28.05.2026 м.Дніпро Справа № 908/2780/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач),
суддів: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Старини А.С.,
апелянта (заявника) Дорошенка Р.Г.,
прокурора: Тимошенка В.В.,
представника позивача Прокоп'євої Т.О.,
представника третьої особи: Савенка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Центрального апеляційного господарського суду клопотання Фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича про скасування заходів забезпечення позову, подане під час апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2026 (повний текст складений та підписаний 26.01.2026)
у справі за позовом Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради
до відповідача-1: Фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича,
до відповідача-2: ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Головне управління ДПС у Запорізькій області,
про стягнення коштів,
В провадженні Центрального апеляційного господарського суду перебуває справа № 908/2780/25 за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до Фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича (надалі - ФОП Дорошенко Р.Г.) та ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Запорізькій області, про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна, за апеляційною скаргою ФОП Дорошенка Р.Г. на рішення Господарського суду Запорізької області від 12.01.2026. Наступне судове засідання з розгляду апеляційної скарги призначене на 14.07.2026 о 14:30 год.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи Господарським судом Запорізької області, 17.09.2025 заступником керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області сформована в системі «Електронний суд» (зареєстровано 18.09.2025 за вх.№ 18921/08-08/25) заява про забезпечення позову, у якій прокурор просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту в межах суми позовних вимог у розмірі 658922,22 грн на нерухоме майно: магазин А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д склад, № 1, 2 - паркани, адреса: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101), яке належить на праві приватної власності Дорошенку Р.Г. (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 заява заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області про забезпечення позову у справі № 908/2780/25 задоволена, та з метою забезпечення позову, до набрання рішенням у справі № 908/2780/25 законної сили, накладено арешт в межах суми позову у розмірі 658922,22 грн на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності Дорошенку Р.Г., Тасєвскі М.Г.: магазин А-2, цегла, площею 1203 кв.м., Б - склад, В - склад, Г - склад, Д - склад, № 1, 2 - паркани, адреса: Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Тенісна, 13 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 764928023101).
08.05.2026 від ФОП Дорошенка Р.Г. до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 у справі № 908/2780/25, у виді арешту на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 764928023101.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.05.2026 призначено клопотання ФОП Дорошенка Р.Г. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 у справі № 908/2780/25, до розгляду у судовому засіданні 14.05.2026 о 12:00 год.
Розпорядженням керівника апарату суду № 378/26 від 12.05.2026, у зв'язку з перебування у відпустці судді Кучеренко О.І., на виконання пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених Рішенням зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду від 01.04.2025 № 1, для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову здійснено автоматичну зміну складу колегії суддів у даній справі.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.05.2026, для розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову визначено колегію суддів у складі: Демчини Т.Ю. (суддя-доповідач), судді: Кошлі А.О., Стефанів Т.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.05.2026 розгляд заяви відкладався до 28.05.2026 о 14:30 год.
20.05.2026 від ФОП Дорошенка Р.Г. надійшли клопотання (вх.№№ 6603/26, 6633/26) про дослідження електронних копій доказів, проведення посторінкового порівняння та визнання доказів прокуратури недопустимими, у яких просить:
- визнати електронні образи договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709 та Договору дарування від 02.11.2015 № 3650, які були надані Вознесенівською окружною прокуратурою та модифіковані через сторонній сервіс «iLovePDF», недопустимими та неналежними доказами у справі № 908/2780/25;
- повністю виключити вказані модифіковані файли прокуратури з доказової бази при розгляді апеляційної скарги та клопотання про скасування заходів забезпечення позову;
- провести у судовому засіданні процедуру безпосереднього дослідження та посторінкового порівняння електронних копій документів, що завантажені скаржником та завірені його КЕП (Договору від 29.04.2000 № 1121 та Реєстраційного посвідчення БТІ від 11.05.2000), з урізаною та модифікованою через сервіс «iLovePDF» версією прокуратури, виключно в межах системи «Електронний суд» з метою фіксації у протоколі засідання факту вилучення сторінок розмежування майна в натурі;
- постановити окрему ухвалу у порядку ст.246 ГПК України щодо виявлених та фактично визнаних прокурором Ждановою О.Б. у письмових запереченнях фактів прогону файлів електронних доказів через сторонні комерційні сервіси та цифрової сепарації первинних документів, яку направити до Офісу Генерального прокурора для проведення службового розслідування, а також до ТУ ДБР у місті Мелітополі для долучення до матеріалів кримінального провадження № 62026080100002788;
- задовольнити клопотання про скасування заходів забезпечення позову та зняти арешт з нерухомого майна за реєстраційним номером 764928023101, оскільки обтяження було накладено на підставі недопустимих та спотворених копій правовстановлюючих документів.
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що прокурор у своїх запереченнях від 13.05.2026 офіційно визнала факт технічної обробки доказів через сторонній комерційний сервіс «iLovePDF», що є грубим порушенням законів про захист персональних даних та інформації, оскільки цей сервіс не має державної атестації, причому це визнання відбулось лише на стадії апеляції, а в суді першої інстанції прокуратура умисно приховувала факт модифікації, обрізання та цифрової сепарації ключових правовстановлюючих документів, зокрема, видалення сторінок з договору від 29.04.2000 про встановлення порядку користування та реєстраційного посвідчення БТІ від 11.05.2000, тому відповідно до ч.3 ст.269 ГПК України у скаржника є поважна причина для подання нових доказів на стадії апеляційного провадження, а саме: цілісних копій, засвідчених КЕП, а суд зобов'язаний провести посторінкове порівняння електронних копій безпосередньо в системі «Електронний суд» та визнати модифіковані прокуратурою докази недопустимими.
Прокурор подав заперечення на вказане клопотання, просив у його задоволенні відмовити. Прокурор вважає, що твердження ФОП Дорошенка Р.Г. про нібито підтверджене прокурором використання сервісу «iLovePDF» для обробки доказів не відповідає дійсності, оскільки в попередніх запереченнях йшлося лише про можливості цього сервісу, а не про фактичне його застосування; крім того, в суді першої інстанції Дорошенко Р.Г. не ставив під сумнів відповідність електронних копій оригіналам і не заявляв клопотань про витребування оригіналів, а його нові докази, подані лише в суді апеляційної інстанції, відповідно до ст.269 ГПК України не можуть бути прийняті, оскільки він не надав доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з об'єктивних причин; також прокуратура вважає, що клопотання спрямоване на затягування процесу та введення суду в оману, що є зловживанням процесуальними правами, а вимога про постановлення окремої ухвали є безпідставною, оскільки ґрунтується виключно на припущеннях.
25.05.2026 від ФОП Дорошенка Р.Г. надійшло клопотання про спростування недостовірних відомостей та призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи. Заявник просить: призначити у справі № 908/2780/25 судову комп'ютерно-технічну експертизу електронних доказів (файлів), завантажених Вознесенівською окружною прокуратурою м.Запоріжжя, а саме, електронних образів: договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709 (файл: 5. - 28.05.1999 709.pdf) та договору дарування від 02.11.2015 № 3650 (файл: 6. 02.11.2015 3650.pdf). На вирішення експертизи заявник просить поставити наступні питання: чи піддавались файли електронних копій договору купівлі-продажу від 28.05.1999 та договору дарування від 02.11.2015, які завантажені прокуратурою до системи «Електронний суд», сторонній модифікації метаданих, заміні структури або вилученню окремих сторінок; чи використовувався для формування, обробки, стиснення або модифікації вказаних файлів сторонній інтернет-ресурс «iLovePDF». Проведення судової комп'ютерно-технічної експертизи електронних доказів заявник просив доручити атестованим судовим експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) Міністерства юстиції України, поклавши витрати на проведення експертизи на заявника (ФОП Дорошенко Р.Г.).
Дане клопотання обґрунтоване тим, що прокурор у двох офіційних документах, поданих 13.05.2026 та 22.05.2026, надав взаємовиключні твердження, а саме: спочатку визнав використання сервісу «iLovePDF» для обробки файлів, а потім заперечив це, що свідчить про введення суду в оману, оскільки ліміт «Електронного суду» (30 МБ) дозволяє завантажувати повні документи, а паперові оригінали у прокуратури відсутні. Вважає, що єдиним способом встановити істину є призначення комп'ютерно-технічної експертизи для перевірки метаданих файлів та факту використання «iLovePDF».
Прокурор подав заперечення на клопотання про призначення судової експертизи, які обґрунтовані тим, що в суді першої інстанції апелянт не ставив під сумнів відповідність електронних копій оригіналам і не заявляв клопотань про витребування оригіналів, а належного обґрунтування необхідності застосування спеціальних знань, як того вимагає ст.99 ГПК України ним не надано, що свідчить про затягування процесу та зловживання правами. Крім того, прокурор вважає, що дане клопотання подане з пропуском процесуального строку для подання такого клопотання.
25.05.2026 ФОП Дорошенко Р.Г. подав процесуальну вимогу про розкриття джерела походження електронних доказів та витребування первинного матеріального носія, у якій просить: зафіксувати офіційне висловлення процесуального сумніву апелянта щодо автентичності та відповідності оригіналу електронних копій договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709 та договору дарування від 02.11.2015 № 3650, наданих прокуратурою; зобов'язати Вознесенівську окружну прокуратуру в особі прокурора Жданової О.Б. надати письмові відомості із зазначенням точного першоджерела (назва державного реєстру, архіву, номер та дата офіційного запиту), з якого було скопійовано цифровий образ особистого бланка апелянта ABI № 532983 з плямами від кави; витребувати у Вознесенівської окружної прокуратури паперові оригінали правовстановлюючих документів: договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709 та договору дарування від 02.11.2015 № 3650, АБО їхні первинні, немодифіковані (необрізані) електронні файли, з яких технічно створювалися їхні урізані електронні образи (5.-28.05.1999709.pdf та 6.02.11.20153650.pdf) для завантаження в систему "Електронний суд", - з метою здійснення судом їхнього прямого посторінкового порівняння з наданими скаржником електронними оригіналами безпосередньо в судовому засіданні; у разі приховування Вознесенівською окружною прокуратурою першоджерела, непредявлення паперових оригіналів або відмови надати вказані первинні електронні файли для порівняння - застосувати положення ч.6 ст.91 ГПК України та повністю виключити електронні копії обох договорів прокуратури з матеріалів справи № 908/2780/25 як недопустимі докази.
Колегія суддів, вивчивши зміст вищезазначених клопотань, заслухавши заявника в обґрунтування підстав для їх задоволення, думки та пояснення учасників процесу, дійшла висновку про відмову у їх задоволенні, врахувавши наступне.
За твердженнями ФОП Дорошенка Р.Г., прокурор, подаючи до суду в обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, долучив до заяви копії правовстановлюючих документів у підтвердження речових прав Дорошенка Р.Г., Тасєвскі М.Г. на нерухоме майно за адресою: м.Запоріжжя, вул.Тенісна, 13. Разом з тим, під час подання вказаних документів в електронному вигляді через систему «Електронний суд», прокурором протиправно використано сторонній ресурс для перетворення файлів з метою зміни їх формату, урізано їх обсяг та зменшено інформацію, що вони містили, чим, на переконання заявника, спотворено їх зміст. Саме з метою встановлення та фіксації в судовому засіданні таких обставин ФОП Дорошенком Р.Г. заявлено усі вищезазначені клопотання.
Разом з тим, під час розгляду клопотання ФОП Дорошенка Р.Г. про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025, колегією суддів з'ясовано, що з приводу протиправного використання прокурором стороннього ресурсу для перетворення файлів з метою зміни їх формату та спотворення при цьому їх детального змісту, заявником ініційоване кримінальне провадження № 62026080100002788, досудове розслідування якого проводиться ТУ ДБР у місті Мелітополі. На переконання колегії суддів, усі обставини, з метою встановлення яких ФОП Дорошенком Р.Г. в процесі розгляду під час апеляційного провадження клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025, заявлені клопотання про дослідження електронних доказів, розкриття джерела їх походження, призначення судової експертизи, мають встановлюватись під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
Під час розгляду даного клопотання про скасування заходів забезпечення позову колегією суддів встановлено, що наявні в матеріалах справи правовстановлюючі документи, зокрема: договір купівлі-продажу від 28.05.1999, зареєстрований в реєстрі за № 709, згідно з яким Дорошенко Г.М., Дорошенко Р.Г. придбали по 1/4 часині кожний окремо, а Тасєвскі М.Г. - 1/2 частину об'єкта нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , а також договір дарування від 02.11.2015, зареєстрований в реєстрі під № 3650, згідно з яким Дорошенко Г.М. безоплатно передав свою 1/4 частину вищезазначеного майна у власність Дорошенку Р.Г. - вказують на те, що нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , як на час відкриття провадження у даній господарській справі, так і на даний час, на праві спільної часткової власності з частками по належало Дорошенку Роману Геннадійовичу та Тасєвскі Митку Георгійовичу.
Вказану обставину повністю підтвердив в судовому засіданні ФОП Дорошенко Р.Г., вона не оспорюється прокурором та іншими учасниками. Зміст ухвали Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 свідчить про те, що ця обставина стала підставою для вжиття запропонованого прокурором заходу забезпечення позову у виді арешту майна відповідачів.
Оскільки ця обставина підтверджується наявними в матеріалах справи документами, визнається усіма учасниками справи, у тому числі ФОП Дорошенком Р.Г., колегія суддів на підставі ст.75 ГПК України визнає її такою, що не підлягає доказуванню. Відтак, на переконання колегії суддів, ті обставини, з метою встановлення та фіксації яких в судовому засіданні, ФОП Дорошенком Р.Г. заявлено клопотання про дослідження електронних доказів, розкриття джерела їх походження та витребування первинного матеріального носія, призначення судової експертизи, виходять за межі предмета доказування під час розгляду заяви ФОП Дорошенка Р.Г. про скасування заходів забезпечення позову, а наявних в матеріалах справи доказів достатньо для розгляду вказаної заяви.
З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення вищезазначених клопотань ФОП Дорошенка Р.Г. у контексті розгляду його заяви про скасування заходів забезпечення позову та відмовляє у їх задоволенні.
Щодо суті клопотання про скасування заходів забезпечення позову, які вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 у справі № 908/2780/25, колегія суддів зазначає наступне.
У поданому клопотанні заявник просить скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 р. у справі № 908/2780/25, а саме: зняти арешт з об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 764928023101. Клопотання обґрунтоване тим, що на стадії апеляційного розгляду виявлено нові обставини, які свідчать про незаконність накладення арешту на майно заявника. Заявник вказує, що заходи забезпечення позову вжито на підставі доказів, які виявилися сфальсифікованими. Зазначає, що провів технічний аналіз метаданих електронних образів документів, поданих прокурором до суду, та встановив, що ключові договори, а саме: купівлі-продажу від 28.05.1999 та дарування від 02.11.2015 - були оброблені через сторонній комерційний сервіс «iLovePDF» в один день - 03.09.2025, безпосередньо перед поданням позову. Крім того, з оригінальних паперових документів було навмисно вилучено сторінки з реєстраційним посвідченням БТІ та договором про встановлення порядку користування нерухомим майном між співвласниками, які підтверджують, що спірне майно належить виключно заявнику, а не іншому відповідачу - Тасєвскі М.Г. Також заявник вказує, що прокурор, будучи обізнаним про відсутність будь-якого майна у Тасєвскі М.Г., що підтверджується власною довідкою прокурора № 441780089, умисно вказав у заяві про забезпечення позову реєстраційний номер об'єкта, який з 2015 року належить виключно Дорошенку Р.Г. Внаслідок цього приватне майно заявника фактично перетворили на заставу за борги сторонньої особи на суму понад 650000 грн, що є порушенням ст.41 Конституції України та ст.137 ГПК України, зокрема, щодо співмірності заходів забезпечення позову. Заявник звертає увагу, що за фактами підроблення документів відкрито кримінальне провадження № 62026080100002788 за ст.366 КК України, а також подано заяву про додаткову кваліфікацію за ст.384 КК України.
Прокурор подав заперечення, у яких зазначає, що відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України, скасування заходів забезпечення можливе лише у разі, якщо відпали підстави для їх застосування, однак ФОП Дорошенко Р.Г. не навів жодних доказів того, що такі підстави відпали, натомість рішенням суду першої інстанції позов частково задоволено, що підтверджує обґрунтованість вжиття заходів забезпечення; крім того, скаржник не скористався правом на апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову від 19.09.2025, чим фактично погодився з її застосуванням, а його доводи про реєстрацію кримінального провадження та технічне оброблення файлів через сервіс «iLovePDF» не є належними підставами для скасування заходів, оскільки саме по собі використання сервісу для зменшення розміру файлів не свідчить про підробку чи зміну змісту документів, а доказів того, що арешт майна унеможливлює його господарську діяльність або створює надмірні та непропорційні наслідки, скаржник не надав.
ФОП Дорошенко Р.Г. подав заперечення на письмові пояснення прокурора, у яких вказує, що прокуратура офіційно визнала факт технічного оброблення файлів через сторонній комерційний сервіс «iLovePDF», що насправді було не просто зменшенням розміру файлів, а умисним вилученням ключових сторінок правовстановлюючих документів, а саме: договору про порядок користування нерухомим майном між співвласниками від 29.04.2000 та реєстраційного посвідчення БТІ від 11.05.2000, які підтверджують роздільне право власності на майно. Крім того, заявник наголошує, що його особистий борг становить лише 79333,96 грн, а не 658922,00 грн, як стверджувала прокуратура, при цьому згідно з офіційними даними ДПС у нього взагалі відсутня заборгованість перед бюджетом та наявна переплата, а рішенням комісії ДПС від 16.03.2026 акт перевірки, на який посилався прокурор, визнаний таким, що втратив актуальність. Також ФОП Дорошенко Р.Г. зазначає, що арешт усього майна через борг у розмірі 79333,96 грн є непропорційним та порушує принцип індивідуальної відповідальності, оскільки він не повинен відповідати за мільйонні борги іншого відповідача Тасєвскі М.Г.
В судовому засіданні заявник підтримав клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025.
Присутні у судовому засіданні прокурор, представники позивача та третьої особи проти задоволення клопотання заперечували. В судове засідання відповідач-2 (Тасєвскі М.Г.) не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином у встановленому ГПК України порядку.
Заслухавши пояснення заявника, прокурора, представників позивача та третьої особи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання про скасування заходів забезпечення позову, з наступних підстав.
Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення.
Положення ст.ст.136, 137 ГПК України пов'язують вжиття господарським судом заходів забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень ст.73 ГПК України як гарантії ефективності задоволення вимог позивача (заявника) за результатами розгляду спору по суті.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача (кредиторів та інших учасників справи про банкрутство) від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (боржника) чи інших учасників справи про банкрутство з тим, щоб забезпечити позивачам (кредиторам у справі про банкрутство) реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом (заявою у справі про банкрутство), в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову за своєю суттю є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника), або пов'язаних із ним інших осіб, в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя та задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справу про банкрутство.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 911/3871/17.
Відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 13.02.2020 у справі № 50/790-43/173.
Водночас, Верховний Суд у наведеній постанові вказав на те, що необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти «скасування заходів забезпечення» господарським судом, який їх вжив, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також «скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення» судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
У цій справі заходи забезпечення позову, за заявою заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, вжиті Господарським судом Запорізької області ухвалою від 19.09.2025, і вказана ухвала ФОП Дорошенком Р.Г. не оскаржувалась, наразі судом апеляційної інстанції відкрито провадження лише за апеляційною скаргою ФОП Дорошенка Р.Г. на рішення суду від 12.01.2026 у даній справі.
Суд апеляційної інстанції має право скасувати заходи забезпечення позову, вжиті судом першої інстанції, лише у разі скасування судових рішень, якими такі заходи вжиті, або у разі скасування рішення про задоволення позову, у забезпечення якого і вживались судом першої інстанції заходи забезпечення позову; у разі самостійного скасування таких заходів, вжитих цим же судом, якщо такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала.
В іншому разі (у випадку скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом першої інстанції поза межами апеляційного перегляду судових рішень), апеляційний господарський суд діяв би не як «суд, встановлений законом».
Близька за змістом позиція викладена в ухвалах Верховного суду від 28.01.2021 у справі № 910/6729/20, від 12.10.2021 у справі № 917/126/21 та від 21.05.2021 у справі № 916/3638/20.
Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення ЄСПЛ від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04) і включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
ЄСПЛ неодноразово зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» («Zand v. Austria») Комісія висловила думку, що термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з […] питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів [...]». У деяких випадках він визнавав, що найвищий судовий орган, уповноважений тлумачити закон, міг ухвалювати рішення, яке не було чітко визначене законом. Таке застосування закону, однак, мало винятковий характер, і зазначений суд надав чіткі й вірогідні підстави для такого виняткового відступу від застосування своїх визначених повноважень (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2003 року у справі «Хуліо Воу Жиберт та Ель Хогар і ля Мода проти Іспанії») («Julio Bou Gibert and El Hogar Y La Moda J. A. X. A. v. Span»).
Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що ч.ч.7-9 ст.145 ГПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
Обставини, наведені у ч.ч.8-9 ст.145 ГПК України, не настали, зокрема, вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову діють не більше 90 днів з дати набрання рішенням законної сили, позов судом не залишений без розгляду, провадження у даній справі не закрите, в позові судом не відмовлено, наразі рішення суду про задоволення позову не скасоване. Також заявником у клопотанні не наведено та до клопотання не додано доказів того, що відпали обставини, які були підставою для вжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову.
Зміст клопотання ФОП Дорошенка Р.Г. свідчить про його незгоду із застосованими заходами забезпечення позову, що є підставою для оскарження відповідної ухвали про їх застосування в апеляційному порядку. Натомість будь-яких обставин у підтвердження, що у застосуванні таких заходів відпала потреба, заявником суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, підстави для скасування апеляційним судом заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 у справі № 908/2780/25, у виді арешту на об'єкт нерухомого майна, реєстраційний номер 764928023101, під час апеляційного провадження за скаргою відповідача на ухвалене у справі судове рішення, наразі відсутні. Отже, у задоволенні клопотання ФОП Дорошенка Р.Г. про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що відповідно до ч.6 ст.145 ГПК України відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову. Також суд апеляційної інстанції, за наслідками апеляційного перегляду оскаржуваного рішення у даній справі, у випадку задоволення апеляційної скарги та скасування даного рішення може скасувати і вжиті заходи забезпечення позову.
Щодо поданої ФОП Дорошенком Р.Г. заяви про зміну заходів забезпечення позову та витребування доказів (вх.№ 7027 від 28.05.2026), у якій заявник просить: витребувати від Комунального підприємства «Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації» (ЗМБТІ) офіційну довідку щодо об'єкта за адресою: вул.Тенісна, 13 (магазин А-2), із чітким зазначенням правового статусу та обсягу паперових прав власності Тасєвскі Мітко Георгійовича на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709; змінити заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025; скасувати арешт, накладений на майно за електронним реєстраційним номером 764928023101 (власник Дорошенко Р.Г.) та вжити нові (співмірні) заходи забезпечення позову, зокрема, накласти арешт на майнове право та «паперову» частку в об'єкті за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить справжньому боржнику ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 28.05.1999 № 709 (p.2), в межах суми його особистого боргу - 692822,13 грн, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.145 ГПК України, скасування заходів забезпечення позову можливе виключно у разі, якщо відпали підстави для їх застосування, однак жодних належних доказів того, що підстави для забезпечення позову відпали, апелянт не надав. Заявник не запропонував зустрічного забезпечення у розмірі спірної суми. Посилання ФОП Дорошенка Р.Г. на неспівмірність заходів забезпечення позову (ч.6 ст.137 ГПК України) не є підставою для їх скасування в порядку ст.145 ГПК України, оскільки такі доводи могли бути викладені виключно при апеляційному оскарженні ухвали про забезпечення позову від 19.09.2025 в порядку ст.ст.254-256 ГПК України, а не заявлятися як окрема вимога про скасування заходів, що свідчить про обрання скаржником неналежного процесуального способу захисту своїх прав.
Крім того, вимога заявника про вжиття нових заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на «паперову» частку Тасєвскі М.Г. на підставі договору від 28.05.1999 № 709 є процесуально недопустимою, оскільки Дорошенко Р.Г. не є позивачем у справі та не наділений правом звертатися до суду із заявою про забезпечення позову щодо іншого відповідача (Тасєвскі М.Г.), таке право належить особі, в інтересах якої подано позов (ст.136 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 145, 234, 235, 281 ГПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Дорошенка Романа Геннадійовича про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.09.2025 у справі № 908/2780/25.
Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Дорошенку Роману Геннадійовичу, що відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст.ст.286-289 ГПК України.
Повний текст ухвали складений 03.06.2026.
Головуючий суддя Т.Ю.Демчина
Судді А.О.Кошля
Т.В.Стефанів