ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.05.2026Справа № 910/11423/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія»
до Акціонерного товариства «Гарантований покупець»
про стягнення 29.346.402,10 грн.
Представники сторін:
від позивача: Андрієвська О.В.;
від відповідача: Прокопів Н.М.
11.09.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» з вимогами до Державного підприємства «Гарантований покупець» про стягнення 29.346.402,10 грн, з яких 9.524.751,20 грн 3% річних та 19.821.650,90 грн інфляційних втрат.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 було прострочено виконання оплати за січень-березень 2023 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 29.346.402,10 грн, з яких 9.524.751,20 грн 3% річних та 19.821.650,90 грн інфляційних втрат.
12.09.2026 відповідач подав заяву про повернення позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 відкрито провадження у справі №910/11423/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 15.10.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 18.12.2024 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадочї кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 24.01.2025.
06.01.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що у відповідності до підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 Гарантований покупець зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення. Відтак, на думку відповідача, оскільки у позивача наявна заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом», то наявна відкладальна обставина для сплати відповідачем за поставлену електричну енергію.
Крім того, відповідач зауважив, що заявлені в межах даної справи 3% річні та інфляційні втрати були предметом розгляду справі №910/1197/23 та заявив про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Крім того, в порядку ст. 90 Господарського процесуального кодексу України відповідач поставив позивачу питання.
07.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
09.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
14.10.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив та заява про зупинення провадження у справі.
14.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення та письмові заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 05.11.2025.
29.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 05.11.2025 суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12.11.2025.
У підготовчому засіданні 12.11.2025 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про повернення позовної заяви, про що зазначено у протоколі судового засідання від 12.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 зупинено провадження у справі №910/11423/25 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/881/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2026 поновлено провадження у справі №910/11423/25, підготовче засідання призначено на 13.05.2026.
08.05.2026 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення разом із заяво про заміну відповідача у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 замінено відповідача у справі з Державного підприємства «Гарантований покупець» на його правонаступника - Акціонерне товариство «Гарантований покупець».
13.05.2026 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 13.05.2026 судом було постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.05.2026.
Представник позивача у судовому засіданні 27.05.2026 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.05.2026 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 27.05.2026 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
15.09.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (постачальник) та Державним підприємством «Гарантований покупець» (замовник), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Гарантований покупець», укладено Договір №2301/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов'язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим договором та Положенням про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 р. №483 (зі змінами).
Відповідно до п. 3 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 строк надання послуг - з 01.10.2021 по 30.04.2025 (з урахуванням Додаткової угоди №3769/04/24 від 03.056.2024).
Згідно з п. 4 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 загальна вартість послуг за цим договором визначається як сумарна вартість послуг, які надаються постачальником кожного розрахункового періоду протягом строку дії цього договору, крім того - податок на додану вартість. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 8 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на підставі фактичних даних.
Згідно з п. 10 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг. Постачальник надсилає не пізніше 11 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи акт приймання-передачі послуг, складений на підставі фактичної вартості наданих послуг у розрахунковому періоді. Замовник розглядає акт приймання-передачі послуг та у разі відсутності зауважень підписує його кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи протягом двох робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуг або надсилає постачальнику обґрунтовану відмову в його підписанні із зазначенням причин відмови, які повинні бути усунені. Постачальник надсилає не пізніше 12 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику поштою або передає через уповноваженого представника постачальника два примірники підписаних із своєї сторони акта приймання-передачі послуг. Замовник протягом трьох робочих днів після отримання оригіналів акта приймання-передачі послуг підписує їх та повертає один оригінал на адресу постачальника.
Відповідно до п. 34 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 строк його дії встановлено з 15.09.2021 по 30.04.2025 (з урахуванням Додаткової угоди №3769/04/24 від 03.056.2024).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем було прострочено виконання оплати за січень-березень 2023 року, у зв'язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 29.346.402,10 грн, з яких 9.524.751,20 грн 3% річних та 19.821.650,90 грн інфляційних втрат.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що у відповідності до підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 Гарантований покупець зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення. Відтак, на думку відповідача, оскільки у позивача наявна заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом», то наявна відкладальна обставина для сплати відповідачем за поставлену електричну енергію.
Крім того, відповідач зауважив, що заявлені в межах даної справи 3% річні та інфляційні втрати були предметом розгляду справі №910/1197/23 та заявив про зменшення 3% річних та інфляційних втрат.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2023 року позивачем на умовах Договору №2301/02/21 від 15.09.2021 були надані послуги на суму 1.245.484.168,21 грн, що підтверджується Актом від 31.01.2023, у лютому 2023 року - послуги на суму 1.387.247.736,52 грн, що підтверджується Актом від 28.02.2023, у березні 2023 року - послуги на суму 1.314.986.958,86 грн, що підтверджується Актом від 31.03.2023 (акти підписані обома сторонами).
Відповідно до ч. 1ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено у п. 7 Договору №2301/02/21 від 15.09.2021, оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:
перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
п'ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);
шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом у розмірі, який визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього договору, та сумою перших п'яти платежів. У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня. Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п'яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.
Як вбачається з матеріалів справи (відповідно до розрахунку заборгованості, копій платіжних доручень, копій актів зарахування зустрічних однорідних вимог та копій актів звірки), відповідачем було повністю оплачено надані позивачем послуги, однак, за твердженням позивача, відповідач допустив прострочення з виконання вказаного обов'язку.
В свою чергу, відповідач повідомив, що у відповідності до підпункту 2 пункту 8 Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2019 №483 Гарантований покупець зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед державним підприємством «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення. Відтак, на думку відповідача, оскільки у позивача наявна заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом», то наявна відкладальна обставина для сплати відповідачем за поставлену електричну енергію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2025 зупинено провадження у справі №910/11423/25 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №910/881/24 та оприлюднення повного тексту постанови.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2026 у справі №910/881/24 дійшов висновку, що відповідно до частини 1 статті 212 Цивільного кодексу України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Тобто, укладаючи правочин з відкладальною обставиною, його сторони пов'язують виникнення прав і обов'язків за таким правочином з певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому у сторін існує лише відповідна вірогідність.
Відкладальна обставина може полягати у діях як однієї із сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але у будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов'язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та у момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.
В підпункті 2 пункту 8 Положення ПСО № 483 передбачено, що гарантований покупець зобов'язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед акціонерним товариством «НАЕК «Енергоатом» за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення.
В частині 1 статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Відповідно до частини 1 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець, оператори установок зберігання енергії та споживачі.
Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, визначених у частині 2 статті 66 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 66 вищезгаданого Закону виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 05.06.2019 №499 затвердив Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок №499), згідно з яким:
- аукціони у формі спеціальних сесій проводяться виключно за участю учасників аукціону, на яких покладено спеціальні обов'язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, в порядку та строки, що визначені відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, та з урахуванням умов, зазначених у пунктах 23-27 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням умов, зазначених у пунктах 40-46 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу пакетів лотів з урахуванням умов, зазначених у пунктах 47-54 цього Порядку (пункт 5);
- з метою виконання суб'єктами ринку електричної енергії спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до вимог статті 62 Закону "Про ринок електричної енергії" та для оператора системи передачі електричної енергії і операторів систем розподілу електричної енергії для компенсації технологічних втрат електричної енергії на передачу/розподіл організатор аукціону проводить окремі спеціальні сесії (пункт 23);
- до участі у спеціальній сесії допускаються учасники аукціону - продавці та покупці, на яких покладено спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (пункт 24);
- у разі проведення спеціальної сесії порядок організації і проведення аукціонів, укладення двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до цього Порядку та регламенту аукціону, крім порядку визначення рівня цін купівлі-продажу електричної енергії, а саме: ціни на електричну енергію в двосторонніх договорах купівлі-продажу електричної енергії не можуть перевищувати граничну ціну, визначену відповідно до Положення №483. Особливості організації та проведення спеціальної сесії також визначаються регламентом аукціону (пункт 25);
- учасники аукціону, що беруть участь у спеціальних сесіях, зобов'язані виконувати обов'язкові умови продажу/купівлі (відпуску/відбору) електричної енергії відповідно до Положення №483 (пункт 26);
- покупці, які придбали на спеціальних сесіях з продажу пакетів лотів електричну енергію, зобов'язані, зокрема, за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів за двосторонніми договорами укласти двосторонні договори купівлі-продажу з продавцями за визначеною на електронному аукціоні ціною; своєчасно та у повному обсязі оплачувати у грошовій формі придбану ними електричну енергію відповідно до укладених з продавцями двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії незалежно від факту її фізичного споживання (умова "take or pay") на умовах передоплати, визначеної у таких договорах; виконувати інші умови двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії (підпункти пункти 1, 2, 3 пункту 53).
- за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів лотів за двосторонніми договорами організатор аукціону формує аукціонні свідоцтва, на підставі яких між продавцями та покупцями укладаються двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (пункт 54).
Верховний Суд у постанові від 06.02.2026 у справі №910/881/24 зазначив, що з наведеного вбачається, що участь в аукціонах у формі спеціальних сесій можуть приймати виключно учасники аукціону (продавці та покупці), на яких покладено спеціальні обов'язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
За результатами аукціону на підставі аукціонного свідоцтва сторони укладають двосторонні договори, ціна купівлі-продажу електричної енергії в яких обмежується граничною ціною, визначеною відповідно до Положення ПСО №483.
Після укладення двостороннього договору між учасниками, які брали участь у спеціальній сесії згідно з Порядком № 499, процедура виконання договору не регулюється названим Порядком і організатор аукціону не має відношення до його виконання.
Таким чином, процедура укладення двостороннього договору за результатами проведення електронного аукціону чи без його проведення жодним чином не впливає на порядок та умови виконання договору, зокрема і умови розрахунків за укладеною угодою. Відповідно, факт проведення чи не проведення електронного аукціону згідно з Порядком № 499 жодним чином не впливає на розрахунки за договором, позаяк на етапі виконання договору в постачальника універсальних послуг (у даному випадку - позивач) наявне грошове зобов'язання, яке підлягає виконанню.
Наведене не було враховано Верховним Судом під час формулювання висновку по справам № 910/1294/23, № 910/13208/23 та № 910/881/24 щодо можливості застосування відкладальної обставини згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення ПСО № 483 виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП «НАЕК «Енергоатом» за результатами проведення електронних аукціонів.
У питанні щодо того, як наказ Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 «Про забезпечення продажу електричної енергії операторам системи розподілу та постачальникам універсальних послуг» за своїм змістом корелюється з дією Положення ПСО № 483, Об'єднана палата зазначила, що Положення ПСО №483 встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії шляхом укладення між ними окремих договорів. Спеціальні обов'язки покладаються на учасників ринку саме для забезпечення загальносуспільного інтересу, який полягає у наданні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (пункт 3 названого Положення).
При цьому необхідно розмежовувати покладені на учасників ринку електричної енергії спеціальні обов'язки від механізму (способу) їх реалізації.
Так, відповідно до пункту 5 Положення ПСО, до якого відсилає норма підпункту 2 пункту 8 вказаного Положення, придбання постачальниками універсальних послуг, що діють в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об'єднаної енергосистеми України" ("бази") за період M-3, де M-розрахунковий місяць.
З наведеного слідує, що до спеціального обов'язку постачальників універсальних послуг належить придбання ними у Державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE для постачання побутовим споживачам таких постачальників, тоді як проведення електронних аукціонів є механізмом реалізації вказаного обов'язку.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" № 114 від 13.03.2022 (із змінами) на час дії воєнного стану і до останньої доби місяця (включно), наступного за місяцем, в якому воєнний стан припинено або скасовано, учасники ринку електричної енергії, на яких згідно з Положенням ПСО № 483 покладені спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, зобов'язані забезпечити виконання вимог цього наказу та інших вимог Положення про ПСО № 483 у частині, що не суперечать цьому наказу.
За змістом пунктів 2, 4 цього наказу ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов'язано забезпечити продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг, у тому числі тим, територією ліцензованої діяльності яких до об'єднання торгових зон була територія торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС", за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів. В свою чергу постачальники універсальних послуг зобов'язані здійснювати придбання електричної енергії за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом".
З урахуванням наведеного Верховний Суд у постанові від 06.02.2026 у справі №910/881/24 дійшов висновку, що наказ Міністерства енергетики України №114 від 13.03.2022 "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам системи розподілу та постачальникам універсальних послуг" за своїм змістом не скасовує, не змінює і не відміняє дію норм Положення ПСО № 483, адже запровадженні у цьому наказі заходи на період дії воєнного стану є частиною механізму цього Положення, спрямованого на забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.
Застосовуючи положення підпункту 2 пункту 8 Положення ПСО № 483 у визначений наказом Міністерства енергетики України № 114 від 13.03.2022 період (тобто на час дії воєнного стану і до його припинення/скасування), слід виходити з того, що обов'язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та у повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів.
Відповідно, наявність у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" є відкладальною обставиною при проведенні розрахунків між гарантованим покупцем та постачальником універсальних послуг з оплати вартості надання постачальником універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення ПСО № 483.
З огляду на зазначене, Об'єднана палата відступила від протилежних висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 25.01.2024 у справі №910/1294/23, від 22.10.2024 у справі №910/13208/23, від 30.01.2025 у справі №910/881/24, щодо можливості застосування відкладальної обставини згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення ПСО №483 виключно у разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за результатами проведення електронних аукціонів.
Отже, враховуючи, що у даному випадку відкладальна обставина, про яку зазначав відповідач, обумовлює виникнення у нього обов'язку по здійсненню оплати за надані позивачем послуги за Договором №2301/02/21 від 15.09.2021, встановлення обставин відносно того, чи був звільнений відповідач у спірному періоді від обов'язку здійснення оплати за укладеним з позивачем договором у зв'язку з настанням відкладальної обставини згідно з підпунктом 2 пункту 8 Положення ПСО № 483, безпосередньо впливає на вирішення питання щодо виникнення у позивача права на здійснення нарахування заявлених до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат і відповідно щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів даної справи, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 9.524.751,20 грн за період з 28.12.2022 по 16.03.2023 та інфляційні втрати у розмірі 19.821.650,90 грн (за період з 24.01.2023 по 12.03.2023, з 01.03.2023 по 16.03.2023), нараховані за прострочення оплати послуг, наданих у січні-березні 2023 року.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.
Кредитору, у свою чергу, згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України належить право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат за період прострочення в оплаті основного боргу.
Відповідачем долучені до матеріалів справи листи ДП «НАЕК «Енергоатом», в яких міститься інформація про те, що станом на 30.01.2023 у позивача існувала заборгованість перед ДП «НАЕК «Енергоатом» (тобто, існувала відкладальна обставина) за січень та лютий 2023 року, станом на 20.02.2023 - заборгованість за січень та лютий 2023 року, станом на 13.03.2023 - заборгованість за січень, лютий та березень 2023 року, станом на 03.04.2023 - заборгованість за лютий, березень та квітень 2023 року.
За наведених обставин, враховуючи строки виконання Акціонерним товариством «Гарантований покупець» обов'язку з оплати послуг, наданих позивачем за Договором №2301/02/21 від 15.09.2021, а також беручи до уваги існування відкладальної обставини (заборгованість позивача перед ДП «НАЕК «Енергоатом» станом на дату настання строків за Договором №2301/02/21 від 15.09.2021), суд дійшов висновку, що в межах заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, у відповідача не існувало прострочення з оплати послуг за січень - березень 2023 року (у зв'язку з існуванням відкладальної обставини).
Таким чином, підстави для стягнення з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» 29.346.402,10 грн, з яких 9.524.751,20 грн 3% річних та 19.821.650,90 грн інфляційних втрат (нарахованих за спірний період) відсутні, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» про стягнення з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» вказаних сум грошових коштів.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в межах справи №910/1197/23 Північний апеляційний господарський суд, частково скасовуючи рішення суду першої інстанції, у постанові від 17.03.2025 зазначив, що розгляду в суді першої інстанції підлягали первісно заявлені позовні вимоги про стягнення 1842169207,66 грн. заборгованості, 11347174,68 грн. пені, 3% річних у розмірі 26921846,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 60876652,81 грн., нарахованих за період з 04.03.2022 по 31.12.2022 (тобто, без прийняття заяви про збільшення розміру позовних вимог), що свідчить про відсутність рішення суду з такими самими предметом та підставами.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на позивача у зв'язку із відмовою у позові (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Відмовити у позові.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.06.2026.
Суддя О.М. Спичак