04 червня 2026 року
м. Київ
справа №460/6118/24
адміністративне провадження № К/990/4417/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Жука А.В., Кашпур О.В.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення коштів у рахунок відшкодування шкоди, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 (суддя Гресько О.Р.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 (суддя-доповідач Качмар Я.В., судді: Гудим Л.Я., Пліш М.А.),
I. Суть спору
1. Приватне акціонерне товариство «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» (далі - ПрАТ «Рівнеобленерго», позивач) звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП, відповідач), у якому просило:
- визнати бездіяльність НКРЕКП, яка полягає в неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для ПрАТ «Рівнеобленерго» у 2024 році протиправною;
- зобов'язати НКРЕКП встановити для ПрАТ «Рівнеобленерго» економічно обґрунтований тариф, відповідно до затвердженої Постановою НКРЕКП від 09.12.2023 №2339 структури тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік;
- стягнути на користь ПрАТ «Рівнеобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП 43 904 000,00 грн, без ПДВ, у рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправною бездіяльністю НКРЕКП за невстановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії за період з 01.01.2024 по 30.04.2024.
2. Позов обґрунтовано тим, що НКРЕКП не встановила для позивача економічно обґрунтований тариф на розподіл електричної енергії на 2024 рік, який би забезпечував покриття економічно обґрунтованих витрат на здійснення діяльності та отримання прибутку. Частиною другої статті 3 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема: недискримінаційного ціно- та тарифоутворення, що відображає економічно обґрунтовані витрати. Позивач зауважив, що затверджені для ПрАТ «Рівнеобленерго» з 01.01.2024 тарифи на послугу з розподілу електричної енергії є дефіцитними та не покривають витрати затвердженої структури тарифів на 2024 рік, у зв'язку з чим останньому завдано шкоди в розмірі 43 904 000,00 грн.
2.1. З огляду на вказане позивач обрав спосіб відновлення своїх прав шляхом зобов'язання відповідача відшкодувати підприємству збитки за провадження діяльності за період з 01.01.2024 по 30.04.2024, завданих протиправною бездіяльністю НКРЕКП за невстановлення економічно обґрунтованих тарифів за розподіл електричної енергії.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 у задоволенні позову ПрАТ «Рівнеобленерго» відмовлено повністю.
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 апеляційну скаргу ПрАТ «Рівнеобленерго» залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 - без змін.
5. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, зазначив, що позивач не заперечує обставину прийняття НКРЕКП постанови від 09.12.2023 №2339, якою встановлено тариф на послуги з розподілу електричної енергії, водночас обґрунтування позовної заяви зводиться до незгоди ПрАТ «Рівнеобленерго» з рівнем тарифу на розподіл електричної енергії, установленого на 2024 рік, який, на його думку, не забезпечував відшкодування фінансових витрат підприємства. Унаслідок цього, як зазначає позивач, виникла заборгованість у вигляді різниці в тарифах на послуги з розподілу електричної енергії. Саме з цим ПрАТ «Рівнеобленерго» пов'язує допущену відповідачем бездіяльність, що, за твердженням позивача, полягала у невстановленні на період з 01.01.2024 по 30.04.2024 економічно обґрунтованих тарифів.
5.1. Суди обох інстанцій дійшли висновку про те, що перегляд тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які зафіксовані в прийнятій відповідачем постанові №2339 (у тому числі зі змінами) може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження такої постанови. Тарифи встановлюються відповідними постановами, а тому належним способом захисту порушених прав внаслідок дії таких тарифів є оскарження постанов із можливістю відшкодування заподіяних збитків, що, однак, не є предметом даного позову. Водночас матеріали справи не містять доказів ініціювання позивачем процедури оскарження постанови НКРЕКП від 09.12.2023 №2339.
5.2. Окрім того, позивачем також не надано до суду відповідних судових рішень, у яких би було констатовано факт економічної необґрунтованості встановлених НКРЕКП тарифів з розподілу електричної енергії за 2024 рік, що могло б свідчити про порушення відповідачем гарантії дотримання одного із принципів формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, за наслідком чого ПрАТ «Рівнеобленерго» набуло би право на відшкодування на свою користь збитків за провадження господарської діяльності протягом 2024 року на підставі тарифів, ціновий рівень яких був би актуальним в попередні періоди.
5.3. Указане, відповідно, унеможливлює достеменне з'ясування судом у рамках даного судового провадження обставин допущення відповідачем можливої бездіяльності без встановленого факту економічної необґрунтованості тарифів з розподілу електричної енергії на 2024 рік, які зафіксовані в постанові НКРЕП від 09.12.2023 №2339.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
6. У касаційній скарзі представник ПрАТ «Рівнеобленерго», покликавшись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просив рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов ПрАТ «Рівнеобленерго» повністю.
7. Ухвалою від 25.03.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ «Рівнеобленерго» на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
8. За доводами позивача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, судами попередніх інстанцій при вирішення спору не враховано правові висновки, які викладені в постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №640/17910/19, від 31.03.2020 у справі №826/13735/18, від 27.07.2023 у справі №640/18341/20, щодо застосування абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
8.1. Позивач, з-поміж іншого зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували обов'язок НКРЕКП дотримуватися вимог щодо встановлення тарифів, що відповідають економічно обґрунтованим витратам, відповідно до структури тарифів, затвердженої постановою НКРЕКП від 09.12.2023. Усупереч сталій позиції Верховного Суду суди обох інстанцій дійшли висновку, що прийняття судом рішення про зобов'язання встановити економічно обґрунтований тариф є втручанням в дискреційні повноваження НКРЕКП.
9. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечив проти задоволення касаційної скарги та, зокрема, наголосив на тому, що спірні правовідносини у справах №640/17910/19, №826/13735/18, №640/18341/20 (неврахування висновків Верховного Суду в яких стало підставою для відкриття касаційного провадження) і справі, що розглядається, є відмінними за фактичними обставинами, підставами позову та матеріально-правовим регулювання.
10. ПрАТ «Рівнеобленерго» подало додаткові пояснення, у яких повідомляється, що НКРЕКП 22.04.2025 прийняла постанову №595 «Про застосування санкцій до ПрАТ «Рівнеобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та здійснення заходів державного регулювання», згідно з яким доручено Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПрАТ «Рівнеобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання на 2026 та 2027 роки шляхом їх зміни в бік збільшення на загальну суму 541 157,00 тис. грн (без ПДВ), врахувавши суму недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2024 році в розмірі 485 506,39 тис. грн (без ПДВ); суму дефіциту коштів щодо надходжень та витрат, пов'язаних з наданням послуг з приєднання ПрАТ «Рівнеобленерго» 2024 рік, у розмірі 55 650,61 тис. грн (без ПДВ).
10.1. На переконання позивача, зазначене свідчить про те, що ПрАТ «Рівнеобленерго» було недоотримано дохід від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії у 2024 році, що підтверджує встановлення НКРЕКП для позивача економічно необґрунтованого тарифу на послуги з розподілу електричної енергії на 2024 рік.
11. У запереченнях на додаткові пояснення НКРЕКП наголосила, що прийняття постанови від 22.04.2025 №595 є лише підтвердженням позиції НКРЕКП в межах справи №460/6118/24 щодо наявності механізму, визначеного Методикою визначення сум надлишково отриманого або недоотриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з розподілу електричної енергії для операторів систем розподілу, які перейшли на стимулююче регулювання, що є додатком 24 до Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.06.2018 №428 (із змінами, внесеними постановою НКРЕКП від 22.02.2024 № 386), відповідно до якого за результатами перевірки НКРЕКП може бути встановлено розмір недоотриманого доходу за 2024 рік та включено до наступних регуляторних періодів.
12. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить із такого.
IV. Встановлені судами фактичні обставини справи
13. ПрАТ «Рівнеобленерго» здійснює господарську діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, зокрема, в Рівненській області.
14. На засіданні НКРЕКП, яке проводилося 09.12.2023 у формі відкритого слухання, на підставі заяви ПрАТ «Рівнеобленерго» про встановлення тарифів, а також розрахункових документів, що використовувалися від час проведення таких розрахунків, ПрАТ «Рівнеобленерго» встановлювалися тарифи на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання шляхом прийняття постанови №2339 від 09.12.2023,відповідно до якої:
«Установлено Приватному акціонерному товариству «Рівнеобленерго»:
1) на період з 01.01.2024 по 31.03.2024 (включно) тарифи на послуги з розподілу електричної енергії для споживачів та операторів установок зберігання енергії на рівні: для першого класу напруги - 243,49 грн/МВт*год (без врахування податку на додану вартість); для другого класу напруги 1 344,41 грн/МВт*год (без врахування податку на додану вартість);
2) структуру тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання на 2024 рік згідно з додатком».
15. На засіданні НКРЕКП, яке відбулось 12.03.2024 у формі відкритого слухання, прийнято рішення щодо продовження дії чинних тарифів для Ліцензіатів. Так, пунктом 3 постанови НКРЕКП від 12.03.2024 №487 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» вирішено цифри та слово « 31 березня» замінити цифрами « 30 червня».
16. Надалі на засіданні НКРЕКП, яке відбулося 26.06.2024 у формі відкритого слухання, прийнято рішення щодо продовження дії чинних тарифів для Ліцензіатів. Так, пунктом 3 постанови НКРЕКП від 27.06.2024 №1188 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» вирішено у підпункті 1 пункту 1 постанови НКРЕКП від 09.12.2023 №2339 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «Рівнеобленерго» із застосуванням стимулюючого регулювання» слова та цифри «на період з 01 січня 2024 року по 30 червня 2024 року (включно) виключити».
V. Джерела права й акти їхнього застосування
17. Основні засади цінової політики і регулювання відносин, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення визначає Закон України від 21.06.2012 №5007-VI «Про ціни і ціноутворення».
18. Частиною другою статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
19. Згідно з положеннями статті 15 Закону України «Про ціни і ціноутворення» Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які встановили державні регульовані ціни на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, зобов'язані відшкодувати суб'єктам господарювання різницю між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів.
19.1. Установлення Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
20. Відповідно до частини першої статті 3 Закону України від 22.09.2016 №1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі - Закон №1540-VIII) НКРЕКП здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
21. Отже, загальні засади державної цінової політики, включаючи вимогу економічної обґрунтованості регульованих цін та гарантії відшкодування різниці у разі їх заниження, мають універсальний характер і поширюються на всі сфери державного регулювання, у тому числі на ринки енергетики та комунальних послуг.
22. Органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
23. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 3 Закону №1540-VIIІ НКРЕКП здійснює державне регулювання шляхом, зокрема, формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом.
24. Для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг НКРЕКП встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб'єктів природних монополій та інших суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу (пункт 13 частини першої статті 17 Закону №1540-VIII).
25. За приписами абзацу 2 частини четвертої статті 17 Закону №№1540-VIII у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості. Такі порядки (методики) повинні сприяти використанню місцевих, відновлюваних та вторинних енергетичних ресурсів, а також сприятливих до навколишнього природного середовища технологій.
26. Постановою НКРЕКП від 05.10.2018 №1175 затверджено Порядок встановлення (формування) тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (далі - Порядок №1175).
27. Згідно з положеннями пункту 2.1 глави 2 Порядку №1175 для встановлення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, разом з визначеними цим пунктом документами у друкованій та електронній формах, до яких належать, зокрема, пояснювальна записка щодо необхідності встановлення тарифів, що включає обґрунтування прогнозних витрат ліцензіата за їх складовими; розрахунок тарифів на послуги з розподілу електричної енергії (у разі застосування стимулюючого регулювання) на прогнозний рік.
28. Питання щодо встановлення тарифів розглядаються на засіданні НКРЕКП, яке проводиться у формі відкритого слухання, з урахуванням вимог Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 №866 (пункт 1.3. глави 1 Порядку №1175).
29. Пунктом 2.2 глави 2 Порядку №1175 передбачено, що для перегляду тарифів при переході на стимулююче регулювання ліцензіат подає до НКРЕКП заяву (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку), разом з документами, визначеними в пунктах 2.1, 2.2 цього Порядку.
30. Відповідно до пункту 2.3 глави 2 Порядку №1175 для уточнення тарифів ліцензіат подає до НКРЕКП заяву (за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку) та документи, визначені у пункті 2.1 цієї глави, у друкованій та електронній формах з уточненням даних на прогнозний рік регуляторного періоду, на який встановлюються тарифи.
31. За приписам пунктів 3.1. та 3.2 глави 3 Порядку №1175 заява про перегляд тарифів та додані до неї, відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 глави 2 цього Порядку, документи подаються до НКРЕКП не пізніше ніж за 90 днів до початку регуляторного періоду, з якого будуть встановлюватися тарифи.
31.1. Заява про уточнення тарифів та додані до неї відповідно до пункту 2.3 глави 2 цього Порядку документи подаються до НКРЕКП за 90 днів до початку кожного року регуляторного періоду.
32. Згідно з положеннями пункту 3.8 глави 3 Порядку №1175 після розгляду заяви ліцензіата та доданих до неї документів, оформлених відповідно до вимог, визначених главою 2 цього Порядку, та надання ліцензіатом усіх додаткових матеріалів (у разі їх запиту) НКРЕКП приймає рішення щодо перегляду або уточнення тарифів не пізніше ніж за 20 днів до прогнозного року, з якого передбачається встановлення тарифів.
33. Пункти 4.1., 4.2. Порядку №1175 встановлюють випадки, коли НКРЕКП має право встановити тарифи за власною ініціативою.
VІ. Позиція Верховного Суду
34. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
35. Відповідаючи на питання, поставлені перед судом касаційної інстанції в межах доводів і вимог касаційної скарги, Верховний Суд керується таким.
36. Так, положення Закону України «Про ціни і ціноутворення», Закону №1540-VIII та Порядку №1175 покладають на НКРЕКП обов'язок забезпечувати встановлення економічно обґрунтованих тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, з урахуванням поданих ліцензіатом розрахунків, прогнозних витрат та інших документів, передбачених законодавством.
37. Водночас зі змісту наведених правових норм убачається, що реалізація такого обов'язку здійснюється шляхом прийняття НКРЕКП відповідного рішення про встановлення, перегляд чи уточнення тарифів за результатами розгляду заяви ліцензіата та поданих ним документів. При цьому законодавство не пов'язує факт прийняття НКРЕКП рішення про встановлення тарифів із безумовним обов'язком погодитися з усіма поданими ліцензіатом розрахунками чи встановити тарифи саме в запропонованому ним розмірі.
38. У цій справі ПрАТ «Рівнеобленерго» звернулося до суду з позовними вимогами до НКРЕКП про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП, яка полягає в неприйнятті рішення про встановлення економічно обґрунтованих тарифів на розподіл електричної енергії для ПрАТ «Рівнеобленерго» у 2024 році, зобов'язання вчинити відповідні дії та стягнення на користь ПрАТ «Рівнеобленерго» відшкодування шкоди (збитків), завданих протиправною бездіяльністю.
39. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі заяви ПрАТ «Рівнеобленерго» про встановлення тарифів, а також розрахункових документів, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, НКРЕКП прийняла постанову від 09.12.2023 №2339 «Про встановлення тарифів на послуги з розподілу електричної енергії ПРАТ «РІВНЕОБЛЕНЕРГО» із застосуванням стимулюючого регулювання».
40. Отже, у спірних правовідносинах НКРЕКП здійснила розгляд поданих позивачем документів та реалізувала свої владні управлінські функції шляхом ухвалення відповідного регуляторного акта.
41. Сам по собі факт незгоди позивача з установленим рівнем тарифів, їх, на думку позивача, невідповідність критерію економічної обґрунтованості або неврахуванням окремих складових витрат не свідчить про допущення НКРЕКП протиправної бездіяльності. Такі доводи фактично стосуються правомірності та обґрунтованості постанови НКРЕКП від 09.12.2023 №2339, тобто змісту прийнятого регуляторного рішення.
42. У розрізі спірних правовідносин обґрунтування бездіяльності позивач пов'язує з відсутністю прийняття відповідачем рішення за результатами розгляду його заяви. Проте, як з'ясували суди попередніх інстанцій, цей факт не знайшов свого підтвердження матеріалами справи.
43. За таких обставин підстави для висновку про протиправну бездіяльність НКРЕКП відсутні, а тому відсутні й правові підстави для задоволення похідних позовних вимог про зобов'язання вчинити дії та стягнення шкоди (збитків).
44. Втім, головним мотивом відмови в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій визначили обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права. Суди виходили з того, що питання перегляду тарифів на послуги з розподілу електричної енергії та оцінка їх економічної обґрунтованості, закріплених у постанові НКРЕКП від 09.12.2023 №2339 (з урахуванням внесених змін), можуть бути предметом судового розгляду виключно в межах позову про оскарження відповідної постанови. Відтак належним способом захисту прав, які, на думку позивача, порушені внаслідок застосування таких тарифів, є саме оскарження зазначеної постанови з можливістю заявлення вимог про відшкодування завданих збитків, що не є предметом цього позову.
45. Ураховуючи зазначене, Верховний Суд вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову, однак не з мотивів неефективності обраного способу захисту, а з підстав недоведеності факту протиправної бездіяльності НКРЕКП у спірних правовідносинах.
46. Крім того, покликання позивача на висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 23.03.2023 у справі №640/17910/19, від 31.03.2020 у справі №826/13735/18, від 27.07.2023 у справі №640/18341/20, неврахування яких було підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на неподібність правовідносин у зазначених справах та справі, що розглядається.
47. Так, у справах №826/13735/18 та №640/19710/19 предметом судового розгляду була протиправна бездіяльність НКРЕКП, що полягала у фактичному нерозгляді заяв суб'єктів господарювання про встановлення (перегляд) тарифів, тобто у неприйнятті будь-якого рішення за результатами їх розгляду у встановлений законодавством строк. У цих справах судами встановлено, що НКРЕКП не вчинила жодних дій, спрямованих на реалізацію своїх повноважень, не надала відповіді на заяви позивачів та не прийняла відповідного регуляторного акта, що й було кваліфіковано як протиправну бездіяльність. Саме відсутність рішення як форми реалізації владних управлінських повноважень зумовила висновок суду про необхідність застосування способу захисту у вигляді зобов'язання відповідача розглянути заяву та прийняти відповідне рішення.
47.1. Натомість у цій справі (№460/6118/24) встановлено, що НКРЕКП реалізувала свої повноваження шляхом прийняття постанови про встановлення тарифів за результатами розгляду заяви позивача та поданих ним розрахункових матеріалів. Отже, у спірних правовідносинах відсутній факт бездіяльності як невчинення суб'єктом владних повноважень передбачених законом дій.
48. Таким чином, правові висновки Верховного Суду, викладені у справах №826/13735/18 та №640/19710/19, не підлягають застосуванню в цій справі, оскільки сформовані за відмінних фактичних обставин та іншої юридичної природи спірних правовідносин, що свідчить про їх нерелевантність.
49. Висновки Верховного Суду у справі №640/18341/20 також не можуть бути застосовані з огляду на те, що в зазначеній справі предметом позову була бездіяльність відповідача, що полягала в неприйнятті змін до нормативно-правових актів НКРЕКП (Методики розрахунку тарифу на послуги постачальника універсальних послуг та Порядку формування цін на універсальні послуги). Більш того, у справі №640/18341/20 Верховний Суд не робив жодних висновків щодо застосування норм права, які були застосовані судами попередніх інстанцій у справі, що розглядається.
50. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
51. За правилами частини першої статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
51.1. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин (частина четверта статті 351 КАС України).
52. За таких обставин Верховний Суд вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково та змінити мотивувальні частини судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій у частині .
53. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
54. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Рівнеобленерго» задовольнити частково.
2. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 змінити, виклавши їхні мотивувальні частини в редакції цієї постанови Верховного Суду.
3. В іншій частині рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20.09.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 залишити без змін.
4. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
О.В. Кашпур