08.2025 року, ОСОБА_3 проходить соціальну - адаптаційну програму з 03.06.2025 року, за час проходження зарекомендувала себе як людина яка здатна надавати моральну та фізичну підтримку оточуючим /а.с.41/.
Однак, відповідно до характеристики Громадської організації «Вільне життя Львова» від 29.09.2025 року, протягом перебування в центрі ОСОБА_3 не проявила жодних ознак бажання змінити свій спосіб життя та повністю ігнорувала правила центру. Неодноразово була спіймана на вживанні алкоголю, систематично влаштовувала конфлікти та скандали, грубо порушувала дисципліну /а.с.42/.
Згідно акту обстеження від 16.05.2025 року вбачається, що у ОСОБА_3 квартира не облаштована, як зазначила ОСОБА_3 за даною адресою не проживає /а.с.45/.
Згідно акту обстеження від 19.08.2025 року, квартиру ніхто не відчиняв, зі слів сусідів в квартирі ніхто не проживає протягом 2 місяців /а.с.46/.
Відповідно до довідки ТзОВ «Львівхолод» від 28.10.2025 року, відповідачка з 21.05.2025 року по даний час на роботу не виходить, на телефоні дзвінки не відповідає /а.с.48/.
Відповідно до довідки психіатра від 06.11.2025 року у ОСОБА_2 постравматичний стресовий розлад, рекомендовано супровід психолога, систематичне спостереження психіатра /а.с.50/.
Згідно консультації психолога вбачається, що у дитини наявні нав'язливі спогади та інтрузії, висока вразливість, порушення почуття безпеки, проблеми з довірою до дорослих, рекомендовано посилити підтримку патронатної сім'ї, надати їх консультації і супровід психолога /а.с.51/.
Згідно психологічної характеристики «Служби у справах дітей» від 29.09.2025 року вбачається, що у ОСОБА_3 діагностовано хімічну ( алкогольну) залежність, відповідачка не може впоратись з нею самостійно /а.с.53-54/.
Відповідно до довідки ТзОВ «Львівхолод» від 29.09.2025 року, ОСОБА_3 в період з 21.05.2025 року по 19.06.2025 року була відсутня на роботі /а.с.55/.
Згідно витягу з протоколу засідання комісії з питань захисту прав дитини при Галицькій районній адміністрації Львівської міської ради від 22.12.2025, №25, рекомендовано Галицькій районній адміністрації Львівської міської Ради, як органу опіки та піклування, надати висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 /а.с. 11-12/.
З висновку Галицької районної адміністрації Львівської міської Ради від 24.12.2025 року №260001-вих-185674 вбачається, що виходячи із встановлених обставин справи, поведінки відповідачки у сімї, ведення нею відповідного інтимного способу життя, зловживання спиртними напоями, нехтування правами дитини, ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, ОСОБА_3 доцільно позбавити батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_2 /а.с.8-10/.
Згідно з частиною третьою статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини сьомої статті 7 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей закріплено, що незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Згідно зі статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування..
За змістом ч. 2 ст.170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров'я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов'язаний негайно повідомити прокурора та у семиденний строк після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (частина друга статті 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
За змістом статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу,своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Згідно з ст. ст. 150, 155 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний та духовний та моральний розвиток, той з батьків, що проживає окремо від дитини зобов'язаний брати участь у її вихованні та утриманні. У випадку ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини вони можуть бути позбавлені батьківських прав.
Відповідно до ст. 152 Сімейного кодексу України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом. Дитина має право противиться неналежному виконанню батьками своїх обов'язків щодо неї. Дитина має право звернутись за захистом своїх прав та інтересів до органу опіки та піклування, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських організацій.
Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).
Згідно з частиною першою статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Згідно з частинами другою, третьою статті 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України у випадку ухилення батьків від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, вони можуть бути позбавлені батьківських прав.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Відповідно до статті 165 Сімейного кодексу України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Згідно із ст. ст. 180, 182 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей. Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька або в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст.166 Сімейного кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Згідно ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. У ч.2 вказаної статті зазначено наступне: якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку - ч.2 ст.182 Сімейного кодексу України. Якщо платник аліментів має нерегулярний дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ст.184 Сімейного кодексу України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 вказано, що:
«тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У п.п. 47-49 справи «Савіни проти України» (№ 39948/06 від 18 грудня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказує, що право батьків і дітей бути поряд одне з одним становить основоположний складник сімейного життя, а розірвання сімейних зв'язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.
Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків («Хант проти України», № 31111/04 від 07 грудня 2006 року, п. 54).
Разом з тим Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими («Мамчур проти України», № 10383/09 від 16 липня 2015 року, п. 100).
При вирішенні такої категорії спорів суди повинні мати на увазі, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, вирішення сімейних питань, на який вони йдуть лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особистості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку. Суди повинні зважувати на те, що позбавлення батьківських прав на дитину вже несе в собі негативний вплив на свідомість дитини, та застосовувати цей захід як крайню міру впливу та захисту прав дитини.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, що підтверджується, зокрема, постановами Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 11 вересня 2020 року у справі № 357/12295/18, від 29 квітня 2020 року у справі № 522/10703/18, від 13 квітня 2020 року у справі № 760/468/18, від 11 березня 2020 року у справі № 638/16622/17, від 06 вересня 2023 року у справі № 545/560/21.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Наведене узгоджується з висновками щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, сформульованими у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц, Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 180/1954/19, від 13 листопада 2020 року у справі № 760/6835/18, від 09 листопада 2020 року у справі № 753/9433/17, від 02 листопада 2020 року у справі № 552/2947/19, від 24 квітня 2019 року у справі № 300/908/17, від 12 вересня 2023 року у справі № 213/2822/21.
Судова практика у цій категорії справ є сталою і відмінність стосується лише фактичних обставин конкретної справи й доказування.
У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.
Натомість необґрунтоване та передчасне (за відсутності застосування гнучких заходів впливу для спонукання батька до належного виконання своїх батьківських обов'язків) позбавлення батьківських прав (прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті кровної спорідненості з нею, не може вважатися таким, що відповідає інтересам дитини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина ОСОБА_2 , вже було предметом розгляду судами.
Так, постановою Львівського апеляційного суду від 28.06.2022 у справі №461/5125/20, задоволено апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 , скасовано рішення Галицького районного суду м.Львова від 17.09.2020 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 10.04.2025 року у позбавленні батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , також відмовлено.
У даній справі, на виконання вимог статті 19 СК України, Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, діючи як орган опіки та піклування, втретє надала висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно її малолітнього сина.
У зазначеному висновку Галицька районна адміністрація Львівської міської ради виходила із того, що відповідачка ОСОБА_3 не змінила свого відношення до виконання батьківських обов'язків після винесення судами рішень про відмову у позбавленні батьківських прав.
Розглядаючи дану справу, суд приймає до уваги те, що відповідачка ОСОБА_3 не усунула недоліків, які стали передумовою виникнення питання про позбавлення її батьківських прав. На думку суду, остання не усвідомила всі свої помилки. Відсутність належних родинних відносин між дитиною і матір'ю підтверджено в ході розгляду справи. Враховуючи вік малолітнього ОСОБА_2 , його потребу в належному вихованні та утриманні, які не може забезпечити відповідачка, суд приходить до висновку про те, що ставлення відповідачки до дитини є неналежним, суперечить інтересам дитини. Відповідачка умисно та злісно ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків тривалий час. ЇЇ винна поведінка та свідоме нехтування батьківськими обов'язками, свідчить про ухилення від виховання сина ОСОБА_2 , що є беззаперечною підставою для застосування крайнього заходу у вигляді позбавлення батьківських прав.
Також, суд зазначає, що, незважаючи на можливість повернути дитину, ОСОБА_3 , після відібрання дитини від матері, не мала наміру це здійснити, натомість втратила зв'язок із сином.
Враховуючи те, що відповідачка не цікавиться життям дитини, ухиляється від обов'язків по вихованню та утриманню дитини у спірний період, починаючи із дати подачі попереднього позову до Галицького районного суду м. Львова -14.11.2024 року (обставини до цього часу досліджені та оцінені рішенням Галицького районного суду м. Львова від 10.04.2025 року ), тривалий час веде асоціальний спосіб життя, що суперечить загальноприйнятим суспільним нормам і правилам, зловживає спиртними напоями, що суперечить інтересам дитини та негативно впливає на її виховання, що достовірно встановлено в судовому засіданні, тому вимоги позивача є обгрунтованими та підлягають до задоволення.
Частина перша статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно із п.12 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарг про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, оскільки Галицька районна адміністрація Львівської міської ради як орган опіки та піклування позивач звільнена від сплати судового збору, а позов підлягає до задоволення, відтак судовий збір стягується з відповідачки.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 19, 81, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України, ст. 56 ЦК України, ст.ст. 150-157,164, 165, 166, 183 СК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1598.00 грн. на користь закладу в якому перебуває та перебуватиме дитина, починаючи з дня подання заяви і до його повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса проживання: АДРЕСА_9 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір - 3328.00 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Повний текст рішення складено 26.05.2026 року.
Суддя О.Р. Юрків.