17.02.2026 року м.Дніпро Справа № 904/4351/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Чередка А.Є., Мороза В.Ф.,
при секретарі судового засідання: Логвиненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: ОСОБА_1 (в залі суду); Алістратова О.І. (в залі суду);
від відповідача: Ярмоленко В.М. - керівник (в залі суду); Патика А.В. (в залі суду);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 (суддя Євстигнеєва Н.М., повний текст якого підписаний 16.04.2025) у справі №904/4351/24
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет", м.Дніпро
про визнання недійсним рішення загальних зборів,
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить визнати недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" від 21.01.2024, оформлене відповідним протоколом.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є власником квартири АДРЕСА_1 . У квартирі керівника ОК "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" ОСОБА_2 21.01.2024 відбулися загальні збори членів кооперативу.
Позивач вважає, що Відповідачем порушено порядок скликання загальних зборів, а саме: загальними зборами не затверджено порядку денного загальних зборів членів кооперативу; загальні збори проведено за відсутності кворуму; порушено порядок голосування на загальних зборах учасників (засновників) кооперативу, оскільки його та більшість інших членів кооперативу не було повідомлено належним чином про дату, час та питання порядку денного, у зв'язку з чим він не був присутнім на загальних зборах 21.01.2024.
Зазначені порушення є підставою для визнання рішення загальних зборів від 21.01.2024 недійсними.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі №904/4351/24 позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" від 21.01.2024, оформлене протоколом № 1.24.
Стягнуто з Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" м. Дніпро на користь ОСОБА_1 м. Дніпро витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40грн.
Не погодившись із зазначеним рішенням, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет", в якій просить скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що Позивачем в позовній заяві не зазначено в чому саме виявляється порушення його прав/інтересів обрання органів управління Кооперативу, членом якого він вважає, що нібито є.
Зі змісту позовної заяви та інших процесуальних документів останнього не вбачається, які конкретно кроки здійснив позивач, щоб взяти участь у загальних зборах і хто та як йому відмовив в реєстрації на них чи перешкоджав бути присутнім на них, тощо.
Звертає увагу, що усі питання, які прийняті на оскаржуваних загальних зборах Кооперативу, були пов'язані із метою діяльності Кооперативу та спрямовані на виконання його цілей та завдань, тобто відповідали інтересам його членів.
Матеріали справи не містять копії заяви позивача про вступ в члени кооперативу та протоколу загальних зборів членів кооперативу та/або рішення голови правління кооперативу про прийняття позивача в члени кооперативу, на яких розглянуто вказану заяву та прийнято, зокрема позивача в члени кооперативу. Відсутні й докази сплати вступного внеску до кооперативу позивачем.
З аналізу норм Статуту Кооперативу слідує, що саме до компетенції загальних зборів віднесено вирішення питання про прийняття громадян до членів кооперативу і виключення з кооперативу.
Кооператив ніколи не отримував він позивача заяви про прийняття в члени кооперативу, Кооператив ніколи не приймав рішення про прийняття позивача в члени кооперативу, позивач не сплачував вступний внесок в Кооператив.
Суд безпідставно ототожнив поняття член правління = член Кооперативу. Внаслідок чого Позивач не є членом кооперативу, та не є носієм корпоративних прав, отже, не вбачається порушення його прав.
Тому, беручи до уваги те, що позивачем належними засобами доказування в порядку ст.74 ГПК України не доведено факту порушення його прав, як співвласника будинку, рішенням загальних зборів Кооперативу, то підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.
Оскільки, позивач не є членом Кооперативу, а отже, не є носієм корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні ОСББ, тому даний спір не може розглядатися судами господарської юрисдикції.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін. Зазначив, що ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу квартири. Був обраний до Членів Правління кооперативу, брав участь у загальних зборах членів кооперативу, також брав участь під час узгодження та підписання Правлінням Кооперативу звітних документів, Актів наданих послуг/робіт, тощо.
У лютому 2020 року на зальних зборах членів кооперативу Позивача обрано з членів кооперативу до Правління Кооперативу, а також прийнято рішення про обрання на новий строк Голови Правління Ярмоленко, тому він, як член Правління кооперативу, брав участь у вирішенні питань щодо діяльності кооперативу, вирішення фінансових питань, його обрано щодо оформлення Актів списання ТМЦ у відповідні періоди, брав участь у прийманні-передачі наданих послуг/виконаних робіт, про що свідчить його підпис в Актах.
З огляду на що, твердження Відповідача про відсутність його членства у кооперативі є безпідставними, та вбачається лише непогодження Відповідача з позицією суду першої інстанції щодо підтвердження членства Позивача в обслуговуючому кооперативі.
Щодо підтвердження членства Позивача, 24.12.2024, через систему Електронний Суд, були надані належні та допустимі докази, які підтверджують його членство у Кооперативі, а саме: Протокол засідання Правління кооперативу від 15.07.2021, 31.08.2021, Акти здачі виконаних робіт від 23.07.2021, 12.10.2021, 18.12.2021, Акти списання №1 від 31.07.2021, №2 від 30.09.2021 (оригінали яких знаходяться у Відповідача), а відповідь на запит Позивача та відповідь Голови Кооперативу ОСОБА_2 (оригінали знаходяться у Позивача).
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2025 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 13.05.2025 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
21.05.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.05.2025 (у складі колегії суддів: Іванов О.Г. (головуючий, доповідач), Чередко А.Є., Мороз В.Ф.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі №904/4351/24; судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 09.10.2025.
Судове засідання, призначене на 09.10.2025 не відбулося, у зв'язку з відрядженням судді Мороза В.Ф. на період з 02.10.2025 по 17.10.2025 (включно).
Ухвалою суду від 20.10.2025 судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначено на 17.02.2026.
В судовому засіданні 17.02.2026 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Рішенням загальних зборів членів кооперативу від 26.06.2017, яке оформлено протоколом № 17/01, затверджено Статут Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" в новій редакції (а.с.21-25 том 1).
ОСОБА_1 з 01 жовтня 2018 року є власником квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору - купівлі продажу квартири, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Василевською Іриною Олегівною, реєстровий номер 2163 (Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а.с.12 том 1).
21.01.2024 відбулися загальні збори членів кооперативу, оформлені протоколом №1.24 від наведеної дати з наступним порядком денним:
1. Звіт голови правління ОК ЖБК № 87 "Університет".
2. Звіт ревізійної комісії.
3. Вибори нового складу правління і ревізійної комісії.
На загальних зборах членів кооперативу затверджено порядок денний та прийнято рішення:
- визнати роботу правління задовільною (перше питання порядку денного).
За прийняття рішення голосували "за" - 31, "проти" - немає.
- прийняти звіт ревізійної комісії, а пропозиції щодо подальшого поліпшення роботи правління розглянути на засіданні правління. Прийняти необхідні рішення і довести їх до всіх членів кооперативу.
За прийняття рішення голосували "за" - 31, "проти" - немає.
- обрати до складу правління кооперативу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
За прийняття рішення голосували "за" - 31, "проти" - немає.
- обрати ревізійну комісію у складі ОСОБА_7 і ОСОБА_8 .
За прийняття рішення голосували "за" - 31, "проти" - немає.
Відповідно до протоколу №1.24 загальних зборів членів кооперативу від 21.01.2024 (а.с.94-96, т.1):
- всього членів кооперативу - 40;
- прийняло участь у голосуванні - 31 член кооперативу: 21 член кооперативу - присутні на загальних зборах; 10 - голосували дистанційно.
Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_3 та секретарем зборів ОСОБА_5 (а.с.96 том 1).
Додатком до протоколу загальних зборів членів кооперативу від 21.01.2024 є:
- Реєстр членів ОК ЖБК № 87 "Університет" станом на 21.01.2024 (а.с.97, т.1);
- Список членів кооперативу присутніх на загальних зборах від 21.01.2024 (а.с.98 том 1);
- бюлетені голосування на загальних зборах (а.с.99-119 том 1).
22 січня 2024 року мешканцями /власниками квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 складено Акт про незгоду з результатами голосування у зв'язку з неповідомленням їх про збори та про порушення п.13,14 Статуту (а.с.10, т.1).
Позивач вважає прийняті 21.01.2024 на зборах рішення незаконними, просить визнати їх недійсними, оскільки:
- порушено порядок скликання загальних зборів членів Кооперативу,
- загальними зборами не затверджено порядку денного загальних зборів членів кооперативу,
- загальні збори проведено за відсутності кворуму,
- порушено порядок голосування на загальних зборах учасників (засновників) кооперативу, оскільки його та більшість інших членів кооперативу не було повідомлено належним чином про дату, час та питання, що мають бути винесенні на порядок денний. У зв'язку з наведеним, позивач не був присутнім на загальних зборах 21.01.2024, а також не мав можливості належним чином підготуватись до обговорення порядку денного загальних зборів.
Отже, предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин проведення чергових загальних зборів членів кооперативу, які відбулися 21.01.2024, обставин скликання цих зборів, порядок повідомлення учасників про проведення зборів та доведення до відома порядку денного зборів, наявність/відсутність підстав для визнання недійсними рішень чергових загальних зборів членів кооперативу від 21.01.2024.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивач не є членом кооперативу, відповідно, прийняттям спірного рішення його права не порушені.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини щодо членства позивача в Кооперативі видаються більш вірогідними аніж протилежні твердження відповідача, які є менш переконливими, враховуючи доказову базу.
Відповідачем порушено право ОСОБА_1 на участь у загальних зборах членів Кооперативу, які відбулись 21.01.2024, яке полягає у неповідомленні останнього належним чином про проведення загальних зборів членів Кооперативу.
На загальних зборах членів кооперативу 21.01.2024 були присутні 21 особа, тобто менше половини. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що рішення загальних зборів членів кооперативу, які оформлені протоколом від 21.01.2024 № 1.24, були прийняті за відсутністю кворуму, необхідного для їх прийняття, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону.
Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
Щодо членства ОСОБА_1 в Обслуговуючому кооперативі "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет".
Статтею 10 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.
Кооператив зобов'язаний вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство.
Статтею 11 Закону України "Про кооперацію" встановлено, що вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Згідно з пунктом 4.1 Статуту, громадяни приймаються до складу членів Кооперативу після досягнення ними вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках, до досягнення визначеного віку - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу.
Неповнолітній спадкоємець члена Кооперативу, який проживає разом з ним, може бути прийнятий до складу Кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття його права і обов'язки здійснював опікун (піклувальник) (п.4.2 Статуту).
Відповідно до п.4.3 Статуту ОК вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.
Пунктом 14.2 Статуту ОК визначено, що загальні збори членів Кооперативу приймають громадян до членів Кооперативу і виключають з Кооперативу.
Отже, саме до компетенції загальних зборів віднесено вирішення питання про прийняття громадян до членів кооперативу і виключення з кооперативу.
Позивач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 31.10.2018, реєстровий №2163.
Заявник апеляційної скарги вважає, що ОСОБА_1 не є членом кооперативу, а його статус як члена житлово-будівельного кооперативу повинен підтверджуватись: заявою власника квартири АДРЕСА_9 ОСОБА_1 про вступ до кооперативу; рішенням правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу; рішенням загальних зборів Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" про затвердження рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу ОСОБА_1 .
Необхідно наголосити, що стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд, оцінюючи фактичні обставини справи, звертаючись до балансу вірогідностей, вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідними за інші докази.
ЄСПЛ у рішенні від 21.10.2011 у справі "Дія-97" проти України" зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (див. постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
За змістом ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 922/801/10 зазначено, що на підтвердження членства в обслуговуючому кооперативі, суд має надавати оцінку сукупності доказів по справі, як то наявність у власності земельної ділянки та/або садового будинку чи іншого майна, докази сплати членських внесків тощо.
Здійснивши аналіз наявних в матеріалах справи доказів, колегія суддів зазначає, що членство Білозубенко в кооперативі підтверджується наступними матеріалами справи, а саме:
- Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (а.с.12 том 1);
- протоколом №15/07 від 15.07.2021 засідання членів правління, на якому розглядалось питання затвердження кошторису на виконання робіт по заміні стояків холодної води, каналізації в двокімнатних квартирах на 1, 2, 3, 4, 6 поверхах. На засіданні членів правління були присутні члени правління: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , Курченко А. (а.с.162 том 1);
- протоколом від 31.08.2021 засідання правління, на якому були присутні члени правління, у тому числі ОСОБА_1 (а.с.162 том 1, на звороті);
- Актами здачі-приймання виконаних робіт від 23.07.2021, № 3 від 18.12.2021, №2 від 12.10.2021, підписані у тому числі й ОСОБА_1 (а.с.163, 164, 165 том 1)
- Актами списання цінностей та вилучення з обігу № 1 від 31.07.2021, № 2 від 30.09.2021, підписані у тому числі й ОСОБА_1 (а.с.163, на звороті-а.с.164 том 1);
- лист-вимога щодо отримання інформації для перерахунку платежів за комунальні послуги від 23.01.2024 на адресу ОСОБА_2 (а.с.166 том 1);
- лист-відповідь на звернення від 21.01.2024 (а.с.166 том 1на звороті).
Наведене свідчить про те, що у відповідача під час прийняття рішень правління ОСББ від 15.07.2021 та від 31.08.2021, включення ОСОБА_1 до складу комісії, яка уповноважена підписувати акти здачі-приймання виконаних робіт та комісії, яка здійснює перевірку матеріалів, що стали не придатними, як члена правління, не виникало сумніву, що Білозубенко є членом правління та, відповідно, членом кооперативу.
Пунктом 14.4 Статуту ОК визначено, що Правління Кооперативу є виконавчим органом, підзвітним загальним зборам членів кооперативу, та обирається загальними зборами з числа членів кооперативу у кількості осіб та строком на 2 роки.
Виходячи зі змісту пункту 14.4. Статуту ОК правління обирається загальними зборами саме з числа членів кооперативу, тобто Позивача було обрано до складу правління саме як члена кооперативу. Доводи відповідача, що до складу членів правління обиралися не члени кооперативу, а власники квартир, не знайшли свого підтвердження.
Відтак, обставини щодо членства позивача в Кооперативі видаються більш вірогідними аніж протилежні твердження відповідача, які є менш переконливими, враховуючи доказову базу.
Пунктом 6 ст. 3 ЦК України визначено, одну із загальних засад цивільного законодавства, а саме - добросовісність.
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 та Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 застосовано "доктрину заборони суперечливої поведінки" та зазначено: "по суті застосовано доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Наприклад, у статті 1.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
На підставі викладеного, частини другої статті 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду висловлює такий висновок про застосування норми права.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, шо характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них».
Отже, слідуючи вказаній Верховним Судом доктрині "venire contra factum proprium" (заборони суперечливої поведінки), з урахуванням того, що відповідно до пункту 14.4 Статуту ОК Правління обирається загальними зборами саме з числа членів кооперативу, очевидно, що дії Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" щодо обрання Позивача до членів Правління Кооперативу та подальшу безпосередню участь ОСОБА_1 , як члена Правління, в управлінні діяльністю Кооперативу, що підтверджується протоколами засідання Правління кооперативу від 15.07.2021, 31.08.2021, Актами здачі виконаних робіт від 23.07.2021, 12.10.2021, 18.12.2021, Актами списання №1 від 31.07.2021, №2 від 30.09.2021, проте через п'ять років надання до господарського суду заяв по суті (відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги), за змістом яких:
- Кооператив ніколи не приймав рішення про прийняття Позивача в члени кооперативу;
- Позивач не є членом Кооперативу, та не є носієм корпоративних прав, отже, не вбачається порушення його прав;
- не можна автоматично вважати особу, яку обрали членом Правління Кооперативу - членом Кооперативу,
суперечать попередній поведінці Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет", зважаючи на те, що Позивач добросовісно та розумно покладався на такі попередні дії Відповідача.
А тому відповідні доводи заявника апеляційної скарги про те, що Позивач не є членом Кооперативу, та не є носієм корпоративних прав, суперечить його попередній поведінці та є недобросовісними діями, а відтак, не заслуговують на увагу.
З огляду на це, доводи заявника апеляційної скарги про те, що даний спір не може розглядатися судами господарської юрисдикції, мотивовані тим, що Позивач не є членом Кооперативу, а отже, не є носієм корпоративних прав, зокрема права на участь в управлінні ОСББ, колегією суддів не приймаються до уваги.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №509/577/18, від 05.11.2019 у справі № 922/80/18).
Участь у загальних зборах члена кооперативу фактично є корпоративним правом такої особи на управління таким кооперативом в розумінні ст.12 Закону "Про кооперацію".
Як вбачається з рішень, які приймались на зборах Обслуговуючого кооперативу, вони стосуються виключно питань діяльності та управління діяльністю Кооперативу.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 2 Закону "Про кооперацію" обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Згідно зі ст.4 Закону "Про кооперацію" кооперація базується, зокрема, на такому основному принципі як принцип безпосередньої участі членів кооперативної організації у її діяльності.
Частиною першою статті 8 Закону України "Про кооперацію" визначено, що статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут містить відомості про порядок скликання загальних зборів, порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах.
Відповідно до статті 12 Закону "Про кооперацію" основними правами члена кооперативу є: участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; одержання кооперативних виплат та виплат на паї; одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
Здійснення членом кооперативу права на участь у діяльності і управлінні кооперативом, в тому числі при прийнятті рішень органом управління кооперативу, забезпечується, в першу чергу, порядком скликання і проведення загальних зборів членів кооперативу, передбаченим ст. 15 Закону України "Про кооперацію" та статутом кооперативу.
Рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої зокрема статтею 15 Закону України "Про кооперацію".
Згідно зі статтею 15 Закону України "Про кооперацію" вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; утворення органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, інших органів кооперативу; затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства тощо. Рішенням загальних зборів членів кооперативу до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені інші питання діяльності кооперативу. Чергові загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням або головою кооперативу у разі потреби, але не рідше одного разу на рік.
Про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення. Позачергові загальні збори членів кооперативу скликаються на вимогу: не менше третини його членів; спостережної ради; ревізійної комісії (ревізора); органу управління кооперативного об'єднання, членом якого він є.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених за наявності не менше двох третин уповноважених. Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу про прийняття, внесення змін до статуту, вступ до кооперативного об'єднання або вихід з нього та про реорганізацію або ліквідацію кооперативу вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як 75 відсотків членів кооперативу, присутніх на загальних зборах кооперативу. З інших питань рішення приймаються простою більшістю голосів членів (уповноважених) кооперативу, присутніх на його загальних зборах. Рішення загальних зборів членів (зборів уповноважених) кооперативу приймаються відповідно до його статуту відкритим або таємним голосуванням.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення акціонера (учасника) можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) рішенням загальних зборів.
Відтак, зазначені права можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання порядку скликання і проведення загальних зборів, якщо учасник не зміг взяти участь у загальних зборах та/або належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо, тобто не зміг належним чином реалізувати своє право на участь в управлінні (пункт 41 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 грудня 2019 року у справі № 904/10956/16 (провадження № 12-90гс19)).
При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.
При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) господарського товариства.
Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:
- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення;
- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства;
- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації.
При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.
Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 927/546/18, від 28.01.2021 у справі № 910/15906/19, від 07.09.2021 у справі №916/2506/20.
Відповідно до пункту 11.1 Статуту Обслуговуючого кооперативу член кооперативу має право обирати й бути обраним до органів управління кооперативу та до ревізійної комісії кооперативу.
Пунктом 14.3 статуту кооперативу визначено, що загальні збори членів кооперативу скликаються правлінням не рідше двох разів на рік.
Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів. Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються простою більшістю голосів; а рішення про прийняття статуту кооперативу, прийом до кооперативу і виключення з кооперативу - більшістю не менше 3/4 голосів присутніх на зборах членів кооперативу.
Член кооперативу має право у письмовій формі доручити взяти участь у загальних зборах членів кооперативу будь-якому із мешкаючих разом з ним повнолітніх членів сім'ї або іншій особі.
Відповідно до матеріалів справи 21 січня 2024 року відбулися загальні збори членів кооперативу, на яких прийнято рішення про: звіт голови правління, звіт ревізійної комісії, вибори нового складу правління і ревізійної комісії.
До складу правління кооперативу обрано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6
ОСОБА_1 участі у загальних зборах членів Обслуговуючого кооперативу "ЖБК №87 "Університет" 21.01.2024 не приймав.
Статтею 15 Закону України "Про кооперацію" передбачено, що про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів члени кооперативу повинні бути повідомлені не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення.
Положеннями статуту Обслуговуючого кооперативу не передбачено способу та порядку повідомлення членів кооперативу про проведення загальних зборів.
Разом з тим, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється (така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 916/2584/18, від 06.02.2020 у справі № 906/307/19, від 03.03.2020 у справі № 922/756/19).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 не був повідомлений про дату, час, місце та порядок денний зборів, запрошення на участь в загальних зборах 21.01.2024 на адресу позивача не направлялось.
Таким чином, відповідачем порушено право ОСОБА_1 на участь у загальних зборах членів Кооперативу, які відбулись 21.01.2024, яке полягає у неповідомленні останнього належним чином про проведення загальних зборів членів Кооперативу.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що зі змісту позовної заяви та інших процесуальних документів не вбачається, які конкретно кроки здійснив Позивач, щоб взяти участь у загальних зборах, і хто та як йому відмовив в реєстрації на них чи перешкоджав бути присутнім на них, тощо, є безпідставними, оскільки через не повідомлення Позивача належним чином про день, час та місце проведення загальних зборів членів Кооперативу, останній з об'єктивних причин не мав можливості прийняти у них участь, зокрема, зареєструватися, бути присутнім.
Водночас, як зазначено у постановах Верховного Суду України від 26.10.2016 у справі № 902/1413/15, Верховного Суду від 24.10.2018 у справі № 925/973/17, від 12.02.2020 у справі № 916/1253/19, не всі порушення законодавства, допущені під час проведення загальних зборів, слугують підставами для визнання прийнятих рішень недійсними.
Порушення порядку повідомлення позивача під час скликання та проведення загальних зборів учасників відповідача не призводить до обов'язкового визнання недійсним рішення таких зборів. Розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити порушення прав позивача оспорюваним рішенням загальних зборів.
Відповідні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 06.09.2021 у справі № 916/3074/20 (п.43), від 22.09.2022 у справі № 924/1146/21, від 21.03.2023 у справі №914/2565/21.
Втім, безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.
Щодо кворуму на загальних зборах 21.01.2024.
Згідно Рішення загальних зборів членів кооперативу від 26.06.2017, оформлене протоколом № 17/01, яким затверджено Статут Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" в новій редакції (а.с.30 том 2) та протоколу зборів членів кооперативу №16/07 від 04 липня 2017 року (а.с.31 том 2), загальна кількість членів ЖБК - 54.
Протоколом №17/01 від 26.06.2017 загальних зборів членів ОК ЖБК №87 "Університет" прийнято рішення про внесення змін до Статуту кооперативу, відповідно до вимог Податкового кодексу України, шляхом викладення його у новій редакції, про затвердження нової редакції Статуту кооперативу та нового складу членів кооперативу (перше питання порядку денного). Згідно з пунктом 2 Протоколу на зборах прийнято рішення про виправлення повного найменування у зв'язку з доповненням організаційно-правової форми.
До Протоколу №17/01 від 26.06.2017 долучений Додаток - Список членів кооперативу, які взяли участь у голосуванні: 30 членів із 54, на зборах були присутні 31 член кооперативу, що складало 57,41 %.
Водночас, повного переліку нового складу членів кооперативу, який затверджено загальними зборами 26.06.2017 відповідачем до матеріалів справи не надано.
Доказів прийняття рішення загальних зборів про виключення (вихід) зі складу членів кооперативу у період з 27.06.2017 до 22.08.2022 відповідно до вимог Закону та Статуту матеріали справи не містять.
На підтвердження кворуму та достатність голосів членів кооперативу для прийняття рішення від 21.01.2024 відповідачем долучено:
- протокол №2 від 22.08.2022 загальних зборів членів кооперативу, які на 22.08.2022 мають документально підтверджене членство в кооперативі (а.с.5 том 2).
Як зазначено в цьому протоколі, загальна кількість членів ОК станом на 22.08.2022 складала 7 осіб: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_3 .
На загальних зборах 22.08.2022 до складу членів кооперативу прийнято 17 осіб: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_7 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 . Протокол № 2 від 22.08.2022 підписано головою зборів ОСОБА_16 , секретарем зборів ОСОБА_15 та головою правління ОСОБА_2 ;
- протокол №3 від 29.01.2023 (а.с.16 том 2). Згідно цього протоколу до складу членів кооперативу прийнято 15 осіб: ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_8 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 . Загальна кількість членів кооперативу станом на 29.01.2023 в протоколі не зазначена;
- протокол загальних зборів членів кооперативу від 04.12.2023 (а.с.3 том 2). Згідно цього протоколу до складу членів кооперативу прийнято 2 особи: ОСОБА_45 (квартира АДРЕСА_6 ) та ОСОБА_46 (кв. АДРЕСА_15 ). Загальна кількість членів ОК станом на 04.12.2023 не зазначена.
Відповідач мотивував необхідність проведення таких зборів тим, що не всі власники квартир оформили членство в кооперативі в установленому порядку, тому наприкінці 2022 року було прийняте рішення правління про те, що власники квартир, які не мають офіційно оформленого членства в кооперативі, можуть подати відповідну заяву голові кооперативу про вступ у члени кооперативу.
Згідно з пунктом 13.1. Статуту ОК в редакції 2017 року, члена кооперативу може бути виключено з кооперативу у випадках: добровільного виходу з нього; несплати внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу; смерті члена кооперативу; ліквідації члена кооперативу - юридичної особи; припинення діяльності кооперативу.
Доказів виключення зі складу членів кооперативу інших осіб у період з липня 2017 року по січень 2024 року, зменшення їх кількості до 7 членів кооперативу як то зазначено в протоколі №2 від 22.08.2022 та рішення правління про те, що всі власники квартир станом на 22.08.2022 повинні підтвердити своє членство в кооперативі матеріали справи не містять.
Згідно з протоколом № 1.24 загальних зборів членів кооперативу від 21.01.2024 загальна кількість членів кооперативу - 40.
Відповідно до Списку членів кооперативу були присутні на зборах 21 особа (а.с.98 том 1). При цьому, як зазначено у протоколі голосували «за» 31 член, 10 з яких дистанційно.
З цього приводу колегія суддів зауважує, що ні Законом України «Про кооперацію», ні Статутом відповідача взагалі не передбачена можливість участі у зборах і голосування дистанційно, з огляду на що, інформація у протоколі є недостовірною, а брати до уваги слід кількість членів кооперативу, що були безпосередньо присутніми на зборах, тобто 21 особу.
Крім того, здійснивши аналіз доданих до протоколу № 1.24 загальних зборів членів кооперативу від 21.01.2024 Реєстру членів кооперативу, Бюлетенів голосування та листки - опитувань, які направлені ОСОБА_47 та ОСОБА_48 , колегія суддів зазначає таке.
До Реєстру членів кооперативу, який складено станом на 21.01.2024 (а.с.97 том1) не були включені:
- ОСОБА_1 (кв. АДРЕСА_9 );
- ОСОБА_49 (прізвище змінено згідно свідоцтва про шлюб (власниця 1/2 частини кв. АДРЕСА_12 ), яка приймала участь в загальних зборах членів кооперативу 26.06.2017, протокол № 17/01 (а.с.144 том 1; а.с.30 том 2);
- ОСОБА_50 (кв. АДРЕСА_8 ), яка згідно протоколу № 16/07 від 04.07.2016, № 17/01 від 26.06.2017 входила до складу членів правління кооперативу (а.с.30-31 том 2);
- ОСОБА_51 (кв. АДРЕСА_16 ) та ОСОБА_52 , які зазначені відповідачем як члени кооперативу в листках опитування на адресу ОСОБА_47 та ОСОБА_53 ;
- ОСОБА_54 (власниця квартири АДРЕСА_10 , свідоцтво про право власності, НОМЕР_1 , 01.12.2004, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради (довідка ЖБК №87 від 17.08.2004 та рішення Дніпропетровської міської ради від 21.10.1999 за № 2091) та була головою Кооперативу ЖСК №87 Університет);
- ОСОБА_55 (квартира АДРЕСА_4 ), свідоцтво про право власності видане на підставі довідки ЖБК від 09 серпня 2001 року та рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради. У 2007 році згідно договору дарування від 23.10.2007 квартира подарована ОСОБА_56 (а.с.49 том 2). Доказів припинення її членства в установленому законом та статутом порядку до матеріалів справи відповідачем не надано.
Відповідно загальна кількість членів кооперативу станом на 21.01.2024 становить 47 осіб.
Згідно з ч.9 статті 15 Закону України "Про кооперацію" та пункту 14.2. Статуту Загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, тобто 50%+1. Тобто, повноважність зборів членів кооперативу має місце лише у тому разі, якщо на цих зборах присутня кількість членів, що перевищує половину його членів, з максимальною кількістю присутніх.
На загальних зборах членів кооперативу 21.01.2024 були присутні 21 особа, тобто менше половини.
При цьому колегія суддів зауважує, що оскільки у 2017 року відбулось реорганізація шляхом перетворення Відповідача (це спосіб реорганізації, який передбачає зміну організаційно-правової форми юридичної особи без припинення господарської діяльності підприємства) члени кооперативу після перетворення з ЖБК у ОК ЖБК - залишилися членами, тому повторне прийняття та/чи повторне подання заяв про бажання стати її членом - є такою що не відповідає вимогам чинного законодавства та Статуту кооперативу.
Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов правильного висновку, що рішення загальних зборів членів кооперативу, які оформлені протоколом від 21.01.2024 № 1.24, були прийняті за відсутністю кворуму, необхідного для їх прийняття, що є безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону.
За таких обставин, позовна вимога про визнання недійсними рішень, оформлених протоколом від 21.01.2024 № 1.24 позачергових загальних зборів членів кооперативу є обґрунтованою та правомірно задоволена господарським судом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення в апеляційному порядку, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
Апеляційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі №904/4351/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі №904/4351/24 - залишити без змін.
Судові витрати Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив №87 "Університет" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена та підписана суддями 03.06.2026.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз