ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
28.05.2026Справа № 910/9612/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Яременко Т.Є., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення у господарській справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс"
до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод"
про стягнення 3 089 802, 11 грн
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3 089 802, 11 грн, з яких: 2 840 202, 51 грн - основного боргу, 147 827, 97 грн - пені, 72 739, 70 грн - інфляційні втрати та 29 031, 93 грн - 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 27/10/2023-1 від 27.10.2023.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 провадження у справі № 910/9612/25 в частині стягнення 200 000, 00 грн. основного боргу - закрито на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, за відсутністю предмету спору. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс"- задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс" 2 640 202 (два мільйона шістсот сорок тисяч двісті дві) грн 51 коп. - основного боргу, 147 827 (сто сорок сім тисяч вісімсот двадцять сім) грн 97 коп. - пені, 72 739 (сімдесят дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн 70 коп. - інфляційних втрат, 29 031 (двадцять дев'ять тисяч тридцять одну) грн 93 коп. - 3 % річних та 37 077 (тридцять сім тисяч сімдесят сім) грн 62 коп.- судового збору.
19.03.2026 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення (сформована в системі "Електронний суд"), в якій відповідач просить суд розстрочити виконання не виконаної частини судового рішення у справі № 910/9612/25 частинами з щотижневим графіком погашення по 250 000, 00 грн.: до 20 березня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 27 березня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 03 квітня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 10 квітня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 17 квітня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 24 квітня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 01 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 08 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 15 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 22 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 29 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 05 червня 2026 року - 176 879, 73 грн.
Згідно бази діловодства Господарського суду міста Києва, супровідним листом №910/9612/25/7671/25 від 26.12.2025 матеріали справи № 910/9612/25 були скеровані до Північного апеляційного господарського суду у зв'язку із надходженням апеляційної скарги від Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у даній справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київський маргариновий завод» на рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у справі №910/9612/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у справі №910/9612/25 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2026 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення у справі № 910/9612/25 до повернення матеріалів справи № 910/9612/25 до Господарського суду міста Києва.
25.03.2026 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про добровільне часткове виконання рішення суду у справі № 910/9612/25, в якій відповідач повідомляє, що частково в добровільному порядку виконав судове рішення та оплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Хаск-Флекс» 500 000, 00 грн., на підтвердження чого надає платіжні інструкції.
03.04.2026 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про добровільне часткове виконання рішення суду у справі № 910/9612/25, в якій відповідач повідомляє, що ним частково в добровільному порядку виконано судове рішення та сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю «Хаск-Флекс» 250 000, 00 грн, на підтвердження чого надає платіжну інструкцію № 1187.
15.04.2026 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про добровільне часткове виконання рішення суду у справі № 910/9612/25, в якій відповідач повідомляє, що ним частково в добровільному порядку виконано судове рішення та сплачено на користь позивача 250 000, 00 грн, на підтвердження чого надає платіжну інструкцію № 1263.
16.04.2026 матеріали справи № 910/9612/25 надійшли до Господарського суду міста Києва з Північного апеляційного господарського суду.
20.04.2026 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у даній справі видано наказ.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення суду від 20.11.2025 по справі № 910/9612/25 призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.05.2026.
28.04.2026 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій позивач просить суд надати можливість представнику брати участь у судових засіданнях по справі № 910/9612/25 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції - задоволено.
06.05.2026 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про уточнення заяви про розстрочення виконання рішення суду, в якій заявник зазначає, що з моменту подання заяви про розстрочення виконання судового рішення відповідач в добровільному порядку виконав рішення суду на суму 1 500 000, 00 грн., залишок заборгованості за судовим рішенням становить 1 176 879, 73 грн, у зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання не виконаної частини судового рішення у справі № 910/9612/25 частинами з щотижневим графіком погашення по 250 000, 00 грн.: до 13 травня 2026 року - 250 000,00 грн; до 20 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 27 травня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 03 червня 2026 року - 250 000, 00 грн.; до 10 червня 2026 року - 176 879, 73 грн.
Судове засідання призначене на 07.05.2026 не відбулося у зв'язку із перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2026 розгляд заяви призначено на 28.05.2026.
У це судове засідання представники сторін не з'явилися, однак про час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками Господарського суду міста Києва про доставлення процесуального документа (ухвали суду від 12.05.2026) до електронних кабінетів позивача та відповідача.
Отже, дослідивши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно статті 129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 1 ст. 326 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Як на підставу для розстрочення виконання рішення суду у даній справі відповідач вказує на те, що станом на 13.03.2026 на банківському рахунку відповідача у АТ «ПУМБ» НОМЕР_1 залишок коштів становить всього 4646, 59 грн., що є недостатньо для виконання рішення суду. Крім того, боржник зазначає, що погасити всю заборгованість не вбачається за можливе, оскільки грошові кошти у сумі 27 621 902 грн., які знаходяться на банківських рахунках відповідача наразі знаходяться під арештом у справі № 761/13080/25.
Відповідно до ч. 3-5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Відповідно до ч. 1 ст.18 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
З огляду на викладені норми вбачається, що рішення суду, яке набрало законної сили підлягає безумовному виконанню у визначеному законодавством порядку та строки, однак у виключних випадках суд, за наявності обґрунтованих обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання, може розстрочити таке виконання.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013 Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Тобто, розстрочення виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком, а обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, які свідчать про наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, покладається на зацікавлену особу.
Можливість розстрочення або відстрочення виконання рішення суду залежить виключно від винятковості обставин, які виникли у процесі виконання рішення суду.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.
Із підстав, умов та меж надання розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.
Отже, питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі. Господарські суди повинні досліджувати та оцінювати не тільки доводи боржника, а і заперечення кредитора, зокрема, щодо і його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Подібна за своїм змістом правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі №905/30/16.
Особа, яка подала заяву про відстрочку/розстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у даній справі, а також повідомити суд, що така обставина зникне за час на який здійснена відстрочка виконання рішення.
За змістом ст.ст. 73, 74 Господарського просувального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Київський маргариновий завод" у поданій до суду заяві не наведено існування виняткових обставин, які перешкоджають виконанню рішення суду у даній справі, як і не надано доказів на підтвердження скрутного фінансового становища - відсутності грошових коштів на банківських рахунках, в матеріалах справи відсутні відповідні банківські виписки по рахунках відповідача, оскільки відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Крім того, частина 2 статті 617 Цивільного кодексу України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
При цьому, суд зазначає, що долучена відповідачем до заяви виписка по рахунку відповідача НОМЕР_1 за період з 13.03.2026 по 13.03.2026, не є належним та достатнім доказом на підтвердження відсутності грошових коштів для виконання рішення суду, враховуючи, що юридична особа не обмежена правом мати декілька рахунків відкритих у різних банківських установах.
Судом також враховано, що Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судом як джерело права, неодноразово наголошував щодо недопустимості невиконання або затягування виконання рішення національного суду в порушення прав іншої сторони, якою у даному випадку є позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хаск-Флекс".
Крім того, твердження заявника про те, що негайна виплата всієї суми заборгованості наразі неможлива без шкоди для стабільної діяльності компанії, не є тією обставиною, з якою приписи статті 331 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість надання розстрочки, враховуючи що заборгованість з оплати поставленого товару утворилась ще на початку 2025 року, що і стало підставою для звернення позивача до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.02.2018 р. у справі № 910/15430/16, від 27.04.2018 р. у справі № 910/313/17 та від 02.05.2018 р. у справі № 910/3816/16.
Суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 р. у справі № 905/30/16.
Так, касаційним судом зазначено, що питання про розстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.
Підставою для встановлення розстрочки виконання рішення суду може бути доведена належними та допустимими доказами обставина, яка робить виконання такого рішення неможливим. Більше того, заявник має довести повну відсутність грошових коштів та майна, за рахунок якого можливо задовольнити вимоги.
Господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту скрутного економічного становища відповідача, зокрема документи фінансової звітності, а саме: звіт про рух грошових коштів, банківські виписки по рахунках, тощо.
Тобто, як зазначено судом вище. у даному випадку, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував складний фінансовий стан заявника.
Доказів відсутності у відповідача коштів для виконання рішення суду у даній справі також не надано.
Отже, звертаючись із заявою про розстрочення виконання судового рішення, відповідач не довів належними та допустимими доказами наявність виключних обставин, які можуть бути підставою для надання розстрочки.
За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси обох сторін та приймаючи до уваги що заявником (боржником) всупереч приписам частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України не надано належних доказів неможливості чи утруднення на даний час виконання рішення суду, відсутності коштів та винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов'язує можливість надання розстрочення виконання судового рішення, суд приходить до висновку, що заява Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у справі № 910/9612/25 не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 232-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Київський маргариновий завод" про розстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2025 у справі № 910/9612/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 04.06.2026.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. О. Щербаков