04 червня 2026 року
м. Київ
cправа № 908/381/25
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі- Компанія)
на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2025 та
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026
за позовом Компанії
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго"
про стягнення інфляційних втрат у розмірі 18 411 522, 89 грн та 3 % річних в розмірі 6 467 702,81 грн,
Компанія 25.05.2026 (через систему "Електронний суд") звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати у відмовленій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026 (повний текст складено 04.05.2026) у справі № 908/381/25 та ухвалити у відповідній частині нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Як свідчить зміст касаційної скарги, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень, скаржник посилається на пункти 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Так скаржник, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 4 частини другої статті 287 названого Кодексу, зазначає про те, що суди не дослідили належним чином дату та правову підставу припинення заборгованості, яку виключили з бази нарахування за спірний період, що є підставою для скасування судових рішень, передбаченою пунктом 1 частини третьої статті 310 цього Кодексу.
При цьому оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої зазначеної норми, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Тобто, у разі подання касаційної скарги з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах першій, третій статті 310 цього Кодексу, а саме: якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено зібрані у справі докази, які судом не були досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Однак у поданій касаційній скарзі скаржник, зазначаючи про те, що судами було виключено з бази нарахування суму за весь період прострочення без надання належної правової оцінки даті припинення вказаної частини боргу, не конкретизував при цьому, які саме зібрані у справі докази судом не були досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, та бути підставою для касаційного оскарження судових рішень, визначеною пунктом 4 частини другої статті 287 названого Кодексу.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги шляхом подання касаційної скарги у новій редакції, в якій уточнити наведену підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу, та належним чином обґрунтувати допущені судами попередніх інстанцій процесуальні порушення, передбачені пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України з конкретизацією того, які саме зібрані у справі докази, судами не були досліджені, що могло б бути підставою для висновку про порушення цим судом норм процесуального права, та бути підставою для касаційного оскарження судових рішень, визначеною пунктом 4 частини другої статті 287 названого Кодексу.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Запорізької області від 08.12.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі № 908/381/25 залишити без руху.
2. Надати Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова