Справа № 135/590/26
Провадження № 6/144/33/26
"04" червня 2026 р.
Теплицький районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді - Германа О.С.,
за участі секретаря судового засіданні - Пігулі А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» - Кролевець Руслана Ігоровича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну сторони виконавчого провадження,-
Представник ТОВ «Фінансова Компанія «ПОЗИКА»,звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА»(код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б; реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346).
Заява мотивована тим, що 06.07.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 840481217.
22.05.2021 приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна видав виконавчий напис № 39356 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. 16.08.2021 приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №66524887 з примусового виконання виконавчого напису № 39356 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису. Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1.
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 98 від 08.09.2020, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до боржника, заявником надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому до договору факторингу 2 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 2.
16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № 2 від 16.10.2025 до заявника підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3.
Таким чином ТОВ «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до боржника в сумі 18 404,32 грн, яка складається з: 3 580,32 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 903,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 920,80 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
У судове засідання представник заявника ТОВ «ФК «ПОЗИКА», не з'явився, однак в заяві висловлено позицію щодо розгляду справи за відсутності представника заявника.
Заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський О.В., боржник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Так, судом встановлено, що06.07.2020 ОСОБА_1 уклав із ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» кредитний договір № 840481217.
22.05.2021 приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна видав виконавчий напис № 39356 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису (а. с. 16-17).
16.08.2021 приватний виконавець Турський Олександр Віталійович виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №66524887 з примусового виконання виконавчого напису № 39356 про стягнення з боржника на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису (а. с. 4).
Станом на даний час виконавче провадження не завершене та перебуває на примусовому виконанні.
28.11.2018 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 1 (а. с. 18-21).
ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 98 від 08.09.2020, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором у розмірі зазначеному у реєстрі прав вимоги. Враховуючи те, що реєстр прав вимоги містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до боржника, заявником надано витяг з реєстру прав вимог, що містить лише дані боржника (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб).
05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01. У подальшому до договору факторингу 2 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу 2 (а. с. 33-35).
16.10.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та заявником укладено договір факторингу № 161025-01-ОФ відповідно до умов якого заявнику відступлено право грошової вимоги до боржника за кредитним договором. Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у реєстрі боржників № 2 від 16.10.2025 до заявника підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 3 (а. с. 40-43).
Таким чином ТОВ «ПОЗИКА» набуло права грошової вимоги до боржника в сумі 18 404,32 грн, яка складається з: 3 580,32 грн - заборгованість по тілу кредиту; 10 903,20 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 3 920,80 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а. с. 38).
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України - провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України - визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Тлумачення частини 1 статті 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права.
Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: купівлі-продажу чи міни (частина 3 статті 656 ЦК України); дарування (частина 2 статті 718 ЦК України); факторингу (глава 73 ЦК України).
Положеннями частини 1 статті 1077 ЦК України - визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Згідно частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
При цьому частиною 1 статті 514 ЦК України - передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
У виконавчому провадженні заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України, а саме: у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд, розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником. З аналізу зазначених норм права, з урахуванням сталої судової практики у спірних правовідносинах, можна зробити висновок про те, що лише при встановленні факту невиконання судового рішення, яким стягнуто заборгованість із боржника, у разі заміни кредитора, зокрема, на підставі відступлення прав вимоги, суд ухвалює рішення про заміну стягувача.
Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 р. № 6-122цс13 та підтверджено позицією Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 р. у справі № 2-230/11 та від 15 травня 2019 р. у справі № 370/2464/17.
Заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися, як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».
Правонаступництво, як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття право попередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і відповідно, комплекс процесуальних прав та обов'язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.
Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення.
При цьому, на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду. Частиною 1 статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист й охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення від 19.03.1997 р. у справі «Hornsby v. Greece», п. 40).
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов'язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов'язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2018 р. у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 р. у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 р. у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 р. у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20).
Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищенаведеного, заявапредставникаТОВ «ФК «ПОЗИКА», який звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на його правонаступника - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» є обґрутованою та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 512, 514, 1077, 1078 ЦК України, ст. ст. 18, 260, 261, 263, 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПОЗИКА» - Кролевець Руслана Ігоровича, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ОНЛАЙН ФІНАНС», заінтересована особа: приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Турський Олександр Віталійович, про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити стягувача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» у виконавчому провадженні №66524887 з примусового виконання виконавчого напису № 39356, що видав приватний нотаріус Грисюк Олена Василівна, щодо стягнення з Боржника, яким є ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» заборгованості за кредитним договором та плати за вчинення виконавчого напису, на його правонаступника ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 39493634, юридична адреса: 04052, Україна, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 17 літера Б; реквізити IBAN № НОМЕР_1 в АТ «СЕНС БАНК», МФО: 300346).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, безпосередньо до до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя