ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.06.2026Справа № 910/1917/26
Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Молот Н.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» (03038, вул. Грінченка Миколи, буд. 2/1, м. Київ, код 00307313)
до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (04074, вул. Автозаводська, буд. 2, м. Київ, код 44725823)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство «КРИСТАЛБАНК» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 30-В, код 39544699),
про визнання протиправними дій та скасування рішення
Представники учасників судового процесу:
від позивача - Бєлова О.С. - адвокат, довіреність №001/26 від 01.01.2026;
від відповідача - Павловська Д.С. - самопредставництво, наказ про призначенння;
від третьої особи - не прибув;
Приватне акціонерне товариство "ТРИКОТАЖНА ФАБРИКА "РОЗА" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Міністерства оборони України "Агенція оборонних закупівель" (далі-відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії, а саме: визнати протиправним та скасувати рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» з відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а в частині відмови учасника ПрАТ «ТФ «Роза» від укладення договору про закупівлю, оформлене протоколом від 13.02.2026.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «Трикотажна фабрика «РОЗА» є незаконним та необґрунтованим, оскільки позивач був визначений переможцем процедури закупівлі, у встановлений строк подав усі документи, передбачені умовами оголошення, не відмовлявся від укладення договору та не ухилявся від його підписання, тоді як відхилення пропозиції здійснено з підстав, не передбачених законодавством, що створює реальну загрозу безпідставного стягнення тендерної пропозиції та порушує права й законні інтереси позивача, у зв'язку з чим таке рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.
24.02.2026 разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 відкрите загальне позовне провадження у справі №910/1917/26, підготовче засідання призначено на 17.03.2026 об 11:15 год.; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 25.02.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа); залучено до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про забезпечення позову - повернуто заявнику.
25.02.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано нову заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Трикотажна фабрика "Роза" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.03.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/1917/26, у зв'язку з оскарженням ухвали Господарського суду міста Києва від 26.02.2026.
10.03.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заяву про закриття провадження у справі, яка мотивована тим, що законодавець прямо визначив, що спори щодо оскарження рішень державного замовника у процедурі закупівлі є публічно-правовими та підлягають розгляду адміністративними судами. Між позивачем та відповідачем не виникло договірних відносин, а спір виник на стадії проведення процедури закупівлі, у зв'язку з оскарженням рішення державного замовника. Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв як державний замовник у сфері оборонних закупівель та реалізовував владні управлінські функції, що свідчить про публічно-правовий характер спірних правовідносин.
12.03.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано відзив на позовну заяву. У задоволенні позову просив відмовити, оскільки доводи позивача щодо протиправності рішення замовника є необґрунтованими, не підтверджені належними та допустимими доказами. Позивач не надав у встановлений строк документ, обов'язковість подання якого прямо передбачена п. 1 Додатку №9 до Оголошення, а тому у замовника були наявні правові підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
12.03.2026 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про уточнення позовних вимог, яким позивач просив:
- визнати недійсним та скасувати рішення ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» по відхиленню тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а, затвердженого протоколом про відхилення тендерної пропозиції від 13.02.2026;
- залучити до розгляду справи № 910/1917/26 Приватне підприємство «ТІС ГРУП» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог;
- скасувати державний контракт (договір) про закупівлю №RM-10263-VDK-26 від 23.02.2026, укладений між ПП «ТІС ГРУП» та ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель»;
- зобов'язати ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» укласти державний контракт (договір) про закупівлю товару із ПрАТ «ТФ «РОЗА».
Ухвалою суду від 13.03.2026 провадження у справі зупинено до повернення матеріалів справи до Господарського суду міста Києва.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.02.2026 скасовано, заяву Приватного акціонерного товариства «Трикотажна фабрика «Роза» про забезпечення позову задоволено, вжито заходів забезпечення позову і заборонено ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» вчиняти будь-які дії, спрямовані на стягнення банківської гарантії №Г/2026/412-01 від 30.01.2026, наданої Приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» у рамках участі в процедурі закупівлі за оголошенням UA-2026-01-20-010073-а, до набрання рішенням законної сили у даній справі; заборонено Акціонерному товариству «Кристалбанк» вчиняти дії щодо списання банківської гарантії №Г/2026/412-01 від 30.01.2026, наданої Приватним акціонерним товариством «Трикотажна фабрика «Роза» у рамках участі в процедурі закупівлі за оголошенням UA-2026-01-20-010073-а, до набрання рішенням законної сили у даній справі.
16.04.2026 матеріали справи №910/1917/26 повернулись до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою суду від 23.04.2026 поновлено провадження у справі №910/1917/26. Призначено підготовче засідання у справі №910/1917/26 на 19.05.26 о 11:15 год.
У судовому засіданні 19.05.2026 оголошено перерву до 02.06.2026.
19.05.2026 в системі "Електронний суд" відповідачем сформовано заперечення на клопотання (заяву) позивача про уточнення позовних вимог.
Ухвалою суду від 02.06.2026 відмовлено Приватному акціонерному товариству «Трикотажна фабрика «Роза» у прийнятті клопотання від 12.03.2026 про уточнення позовних вимог у справі №910/1917/26.
У судове засідання 02.06.2026 прибули повноважні представники сторін у справі.
Розглянувши заяву відповідача про закриття провадження у справі, суд дійшов висновку про її обґрунтованість та необхідність закриття провадження у даній справі з наведених нижче підстав.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)»
Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому названим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Відповідно до пунктів 1, 11 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.
Частиною третьою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Суд звертає увагу на те, що статтею 282 Кодексу адміністративного судочинства України визначено особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони.
Згідно із ч. 1 ст. 282 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім спорів, пов'язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю, може бути подана протягом десяти робочих днів з дня, коли особа мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказана норма визначає строк звернення до адміністративного суду, а з її змісту можна чітко визначити, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», відбувається саме за процедурою в межах адміністративного судочинства.
В частині 2 ст. 282 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що адміністративні справи, визначені цією статтею, розглядаються виключно окружними адміністративними судами за місцезнаходженням відповідача.
Таким чином, спори щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, враховуючи, що предметом оскарження в даній справі є правомірність рішення ДП МОУ «Агенція оборонних закупівель» по відхиленню тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а в частині відмови учасника ПрАТ «ТФ «Роза» від укладення договору про закупівлю, оформлене протоколом від 13.02.2026, то суд приходить до висновку про те, що розгляд даної справи необхідно здійснювати в порядку адміністративного судочинства, як це прямо визначено ч. 1 ст. 19 та ч. 1 ст. 282 КАС України, яка є спеціальною та визначає особливості провадження у справах щодо гарантованого забезпечення потреб оборони та якою встановлений присічний строк для розгляду таких спорів.
Аналогічний висновок викладено у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026 у справі № 320/14309/26.
Судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача про те, що спір у даній справі не стосується положень пунктів 1, 11 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю. За доводами позивача даний спір пов'язаний саме із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель.
Досліджуючи цей аргумент позивача, суд звернувся до суті позовних вимог та їх формулювання.
Так, у позовній заяві позивач виклав вимогу про визнання протиправним та скасування прийнятого на виконання Закону України «Про оборонні закупівлі» рішення Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» з відхилення тендерної пропозиції ПрАТ «ТФ «Роза» у процедурі спрощеної закупівлі за номером UA-2026-01-20-010073-а в частині відмови учасника ПрАТ «ТФ «Роза» від укладення договору про закупівлю, оформленого протоколом від 13.02.2026. Таким чином, позивачем оскаржується рішення відповідача, прийняте в рамках визначеної названим законом процедури.
Жодної позовної вимоги, що стосувалася б саме укладення державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміни, розірвання і виконання державних контрактів (договорів) про закупівлю, позивачем заявлено не було, що виключає розгляд цього спору у суді господарської юрисдикції.
Таким чином, зважаючи на викладене та наведені вище критерії розмежування судової юрисдикції, беручи до уваги предмет і підстави заявленого позову, характер спірних правовідносин, зміст та юридичну природу обставин справи, суд дійшов висновку про непідвідомчість цього спору господарському суду та необхідність його розгляду адміністративним судом.
У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З огляду на вищенаведене суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.
За таких обставин заява Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про закриття провадження у справі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а провадження у справі підлягає закриттю.
Часиною 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Суд роз'яснює позивачеві, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність закриття провадження у цій справі у зв'язку з тим, що спір не підлягає розгляду в судах господарської юрисдикції, сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 328,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 231, 232-235 Господарського процесуального кодексу України та статтею 7 Законом України «Про судовий збір», суд
1. Заяву Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» про закриття провадження у справі №910/1917/26 задовольнити.
2. Закрити провадження у справі №910/1917/26.
3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Трикотажна фабрика «Роза» (03038, вул. Грінченка Миколи, буд. 2/1, м. Київ, код 00307313) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн 00 коп., сплачений на підставі платіжної інструкції № 397 від 20.02.2026.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 03.06.2026.
Суддя Марія ДЕМИДОВА