03.06.2026 м. Дніпро Справа № 904/98/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Стефанів Т. В. (доповідач)
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 (суддя Загинайко Т. В., повний текст ухвали підписано 18.05.2026) (заява ОСОБА_1 (вх.№6768/25 від 23.12.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням уточненої заяви (вх.№3121/26 від 23.01.2026) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами) у справі № 904/98/24
за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київській області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС",
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_1
про стягнення грошових коштів,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/98/24 (суддя Дупляк С. А.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, солідарно стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС" (49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Гаванська, будинок 4; ідентифікаційний код 37374906), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, місто Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г; ідентифікаційний код 00032129) в особі філії - Головного управління по м. Києву та Київської області Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 7; ідентифікаційний код 09322277) 7 637 506,69 грн (сім мільйонів шістсот тридцять сім тисяч п'ятсот шість грн 69 к.) простроченої заборгованості за договором кредитної лінії, 7 350,00 грн (сім тисяч триста п'ятдесят грн 00 к.) комісії, а також стягнуто судовий збір з відповідачів в розмірі 38 224,28 грн з кожного.
Після набрання вказаним рішенням суду законної сили Господарським судом Дніпропетровської області видано відповідні накази про примусове виконання від 13.05.2024.
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою (вх.№6768/25 від 23.12.2025) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 за нововиявленими обставинами, скасувати його та призначити справу до розгляду.
Заява обґрунтована тим, що на розгляді Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Дупляк С. А.) перебувала заява приватного виконавця Селезньова М. О. від 27.11.2025 за вих. №б/н про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, в якому зареєстровані малолітні діти, у якій заявник просив надати дозвіл на звернення стягнення на нерухоме майно боржника - реалізацію квартири за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2669362212120) загальною площею 30,4 кв.м, житловою площею 17 кв.м та квартири за адресою: АДРЕСА_2 (2/3 частки зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером об'єкта: 357530512124, номер відомостей про речове право: 5616062; та 1/3 частки зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером майна 20716642), загальною площею 54,4 кв.м, житловою площею 29 кв.м.
Під час розгляду даної заяви 17.12.2025 суддя Дупляк С. А. заявив самовідвід від розгляду справи з підстав того, що 17.12.2025, після закінчення судового засідання у справі №904/98/24, йому стало відомо, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов'язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", зазначена справа була перерозподілена іншому складу суду.
Заява ОСОБА_1 від 17.12.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мотивована тим, що йому, стороні відповідача-3, стали відомі істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, а саме те, що суддя Дупляк С. А. при винесенні свого рішення від 18.04.2024, не мав права цього робити, а підлягав відводу (самовідводу) від участі в розгляді справи з тих підстав, що його близький родич, який є працівником Національного банку України, відповідно до своїх посадових обов'язків здійснює нагляд за діяльністю Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України".
Ухвалою від 11.05.2026 суд відмовив ОСОБА_1 у клопотанні про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням уточненої заяви (вх.№3121/26 від 23.01.2026) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2024 у справі №904/98/24 залишено в силі. Стягнуто з ОСОБА_1 в Дохід Державного бюджету України 172 009 (сто сімдесят дві тисячі дев'ять) грн. 26 коп. - судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, сплату якого було відстрочено на строк до ухвалення судового рішення у справі №904/98/24 за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про що видати наказ.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду цієї апеляційної скарги, витребувати з Національного Банку України інформацію щодо службової особи НБУ ОСОБА_3 : посади на яких вона працювала на протязі 2024 року і чи входив до її посадових обов'язків нагляд за діяльністю банків, зокрема АТ "Державний ощадний банк України". Повідомити Вищу Раду Правосуддя про скоєння суддею Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 дій, що підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого п. 3 частини 1 статті 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 року та задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами в повному обсязі.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя-доповідач дійшов висновку щодо необхідності залишити її без руху з огляду на таке.
Розглянувши клопотання скаржника про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 суддя-доповідач зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її проголошення) або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з програми "Діловодство" в судовому засіданні 11.05.2026, за участю представників позивача та відповідача -3, було проголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваної ухвали (повний текст ухвали підписано 18.05.2026). Відтак останній день звернення з апеляційною скаргою припадає на 28.05.2026.
Відповідно до ч. 7 ст 116 ГПК України, процесуальний строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
28.05.2026 апеляційна скарга сформована в системі “Електронний суд», 29.05.2026 апеляційну скаргу зареєстровано в автоматизованій системі документообігу у Центральному апеляційному господарському суді, отже правові підстави на поновлення процесуального строку відсутні.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
За положеннями п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 01 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі: 3328 грн. При цьому, визначальним для сплати судового збору є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом саме на 01 січня календарного року. За подання апеляційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 3 наведеної статті закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судовий збір сплачується окремо за кожен процесуальний документ, поданий до суду, та за певні судові рішення.
Це означає, що для кожної позовної заяви, апеляційної скарги, касаційної скарги або інших процесуальних документів, які сторона подає, потрібно сплатити судовий збір окремо.
З огляду на зазначене, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у даній справі становить 2662,40 грн (3328 грн х 0,8 - коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні документів до суду в електронній формі).
Разом з тим, до апеляційної скарги доказів сплати судового збору апелянтом не надано.
Водночас, матеріали апеляційної скарги містять клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до розгляду цієї апеляційної скарги .
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначає, що заявник ОСОБА_1 в 2025 році мав річний дохід в сумі 220180 грн. (5 % від цієї суми складає 11009 грн.). Заявник ОСОБА_1 має двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заявник ОСОБА_1 діє в інтересах своїх малолітніх дітей, яких приватний виконавець Селезньов М. О. своєю заявою від 27.11.2025 за вих. №б/н про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, хоче позбавити їх єдиного житла. Предметом заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами є зокрема захист житлових прав двох малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сума судового збору за подання апеляційної скарги 258 013,89 грн. більше ніж в 23 рази перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 надав до матеріалів апеляційної скарги, зокрема, довідку Пенсійного фонду України.
Розглянувши подане клопотання про відстрочення сплати судового збору, апеляційний господарський суд зазначає про таке.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати урегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України “Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011 року.
До вказаного Закону Законом України “Про судовий збір» № 2147-VIII від 03.10.2017 р., що набрав чинності з 15.12.2017 р., було внесено зміни.
Положеннями ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 р., враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
2. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
3. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Суд звертає увагу, що Законом № 3674-VI чітко визначено, як одну з умов для звільнення від сплати судового збору, обов'язок доведення заявником обставин, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Отже, з огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується, зокрема, з майновим станом особи.
Для звільнення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе звільнити таку особу від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 75 цього Кодексу.
Отже, для зменшення, розстрочення або відстрочення від сплати судового збору заявник апеляційної скарги має довести існування фінансових труднощів.
Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Установивши скрутний майновий стан як критерій для звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру), законодавець не визначив, якими саме доказами мають підтверджуватися зазначені обставини.
Водночас, сталим у правозастосовній практиці судів є підхід, відповідно до якого належним доказом для указаних цілей є довідки / відомості з реєстрів, що адмініструються Державною податковою службою України та Пенсійним фондом України (їхніми територіальними органами).
Так, у постанові Верховного Суду від 23.11.2023р. у справі №215/7312/20 зазначено, що, вирішуючи питання про звільнення від сплати судового збору, суд ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік.
У постанові Верховного Суду у справі від 29.09.2021р. у справі №160/12251/20 зазначено, що документом, який відображає всю суму доходу позивача за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2023р. у справі №120/3505/22, від 02.11.2023р. у справі №120/6039/22, від 18.01.2024р. у справі №520/495/23.
Розвиваючи вказаний підхід, Верховний Суд у постанові від 08.08.2024р. у справі №295/14365/19 зазначив, що Державний реєстр фізичних осіб - платників податків створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори у порядку та на умовах, що визначаються Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами України, з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пункт 1 Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822; далі - Положення).
Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 1 розділу V Положення до Державного реєстру включаються: дані про фізичних осіб, а саме: джерела отримання доходів; об'єкти оподаткування; сума нарахованого та/або виплаченого доходу; сума нарахованого та / або перерахованого податку; сума нарахованого та / або перерахованого військового збору; інформація про податкову знижку та податкові пільги платника податків; відомості про державну реєстрацію, реєстрацію і взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Отже, у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків повинні міститися відомості про всі доходи фізичної особи, незалежно від джерела їх походження та підстави виплати.
Відтак, скаржнику потрібно надати документ, з якого можна буде визначити сукупний розмір його доходу за попередній рік (суд зазначає, що документом, який відображає всю суму доходу за попередній календарний рік може бути, зокрема, довідка про суми виплачених доходів та утриманих податків, яка формується на підставі відомостей, що містяться у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків), або документ про сплату судового збору в повному розмірі.
Водночас, подані скаржником документи, які долучені ним до клопотання, а саме: довідка Пенсійного фонду України, не свідчить про наявність підстав, які зумовлюють можливість звільнення від сплати судового збору.
Інших доказів на підтвердження свого майнового стану скаржником не надано.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Отже, ненадання апелянтом достатніх, належних доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору.
Враховуючи, що скаржник, згідно з положеннями ст. 8 Закону України “Про судовий збір» не довів суду підстави для врахування його майнового стану, коли суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити сплату судового збору або звільнити від сплати судового збору, а позов не спрямований на захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, такі підстави задоволення клопотання про відстрочення від сплати судового збору відсутні.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.
Таким чином, якщо нормами процесуального законодавства передбачено вчинення стороною до подання апеляційної скарги певних дій, в тому числі щодо сплати судового збору, такі дії мають бути вчинені. Суд позбавлений права прийняти апеляційну скаргу до розгляду, а потім зобов'язувати скаржника усувати виявлені недоліки.
У ст. 129 Конституції України та ст. 42 ГПК України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Отже, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним учасникам процесу перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору, а також зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, окрім випадків, встановлених статтею 8 Закону України “Про судовий збір», призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для відстрочення від сплати судового збору на апеляційне оскарження ухвали, викладені в зазначеному клопотанні, у суду апеляційної інстанції наразі відсутні, оскільки надані скаржником докази (довідка Пенсійного фонду України) не свідчить про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги та наявність підстав для відстрочення сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Тому, заявником не доведено належними доказами неможливість сплати судового збору на момент подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим в задоволенні клопотання слід відмовити.
Пунктом 3 частини 3 статті 258 ГПК України унормовано, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Згідно з частиною 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у вказаній справі підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку для усунення вищезазначеного недоліку.
Якщо апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 234, 235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі №904/98/24 - залишити без задоволення.
Відмовити у клопотанні ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 у справі №904/98/24.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 11.05.2026 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з урахуванням уточненої заяви (вх.№3121/26 від 23.01.2026) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/98/24 залишити без руху, надавши апелянту строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків:
- надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 2662,40 грн,
- надати докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "НАСОЛОДА ПЛЮС", ОСОБА_2 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Т. В. Стефанів