65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"04" червня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1265/26
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін
справу № 916/1265/26
за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600)
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
про стягнення 593 306,45 грн.
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 593 306,45 грн., з яких:
- 574 676,16 грн. - заборгованість за спожиту електроенергію за грудень 2025 на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк»;
- 5 787,94 грн - інфляційні втрати, 12 842,35 грн - 15% річних на рахунок IBAN НОМЕР_4 в ГУ ДКСУ у Київській області;
Витрати по сплаті судового збору в сумі 7 119,68 грн покласти на Відповідача та сплатити на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 312.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.04.2026 позовну заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження. В ухвалі сторонам встановлено строк на подання суду заяв по суті справи, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст.252 ГПК України.
09.04.2026 за вх.№12284/26 господарським судом одержано відзив на позовну заяву.
17.04.2026 за вх.№13298/26 господарським судом одержано відповідь на відзив.
Відповідач не скористався правом подання до суду заперечень на відповідь на відзив.
Клопотання про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України, від сторін до суду також не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Стислий виклад позиції позивача
- Починаючи з 1 січня 2019 року і на цей час ДПЗД «Укрінтеренерго» є єдиним в Україні постачальником електричної енергії, на якого були покладені спеціальні обов'язки, а саме виконання функцій постачальника «останньої надії».
- Суть діяльності постачальника «останньої надії» полягає в гарантованому постачанні електроенергії будь-яким споживачам всієї України, які втратили постачальника електричної енергії (міністерства, державні установи та підприємства, підприємства оборонно-промислового комплексу, комунальні підприємства, підприємства критичної інфраструктури, суб'єкти господарювання, фізичні особи-підприємці тощо).
- Підприємство виконує повноваження покладені на нього Кабінетом Міністрів України, зокрема спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, в повному обсязі, особливо враховуючи введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє й на цей час.
- Військовою частиною НОМЕР_1 порушено положення Закону України «Про ринок електричної енергії» та Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині оплати спожитої ним електричної енергії.
- Відповідно до положень статті 64 Закону постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу. При цьому, відповідно до положень частини восьмої статті 64 Закону постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
- Положеннями пункту 6.2.3. Глави 6.2 розділу VI ПРРЕЕ визначено, що початком постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» вважається дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
- Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, вважається укладеним у визначених законодавством України та ПРРЕЕ випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
- ДПЗД «Укрінтеренерго» було дотримано умови Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» щодо постачання електричної енергії, на підставі даних, отриманих від АТ «ДТЕК Одеські електромережі», а також надіслано рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії за період жовтень - грудень 2025 року, що підтверджується додатками до позовної заяви.
- За даними АТ «ДТЕК Одеські електромережі», Військову частину НОМЕР_1 віднесено до споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 09.10.2025 року, що підтверджено листом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» від 09.10.2025 №101/19/03-7166.
- Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов'язку виконати господарські зобов'язання, викладена також у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17.
- Позиція Військової частини НОМЕР_1 є суперечливою з огляду на наступне. З одного боку Відповідач стверджує, що заборгованість відсутня, а Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» виконаний в повному обсязі саме Відповідачем. З іншого ж боку Відповідач надсилав на адресу Позивача лист від 22.12.2025 № 06.1.3.5979-25-Вих та лист від 13.03.2026 № 06.1.3/1179-26-Вих (додаються), в яких підтверджував свої зобов'язання з оплати заборгованості.
Стислий виклад позиції відповідача
- У даному випадку має місце неналежне виконання умов договору саме з боку позивача, а спірна складова створена позивачем штучно, з огляду на таке. Договір діє до 31 грудня 2025 року, та весь час його дії в/ч НОМЕР_1 сумлінно та чітко виконувала свої зобов'язання, зокрема в частині розрахунків. В свою чергу, у наданих позивачем доказах, які б могли переконати суд в існуванні «заборгованості» в/ч НОМЕР_1 , взагалі не міститься підтвердження неналежного виконання умов Договору з боку в/ч НОМЕР_1 .
- Наведені позивачем рахунки на оплату також не можна вважати доказом існування заборгованості або перевитрати електроенергії понад встановлений Договором обсяг, рахунки лише свідчать про вартість електричної енергії за зазначений період, не підтверджуючи факт несплати в/ч НОМЕР_1 .
- Інших вагомих доказів, які б могли підтвердити те що в/ч НОМЕР_1 не оплатила постачання електричної енергії у грудні 2022 року, позивач не наводить, отже, у шановного суду не має об'єктивних підстав вважати в/ч НОМЕР_1 боржником або неналежним виконавцем договору.
- Протягом всього часу з моменту закінчення терміну дії договору, до моменту отримання ухвали про відкриття провадження по даній справі, в/ч НОМЕР_1 вважали договір таким що є виконаним, адже сума договору була перерахована на користь позивача, а від самого позивача не було жодних претензій протягом дії договору.
- Вимагання виплат від в/ч НОМЕР_1 після закінчення терміну дії договору, який сплинув в минулому році, протягом іншого бюджетного періоду, є безпідставною позовною вимогою, оскільки в/ч НОМЕР_1 не може взяти на себе такі зобов'язання, так як в іншому випадку буде припущене порушення вимог Бюджетного кодексу України.
- В рамках Договору (протягом його дії) в/ч НОМЕР_1 могла ініціювати звірку показників лічильників, укласти додаткові угоди у разі перевищення обсягів спожитої електричної енергії, збільшити суму договору, тощо, щоб уникнути можливої заборгованості або необхідності судового врегулювання спору. Але через дії позивача в/ч НОМЕР_1 була фактично позбавлена такої можливості, що свідчить про те що спірні відносини були утворені штучно саме з вини позивача.
- В/ч НОМЕР_1 вживала необхідних заходів щодо виконання взятих на себе зобов'язань за Договором, про що свідчать відповідні платіжні доручення та акти прийому-передачі електричної енергії, а тому в/ч НОМЕР_1 вважає себе невинуватою, так як довела, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання, відтоді жодної заборгованості у в/ч НОМЕР_1 перед позивачем не існує, а існує прострочення кредитора та припинене зобов'язання за договором виконанням, проведеним належним чином з боку в/ч НОМЕР_1 .
Обставини справи, встановлені судом.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р «Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником «останньої надії» визначено:
- Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності “Укрінтеренерго» постачальником “останньої надії» з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2026;
- територією провадження діяльності зазначеного підприємства територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.
05.12.2025 між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (Постачальник, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (Споживач, відповідач) укладений договір №361-25 про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
Відповідно до п.2.2 договору обов'язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу/передачі електричної енергії.
Згідно з п.3.1 договору Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.
Відповідно до п.3.3 договору умови надання послуг "останньої надії" Споживачу повинні передбачати наступне: ціни на електроенергію для Споживача повинні бути економічно обґрунтованими, прозорими, недискримінаційними і формуватися Постачальником відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором; споживач має право змінювати Постачальника без сплати будь-яких штрафних санкцій на користь такого Постачальника у разі дострокового розірвання цього Договору.
Згідно з п.3.4. договору електрична енергія постачається до електроустановок Споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів, крім випадків, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, коли постачання може бути продовжено за заявою Споживача. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії Споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об'єкт припиняється оператором системи в порядку, передбаченому розділом VII РССЕЕ.
Відповідно до п.п.5.1,5.2 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього Договору (далі - комерційна пропозиція).
Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни за електричну енергію.
Згідно з п.п.5.8,5.9 договору Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок).
При цьому, Споживач не обмежується в праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника, та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника.
Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок Постачальника надійшла вся сума коштів. Спецрахунок Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п.5.10 договору оплата виставленого Постачальником Акта за цим Договором має бути здійснена Споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання Споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої Споживачем.
Згідно з п.13.1 договору цей Договір приєднання Споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб, крім випадків, визначених Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ.
Додатком №1 до договору договір №361-25 про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» від 05.12.2025 є Комерційна пропозиція №10 від 08.10.2024 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії».
Пунктом 4 Комерційної пропозиції визначено спосіб (порядок) та строки оплати за постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».
Так, відповідно до п.4.5 Комерційної пропозиції оплата за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію (остаточний розрахунок) здійснюється Споживачем в строк до 20-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, незалежно від отримання рахунку від Постачальника.
Вартість фактично спожитої в Розрахунковому періоді електричної енергії визначається як різниця між вартістю купованої Споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою Споживачем Розрахунковий період.
Згідно з п.4.6 Комерційної пропозиції Постачальник надсилає Споживачу рахунок за фактично спожиту у Розрахунковому періоді електричну енергію до 14-го числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим.
У разі неотримання Споживачем рахунку від Постачальника, Споживач самостійно визначає суму, яка підлягає оплаті, шляхом множення обсягу фактично спожитої електричної енергії у Розрахунковому періоді на Ціну, яка діяла у відповідному розрахунковому періоді. В разі здійснення Споживачем оплати за Розрахунковий період, сума, яка підлягає оплаті, зменшується на суму такої оплати.
У разі неотримання рахунку від Постачальника Споживач має про це письмово повідомити Постачальника та зазначити електрону адресу на яку Постачальник може відправити рахунок Споживачу. У разі не звернення Споживачем до Постачальника про необхідність надання рахунку, Споживач, у разі несплати спожитої електричної енергії, не має права посилатися на відсутність рахунку або іншого документу по цьому Договору.
Відповідно до п.4.7 Комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення будь яким із наступних способів:
- особистим врученням (нарочним) в приміщені Постачальника;
- поштою на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та/або на адресу, надану оператором системи (ОС) або споживачем Постачальнику;
- засобами електронного зв'язку на електронну пошту Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, або зазначену ОС, або зазначену в листуванні між сторонами;
- засобами систем електронного документообігу, зокрема, але не виключно системи «М.Е.Doc» (якщо Споживач використовує таку систему).
Датою отримання рахунку вважається дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій день з дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою).
У разі неотримання Споживачем рахунків, надісланих поштою, рахунки вважаються врученими Споживачу належним чином на третій календарний день від дати відправки Постачальником відповідного поштового відправлення.
У разі направлення Постачальником рахунків електронною поштою, датою Потримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником Споживачу відповідного електронного повідомлення.
У разі направлення Постачальником рахунків засобами систем електронного документообігу «М.Е.Дос», датою отримання таких рахунків буде вважатися дата зазначена в Повідомлені про доставку документа адресату (Споживачу) з відміткою «Доставлено», яке згенероване системою електронного документообігу «M.E.Dос».
Згідно з п.4.8 Комерційної пропозиції Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі Акт купівлі-продажу складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем.
Обсяг фактично спожитої електричної енергії Споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної Генергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року №2118.
Після завершення Розрахункового періоду та отримання даних від ОС Постачальник надсилає на адресу електронної пошти Споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.
Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника.
Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача.
Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника.
Сторони можуть підписати Акт купівлі-продажу із застосуванням КЕП (кваліфікованого електронного підпису) за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації.
У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому с розбіжності. Уповноважені особи Постачальника та Споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або Постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо Сторони Договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, Споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.
До усунення розбіжностей Сторони Договору керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу складеному Постачальником, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.
У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.
Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від Постачальника до Споживача, є узгоджений Сторонами Акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.
Відповідно до п.6.1 Комерційної пропозиції за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов'язується сплатити пеню на підставі рахунку та/або вимоги (претензії) Постачальника.
Нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
У разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання за цим Договором починають нараховуватися Постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Господарським судом також встановлено, що разом із листом №101/19/03-7166 від 09.10.2025 оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відповідно до пункту 6.2.4 глави 6.2 розділу VI Правил роздрібного ринку електричної енергії, надано позивачу повідомлення про контактні дані споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником "останньої надії", якого приєднано до електричних мереж або розташовано на території ліцензованої діяльності ОСР, починаючи з 09.10.2025, за формою додатку 8 до Правил роздрібного ринку електричної енергії, до якого, зокрема, віднесено Військову частину НОМЕР_1 .
Вказане повідомлення містить в тому числі щодо номеру телефону, еmail та поштової адреси споживача.
Разом із листом оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» «Щодо розрахунків» №101/29/03-8036 від 10.10.2025 позивачу надано звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД «Укрінтеренерго» у жовтні 2025 року, згідно з яким загальний фактичний корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку відповідача становить 37 975 кВт*год.
Разом із листом оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» «Щодо розрахунків» №101/29/03-9061 від 08.12.2025 позивачу надано звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД «Укрінтеренерго» у листопаді 2025 року, згідно з яким загальний фактичний корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку відповідача становить 66 898 кВт*год.
Разом із листом оператора системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі» «Щодо розрахунків» №101/29/03-205 від 08.01.2026 позивачу надано звіт щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника "останньої надії" ДПЗД «Укрінтеренерго» у грудні 2025 року, згідно з яким загальний фактичний корисний відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку відповідача становить 65 053 кВт*год.
За спожиту у жовтні-грудні 2025 електричну енергію загальною вартістю 1 684 458,12 грн. позивач виставив відповідачу наступні рахунки:
- №000023311292/13/О10/72717 від 10.11.2025 за жовтень 2025, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 37 975 кВт*год на суму 269 812,68 грн.;
- №000023311292/13/О11/73101 від 08.12.2025 за листопад 2025, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 66 898 кВт*год на суму 702 403,31 грн.;
- №000023311292/13/О12/73622 від 23.12.2025 за грудень 2025, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 13 102 кВт*год на суму 143 449,13 грн.;
- відкоригований рахунок №000023311292/13/О12/74 від 09.01.2026 за грудень 2025, згідно з яким обсяг спожитої відповідачем електричної енергії становить 65 053 кВт*год на суму 712 242,13 грн.
Вказані рахунки разом із відповідними актами купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №064061 від 31.10.2025, №064396 від 30.11.2025, №064859 від 23.12.2025 та №65254 від 31.12.2025 надіслані відповідачу електронною поштою, адреса якої вказана у листі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» №101/19/03-7166 від 09.10.2025.
В свою чергу відповідачем спожита електрична енергія оплачена частково на загальну суму 1 109 781,96 грн., а саме:
- спожиту у жовтні 2025 електричну енергію оплачено відповідачем в повному обсязі згідно з платіжною інструкцією №4202 від 10.12.2025 на суму 269 812,68 грн;
- спожиту у листопаді 2025 електричну енергію оплачено відповідачем в повному обсязі згідно з платіжною інструкцією №4425 від 21.12.2025 на суму 702 403,31 грн.;
- спожиту у грудні 2025 електричну енергію оплачено відповідачем частково згідно з платіжною інструкцією №4489 від 26.12.2025 на суму 137 565,97 грн.
Решту вартості спожитої у грудні 2025 електричної енергії у розмірі 574 676,16 грн. відповідачем не оплачено.
Водночас у листі від 23.12.2025 №11410/ПОН відповідач звернувся до позивача та у зв'язку з закриттям бюджетного року просив відповідача надати акт купівлі-продажу електроенергії за грудень 2025 року, із зазначенням, що обсяги за період грудень 2025 року становлять 13 102 кВт* год. Також відповідач зазначив, що у разі, якщо обсяг спожитої військової частини НОМЕР_1 електричної енергії у Звіті оператора системи розподілу, за розрахунковий період виявиться іншим ніж обсяг зазначений в акті купівлі-продажу електроенергії за грудень 2025 року, відповідач погоджується на підписання корегувального акту, та зобов'язується доплатити різницю вартості електричної енергії; якщо обсяг зазначений у Звіті оператора системи розподілу виявиться меншим за обсяг електричної енергії, зазначений в акті купівлі-продажу електричної енергії, відповідач погоджується на врахування переплати в оплату електричної енергії, яка буде спожита наступних розрахункових періодах.
У листі від 13.03.2026 №3167/ПОН відповідач в доповнення до раніше направлених листів повідомив позивача, що дійсно спожив в грудні 2025 року електроенергію в кількості 65 053 кВт/год, але враховуючи особливості бюджетного кодексу України, не може її сплатити в 2026 році.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. ч. 1-4 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).
Частиною 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (п.16).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник "останньої надії" - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р (з подальшими змінами та доповненнями) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 1 січня 2019 року до 31 грудня 2026.
Відповідно до ч.1 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі, зокрема, необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.
Відповідно до ч.5 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» зобов'язаний постачати електричну енергію споживачам за ціною, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" та ціну (тариф) на послуги оператора системи передачі. Постачальник "останньої надії" зобов'язаний повідомляти споживача на своєму веб-сайті або через засоби масової інформації про зміни тарифів (цін) у строки, визначені порядком формування ціни, за якою здійснює постачання електричної енергії споживачам постачальник "останньої надії". Споживачі постачальника "останньої надії" оплачують послуги з передачі та розподілу електричної енергії оператору системи передачі та оператору системи розподілу згідно з умовами укладених договорів про надання відповідних послуг.
Для забезпечення постачання електричної енергії споживачам постачальник «останньої надії» здійснює купівлю-продаж електричної енергії на ринку електричної енергії за вільними цінами. Методика (порядок) розрахунку ціни електричної енергії, що застосовується постачальником «останньої надії» при формуванні ціни постачання електричної енергії споживачам, затверджується Регулятором.
Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії.
Згідно з ч.6 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.
Відповідно до ч.ч.8,9 ст.64 Закону України «Про ринок електричної енергії» Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.
Відповідно до п.3.4.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ) Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з дати припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.
Як вище встановлено господарським судом, 05.12.2025 між сторонами у справі укладений договір №361-25 про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція).
При цьому із врахуванням положень п.3.4.4 ПРРЕЕ укладений між сторонами договір діє з початку фактичного постачання електричної енергії позивачем як постачальником «останньої надії» відповідачу, а саме з 09.10.2025.
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; надавати постачальникам послуг комерційного обліку, з якими він уклав договір, доступ до своїх електроустановок для здійснення монтажу, технічного обслуговування та зняття показників з приладів обліку споживання електричної енергії.
Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із приписами ч.1 ст.526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу положень ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Між тим, відповідачем спожиту у період жовтень-грудень 2025 електричну енергію загальною вартістю 1 684 458,12 грн. оплачено частково на загальну суму 1 109 781,96 грн., внаслідок чого у нього наявний борг перед позивачем у розмірі 574 676,16 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
При цьому посилання відповідача на закінчення терміну дії договору та на те, що відповідач в наступному бюджетному періоді не може взяти на себе зобов'язання з оплати електроенергії, так як в іншому випадку буде припущене порушення вимог Бюджетного кодексу України, господарським судом не приймаються до уваги з огляду на те, що відсутність бюджетного асигнування у відповідному бюджетному періоді не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії.
Посилання відповідача на те, що в рамках Договору (протягом його дії) відповідач міг ініціювати звірку показників лічильників, укласти додаткові угоди у разі перевищення обсягів спожитої електричної енергії, збільшити суму договору, тощо, щоб уникнути можливої заборгованості або необхідності судового врегулювання спору, але через дії позивача відповідач був фактично позбавлений такої можливості, господарський суд не приймає до уваги з огляду на те, що такі посилання самі по собі не свідчать про безпідставність заявлених у даній справі позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Згідно з п.4.13 ПРРЕЕ для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ визначено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Господарський суд зауважує, що вказаний у актах купівлі-продажу електроенергії до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» за жовтень-грудень 2025 обсяг спожитої відповідачем електричної енергії відповідає обсягу, вказаному у звітах щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії, наданих оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Одеські електромережі», що узгоджується з встановленими ПРЕЕ правилами визначення обсягу фактично спожитої електричної енергії.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п.6.1 Комерційної пропозиції нарахування пені та інших видів відповідальності, що визначені законом та цим договором (15% річних, інфляція) за невиконання грошового зобов'язання на підставі отриманого споживачем рахунку, починається на наступний день після закінчення терміну, встановленого договором на оплату рахунку.
Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 15% річних та інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 15% річних за загальний період з 18.11.2025 по 28.02.2026 становить 12 842,35 грн., розмір інфляційних втрат за період з 01.02.2026 по 28.02.2026 становить 5687,93 грн., господарським судом встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи щодо прострочення відповідача.
Водночас господарський суд враховує загальний висновок Великої Палати у справі №902/417/18 щодо права суду за певних умов зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, яка викладена у постанові від 18.03.2020, в якій вказано: «З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.»
При цьому Велика Палата Верховного Суду виклала такий висновок з обставин справи №902/417/18, в якій сторони у договорі погодили зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України і встановили її у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду встановила, що, фактично, визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, тому, з метою запобігання такому безпідставному збагаченню, розмір належної до стягнення суми відсотків річних було обмежено.
Отже за висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 суд має право на зменшення розміру заявлених на підставі ст.625 ЦК України відсотків саме у випадку їх збільшення сторонами у договорі.
Згідно з висновком Верховного Суду, викладених у постанові від 22.02.2024 у справі №915/1723/21, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, за час затримки розрахунку за договором, оскільки, вказані нарахування спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Водночас, зменшуючи нараховані відсотки річні, на підставі ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, необхідно враховувати, що таке зменшення можливе за умови, якщо такі відсотки річні передбачені у договорі у розмірі більшому, ніж визначено положеннями ст. 625 ЦК України, тобто більше ніж 3 % річних (аналогічний висновок, викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі № 921/94/21).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 викладений висновок, згідно з яким суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини 2 статті 625 ЦК України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
За таких обставин, враховуючи вищевикладені висновки Верховного Суду, приймаючи до уваги, що відповідачем у справі є військова частина, а також приймаючи до уваги наявний воєнний стан та нетривалий період прострочення відповідача, господарський суд вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру нарахованих відповідачу 15% річних на підставі ст.625 ЦК України на 3% - до 2 568,46 грн.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» в повному обсязі.
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» задовольнити частково.
2.Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600) 583 032 (п'ятсот вісімдесят три тисячі тридцять дві) грн. 56 коп., з яких: 574 676 (п'ятсот сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн. 16 коп. - заборгованість за спожиту електроенергію за грудень 2025 на рахунок IBAN НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», 5 787 (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 94 коп. - інфляційні втрати, 2 568 (дві тисячі п'ятсот шістдесят вісім) грн. 46 коп. - 3% річних на рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області.
3. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 85, код ЄДРПОУ 19480600, рахунок IBAN UA458201720355340299019480600 в ГУ ДКСУ у Київській області) витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 119 (сім тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 68 коп.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 04.06.2026.
Суддя Г.Є. Смелянець