04 червня 2026 року
м. Київ
справа №520/26547/25
адміністративне провадження № К/990/19994/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Жука А.В., Білак М.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 27 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підготовки і направлення повідомлень до органів Національної поліції України про порушення мною правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, необхідності доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та дії Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо внесення до інформаційних баз даних МВС України відомостей про розшук, необхідність затримання і доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про відсутність порушень правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; внести зміни і виключити будь-які позначення щодо порушення правил військового обліку, законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію; внести зміни і виключити відображення знаходження у розшуку та необхідності доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Харківській області виключити всі наявні у відповідних реєстрах та інформаційних базах даних МВС України, у тому числі єдиній інформаційній системі МВС, інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» відомості про порушення позивачем законодавства про військовий облік, оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відомості та позначення з приводу розшуку, необхідності затримання та доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року, у задоволенні позовної заяви відмовлено.
28 квітня 2026 засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026, який здійснено на підставі мотивованого розпорядження в.о. заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року № 584, визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Уханенко С.А., судді: Білак М.В., Жук А.В.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність внесення до інформаційних баз даних МВС України відомостей про розшук, необхідність затримання і доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Харківським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України та зазначив, що на теперішній час до категорії призовників, військовозобов'язаних та резервістів відноситься вагома частина населення України і складає близько десятка мільйонів громадян України, а поставлені в позові питання охоплюють величезний обсяг порушених прав і свобод цієї категорії громадян.
Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розумінні та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічним предметом та подібними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень скаржника та не містять належного обґрунтування.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду 27 січня 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Харківській області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко А.В. Жук
М.В. Білак