8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41
04 червня 2026 року м. ХарківСправа № 922/1920/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№1920/26 від 01.06.2026)
особа, яка може набути статусу позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
особа, яка може набути статусу відповідача Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» (04080, м. Київ, вул.Кирилівська, 85)
особа, яка може набути статусу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Акціонерне товариство "Харківобленерго" (61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149)
До Господарського суду Харківської області від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій остання просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства “Українські розподільні мережі» (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - АТ “Харківобленерго») про визнання недійсними з моменту прийняття рішень Дирекції АТ “УРМ», оформлених протоколами № 7-КУ від 28.04.2026 та № 12-КУ від 11.05.2026, а також прийнятих на їх підставі рішень АТ “УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026, шляхом заборони:
1. позачерговим загальним зборам акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаним АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного:
- питання 1: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго» у повному складі»;
- питання 2: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
- питання 3: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради».
2. АТ “Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954; 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаними АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради.
3. Публічному акціонерному товариству Акціонерний Банк “УКРГАЗБАНК» (ЄДРПОУ 23697280; 03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1), як депозитарній установі, що обслуговує рахунок у цінних паперах акціонера АТ “УРМ», на якому обліковуються належні АТ “УРМ» акції АТ “Харківобленерго», а також іншим депозитарним установам, що обслуговують рахунки у цінних паперах інших акціонерів АТ “Харківобленерго»: приймати бюлетені для голосування на позачергових загальних зборах акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026, що направлені акціонером АТ “УРМ», а також іншими акціонерами, які беруть участь у цих зборах, та здійснювати подальше опрацювання таких бюлетенів відповідно до п. 69 Розділу ХПІ Порядку, затвердженого рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236; надсилати Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» інформацію про акціонерів (їх представників), які подали бюлетені для участі у цих зборах, та інформацію про голосування з питань порядку денного, що міститься у бюлетенях, або інформацію про виявлені ознаки недійсності бюлетеня (підпункт 4 п. 69 зазначеного Порядку); вчиняти інші дії, передбачені п. 69 Розділу ХІП цього Порядку.
4. Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711; 04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ “Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
5. реєстраційній комісії загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), а також особам, яким делеговано повноваження реєстраційної комісії за договором (Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» або будь-якій іншій депозитарній установі), складати протокол про підсумки реєстрації акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
6. лічильній комісії загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026 (у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), а також особам, яким делеговано повноваження лічильної комісії за договором (Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» або депозитарній установі), складати протоколи про підсумки голосування акціонерів (їх представників) на загальних зборах акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
7. АТ “Українські розподільні мережі» (ЄДРПОУ 44992605; 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85) затверджувати бюлетені для кумулятивного голосування на загальних зборах акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
8. будь-яким державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які відповідно до законодавства України виконують функції реєстратора у сфері державної реєстрації, вносити записи (зміни) до відомостей про АТ “Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954), що містяться в Єдиному державному реєстрі, зокрема до: 1) відомостей про органи управління юридичної особи; 2) відомостей про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта, інформація для зв'язку), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи; 3) відомостей про членів керівних органів (прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, посада, інформація для зв'язку).
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2026 для розгляду заяви визначено суддю Погорелову О.В.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.06.2026 заявлено та прийнято самовідвід судді Погорелової О.В. від розгляду справи №922/1920/26. Постановлено передати справу №922/1920/26 для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого судді відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі розпорядження керівника апарату суду від 02.06.2026 №188/2026 здійснено повторний автоматизований розподіл заяви, згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026 для розгляду заяви визначено суддю Присяжнюка О.О.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що ОСОБА_1 є акціонером Акціонерного товариства “Харківобленерго» та власником простих іменних акцій у кількості 3 шт. номінальною вартістю 0,23 грн, що становить 0,000001% статутного капіталу товариства.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1336 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.01.2023 № 89) утворено Акціонерне товариство “Українські розподільні мережі» (далі - АТ “УРМ»), 100% акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики України. Відповідно до пункту 6 цієї постанови Міненерго забезпечує збільшення статутного капіталу та здійснення додаткових емісій акцій товариства за рахунок цінних паперів акціонерних товариств у сфері розподілу електричної енергії, що перебувають у державній власності. Наказом Міненерго від 28.07.2023 № 229 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу та здійснення додаткової емісії акцій АТ “УРМ», у тому числі за рахунок пакета акцій АТ “Харківобленерго», що належить державі. Таким чином, АТ “УРМ» є особою, уповноваженою на управління частками (акціями) держави у статутному капіталі АТ “Харківобленерго».
28 квітня 2026 року АТ “УРМ», як акціонер, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ “Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт. (65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства), відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466, прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 12.06.2026, визначило спосіб проведення - дистанційні загальні збори (опитування) (далі - Рішення від 28.04.2026) та затвердило порядок денний з такими питаннями:
1. прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
2. обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
3. затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;
4. компенсація АТ “УРМ» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.
11 травня 2026 року АТ “УРМ» за тих самих умов прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 23.06.2026, дистанційно (далі - Рішення від 11.05.2026), із тотожним порядком денним (питання 1-4).
Рішенням від 11.05.2026 АТ “УРМ» самостійно задекларувало взаємозв'язок питань порядку денного: підрахунок голосів і прийняття рішення з питання 2 неможливі без прийняття рішення з питання 1, а з питання 3 -- без прийняття рішення з питання 2. Тобто сам ініціатор зборів офіційно визнав, що питання 1, 2 і 3 утворюють єдиний нерозривний блок, спрямований на повну зміну складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго».
Заявник зауважує, що Рішення від 28.04.2026 та Рішення від 11.05.2026 підписані в.о. генерального директора ОСОБА_5 одноосібно та прийняті на підставі рішень Дирекції АТ “УРМ»: Рішення від 28.04.2026 - на підставі рішення Дирекції, оформленого протоколом № 7-КУ від 28.04.2026; Рішення від 11.05.2026 -- на підставі рішення Дирекції, оформленого протоколом № 12-КУ від 11.05 .2026
Спосіб проведення обох зборів визначено як дистанційні загальні збори (опитування), що зумовлює особливий порядок реалізації акціонерами права голосу: голосування здійснюється шляхом подання бюлетенів через депозитарну систему, опрацювання яких послідовно здійснюють депозитарні установи, Центральний депозитарій, а також реєстраційна та лічильна комісії в порядку, встановленому “Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженим рішенням НКЦПФР від 06.03.2023 № 236. Саме ця обставина пояснює спрямованість частини заявлених заходів на конкретні стадії опрацювання бюлетенів та оформлення результатів голосування - без вчинення відповідних технічних дій прийняття зборами рішень з питань порядку денного є об'єктивно неможливим. Належність заявнику 3 простих іменних акцій АТ “Харківобленерго» підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах.
Заявник вказує на те, що предмет позову, який буде подано у строк, встановлений ч. З ст. 138 ГПК України, становлять такі вимоги:
1. визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ “УРМ» від 28.04.2026, оформлене протоколом № 7-КУ;
2. визнати недійсним з моменту прийняття рішення АТ “УРМ» від 28.04.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 12.06.2026,
3. визнати недійсним з моменту прийняття рішення Дирекції АТ “УРМ» від 11.05.2026, оформлене протоколом № 12-КУ,
4. визнати недійсним з моменту прийняття рішення АТ “УРМ» від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 23.06.2026.
Заявник наголошує на тому, що предметом майбутнього спору є не лише акти про скликання зборів, а й самі рішення Дирекції АТ “УРМ» (протоколи № 7-КУ та № 12-КУ), тобто питання належності Дирекції компетенції на їх прийняття.
Заявник стверджує, що рішення АТ “УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026 про скликання (проведення) позачергових зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» прийняті Дирекцією АТ “УРМ» з перевищенням повноважень і компетенції, встановленої Статутом АТ “УРМ», є протиправними та підлягають визнанню недійсними з моменту прийняття.
Відповідно до п. 17.1 розділу 17 Статуту Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав усіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та законами України “Про акціонерні товариства» і “Про управління об'єктами державної власності», здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції. Пунктом 17.3 Статуту передбачено, що до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених зазначеними законами та Статутом.
При цьому, відповідно до п. 21.1 розділу 21 Статуту прийняття рішення про створення та/або участь у будь-яких юридичних особах / їх об'єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб / їх об'єднань здійснюється Наглядовою радою. Сам розділ 21 Статуту має назву “Управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб'єктах господарювання», що прямо вказує на віднесення цих питань до компетенції Наглядової ради.
Положеннями п. 17.1 Статуту також передбачено, що питання компетенції Наглядової ради (крім питань її виключної компетенції) можуть вирішуватися Загальними зборами та Дирекцією лише у випадку, якщо Наглядова рада делегувала вирішення таких питань Дирекції і це прямо не заборонено законодавством.
Згідно з п. 18.18 Статуту до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов'язаних із керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань та дій, що належать до компетенції Загальних зборів і Наглядової ради, у тому числі їх виключної компетенції. До компетенції Дирекції відноситься вирішення інших питань діяльності товариства, які не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та/або Наглядової ради або щодо вирішення яких не потрібне відповідне рішення цих органів (п.п. 28 п. 18.19 Статуту).
За твердженням заявника, із системного аналізу п. 17.1, 17.3, 18.18, 21.1 та п.п. 28 п. 18.19 Статуту випливає, що рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів АТ “Харківобленерго», яке за своєю природою є рішенням щодо управління корпоративними правами товариства в іншому суб'єкті господарювання, могло бути прийняте Дирекцією АТ “УРМ» лише за умови делегування вирішення цього питання Наглядовою радою, якого не відбулося.
Таким чином, за висновком заявника, рішення АТ “УРМ» від 28.04.2026 та від 11.05.2026, прийняті Дирекцією з перевищенням повноважень та внаслідок несанкціонованого Наглядовою радою втручання в її компетенцію, як і самі рішення Дирекції (протоколи № 7-КУ від 28.04.2026 та № 12-КУ від 11.05.2026), є протиправними, суперечать п. 17.1, 18.18, 21.1 та п.п. 28 п. 18.19 Статуту і підлатають визнанню недійсними з моменту прийняття.
Додатково, відповідно до ст. 11-2 Закону України “Про управління об'єктами державної власності» оскільки утворення Наглядової ради АТ “УРМ» є обов'язковим і передбачене Статутом, навіть Міненерго (як уповноважений орган управління та єдиний акціонер) без згоди Наглядової ради не може перебирати на себе повноваження щодо управління корпоративними правами товариства в інших суб'єктах господарювання.
Заявник наголошує на тому, що оскільки рішення про скликання позачергових загальних зборів АТ “Харківобленерго» прийняті Дирекцією АТ “УРМ» поза межами її компетенції та без делегування з боку Наглядової ради, усі похідні від них дії та рішення (проведення зборів, голосування належними АТ “УРМ» голосами, прийняття рішень з питань порядку денного, формування нового складу Наглядової ради) є такими, що ґрунтуються на протиправному акті, що посилює необхідність недопущення настання їх наслідків до перевірки правомірності оскаржуваних рішень судом.
Слід також враховувати, що АТ “УРМ» належить до товариств, 50 і більше відсотків акцій яких прямо або опосередковано належать державі, оскільки 100% його акцій перебувають у державній власності. Тому передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про акціонерні товариства» можливість вирішення загальними зборами питань, віднесених до компетенції наглядової ради, на АТ “УРМ» не поширюється. Це додатково підтверджує, що питання управління корпоративними правами товариства в інших суб'єктах господарювання (зокрема скликання загальних зборів АТ “Харківобленерго») не могло бути правомірно вирішене Дирекцією без відповідного рішення Наглядової ради АТ “УРМ».
Як зауважує заявник, АТ “УРМ» володіє 166 754 183 акціями АТ “Харківобленерго» (65,0010% голосуючих акцій), тобто кількості голосів об'єктивно достатньо для прийняття будь-якого рішення з питань порядку денного.
Крім того, оскаржувані рішення прийняті та підписані одноосібно в.о. директора ОСОБА_5 за відсутності завдання на голосування, погодженого Наглядовою радою АТ “УРМ» (п. 21.3 Статуту), оскільки Наглядова рада не делегувала Дирекції відповідних повноважень. За таких умов уповноважені АТ “УРМ» представники діятимуть не на підставі погодженого Наглядовою радою завдання, а за вказівкою Дирекції, і віддадуть належні АТ “УРМ» голоси (у тому числі кумулятивні) на підтримку всіх питань порядку денного та окремих кандидатів до складу Наглядової ради АТ “Харківобленерго».
При цьому сам ініціатор зборів - АТ “УРМ» - Рішенням від 11.05.2026 офіційно задекларував нерозривний взаємозв'язок питань 1, 2 і 3 порядку денного, що підтверджує, що прийняття зборами рішень саме з цих трьох питань є заздалегідь спланованим єдиним результатом, а не суб'єктивним припущенням заявника.
Сукупність наведених обставин, на переконання заявника, дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що в разі невжиття заходів забезпечення позову та проведення зборів будуть прийняті рішення про припинення повноважень чинної Наглядової ради, обрання її нового складу та укладення договорів з новими членами.
Заявлені заходи заявник вважає безпосередньо пов'язаними з предметом майбутнього спору, ці заходи обмежені трьома з чотирьох питань порядку денного та стадією оформлення результатів голосування саме з цих питань; вони не зупиняють і не припиняють господарську діяльність AT “Харківобленерго». Негативні наслідки від невжиття заходів (необхідність ініціювати низку нових проваджень, нелегітимність органів управління стратегічного підприємства) істотно переважають мінімальні та тимчасові обмеження, які запроваджуються заходами.
Окрему увагу заявник звертає на те, що до моменту вирішення майбутнього спору по суті оскаржувані рішення будуть вже реалізовані, а їх наслідки - настануть і стануть практично незворотними, що спричинить ланцюг подальших юридичних наслідків, кожен з яких є самостійним і не усувається автоматично визнанням недійсними вихідних рішень про скликання зборів.
На переконання заявника, сукупність наведених обставин дає підстави для достатньо обґрунтованого припущення, що в разі невжиття заходів забезпечення позову та проведення зборів будуть прийняті рішення про припинення повноважень чинної Наглядової ради, обрання її нового складу та укладення договорів з новими членами. При цьому, за відсутності заходів забезпечення позову задоволення майбутнього позову (визнання недійсними рішень про скликання зборів) не поновить попередній правовий стан в органах управління АТ «Харківобленерго» - правомочність і легітимність складу Наглядової ради, відсутність незаконних рішень загальних зборів та нелегітимної Наглядової ради. Для відновлення цього стану заявник буде вимушений ініціювати низку нових, самостійних судових проваджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 138 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Згідно ч. 6 ст. 30 ГПК України спори, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, а також спори, що виникають з правочинів щодо корпоративних прав (крім акцій) в юридичній особі, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням юридичної особи.
Враховуючи те, що позовна заява, яка буде подана ОСОБА_1 , стосується спору, що виник з корпоративних відносин між акціонерами АТ “Харківобленерго», заява про забезпечення позову підсудна Господарському суду Харківської області.
Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№1920/26 від 01.06.2026), суд встановив наступне.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При цьому згідно з частиною 5 вказаної статті не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони: 1) проводити загальні збори акціонерів або учасників господарського товариства та приймати ними рішення, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, які прямо стосуються предмета спору; 2) Центральному депозитарію цінних паперів та депозитарній установі надавати емітенту реєстр власників іменних цінних паперів для проведення загальних зборів акціонерів; 3) участі (реєстрації для участі) або неучасті акціонерів або учасників у загальних зборах товариства, визначення правомочності загальних зборів акціонерів або учасників господарського товариства; 4) здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
За приписами частин 1, 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Забезпечення позову - це по суті обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (відповідачів) з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до усталених висновків Верховного Суду при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання/невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
При цьому важливим є те, що обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (постанови Верховного Суду від 12.04.2018 у справі № 922/2928/17, від 05.08.2019 у справі № 922/599/19).
З урахуванням вимог, передбачених статтями 73, 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, для забезпечення позову необхідною є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Постановляючи ухвалу про заборону відповідачу або третім особам вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. При цьому в ухвалі про вжиття заходів забезпечення позову має бути мотивований висновок про те, як невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Тобто забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову. Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19, від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі № 904/4710/21.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись з предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.
При застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду заяви про забезпечення позову суд виходить з того, що оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову здійснюється з урахуванням поданих заявником доказів, доводів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії. Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22.
Суд враховує, що у разі звернення особи до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення, при задоволенні якої, не вимагатиме примусового виконання, має застосуватися та досліджуватися не така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, позаяк позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову. Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не повинен надавати оцінку доказам в обґрунтування вимог чи заперечень проти позову, робити висновки про існування або відсутність підстав для задоволення позову. В першу чергу суд повинен оцінити доводи заявника на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Як вже зазначалося, 28 квітня 2026 року АТ “УРМ», як акціонер, що володіє голосуючими простими іменними акціями АТ “Харківобленерго» у кількості 166 754 183 шт. (65,0010% від загальної кількості голосуючих акцій товариства), відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466 та на підставі рішення Дирекції АТ "УРМ" від 28.04.2026, оформленого протоколом № 7-КУ, прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 12.06.2026, визначило спосіб проведення - дистанційні загальні збори (опитування) та затвердило порядок денний з такими питаннями:
1. прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
2. обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
3. затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради;
4. компенсація АТ “УРМ» витрат на організацію, підготовку та проведення позачергових загальних зборів.
11 травня 2026 року АТ “УРМ» відповідно до п. 1 Рішення НКЦПФР від 26.04.2023 № 466 та на підставі рішення Дирекції АТ "УРМ" від 11.05.2026, оформленого протоколом № 12-КУ за тих самих умов прийняло рішення про скликання (проведення) позачергових загальних зборів акціонерів АТ “Харківобленерго» на 23.06.2026, дистанційно, із тотожним порядком денним (питання 1-4).
Відповідно до статуту AT «Українські розподільні мережі» органами Товариства є: Вищий орган Товариства - Загальні збори; Наглядова рада; виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція.
Акціонерне товариство «Українські розподільні мережі» є юридичною особою, яка утворена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1336 «Про утворення акціонерного товариства «Українські розподільні мережі» (зі змінами), як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належить державі, повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснює Міністерство енергетики.
Відповідно до статуту Акціонерного товариства «Українські розподільні мережі», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 14.12.2025 № 521, управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Органами Товариства є: (1) Вищий орган Товариства - Загальні збори; (2) Наглядова рада; (3) Виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція. Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством.
Відповідно до п. 17.1 розділу 17 Статуту Наглядова рада є колегіальним органом, що здійснює захист прав усіх акціонерів товариства і в межах компетенції, визначеної Статутом та законами України “Про акціонерні товариства» і “Про управління об'єктами державної власності», здійснює управління товариством, а також контролює та регулює діяльність Дирекції.
Пунктом 17.3 Статуту передбачено, що до компетенції Наглядової ради належить вирішення питань, передбачених зазначеними законами та Статутом.
Положеннями п. 17 Статуту також передбачено, що питання компетенції Наглядової ради (крім питань її виключної компетенції) можуть вирішуватися Загальними зборами та Дирекцією лише у випадку, якщо Наглядова рада делегувала вирішення таких питань Дирекції і це прямо не заборонено законодавством.
Відповідно до пункту 17.4. Статуту AT «Українські розподільні мережі», саме до компетенції Наглядової ради віднесено питання прийняття рішення про погодження завдання на голосування для участі Товариства на загальних зборах будь-яких юридичних осіб/ їх об'єднань, учасником (акціонером) яких є Товариство згідно переліку питань, що визначається окремим рішенням Наглядової ради.
Згідно з п. 18.18 Статуту до компетенції Дирекції належить вирішення всіх питань, пов'язаних із керівництвом поточною діяльністю товариства, крім питань та дій, що належать до компетенції Загальних зборів і Наглядової ради, у тому числі їх виключної компетенції. До компетенції Дирекції відноситься вирішення інших питань діяльності товариства, які не віднесені до виключної компетенції Загальних зборів та/або Наглядової ради або щодо вирішення яких не потрібне відповідне рішення цих органів (п.п. 28 п. 18.19 Статуту).
При цьому, відповідно до п. 21.1 розділу 21 Статуту прийняття рішення про створення та/або участь у будь-яких юридичних особах / їх об'єднаннях, їх реорганізацію, ліквідацію та прийняття рішень з питань діяльності таких юридичних осіб / їх об'єднань здійснюється Наглядовою радою. Сам розділ 21 Статуту має назву “Управління корпоративними правами, що належать товариству в інших суб'єктах господарювання», що прямо вказує на віднесення цих питань до компетенції Наглядової ради.
Пунктом 21.3. статуту AT «Українські розподільні мережі» представник Товариства на загальних зборах будь-яких юридичних осіб/ їх об'єднань, учасником (акціонером) яких є Товариство, діє на підставі довіреності (крім випадку участі у таких загальних зборах Генерального директора). Голосування на таких загальних зборах здійснюється на підставі завдання на голосування, яке, по переліку питань визначених окремим рішенням Наглядової ради, підлягає погодженню Наглядовою радою.
З наведеного вбачається, що статут AT «Українські розподільні мережі» визначає, що саме Наглядова рада AT «Українські розподільні мережі» окремим рішенням має визначити перелік питань, які мають розглядати Загальні збори AT «Харківобленерго» та Наглядова рада має погодити прийняття рішення акціонером AT «Українські розподільні мережі» про проведення (скликання) загальних зборів AT «Харківобленерго».
З урахуванням викладеного та враховуючи п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України, який дозволяє забезпечення позову у корпоративних правовідносин шляхом заборони прийняття конкретно визначених судом рішень, які прямо стосуються предмета спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позову та про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:
- заборони позачерговим загальним зборам акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаним АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного:
питання 1: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго» у повному складі»;
питання 2: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго»;
питання 3: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради»;
- заборони АТ “Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954; 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаними АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради:
- заборони Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711; 04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ “Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими на період вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
На переконання суду, вжиття наведених заходів забезпечення позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у майбутній справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів ОСОБА_1 у випадку задоволення позову, сприятиме захисту та поновленню порушених прав та виконанню в подальшому рішення суду у разі задоволення вказаних вище позовних вимог. Невжиття вказаного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що в свою чергу призведе до нівелювання функції судового рішення, як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів.
Вжиті заходи забезпечення позову не тягнуть за собою припинення чи зупинення господарської діяльності AT "Харківобленерго", не призводять до негативних наслідків для товариства та відповідають вимогам п. 1 ч. 5 ст. 137 ГПК України.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Щодо інших вимог заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, оскільки вони не обґрунтовані заявником щодо визначеного предмету спору та не можуть бути застосовані в силу прямої заборони приписів ч. 5 ст. 137 ГПК України.
Суд відхиляє ці вимоги з огляду на їх надмірність, порушення принципу пропорційності та надмірне втручання в діяльність третіх осіб.
На переконання суду, застосування дієвих та взаємопов'язаних заходів забезпечення у виді заборони позачерговим загальним зборам акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаним АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань 1, 2, 3 порядку денного, заборони АТ “Харківобленерго» вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаними АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради та заборони Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ “Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026, є вичерпно достатнім для ефективного захисту прав заявника. Додаткове блокування роботи депозитарних установ, реєстраційної та лічильної комісій, а також заборона затверджувати бюлетені є надмірними і порушують принцип пропорційності.
Вимога до невизначеного кола державних реєстраторів також є необґрунтовано широкою, оскільки суд вже заборонив вчиняти конкретні реєстраційні дії. Крім того, така заборона фактично спрямована на блокування реалізації передбачених законом процедур державної реєстрації змін щодо юридичної особи, що є похідними від можливих рішень загальних зборів акціонерів, та не має безпосереднього зв'язку з предметом спору, який стосується правомірності рішень про скликання та проведення загальних зборів, а не дій суб'єктів державної реєстрації. Суд також зазначає, що заявницею не доведено наявності обставин, які б свідчили про протиправну поведінку або намір вчинення незаконних дій з боку суб'єктів державної реєстрації до подання заявницею позову, а також не наведено належних і допустимих доказів того, що саме внесення відповідних записів до реєстру унеможливить або істотно ускладнить ефективний захист прав у межах даного судового провадження.
З огляду на наведене, врахувавши предмет і підстави поданої заяви, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково.
Суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення) (ч. 1 ст. 141 ГПК України).
Суд не вбачає підстав задля застосовування зустрічного забезпечення з огляду на те, що відповідні заходи не призведуть до негативних наслідків для відповідача чи інших осіб, та спрямовані виключно на збереження існуючого становища до прийняття рішення у майбутній справі та на ефективний захист порушених прав та інтересів позивача.
Керуючись статтями 73, 74, 86, 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№1920/26 від 01.06.2026) задовольнити частково.
2. Вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Акціонерного товариства “Харківобленерго», скликаним Акціонерним товариством "Українські розподільні мережі" на 12.06.2026 та на 23.06.2026, приймати рішення з таких питань порядку денного: питання 1: “Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго» у повному складі», питання 2: “Обрання членів Наглядової ради АТ “Харківобленерго», питання 3: “Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів з членами Наглядової ради»; заборони Акціонерному товариству “Харківобленерго» (ЄДРПОУ 00131954; 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, буд. 149) вчиняти дії, спрямовані на укладення цивільно-правових договорів із членами Наглядової ради, обраними позачерговими загальними зборами акціонерів АТ “Харківобленерго», скликаними АТ “УРМ» на 12.06.2026 та на 23.06.2026, а також заборони реєстрації змін до персонального складу Наглядової ради в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та в інших реєстрах і проведення перших засідань нового складу Наглядової ради; заборони Центральному депозитарію - ПАТ “Національний депозитарій України» (ЄДРПОУ 30370711; 04107, м. Київ, вул. Якубенківська, буд. 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 п. 69 Розділу ХІП Порядку (засвідчену кваліфікованим або удосконаленим електронним підписом уповноваженої особи депозитарної установи), в єдині документи: 1) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026; 2) перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 23.06.2026; надсилати уповноваженим на взаємодію з Центральним депозитарієм особам зазначені переліки разом із документами, отриманими від депозитарних установ; виконувати розпорядження осіб (крім емітента), які мають право на отримання реєстру власників цінних паперів, складати та надавати таким особам реєстр власників цінних паперів емітента АТ “Харківобленерго», у тому числі перелік акціонерів, які мають право на участь у загальних зборах АТ “Харківобленерго», скликаних на 12.06.2026 та на 23.06.2026.
3. В іншій частині заяви відмовити.
Дана ухвала відповідно до пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" є виконавчим документом.
Стягувачем за цією ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Боржником за цією ухвалою є Акціонерне товариство "Українські розподільні мережі" (07080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 44992605).
Ухвала набирає законної сили 04 червня 2026 року та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", протягом трьох років з наступного дня після набрання нею законної сили, в строк до 05 червня 2029 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.
Ухвалу підписано 04 червня 2026 року.
СуддяО.О. Присяжнюк
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.