03 червня 2026 року Справа № 915/43/26
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» б/н від 22.05.2026 (вх. № 7666/26 від 22.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ», пр. Володимира Івасюка, 12Г, офіс 1, м. Київ, 04210, код ЄДРПОУ 34892518
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП», вул. Слобідська сьома, 70/8, м. Миколаїв, 54055, код ЄДРПОУ 40445002
про: стягнення 524 817,57 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» звернулося до Господарського суду Миколаївської області зі сформованою в системі «Електронний суд» позовною заявою б/н від 16.01.2026 (вх. № 743/26 від 16.01.2026), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» основний борг за договором про надання послуг № 21/09/2023 від 21.09.2023 у розмірі 414 047,38 грн, 3% річних - 25 251,22 грн, інфляційні втрати - 83 518,97 грн, що загалом становить 524 817,57 грн; а також понесені судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.02.2026, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, останню було прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/43/26 за правилами загального позовного провадження.
Крім того, 16.01.2026 разом з позовною заявою Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» подано до суду сформовану в системі «Електронний суд» заяву б/н від 16.01.2026 (вх. № 744/26 від 16.01.2026) про забезпечення позову, яку суд задовольнив ухвалою від 19.01.2026.
За результатами розгляду справи рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2026 у справі №915/43/26 позовні вимоги було задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» суму основної заборгованості в розмірі 414 047,38 грн та судовий збір в розмірі 6 210,71 грн.
22.05.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» надійшла сформована в системі «Електронний суд» заява б/н від 22.05.2026 (вх. № 7666/26 від 22.05.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд:
1. Задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП » (Код ЄДРПОУ 40445002, юридична адреса: 54055, Україна, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вулиця Слобідська Сьома, будинок 70/8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» ( Код ЄДРПОУ 34892518, юридична адреса: 04210, м. Київ, пр. Володимира Івасюка, 12 Г, оф. 1) понесені судові витрати у розмірі 55 000 грн. витрат на правничу допомогу та 20 000 грн. витрат за експертизу (висновок експерта), а разом 75 000 грн. судових витрат.
Суд зауважує, що відповідно до приписів ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне вирішити питання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
При цьому, судом враховано, що відповідно до приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивач при поданні позовної заяви зазначав про те, що докази понесення судових витрат будуть надані суду в межах 5 денного строку для подання доказів для проголошення додаткового рішення у справі.
Таким чином, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» б/н від 22.05.2026 (вх. № 7666/26 від 22.05.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі № 915/43/26/25, суд зазначає таке.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» наводило орієнтовний розрахунок судових витрат, вказуючи про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції становлять орієнтовно 45 000,00 грн, при цьому зауваживши, що витрати у розмірі 45 000 грн. на професійну правничу допомогу не містять витрат на участь адвоката в судових засіданнях, адже станом на день подання позовної заяви невідомо чи буде справа слухатися із викликом сторін. Орієнтовно вартість збільшення витрат може бути на 40 тисяч гривень (4 засідання по 10 000 грн за кожне).
Крім того, позивач зазначав про понесення витрат на проведення експертизи у розмірі 20 000,00 грн.
За такого, щодо витрат на проведення експертних досліджень, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, у тому числі пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Частиною 4 ст. 127 ГПК України встановлено, що розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Позивач зазначає про понесення витрат на проведення експертних досліджень в розмірі 20 000,00 грн.
До матеріалів справи надано такі докази понесення відповідних витрат:
- копія Договору № 78/11 від 13.11.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ», як Замовником, та Фізичною особою-підприємцем Контимировою Вікторією Вікторівною, як Експертом, відповідно до предмету якого виконавець (експерт) бере на себе зобов'язання, за дорученням замовника, проведення судової будівельно-технічної експертизи, щодо відповідності вартості та обсягів фактично наданих послуг згідно з проєктно-кошторисною документацією за Договором підряду № 21/09/2023 від 21 вересня 2023 року, об'єкт будівництва та його адреса: влаштування освітлення на пішохідних переходах автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0061117 Малин - Нова Життя через Українку, Будо-Вороб'ї на ділянці км 0+000 - км 9+400, Житомирська область з наданням висновку експерта;
- копія рахунку № 78 від 14.11.2025 на суму 28 000,00 грн, виставленого Фізичною особою-підприємцем Контимировою Вікторією Вікторівною для оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» за послуги з проведення будівельно-технічної експертизи за договором 78/11;
- копія Акту № 78/11 від 06.12.2025 здачі-приймання висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи № 78/11 від 06.12.2025, підписаного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ», як Замовником, та Судовим експертом Контимировою Вікторією Вікторівною, як Виконавцем, зі змісту якого вбачається, що послуги з проведення судової будівельно-технічної експертизи по договору № 78/11 від 13.11.2025 надані судовим експертом в повному обсязі, зауваження у замовника відсутні. Загальна вартості наданих послуг складає 28 000,00 грн;
- копія платіжної інструкції № 10502 від 14.11.2025 на суму 28 000,00 грн, зі змісту якої вбачається здійснення відповідного платежу ТОВ «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» на користь ФОП Контимирової Вікторії Вікторівни (призначення платежу: «Оплата за послуги з проведення буд.техн.експертиз по дог. 78/11 згідно рах. № 78 від 14.11.2025 Без ПДВ»).
Таким чином, суд вважає, що в межах даної справи позивачем доведено належними доказами понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» витрат на проведення експертних досліджень, які сплачені позивачем в повному обсязі.
Судом при вирішенні питання про розподіл витрат пов'язаних з проведенням експертизи враховано висновки щодо застосування норми права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22 про те, що:
(1) витрати, пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат;
(2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи;
(3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду;
(4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов'язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи.
Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов'язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ. Відмова ж у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не відповідає вимогам розумності та правової визначеності, «підриває» конструкцію забезпечення передбачуваності застосування процесуальних норм, а тому не є такою, що відповідає верховенству права.
Таким чином, витрати, здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» на проведення експертних досліджень в сумі 28 000,00 грн підтверджуються матеріалами справи та є безпосередньо пов'язаними з її розглядом.
При цьому, судом також взято до уваги принцип диспозитивності господарського судочинства, а тому, не виходячи за межі заявлених вимог, суд вважає за необхідне розподіл витрат на проведення експертних досліджень у даній справі здійснити виходячи із суми про відшкодування якої товариство просило у заяві про ухвалення додаткового рішення - 20 000,00 грн.
Крім того, судом враховано, що за правилами п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, у зв'язку з частковим задоволенням позову у справі № 915/43/26, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають витрати на проведення експертних досліджень у сумі (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 15 778,72 грн.
Крім того, щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За змістом ч. 1 ст. 123 ГПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ст. 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За змістом п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Так, відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно зі ст. 28 Правил адвокатської етики, порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України.
Суд також зауважує, що за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як вбачається із матеріалів справи, правничу допомогу позивачу у справі № 915/43/26 надавала адвокат Улибіна Вікторія Оександрівна, якою підписувалась позовна заява, заява про забезпечення позову, а також забезпечувалось представництво позивача в судових засіданнях.
На підтвердження повноважень адвоката до матеріалів справи позивачем долучено копії Договору № 14/01/2026 від 14.01.2026 про надання правової (правничої) допомоги, укладеного між Адвокатським об'єднанням «ЛОКАРТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» та ордеру (серія АА № 1666496 від 14.01.2026) на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» у Господарському суді Миколаївської області адвокатом Улибіною Вікторією Олександрівною, виданого Адвокатським об'єднанням «ЛОКАРТ».
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Так, з матеріалів справи судом встановлено, що 14.01.2026 між Адвокатським об'єднанням «ЛОКАРТ» (Адвокатське об'єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» (Клієнт) було укладено Договір № 14/01/2026 про надання правової (правничої) допомоги, відповідно до предмету якого (1) Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення надання силами конкретного адвокат або групи адвокатів правової допомоги Клієнту з наступних питань та у таких обсягах, а саме: Захист законних прав та інтересів Клієнта під час розгляду справи про стягнення заборгованості по Договору про надання послуг № 21/09/2023 від 21.09.2023 в усіх судових інстанціях.
Умовами Договору № 14/01/2026 від 14.01.2026 про надання правової (правничої) допомоги передбачено, зокрема, таке:
- за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар, що визначається сторонами і викладається в окремому додатку до Договору (4);
- дана угода носить строковий характер та діє до 31 грудня 2026 року. Продовження цієї угоди можливе за взаємної згоди сторін, шляхом її пролонгації (16).
Додатком № 1 від 14.01.2026 до Договору про надання правової (правничої) допомоги № 14/01/2026 від 14.01.2026 сторони погодили такі умови:
- на виконання п. 4 Договору, Клієнт сплачує Адвокатському об'єднанню гонорар за представництво його інтересів в суді першої інстанції у розмірі 45 000 (сорок п'ять тисяч гривень), який складається з: 4.1.1. фіксованого розміру, який становить 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень) за підготовку та подання позовної заяви; 4.1.2. фіксованого розміру, який становить 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за підготовку та подання заяви про забезпечення позову; 4.1.3 фіксованого розміру, який становить 10 000 грн. (десять тисяч гривень) за підготовку відповіді на відзив (п. 1);
- в разі якщо справа буде розглядатися із викликом сторін, участь адвоката в 1 (одному) судовому засіданні особисто або через режим відеоконференції становитиме 10 000 грн. (десять тисяч гривень) (п. 2);
- сторони погодили, що оплата послуг здійснюється на підставі виставленого рахунку Адвокатським об'єднанням впродовж 2 (двох) робочих днів після розгляду справи в суді першої інстанції (п. 3).
Позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу надано суду оформлений між Адвокатським об'єднанням та Клієнтом Акт наданих послуг від 21.05.2026 за Договором про надання правової допомоги № 14/01/2026 від 14.01.2026, за змістом якого передбачено, що Сторони підписанням даного акту засвідчують обсяг наданих послуг та зобов'язання здійснити оплату за Договором про надання правової допомоги №14/01/2026 від 14.01.2026. Актом зафіксовано таке:
1. Адвокатом в інтересах Клієнта в межах справи №915/43/26, яка розглядалася Господарським судом Миколаївської області, розгляд якої завершився 20.05.2026 були надані наступні послуги:
- підготовка та подання позовної заяви від 16.01.2026 року - фіксований розмір, який становить 25 000 грн. (двадцять п'ять тисяч гривень);
- підготовка та подання заяви про забезпечення позову, яка подається одночасно з позовною заявою від 16.01.2026 року, фіксований розмір, який становить 10 000 грн. (десять тисяч гривень);
- участь в судових засіданнях 02.03.2026, 20.05.2026 року в режимі відеоконференції - фіксований розмір який становить 10000 (десять тисяч гривень) за одне (1) судове засідання, що загалом становить 20 000 грн. (двадцять тисяч гривень);
2. Загальна вартість наданих послуг становить 55 000 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч гривень) за участь та представництво Інтересів Клієнта в межах справи №915/43/26.
До матеріалів справи також надано платіжну інструкцію № 11230 від 20.05.2026 на суму 55 000,00 грн, з змісту якої вбачається здійснення відповідного платежу ТОВ «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» на користь АО «Адвокатська компанія» ЛОКАРТ» (призначення платежу: «Оплата за правову допомогу за дог.№14/01/2026 вiд 14.01.2026, по рах.№20-05/26 вiд 20.05.2026 Без ПДВ.»).
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Суд зауважує, що з аналізу наведених вище положень Договору з додатком до нього, а також Акту наданих послуг вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу встановлено сторонами у фіксованому розмірі.
Приписами ч.ч. 1-2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Отже, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (пункт 134 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).
У кожній окремій справі суд виходить з конкретних особливих обставин, з доказів, поданих заявником клопотання про розподіл судових витрат, які можуть свідчити про підставність витрат заявника на правничу допомогу.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд також зауважує, що у додатковій постанові Верховного Суду від 24.06.2019 у справі № 904/64/18 зроблено висновок про те, що виходячи зі змісту положень ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Подібний за змістом висновок зроблено Верховним Судом у додатковій постанові від 05.08.2019 у справі № 911/1563/18, в якій зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Вказаної позиції також дотримується Верховний Суд у додатковій постанові від 26.06.2019 у справі № 910/9241/18, в якій судом зазначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Разом із тим, будь-яких заперечень, у тому числі контррозрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку позивачем відповідних витрат на правничу допомогу відповідачем не надано.
З огляду на викладене, виходячи із загальних засад законодавства щодо справедливості, добросовісності, принципу співмірності та розумності судових витрат, враховуючи всі аспекти та складність справи, суд вважає, що заявлені Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» витрати на правничу допомогу по даній справі в розмірі 55 000,00 грн відповідають встановленим критеріям.
За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи (окрім судового збору), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки, за наслідками розгляду спору в справі 915/43/26 позов було задоволено частково, то витрати позивача на правничу допомогу підлягають покладенню на відповідача в сумі (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) 43 391,47 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 127, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Ухвалити у справі № 915/43/26 додаткове рішення, в якому вирішити питання про судові витрати.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «БУДАЛЬЯНС ГРУП» (Україна, 54055, Миколаївська обл., місто Миколаїв, вул. Слобідська сьома, будинок 70/8; код ЄДРПОУ 40445002) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОРЕКС-БЕЗПЕКА РУХУ» (Україна, 04210, місто Київ, пр. Івасюка Володимира, будинок 12г, офіс 1; код ЄДРПОУ 34892518) витрати на проведення експертних досліджень в розмірі 15 778,72 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 43 391,47 грн.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 03.06.2026, оскільки головуюча у даній справі суддя Семенчук Н.О. у період з 25.05.2026 по 27.05.2026 брала участь у підготовці голів місцевих господарських судів, а у період з 28.05.2026 по 29.05.2026 перебувала у відрядженні.
Суддя Н.О. Семенчук